Яким має бути РРО?

технічні вимоги

Яким має бути РРО?

Людмила Солошенко, податковий експерт

Про електронну РРО-звітність усерйоз заговорили з 01.01.2011 р. — тобто з переходом на ПКУ. Адже саме тоді Законом України від 02.12.2010 р. № 2756-VI було підкориговано ст. 12 Закону про РРО та встановлено, що реєстратори розрахункових операцій можуть створювати контрольну стрічку в електронній формі.

Згодом, з 01.01.2012 р., «можливість» перетворилася на «необхідність» і за суб’єктами господарювання вже було закріплено обов’язок подання звітності з РРО «дротовими та бездротовими каналами зв’язку» в електронній формі (п. 7 ст. 3 Закону про РРО доповнився двома «зобов’язувальними» абзацами). Хоча, зважаючи на відсутність технічних можливостей (належної «електронізованої» РРО-техніки разом із нормативно-правовою базою), насправді такі вимоги було відкладено до 01.01.2013 р.* Детальніше динаміка всіх цих РРО-подій розглядалася в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 63, с. 32.

Теоретично суцільна «РРО-електронізація» розпочалася з 01.01.2013 р.

Саме з цієї дати суб’єктів господарювання, які використовують РРО, зобов’язали подавати до податкових органів контрольно-звітну інформацію з РРО в електронній формі. На це вказувало і Міндоходів у листі від 17.07.2013 р. № 12036/7/99-99-22-01-03-17/800 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 70, с. 5. У ньому роз’яснювалося, що обов’язок подання електронної РРО-звітності вже діє і запроваджений для всіх з 01.01.2013 р., тоді як відповідальність за це відкладається на рік і настає тільки з наступного року — з 01.01.2014 р. (детально про відповідальність ми ще поговоримо в окремій статті, див. с. 21). Хоча знову-таки фактично і на початку 2013 року виконати такий «електронний» РРО-обов’язок через відсутність технічної та нормативної бази все ще було неможливо.

Проте крок за кроком усі наближалися до мети. Головне — з часом з’явилася необхідна законодавча база. Було затверджено низку нормативних документів, які регулюють ситуацію (про що ви вже могли дізнатися з газети «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 84, с. 32). Вони наведені далі в таблиці.

РРО-електронізація: нормативні документи

У результаті після затвердження наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417 деякі документи були скасовані, а деякі ще й досі продовжують діяти:

Беручи до уваги, що більшість із документів з’явилася восени цього року, у запасі залишається не так вже й багато часу, щоб привести у відповідність до них свій РРО. Тому давайте з’ясуємо, яким же вимогам віднині повинна відповідати РРО-техніка, що використовується.

Суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати винятково РРО, включені до Держреєстру, з дотриманням установленого порядку їх застосування. Таке правило встановлено п. 3 ст. 3 і ст. 23 Закону про РРО. Інакше за недотримання цих вимог загрожує вагома відповідальність (детальніше про яку див. статтю на с. 21).

Зверніть увагу: з 01.10.2013 р. діє новий Держреєстр РРО, затверджений наказом Міндоходів від 01.10.2013 р. № 522

До нього вже включені тільки ті моделі РРО, що забезпечують передання податківцям контрольно-звітної інформації (такі РРО позначені в Держреєстрі 4-ма зірочками), а також моделі, які до того ж забезпечують формування контрольної стрічки в електронній формі (такі моделі РРО позначені в Держреєстрі 5-ма зірочками). А отже, ще «неелектронізованим» суб’єктам господарювання в найближчому майбутньому доведеться потурбуватися про те, щоб використовувані РРО відповідали оновленому Держреєстру.

Хоча до ситуації обіцяють підключитися й самі податківці, які у строк до 01.11.2013 р. попередять власників «застарілих» РРО. Після чого суб’єкти господарювання мають у запасі «граничний» листопад, коли можуть, наприклад, вжити заходів щодо модернізації (удосконалення) своїх РРО. В іншому разі до 01.12.2013 р. «недосконалі» РРО податківці примусово розреєструють (лист Міндоходів від 07.10.2013 р. № 20223/7/99-99-22-01-03-17/1216, див. с. 46).

А отже, в ідеалі починаючи з 01.12.2013 р. всі суб’єкти господарювання вже повинні будуть обзавестися «сучасними» РРО та звітувати електронно. Адже з 01.01.2014 р. на повну запрацює «електрон-на» РРО-відповідальність.

Щодо моделей «сучасних» РРО, включених до Держреєстру, зазначимо таке. Кожна з них, як уже зазначалося, позначена 4-ма або 5-ма зірочками. Як пояснюється у примітках до Держреєстру:

— РРО, позначені 4-ма зірочками (****), забезпечують передання контрольно-звітної інформації до органів Міндоходів;

— РРО, позначені 5-ма зірочками (*****), забезпечують передання контрольно-звітної інформації до органів Міндоходів, а також формування контрольної стрічки в електронній формі.

Таким чином, суб’єкт господарювання у своїй діяльності може застосовувати РРО, що належить до будь-якої з категорій. Тому тут з’являється можливість піти одним зі шляхів:

1) або доопрацювати (удосконалити) вже наявний РРО за допомогою приєднання до нього зовнішнього модему для передання звітної інформації;

2) або придбати «досконаліший» РРО нового покоління, що містить вбудований модем та створює контрольну стрічку в електронній формі.

У результаті після проведення в такий спосіб «електронізації» РРО, як передбачено п. 7 ст. 3 Закону про РРО:

— при використанні РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за винятком ЕККР*, суб’єкти господарювання подаватимуть до податкових органів в електронний спосіб інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що міститься у фіскальній пам’яті РРО;

— при використанні РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, або ЕККР, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, суб’єкти господарювання повинні будуть подавати до податкових органів в електронний спосіб електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Що стосується частоти подання (надсилання) такої «електронної» РРО-звітності, то, зважаючи на автоматизацію процесу, ці операції відбуватимуться автоматично. Адже, як передбачено п.п. 3.1.2 Вимог № 1057, РРО з модемом має забезпечувати автоматичне передання контрольно-звітної інформації із заданою сервером обробки інформації періодичністю на сервер обробки за протоколом передання інформації (для РРО, який створює електронну контрольну стрічку, та ЕККР, у тому числі передання інформації про кожний надрукований розрахунковий документ). Причому, за роз’ясненнями фахівців Міндоходів, передаватися інформація буде щоденно. Тобто копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків формуватимуться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті приєднаного до нього модему, і один раз на день такий звіт автоматично передаватиметься на сервер обробки інформації Міндоходів (див. «Вісник податкової служби України», 2013, № 20, с. 9).

Звісно, зважаючи на «електронізацію», що настала, як вчинити з РРО, який використовується (дообладнати чи замінити на новий — «сучасний»), кожен із суб’єктів господарювання для себе вирішить самостійно. Проте тут все ж, «до відома», заглянемо в майбутнє та звернемо увагу на такий момент.

З 01.01.2015 р. первинній реєстрації підлягатимуть тільки РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі (а також «електронні»: таксометри, автомати з продажу товарів (послуг), РРО з купівлі-продажу іноземної валюти)

А отже, у майбутньому, як бачимо, планується поступово всіх власників РРО перевести на «досконалі» (5-зіркові) РРО, здатні створювати контрольну стрічку в електронній формі. Зауважимо, що заразом під ці вимоги з 01.01.2015 р. також оновлять і положення другого і третього абзаців п. 7 ст. 3 Закону про РРО, що стосуються подання «електронної» РРО-звітності (їх норми будуть переформульовані згідно із Законом України від 06.12.2012 р. № 5518-VI і почнуть застосовуватися з 01.01.2015 р. відповідно до Закону України від 04.07.2013 р. № 406-VII; див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 66, с. 3). Тоді суб’єкти господарювання з цієї дати в обов’язковому порядку почнуть подавати податківцям електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці (тобто передавати дані за кожним чеком), в електронний спосіб. Тому, якщо апарат, зареєстрований до 01.01.2015 р., не зможе передавати дані за кожним чеком, то після 01.01.2015 р. його не можна буде використовувати. Але все це — у майбутньому.

Поки ж частина моделей РРО, включених до Держреєстру, і далі може створювати контрольну стрічку в друкованому вигляді. А для «електронізації» такі РРО достатньо оснастити зовнішнім модемом (детально про облік модемів див. статтю «Готуємо РРО до подання електронної звітності: облікові нюанси» // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 40, с. 11). Отже, вибір залишається за вами, шановні читачі.

А щоб бути в курсі всіх новацій, які відбулися останнім часом щодо РРО, далі детально розглянемо нюанси, пов’язані із застосуванням РРО. І насамперед поговоримо про зміни, що стосуються РРО-реєстрації (перереєстрації/скасування реєстрації). Також подивимось, яких змін зазнали КОРО і РК. І, звісно ж, зупинимося на тому, що є найважливішим і цікавить усіх без винятку власників РРО, — відповідальності.

	висновки
	Суб’єкт господарювання може або придбати сучасний РРО із вбудованим модемом, що створює контрольну стрічку в електронній формі, або дообладнати старий РРО, підключивши до нього зовнішній модем. РРО, які створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні передавати до податкових органів в електронний спосіб інформацію про обсяг розрахункових операцій. А РРО, що створюють контрольну стрічку в електронному вигляді, — дані за кожним касовим чеком та Z-звітом. До 01.12.2013 р. «застарілі» моделі РРО, які не відповідають оновленому Держреєстру, податківці примусово розреєструють.