Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

КОРО і РК: що нового в порядку ведення та реєстрації?

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Листопад, 2013/№ 89
Друк
Стаття
img 1

КОРО і РК: зміни

img 2

КОРО і РК: що нового в порядку ведення та реєстрації?

З 18.10.2013 р. також набрав чинності оновлений порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій (КОРО) і розрахункових книжок (РК). Давайте подивимось, що змінилося, що потребує підвищеної уваги, а що підкориговане лише косметично.

Людмила Панченко, податковий експерт

 

Перше, що потрібно зазначити в цілому. Сам Порядок № 417 (див. с. 38), порівняно зі своїм попередником («старим» Порядком № 614*) дещо переструктуровано. І це зручно. Адже тепер у ньому всього три розділи, з яких розділ I є «загальним» («Загальні положення»), розділ II — цілком присвячено КОРО, а розділ III — РК. Отже, орієнтуватися в документі стало легше.

* Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 (з 18.10.2013 р. втратив чинність).

КОРО

Насамперед зміни стосуються реєстрації КОРО. Тут простежуються приємні тенденції, спрямовані на спрощення реєстраційної процедури. Тепер за загальним правилом КОРО реєструють лише в податкових органах за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 2 гл. 1 розд. II Порядку № 417).

Додатково ставити КОРО на облік за місцем фактичного провадження діяльності (на території іншої адміністративно-територіальної одиниці), як це було раніше, не потрібно

До речі, зважаючи на це, скасовано й форму довідки про реєстрацію КОРО (колишній додаток 6 до «старого» Порядку № 614), яка видавалася при реєстрації КОРО і потім подавалася до податкових органів для взяття КОРО на облік за місцем провадження діяльності. У «новому» Порядку № 417 такої довідки тепер більше немає (потреба в ній зникла). Отже, процедура спрощується.

Водночас платникам податків із філіями (за умови, що філії є самостійними платниками податку на прибуток та сплачують його самостійно), як і раніше, надається можливість реєструвати КОРО за місцезнаходженням своїх філій. Однак майте на увазі: при консолідованій сплаті податку на прибуток це правило не працює (і КОРО реєструються за основним місцем обліку головного підприємства).

Також за місцезнаходженням своїх підрозділів (центрів, пунктів, вузлів тощо) можуть реєструвати КОРО такі підприємства, як «Укртелеком», «Укрпошта», «Укрзалізніця».

При цьому, як і раніше, КОРО реєструють:

(1) на кожен РРО (форму такої КОРО наведено в додатку 1 до Порядку № 417) або

(2) на окрему господарську одиницю, якщо розрахунки в ній проводяться без РРО (див. форму КОРО в додатку 2 до Порядку № 417). При цьому за бажанням суб’єкт господарювання може, як і раніше, реєструвати декілька КОРО на одну господарську одиницю — для використання в окремих місцях проведення розрахунків (п. 12 гл. 1 розд. II Порядку № 417).

До речі, майте на увазі: визначення господарської одиниці тепер наведене в п. 3 розд. I Порядку № 417. У ньому уточнюється, що «господарська одиниця» — це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари або надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Реєстрація першої та подальших КОРО в податковому органі

Тут теж усе стає простішим. Так, реєстрацію першої КОРО на РРО віднині проводять одночасно з реєстрацією самого РРО (тому датою реєстрації першої КОРО на РРО є дата реєстрації РРО, п. 8 гл. 1 розд. II Порядку № 417).

А от другу і подальші КОРО на РРО зареєструють тільки на підставі поданої суб’єктом господарювання реєстраційної заяви (повна назва — Заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки). Зверніть увагу: в новому Порядку № 417 затверджено її форму (!) — № 1-КОРО (див. додаток 3 до Порядку № 417), що тільки полегшує ситуацію. Адже раніше, нагадаємо, така заява подавалася в довільній формі та складати її суб’єктам господарювання доводилося самостійно.

Тут впадає в очі ще один момент. У формі реєстраційної заяви, як, утім, і в самій КОРО (на титульній сторінці), зважаючи на «РРО-електронізацію», віднині вказують модель та заводський номер зовнішнього модема РРО (який під’єднується до зовнішнього порту РРО) відповідно до п. 1.2 Вимог № 1057 (якщо РРО, звісно, таким обладнаний). Для порівняння зауважимо, що в РРО, який створює контрольну стрічку в електронній формі, використовується тільки вбудований модем (п. 3.3 Вимог № 1057). Інформацію про такий модем у реєстраційній заяві наводити не потрібно.

img 3У попередньому Порядку № 614 йшлося про можливість подання письмової реєстраційної заяви лише з одночасним пред’явленням суб’єктом господарювання на РРО реєстраційного посвідчення. Тепер надавати разом із заявою реєстраційне посвідчення на РРО не потрібно.

У ситуації, коли реєструють КОРО на господарську одиницю, також скоротився перелік документів, що подаються для КОРО-реєстрації. Так, тепер для реєстрації (крім власне КОРО) суб’єкту господарювання достатньо подати:

заяву про реєстрацію КОРО (тобто вже згадувану реєстраційну заяву за формою № 1-КОРО);

— копію документа про право власності (право розміщення — наприклад, договір оренди) господарської одиниці, де використовуватиметься КОРО. При цьому суб’єкт господарювання пред’являє податківцям і оригінал документа.

Раніше, нагадаємо, від усіх суб’єктів господарювання при реєстрації КОРО на господарську одиницю також вимагали копію свідоцтва про держреєстрацію суб’єктом підприємницької діяльності (видачу якого, зауважимо, з 07.05.2011 р. було скасовано) або виписку з Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, а приміром, від перевізників — також ліцензію на перевезення (про що детальніше можна дізнатися з газети «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 57, с. 10). Тепер же такі документи для реєстрації КОРО не подаються (а наявність/чинність ліцензій за видами діяльності, що ліцензуються, податківці перевірять самостійно).

Також радимо уважно вивчити п. 9 гл. 1 розд. II Порядку № 417. У ньому тепер визначено перелік причин (вичерпний список підстав), коли податкові органи мають право не зареєструвати КОРО — відмовити в її реєстрації. Зауважимо: у старому Порядку № 614 цей момент так детально не конкретизувався. Утім, якщо все гаразд і підстав для відмови немає, то, як і раніше, КОРО зареєструють у дводенний строк із моменту подання документів (п. 11 гл. 1 розд. II Порядку № 417). При цьому, як і раніше, кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 3 гл. 1 розд. II Порядку № 417).

Ну і, звісно ж, — неодмінний атрибут часу! Про зареєстровані/розреєстровані КОРО Міндоходів зобов’язується щодекадно інформувати суб’єктів господарювання на своєму веб-порталі (п. 13 гл. 1 розд. II Порядку № 417). Отже, щодо цього всі будуть у курсі.

Перереєстрація КОРО та зняття з реєстрації

Ще один важливий нюанс. На зміну лаконічним пп. 2.12 і 2.13 розд. 2 «старого» Порядку № 614 прийшли «профільні» глави в розділі II «нового» Порядку № 417 — відповідно, гл. 2 і 3, присвячені перереєстрації КОРО та скасуванню реєстрації.

Віднині чітко визначені причини перереєстрації: зміна даних про суб’єкта господарювання (ІПН, найменування чи П. І. Б.), назви господарської одиниці, адреси, сфери застосування РРО, виявлення розбіжностей/помилок у записах КОРО на титульній сторінці, оновлення версії внутрішнього програмного забезпечення. До речі, не виключено, що за останньою «програмною» підставою податківці можуть вимагати перереєстрації КОРО на РРО, якщо той у процесі електронізації був оснащений зовнішнім модемом, і подання щодо нього на КОРО «перереєстраційної» заяви. Подивимось, що буде на практиці.

У загальному випадку для перереєстрації суб’єкту господарювання слід протягом 5 робочих днів із дня виникнення таких підстав подати до податкових органів за місцем реєстрації КОРО реєстраційну заяву за формою № 1-КОРО (з позначкою «Перереєстрація») та КОРО, що підлягає перереєстрації. Після цього податківці у дводенний строк перереєструють КОРО, зробивши необхідні записи на її титульній сторінці, а також внісши такі зміни до інформаційної системи Міндоходів.

Щодо КОРО-розреєстрації тепер уточнено: скасування реєстрації КОРО на РРО відбувається одночасно зі скасуванням реєстрації самого РРО або за заявою суб’єкта господарювання (у разі викрадення, непридатності до використання тощо). Хоча скасувати реєстрацію КОРО на РРО також може податковий орган (за наявності для цього певних підстав — порушення цілісності встановленого на КОРО засобу контролю, виявлення факту опломбування КОРО підробленим засобом контролю або з номером, що не відповідає номеру, зазначеному в реєстраційній заяві).

А от випадки, коли може бути скасована реєстрація КОРО на господарську одиницю (за заявою суб’єкта господарювання або примусово — податковим органом), перелічені в п. 2 гл. 3 розд. II Порядку № 417.

Рішення про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій (затверджено його форму — № 3-КОРО, див. додаток 5 до Порядку № 417) складається у двох примірниках, один з яких надсилається суб’єкту господарювання (п. 2 гл. 3 розд. II Порядку № 417).

Щодо форми КОРО

Тепер — щодо форми книги. Вона кардинальних змін не зазнала. За винятком титульної сторінки, що стала соліднішою. При цьому в цілому структура КОРО збереглася, зокрема:

КОРО на РРО (фіскальний номер у ній містить літеру «р»), як і раніше, включає ті самі 4 розділи (для (1) підклеювання чеків, (2) обліку готівки, (3) обліку розрахункових квитанцій у разі відключення електроенергії або ремонту РРО, (4) обліку ремонтів та техобслуговування РРО). Щоправда, дещо урізаним виявився розділ 3 КОРО, призначений для обліку розрахункових квитанцій. Кількість граф у ньому скоротилася з 8 до 5. Хоча у тексті «нового» Порядку № 417, як і раніше, пояснюється, як заповнювати всі 8 (див. пп. 9, 10 гл. 4 розд. II Порядку № 417). Тут, мабуть, вийшло нестикування, яке, сподіваємося, незабаром буде виправлено. Поки ж графи 3 «Початок використання» і 4 «Закінчення використання» радимо заповнювати в колишньому порядку, тобто відображаючи в них дату, час, серію і номер відповідно «початкової» та «кінцевої» розрахункових квитанцій — у разі їх використання;

КОРО на господарську одиницю (фіскальний номер у ній тепер містить літеру «г»), як і раніше, включає лише один розділ — для обліку розрахункових квитанцій та готівки. Проте він тепер дещо спрощений — містить менше граф: тільки 6 замість колишніх 10. Хоча порядок його заповнення, вочевидь, залишається тим самим. Адже п. 5 гл. 4 розд. II Порядку № 417 (як раніше п. 7.4 розд. 7 «старого» Порядку № 614) передбачає, що:

— до КОРО заносять записи про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки і безпосередньо після закінчення її використання протягом робочого дня або зміни (мабуть, тепер всі ці дані доведеться відображати у графі 2 КОРО);

— щодня вносять записи про рух готівки (графа 3 КОРО) та суми розрахунків (графи 4, 5 КОРО). При цьому дані про суми, отримані від покупців (графи 4, 5 КОРО), та суми, видані покупцям (графа 8 КОРО), наводяться окремо.

Важливо! Затверджена Порядком № 417 форма КОРО є універсальною — єдиною для всіх суб’єктів господарювання, незалежно від сфери діяльності

Тому «галузеві» книги тепер скасовані. Тобто більше немає спеціальних:

— КОРО при розповсюдженні державних лотерей (колишній додаток 4 до «старого» Порядку № 614);

— КОРО для рухомого транспорту підприємств електротранспорту (колишній додаток 5 до «старого» Порядку № 614).

Отже, «електротранспортна» та «лотерейна» специфіка залишилася у минулому.

І ще один момент — щодо КОРО за валютними операціями. Нагадаємо, що у валютній сфері така книга називалася Журналом використання реєстратора розрахункових операцій і раніше її форму було затверджено наказом ДПАУ від 12.02.2004 р. № 87 (містилася в додатку 4 до цього наказу). Тепер на зміну цьому наказу прийшов наказ Міндоходів від 28.08.2013 р. № 417, який перезатвердив Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, а разом із ним і форму «валютної» КОРО — Журналу. Хоча, по суті, він не змінився. Тепер він називається Журнал використання реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (фіскальний номер у ньому містить літеру «в») і наведений у додатку 7 до «валютного» наказу Міндоходів від 28.08.2013 р. № 417.

Порядок ведення КОРО

У цілому порядок ведення КОРО залишився тим самим. Так, ведення КОРО на РРО, як і раніше, передбачає:

— підклеювання фіскальних звітних чеків (розділ I КОРО);

— внесення щоденних записів про рух готівки та суми розрахунків (окремо за сумами, отриманими від покупців, і окремо за сумами, виданими покупцям при поверненні, — розділ II КОРО);

— здійснення записів щодо обліку розрахункових квитанцій — у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії (розділ III КОРО). Нагадаємо, що форму розрахункової квитанції (форма № РК-1) наведено в додатку 3 до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614;

— ведення обліку ремонтів, техобслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО (розділ IV КОРО).

Отже, тут, за винятком деяких нестикувань із графами та порядком їх заповнення, зазначеними вище, кардинальних змін не відбулося.

Реєстрація та ведення РК

Не дуже змінився і порядок реєстрації розрахункових книжок (РК). Їх реєструють, як і раніше, в податковому органі за місцем реєстрації КОРО. Щоправда, спростилася реєстрація першої РК. Вона здійснюється «автоматично».

Тобто першу РК зареєструють одразу ж із КОРО (одночасно з реєстрацією КОРО на РРО/КОРО на окрему господарську одиницю) за датою КОРО-реєстрації

Раніше, нагадаємо, для цього подавалася реєстраційна заява в довільній формі. Тепер же реєстраційну заяву (за формою № 1-КОРО, див. додаток 3 до Порядку № 417) суб’єкту господарювання слід подавати тільки для реєстрації другої та подальших РК. При цьому, як і раніше, кількість РК, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 6 гл. 1 розд. III Порядку № 417).

Зверніть увагу: РК зі спрощеними розрахунковими квитанціями зберігається. Останні, нагадаємо, виписуються, коли розрахунки проводяться без РРО в чітко визначених випадках (див. розд. 12 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614):

— при продажу товарів/послуг (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 10 грн.;

— при продажу квитків тривалого користування (на декаду та більш тривалий період) на проїзд у міському або приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку;

— при видачі коштів у разі приймання вторсировини (металобрухту) від населення.

Власне форму спрощеної квитанції (форма № РК2) наведено в додатку 8 до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Також майте на увазі: у разі втрати РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити про те, що сталося, податкові органи за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох днів із дня втрати (див. п. 10 гл. 2 розд. III Порядку № 417). Ураховуючи ж, що за невикористання РК, використання незареєстрованої РК або незабезпечення зберігання РК протягом установленого строку передбачено штраф (340 грн. згідно з п. 3 ст. 17 Закону про РРО), у поводженні з касовими документами краще не втрачати пильності та бути дуже уважними.

 

висновки


img 4
 
 
  • Віднині КОРО достатньо зареєструвати лише за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. А от за місцем фактичного провадження діяльності додатково ставити КОРО на облік не потрібно.

  • З прийняттям Порядку № 417 процедура реєстрації першої та подальших КОРО (РК) спростилася.

  • Форма КОРО, затверджена Порядком № 417, є єдиною для всіх суб’єктів господарювання незалежно від сфери діяльності. І тільки для валютних операцій збереглася своя «валютна» КОРО.

 
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі