 | азбука обліку |  |
Відображаємо в обліку наслідки крадіжки ТМЦ
У попередній статті (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 88, с. 18) ми з вами з’ясували, як при виявленні крадіжки на підприємстві задокументувати те, що сталося, та провести інвентаризацію матеріальних цінностей. Тепер поговоримо про відображення наслідків крадіжки в обліку.
Наталя Білова, податковий експерт
Зараз нам з вами, шановні колеги, потрібно буде розібратися, як відобразити збитки, пов’язані з крадіжкою товарно-матеріальних цінностей (далі — ТМЦ), у податковому та бухгалтерському обліку підприємства. Давайте почнемо з бухгалтерського обліку.
Як відобразити збитки від крадіжки ТМЦ у бухгалтерському обліку
У бухгалтерському обліку щодо запасів є таке правило — вони визнаються активами, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 9).
Зрозуміло, що вкрадені ТМЦ підприємство вже не може використати за призначенням та не отримає від них у майбутньому жодних економічних вигод (адже їх просто немає). Вони більше не відповідають критеріям визнання активом (п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73), тому мають бути виведені зі складу активів та списані з балансу.
Такі втрати включають до складу інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16) та відображають за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» у кореспонденції з кредитом рахунків обліку запасів.
Окремо зазначимо ситуацію, коли облік товарів підприємство веде за цінами продажу. У цьому випадку списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, що відноситься до їх вартості (п. 5.7 Методрекомендацій № 2). Отже, списання первісної вартості відображається записом: Дт 947 — Кт 282 «Товари в торгівлі», а списання торговельної націнки — записом: Дт 285 «Торгова націнка» — Кт 282.
Пам’ятайте, що суму втрат від викрадення ТМЦ одночасно зі списанням на витрати потрібно відобразити на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Тут така сума значитиметься, поки не встановлять винного у крадіжці.
Після встановлення винної особи суму втрат списуємо із субрахунку 072. Одночасно з цим належну до відшкодування суму збитків включаємо до складу дебіторської заборгованості такої особи та до доходу звітного періоду (п. 27 П(С)БО 9). Робимо це за допомогою запису: Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» — Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Якщо винну особу не встановлено, дебіторську заборгованість у сумі відшкодування збитків та дохід, звісно, не визнають. Сума втрат у цьому випадку повинна значитися на субрахунку 072 не менше строку позовної давності (як правило, 3 роки) з моменту виявлення крадіжки.
Тепер переходимо до податкового обліку.
Як відобразити збитки від крадіжки ТМЦ у податковому обліку
Податок на прибуток. За правилом, установленим у п. 138.4 ПКУ, витрати на придбання товарів підприємство може врахувати у зменшення об’єкта оподаткування тільки у звітному періоді списання їх з балансу у зв’язку з продажем (одночасно з відображенням доходів від їх реалізації). У момент же оплати вартості товарів або при їх оприбуткуванні податкові витрати не виникають.
Отже, при придбанні товарів, які згодом опинилися в чужих руках, податкові витрати підприємство не відображало. І, на жаль, вже не зможе цього зробити тепер.
Адже в цілях визначення об’єкта обкладення податком на прибуток крадіжка товарів розцінюється як використання, не пов’язане з господарською діяльністю підприємства. У зв’язку з цим витрати на їх придбання не включаються до складу податкових витрат, оскільки не відповідають визначенню терміна «витрати», наведеному в п.п. 14.1.27 ПКУ. Шкода, звісно.
Зате є й приємний момент. Сума компенсації прямих витрат або збитків, отримана від винної особи, якщо вони не були віднесені до складу податкових витрат або відшкодовані за рахунок страхових резервів, не потрапить до складу доходів підприємства. Про це говорить п.п. 136.1.5 ПКУ та нагадують фахівці Міндоходів (див. консультацію в розділі 102.06.06 БЗ).
Суму компенсації, що перевищує розмір прямих витрат або збитків, нанесених підприємству, необхідно перерахувати до держбюджету (п. 10 Порядку № 116)
Утім, це якщо винна особа — працівник підприємства. Якщо ж злодієм виявився чужак, то такий «вершок» залишиться у вас і потрапить до податкових доходів.
До речі, нагадаємо, що для визначення розміру збитків п. 2 Порядку № 116 вимагає проведення незалежної оцінки згідно з національними стандартами оцінки.
А як бути, якщо викрадено цінності, які класифікуються в бухобліку як МШП? Адже вартість таких предметів, що обліковуються підприємством також як запаси, як правило, уже потрапила до податкових витрат при передачі в експлуатацію (п. 138.5 ПКУ). Чи потрібно тепер, коли виявлено їх пропажу, відкоригувати такі витрати? Не хвилюйтеся, не потрібно. Коли ви передали ці предмети в експлуатацію, це означає, що вони вже використані в госпдіяльності підприємства і зворотної дороги для них немає. Отже, тут у вас повний порядок.
Як бути, якщо за вкрадені МШП, вартість яких вже врахована у складі податкових витрат, ви отримаєте компенсацію від винної особи? Вам доведеться включити її суму до своїх податкових доходів. Це випливає з п.п. 136.1.5 ПКУ.
Податок на додану вартість. Із ПДВ-обліком дещо складніше. Ви пам’ятаєте про головну умову включення сум «вхідного» ПДВ за придбаними товарами до складу податкового кредиту? Такі товари повинні використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків (п. 198.3 ПКУ).
Викрадені товари надалі підприємство вже не зможе використовувати в оподатковуваних операціях у межах своєї госпдіяльності, а отже, зазначена умова податковокредитності не дотримується.
Тому, якщо раніше «вхідний» ПДВ за такими товарами ви врахували у складі податкового кредиту, то тепер на них потрібно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання. Цього вимагають пп. 189.1 і 198.5 ПКУ. А от щодо власне «вхідного» ПДВ будьте спокійні: його коригувати не потрібно.
Нараховують податкові зобов’язання за фактом викрадення товарів у тому звітному податковому періоді, в якому такий факт встановлено
Причому в цій ситуації неважливо, чи знайдені винні особи та чи стягується з них відшкодування збитків. До речі, відшкодування винною особою заподіяних збитків не спричинює виникнення податкових зобов’язань з ПДВ. Таким є резюме податківців (див. лист ДПСУ від 11.04.2012 р. № 5378/5/15-3416 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 49, с. 7 і консультацію в розділі 101.02 БЗ).
Візьміть до відома: при нарахуванні податкових зобов’язань на суму вкрадених товарів ви повинні виписати податкову накладну у двох примірниках (обидва їх залишити в себе). У ній потрібно зазначити тип причини — «13» («Використання виробничих або невиробничих засобів інших товарів/послуг не у господарській діяльності») (п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379).
У рядках «Iндивідуальний податковий номер покупця» і «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» цієї податкової накладної проставте нуль («0»). У рядках «Особа (платник податку) — покупець», «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» і «Номер телефону» підприємство зазначає свої реквізити. Графи «Вид цивільно-правового договору» та «Форма проведення розрахунків» заповнювати не потрібно.
Цю податкову накладну в день виникнення податкових зобов’язань необхідно записати в розділ I Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (п. 8.1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 р. № 1340).
Пам’ятайте, що при заповненні цієї податкової накладної вам слід:
— у графі 4 проставити вид документа — «ПНП13» або «ПНЕ13»;
— у графі 5 вписати своє найменування;
— у графі 6 проставити нуль («0»).
Інші графи Реєстру заповніть у загальному порядку.
У декларації з ПДВ вартість вкрадених товарів (без ПДВ) наводимо в рядку 1 колонки А розділу I, а суму нарахованих податкових зобов’язань — відповідно в рядку 1 колонки Б того ж розділу. У додатку Д5 у розділі I «Податкові зобов’язання» ці ж суми записуємо до рядка «Інші».
Оскільки в цій ситуації обидва примірники податкової накладної залишаються в підприємства, вона не підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246).
При списанні вкрадених товарів, які підприємство придбало для використання в операціях, звільнених від обкладення ПДВ, податкові зобов’язання не нараховують. Відповідно не виписують за такими операціями й податкові накладні
Узагалі-то, і до декларації з ПДВ їх включати не слід. Хоча фахівці Міндоходів наполягають на відображенні операцій з такими «звільненими» товарами в рядку 5 колонки А розділу I декларації (див. консультацію в розділі 101.07 БЗ). Мета — участь обсягів постачання за цими операціями в перерахунку податкового кредиту з ПДВ.
Тепер розглянемо приклад.
Приклад 1. Підприємство оптової торгівлі виявило на складі крадіжку відеокамери Canon LEGRIA HF M506. Її балансова вартість — 2800 грн. Суму «вхідного» ПДВ у розмірі 560 грн. за цим товаром при його придбанні було включено до податкового кредиту.
За фактом крадіжки підприємство подало заяву до органів МВС.
За результатами проведеної інвентаризації цей товар списано з балансу.
Через деякий час винна особа (працівник підприємства) визнала свою вину та відшкодувала завдану підприємству шкоду. Розмір шкоди згідно з незалежною оцінкою — 4100 грн.
Гроші в сумі 4100 грн. винна особа внесла на поточний рахунок підприємства в банку.
У податковому та бухгалтерському обліку підприємства ці операції відображаються такими записами:
Таблиця 1. Порядок відображення в обліку втрат внаслідок крадіжки товару
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| Дт | Кт | доходи | витрати | |||
| 1 | Списано балансову вартість викраденого товару на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії | 947 | 281 | 2800 | — | —* |
| 2 | Відображено в позабалансовому обліку суму збитку до встановлення винних осіб (2800 грн. + 560 грн.) | 072 | — | 3360 | — | — |
| 3 | Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ при списанні викраденого товару виходячи з вартості його придбання | 949 | 641/ПДВ | 560 | — | — |
| 4 | Відображено дохід за фактом встановлення винної особи, нараховано суму збитку, що підлягає відшкодуванню винною особою: | |||||
| — у частині збитків, понесених підприємством | 375 | 716 | 3360 | —** | — | |
| — у частині, що сплачується до бюджету | 375 | 716 | 740 | —** | — | |
| 5 | Відображено суму відшкодування, що підлягає перерахуванню до бюджету | 716 | 642 | 740 | — | — |
| 6 | Списано з позабалансового обліку вартість викраденого товару одночасно з визнанням заборгованості винної особи | — | 072 | 3360 | — | — |
| 7 | Відшкодовано винною особою суму збитків шляхом внесення коштів на поточний рахунок підприємства | 311 | 375 | 4100 | — | — |
| 8 | Перераховано суму відшкодування до бюджету | 642 | 311 | 740 | — | — |
| 9 | Віднесено на фінансовий результат: | |||||
| — балансову вартість викраденого товару | 791 | 947 | 2800 | — | — | |
| — суму нарахованих податкових зобов’язань з ПДВ | 791 | 949 | 560 | — | — | |
| — дохід у вигляді суми відшкодування збитків | 716 | 791 | 3360 | — | — | |
| * Витрати, що сформували собівартість викраденого товару, не включаються до податкових витрат підприємства, оскільки мають негосподарську спрямованість (п.п. 14.1.27 ПКУ). ** Суму компенсації збитків від винної особи підприємство не включає до складу податкових доходів на підставі п.п. 136.1.5 ПКУ. | ||||||
А тепер припустимо, що товар підприємства був застрахований. У зв’язку з настанням страхового випадку (викрадення товару) страхова компанія компенсувала підприємству збитки.
Як облікувати страхове відшкодування, отримане у зв’язку з крадіжкою товару
У бухгалтерському обліку суму страхового відшкодування від страховика (компенсацію збитків) підприємство-страхувальник включає до складу доходів (Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності», п. 27 П(С)БО 9). При цьому такий дохід визнається в бухобліку в періоді складання страхового акта.
У податковому обліку справи такі. Отримана підприємством від страхової компанії сума страхового відшкодування не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.3 ПКУ; лист ДПСУ від 18.01.2012 р. № 2573/К/15-3414-26).
У податково-прибутковому обліку сума застрахованих збитків відповідно до п.п. 140.1.6 ПКУ включається до податкових витрат. Відбувається це в періоді понесення таких збитків, тобто в періоді складання страхового акта, що встановлює їх розмір та підтверджує страховий випадок. Причому, на наш погляд, відображену в страховому акті суму застрахованих збитків підприємство-страхувальник має право віднести до складу податкових витрат у повному обсязі (звісно, у межах страхової суми), без її зменшення на суму франшизи. Хоча фахівці Міндоходів вважають інакше. На їхню думку, до податкових витрат страхувальник може включити суму застрахованих збитків, що дорівнює сумі страхового відшкодування, тобто зменшену на суму франшизи (див. консультацію в розділі 102.09.01 БЗ).
Суми ж страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податків за податковий період їх отримання в розмірі отриманого страхового відшкодування, тобто за вирахуванням франшизи, що виключається (не отримується).
Приклад 2. Товар підприємства (відеокамера Canon LEGRIA HF M506, див. приклад 1) був застрахований на суму 3360 грн. Сума франшизи — 60 грн..
Внаслідок настання страхового випадку страхова компанія на підставі страхового акта виплатила підприємству страхове відшкодування в сумі 3300 грн. (тобто страхову суму 3360 грн. за вирахуванням франшизи — 60 грн.).
У податковому та бухгалтерському обліку підприємства ці операції відображаються такими записами:
Таблиця 2. Отримання страхового відшкодування за викрадений товар
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| Дт | Кт | доходи | витрати | |||
| 1 | Відображено дохід на підставі страхового акта при настанні страхового випадку (за вирахуванням франшизи — 60 грн.) | 375 | 719 | 3300 | — | 3360* |
| 2 | Отримано страхове відшкодування від страхової компанії | 311 | 375 | 3300 | 3300** | — |
| 3 | Віднесено на фінансовий результат суму доходу у вигляді страхового відшкодування | 719 | 791 | 3300 | — | — |
| * На наш погляд, підприємство-страхувальник згідно з п.п. 140.1.6 ПКУ має право віднести до складу податкових витрат усю суму застрахованих збитків, включаючи суму франшизи, яка є їх невід’ємною частиною. Хоча, на думку контролерів, сума франшизи до податкових витрат не потрапляє. ** Суму страхового відшкодування включаємо до податкових доходів у періоді його отримання (п.п. 140.1.6 ПКУ). | ||||||
Ось так потрібно діяти підприємству в обліку, якщо сталася крадіжка ТМЦ. У наступній статті розглянемо не менш важливе й цікаве питання — як облікувати крадіжку основних засобів. До зустрічі!
| висновки |  | |
|
Документи статті
-
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
-
Порядок № 116 — Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116.
-
Методрекомендації № 2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2.
-
П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246.
- П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.
