Місяці розрахункового періоду не відпрацьовані з поважних причин: як розрахувати середню зарплату

лікарняні

Місяці розрахункового періоду не відпрацьовані з поважних причин: як розрахувати середню зарплату

Лист Міністерства соціальної політики України від 04.09.2013 р. № 478/18/99-13

(витяг)

<…>

Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок), розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень)), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Відповідно до пункту 10 Порядку, якщо у роз­рахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, що зазначені у пункті 4 Порядку (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

У разі коли середня заробітна плата (грошове забезпечення) обчислюється відповідно до пункту 10 цього Порядку, середньоденна заробітна плата (грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44), а за один робочий день (годину) — на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи).

Середньомісячна кількість робочих днів (годин) обчислюється шляхом ділення кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу підприємства в розрахунковому періоді на кількість місяців розрахункового періоду.

Директор Департаменту соціального страхування та партнерства О. Постоюк

коментар редакції

Розрахунок лікарняних, якщо в розрахунковому періоді не було зарплати: думка Мінсоцполітики

Напевно ви знайомі із ситуацією, коли потрібно розрахувати лікарняні, а в роз­рахунковому періоді працівнику не нараховувалися виплати, оскільки він не працював з поважних причин. Зокрема, до них належать тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з вимогами Порядку № 1266* у такому разі середню зарплату розраховуємо виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) (див. п. 10). А ділити цей показник потрібно на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (абзац восьмий п. 14 Порядку № 1266). Про те, як визначати середньомісячну кількість робочих днів (годин), у Порядку № 1266 нічого не зазначено. Саме це стало підставою для появи різних підходів до розрахунку цього показника.

Ще у 2008 році Мінпраці (нині — Мінсоцполітики) роз’яснило, що для розрахунку середньоденної заробітної плати береться кількість робочих днів за балансом робочого часу підприємства (підрозділу) у розрахунковому періоді — 6 календарних місяців (див. лист від 08.01.2008 р. № 9783/0/14-07/020 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 8). Беручи до уваги ці роз’яснення, розрахунок середньомісячної кількості робочих днів (годин) здійснювали шляхом ділення загальної кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу підприємства в розрахунковому періоді на 6.

А цього року виявилось, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати праце­здатності (далі — ФТВП) має іншу думку з цього питання. У листі від 23.05.2013 р. № 04-29-1326 ФТВП роз’яснив, що для цілей застосування п. 10 Порядку № 1266 середньомісячна кількість робочих днів (годин) визначається шляхом ділення загальної кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу підприємства за календарний рік, у якому настав страховий випадок (хвороба), на 12 місяців.

У своїх консультаціях ми зазначали, що надавати роз’яснення щодо застосування Порядку № 1266 має право Мінсоцполітики (це прямо передбачено п. 4 постанови КМУ від 26.09.2001 р. № 1266). Тому після появи згаданого вище листа ФТВП хотілося б почути позицію головного відомства з питань роз­рахунку середньої зарплати для страхових виплат.

І от, нарешті, позиція Мінсоцполітики озвучена в листі, що коментується. Відомство підтвердило той підхід до розрахунку середньомісячної кількості робочих днів (годин), який було запропоновано у 2008 році. Отже, середньомісячну кількість робочих днів (годин) розраховуємо шляхом ділення загальної кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу підприємства за розрахунковий період на 6 місяців.

Зверніть увагу, що й у разі, коли працівник захворів у перший день роботи, середню зарплату розраховують згідно з п. 10 Порядку № 1266, тобто виходячи з тарифної ставки (посадового окладу). Проте ділити цей показник потрібно на кількість робочих днів за графіком роботи працівника в місяці, в якому настав страховий випадок. Такий вис­новок випливає з прикладу до п. 10 Порядку № 1266, наведеного в додатку 1 до цього Порядку (див. консультацію фахівця Мінсоцполітики в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 73, с. 48). Такий підхід до розрахунку середньої зарплати пояснюється тим, що в нового працівника немає розрахункового періоду.

Катерина Скрипкіна