Теми статей
Обрати теми

Виявили викрадення об’єкта основних засобів. Що в обліку?

Редакція ПБО
Стаття
img 1

азбука обліку

img 2

Виявили викрадення об’єкта основних засобів. Що в обліку?

Продовжуємо розмову на тему крадіжки на підприємстві. У вас була можливість дізнатися з попередньої статті (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 90, с. 18), як відображають в обліку втрати у зв’язку з крадіжкою ТМЦ. Тепер настав час з’ясувати, як діяти в разі крадіжки об’єкта основних засобів. Приступаємо.

Наталя Білова, податковий експерт

 

Ви вже знаєте, що при виявленні крадіжки матеріальних цінностей підприємству слід звернутися до правоохоронних органів. Ми попередили вас про це в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 88, с. 18. Тим більше це потрібно зробити, якщо викрадено об’єкт основних засобів. Адже тут вже мова йде не про дрібне розкрадання, за яке передбачено лише адміністративну відповідальність. Ураховуючи, що вартість такого об’єкта перевищує 2500 грн., маємо справу з кримінальним правопорушенням.

Як і у випадку з ТМЦ, у день установлення факту крадіжки основних засобів підприємство зобов’язане провести їх інвентаризацію. Причому на власний розсуд ви можете проінвентаризувати основні засоби або підприємства в цілому, або тільки того підрозділу, за яким закріплено викрадені об’єкти. Результати цих дій оформляють так.

Оформляємо результати інвентаризації у зв’язку із крадіжкою

Під час інвентаризації основних засобів складають інвентаризаційний опис основних засобів за формою № інв-1 та звіряльну відомість результатів інвентаризації основних засобів за формою № інв-18. Обидві ці форми затверджено постановою Державного комітету СРСР зі статистики від 28.12.89 р. № 241.

Результати інвентаризації інвентаризаційна комісія заносить у протокол. Цей документ після затвердження його керівником підприємства є підставою для списання викрадених об’єктів основних засобів з балансу підприємства.

Таке списання оформляють Актом списання основних засобів (типова форма № ОЗ-3) або Актом списання транспортних засобів (типова форма № ОЗ-4). Форми цих первинних документів затверджено наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352.

До зазначених актів додають інвентарну картку обліку основних засобів (форма № ОЗ-6), де роб­лять відповідні записи про вибуття викрадених об’єктів.

Крім того, певні відмітки проставляють в:

— опису інвентарних карток по обліку основних засобів (типова форма № ОЗ-7);

— картці обліку руху основних засобів (типова форма № ОЗ-8);

— інвентарному списку основних засобів (типова форма № ОЗ-9).

Доти, доки керівник підприємства не затвердить акт за формою № ОЗ-3 або № ОЗ-4, списувати викрадені основні засоби з балансу не можна

Це випливає з п. 43 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. № 561.

Відображаємо крадіжку у бухгалтерському обліку

При відображенні крадіжки основних засобів у бухгалтерському обліку підприємства керуємося нормами П(С)БО 7. Так, якщо з будь-яких причин об’єкт основних засобів не відповідає критеріям визнання активом, то його списують з балансу (п. 33 П(С)БО 7).

Немає жодних сумнівів, що крадіжка входить до списку цих причин. А отже, викрадений об’єкт основних засобів має бути списаний з балансу, оскільки перестав відповідати критеріям визнання активом. Зробити це потрібно в тому звітному періоді (місяці), в якому затверджено протокол інвентаризаційної комісії, але не пізніше грудня звітного року.

У такому разі з місяця, наступного за місяцем виведення об’єкта з експлуатації (списання), на нього припиняють нараховувати амортизацію. Якщо підприємство використовувало виробничий метод амортизації, то її припиняють нараховувати з дати, наступної за датою вибуття об’єкта основних засобів (п. 29 П(С)БО 7).

Різницю між первісною вартістю об’єкта, що списується, та нарахованою на нього амортиза­цією відносять на витрати звітного періоду, в якому відбулося вибуття об’єкта (тобто задокументовано факт крадіжки).

При визначенні такої різниці враховують у повному обсязі і суму амортизації, яка нарахована в місяці вибуття об’єкта, тобто в останньому місяці його експлуатації

Може статися, що викрадено об’єкт основних засобів не цілком, а тільки його частину (складову). Таку крадіжку теж треба відобразити в обліку. Для цього первісну (переоцінену) вартість об’єкта та знос потрібно зменшити на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу викраденої частини об’єкта (п. 35 П(С)БО 7). А визначити первісну вартість цієї частини можна пропорційно одному з параметрів — площі приміщення, обсягу продукції, яка виробляється, відновлювальній вартості викраденої частини об’єкта тощо.

Списуємо об’єкт основних засобів за допомогою таких записів:

— дебет субрахунку 131 «Знос основних засобів» — кредит відповідного субрахунку рахунка 10 «Основні засоби» на суму зносу викраденого об’єкта;

— дебет субрахунку 976 «Списання необоротних активів» — кредит відповідного субрахунку рахунка 10 «Основні засоби» на залишкову вартість об’єкта (тобто на різницю між його первісною (переоціненою) вартістю та сумою нарахованого на дату списання зносу).

Важливо! Оскільки в цьому випадку вибуття основних засобів не пов’язане з їх продажем, вони не визнаються утримуваними для продажу. Тобто такі об’єкти не потрібно переводити на субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу».

Одночасно зі списанням викраденого об’єкта основних засобів суму збитків від такого викрадення відображаємо на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Тут така сума значитиметься, поки не знайдуть винного у крадіжці.

Після встановлення винної особи суму збитків підприємство спише із субрахунку 072. Тоді ж воно відобразить заборгованість винної особи на суму компенсації, яку повинно отримати від цієї особи, та визнає дохід (Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» Кт 746 «Інші доходи від звичайної діяльності»).

Якщо винну особу не встановлять, сума збитків значитиметься на субрахунку 072 не менше строку позовної давності (як правило, 3 роки) з моменту виявлення крадіжки.

А що, коли викрадено не об’єкт основних засобів, а малоцінні необоротні матеріальні активи (далі — МНМА)? У цій ситуації діємо так само, як і при викраденні основних засобів — відносимо до витрат залишкову вартість вкраденого об’єкта (тобто різницю між його первісною вартістю та сумою нарахованого на дату списання зносу). Адже МНМА теж підлягають амортизації. Вона, нагадаємо, нараховується одним із методів, установлених п. 27 П(С)БО 7: прямолінійним, виробничим, «50 %/50 %» або «100 %».

Хоча, якщо ви використовуєте метод амортизації МНМА «100 %», витрат у вигляді залишкової вартості об’єкта в періоді виявлення його викрадення у вас вже не буде. А все тому, що суму нарахованої амортизації цього об’єкта в розмірі 100 % його вартості ви врахували у складі витрат ще в першому місяці його використання. А тепер вам потрібно зробити лише відповідні «вилучальні» записи в документах, в яких ви ведете оперативний кількісний облік таких об’єктів за місцями експлуатації та матеріально відповідальними особами.

Списання вкраденого об’єкта МНМА з балансу відображайте за допомогою таких записів:

— дебет субрахунку 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» — кредит відповідного субрахунку рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи» на суму зносу викраденого об’єкта;

— дебет субрахунку 976 «Списання необоротних активів» — кредит відповідного субрахунку рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи» на залишкову вартість об’єкта (тобто на різницю між його первісною (переоціненою*) вартістю та сумою нарахованого на дату списання зносу).

* Переоцінці не підлягають МНМА та бібліотечні фонди, вартість яких амортизують за методами «50 %/50 %» і «100 %» (п. 16 П(С)БО 7).

Відображаємо крадіжку у податково-прибутковому обліку

Порядок відображення крадіжки основних засобів у податково-прибутковому обліку регулює п. 146.16 ПКУ. Він дозволяє платнику у звітному періоді, в якому оформлено первинний документ, що підтверджує факт крадіжки, збільшити свої податкові витрати на суму вартості викраденого об’єкта, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої за ним амортизації.

Нагадаємо, що під вартістю основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, згідно з п.п. 14.1.19 ПКУ мається на увазі їх первісна або переоцінена вартість за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Отже, якщо відносно викраденого об’єкта ви встановили ліквідаційну вартість, то вона до податкових витрат при його списанні не потрапить. Це, звісно, нелогічно, та й маємо різницю з бухгалтерським обліком. Утім, подібних розбіжностей можна уникнути. Для цього ліквідаційну вартість краще від початку встановити такою, що дорівнює нулю. Таке рішення не суперечить нормам ані П(С)БО 7, ані ПКУ, тому є цілком правомірним. Ліквідаційну вартість об’єкта основних засобів у розмірі більше нуля потрібно встановити лише в одному випадку — якщо в цілях амортизації цього об’єкта ви обрали метод зменшення залишкової вартості (п.п. 2 п.п. 145.1.5 ПКУ).

Витрати на списання вкрадених основних засобів відносять до інших витрат на підставі п.п. 138.12.1 ПКУ. Їх записують у рядок 06.4.16 додатка IВ до рядка 06.4 декларації з податку на прибуток підприємства.

Податкові витрати у зв’язку зі списанням викраденого об’єкта основних засобів підприємство може збільшити лише в разі, якщо цей об’єкт підлягає податковій амортизації (п. 144.1 ПКУ)

Якщо об’єкт не підлягає податковій амортизації (наприклад, він отриманий безоплатно або належить до категорії невиробничих основних засобів), то про витрати не може бути й мови.

Нараховувати амортизацію на вкрадений об’єкт підприємство припиняє з місяця, наступного за місяцем виведення його з експлуатації (п. 146.15 ПКУ).

Правомірність відображення податкових витрат за викраденими основними засобами підтверджують актами типових форм № ОЗ-3 «Акт списання основних засобів» і № ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів» (див. консультацію фахівців Міндоходів у розділі 101.06 БЗ).

Щодо викрадення частини (складової) об’єкта основних засобів діє той самий принцип, що і відносно викрадення цілого об’єкта. Тобто витрати на списання цієї частини (складової) потрапляють до податкових витрат на підставі п. 146.16 ПКУ, але за бухобліковими правилами пропорційно вибраному параметру.

На наш погляд, усе викладене стосується і МНМА, які підприємство амортизує за методом «50 %/50 %». До речі, нагадаємо: вартістю МНМА, що амортизується, є їх первісна вартість (п.п. 14.1.20 ПКУ), тому, на відміну від основних засобів, ліквідаційну вартість за ними не визначають.

Цікаво, а як бути, якщо винна особа компенсує підприємству вартість вкраденого об’єкта? Звернемося до п.п. 136.1.5 ПКУ. Він дає таку відповідь: сума компенсації прямих витрат або збитків, отримана від винного у крадіжці, не потрапляє до складу доходів підприємства за умови, що їх не було віднесено до складу витрат.

Однак у ситуації, що розглядається, підприємство з дозволу п. 146.16 ПКУ включає залишкову вартість викраденого об’єкта основних засобів до складу податкових витрат. Тому на отриману суму компенсації вартості такого об’єкта йому доведеться збільшити свій податковий дохід. На це орієнтують платників і фахівці Міндоходів у консультації, розміщеній у розділі 102.09.01 БЗ.

Якщо вже зайшла розмова про компенсацію збитків, не можна залишити поза увагою й ситуацію з отриманням від страхової компанії страхового відшкодування за вкрадений об’єкт (якщо він був застрахований, зрозуміло).

Питання отримання страхового відшкодування в податково-прибутковому обліку регулюють норми «страхового» п.п. 140.1.6 ПКУ. Відповідно до абзацу другого цього підпункту суму застрахованих збитків платник включає до своїх витрат за податковий період, у якому він зазнав цих збитків. А будь-які суми страхового відшкодування таких збитків він відносить до доходів за податковий період їх отримання.

Проте ми пам’ятаємо, що при відображенні крадіжки основних засобів у податковому обліку нам потрібно орієнтуватися на п. 146.16 ПКУ.

Як же тоді бути при настанні страхового випадку з основними засобами? Адже якщо підприємство одночасно застосує норми і «страхового» п.п. 140.1.6, і «традиційного» п. 146.16 ПКУ, це призведе до задвоєння податкових витрат. Щоб цього не відбулося, при настанні страхового випадку та отриманні страхового відшкодування слід віддати пріоритет і керуватися насамперед нормами «страхового» п.п. 140.1.6 ПКУ як більш спеціальними в цьому випадку. Це підкреслили і податківці в консультаціях, опублікованих у журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 2, с. 17 і № 19, с. 8.

Хоча, якщо залишкова вартість викраденого об’єкта, яка амортизується, перевищить суму застрахованих збитків, то різницю, що виникла, на наш погляд, підприємство зможе віднести до податкових витрат на підставі «традиційного» п. 146.16 ПКУ. Детальніше з питаннями страхування основних засобів та отримання страхового відшкодування ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 16, с. 22.

Головне управління статистики у Харківській області нагадує, що 31.12.2013 р. закінчується термін переходу на новий національний (державний) класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності». Представникам суб’єктів господарювання, що не перейшли на нову класифікацію, необхідно терміново звернутись до державних реєстраторів для приведення видів діяльності у відповідність до КВЕД-2010.

Відображаємо крадіжку у ПДВ-обліку

При ліквідації основних засобів підприємство в ПДВ-обліку керується загальним правилом, закріпленим в абзаці першому п. 189.9 ПКУ. Це правило таке: якщо виробничі або невиробничі основні засоби платник ліквідує за самостійним рішенням, то така ліквідація для цілей ПДВ розглядається як їх постачання за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Проте це не наш з вами випадок.

Нам — до абзацу другого п. 189.9 ПКУ. Ним, зокрема, установлено: якщо основні засоби ліквідуються без згоди платника податків, у тому числі у разі їх викрадення, що підтверджується відповідно до законодавства, то податкові зобов’язання з ПДВ не виникають. Причому неважливо, які це основні засоби — виробничого чи невиробничого призначення.

Що ж у цій ситуації мається на увазі під законодавчим підтвердженням? При викраденні — це відповідні документи, видані правоохоронними органами (детальніше щодо цього див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 88, с. 18). Такими документами можна вважати:

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. А якщо представник підприємства звернувся до міліції особисто, то у вас є ще й талон-повідомлення. Ці документи фіксують факт звернення підприємства до органів МВС з приводу крадіжки свого майна;

копію протоколу огляду, складеного співробітниками органів МВС під час досудового розслідування.

Для більшої переконливості використовуйте й акти за типовими формами № ОЗ-3 «Акт списання основних засобів» і № ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів». Їх воліють бачити фахівці Міндоходів як підтвердження при знищенні або списанні основних засобів, які вже неможливо використовувати за первісним призначенням (див. консультацію в розділі 101.06 БЗ).

Якщо підприємство надасть зазначені документи контролюючому органу, воно може сміливо не нараховувати ПДВ-зобов’язання на викрадені основні засоби. Вважаємо, це повною мірою стосується і МНМА

Коли ж ці документи потрібно подати? У ПКУ із цього приводу ані слова. А самі контролери пропонують платникам подавати необхідні підтвердження разом з декларацією з ПДВ за звітний період, у якому все й відбулося (див. консультацію в розділі 101.06 БЗ). Проте, на наш погляд, у цьому немає необхідності. Такі документи потрібно пред’явити податківцям під час проведення ними документальної перевірки на їх вимогу.

Приємно, що не спричинює виникнення податкових зобов’язань з ПДВ і отримання компенсації від винної особи за вкрадений нею об’єкт основних засобів. Це підкреслюють фахівці Міндоходів у консультації, розміщеній у розділі 101.02 БЗ.

Напевно вас хвилює питання: чи потрібно коригувати раніше відображений податковий кредит з ПДВ, що припадає на недоамортизовану частину списаних у зв’язку з викраденням основних засобів? Будьте спокійні — не потрібно! Адже згідно з п. 198.3 ПКУ право платника на податковий кредит залежить від використання об’єкта основних засобів у своїй господарській діяльності. А ця умова в разі крадіжки навіть не повністю замортизованого об’єкта виконується, оскільки він уже встиг взяти участь у діяльності підприємства. Отже, і з цим усе гаразд.

А тепер проілюструємо все викладене вище на прикладі.

Приклад. Підприємство в листопаді 2013 року виявило крадіжку ноутбука Sony VAIO F1521M1RB. За фактом того, що сталося, воно звернулося до органів МВС. Відомості про крадіжку правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань та почали розслідування. У підприємства є витяг з цього Реєстру.

За результатами проведеної інвентаризації викрадений ноутбук списано з балансу. Факт списання об’єкта зафіксовано в Акті списання основних засобів (типова форма № ОЗ-3). У зв’язку з цим податкові зобов’язання з ПДВ при викраденні цього об’єкта підприємство не нараховує.

Винну в крадіжці особу не встановлено.

Необхідні дані для прикладу наведемо в табл. 1.

Таблиця 1. Дані для прикладу

Показник

Сума, грн.

податковий облік

бухгалтерський облік

Первісна вартість об’єкта основних засобів

5400

5400

Ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів

120*

120

* Ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів, яка не враховується у вартості, що амортизується, до податкових витрат не включається.

Вартість об’єкта основних засобів, що амортизується

5280

5280

Залишкова вартість об’єкта основних засобів

3930

4050

Сума нарахованої амортизації об’єкта основних засобів

1350

1350

 

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції підприємство відображає такими записами:

Таблиця 2. Порядок відображення в обліку втрат від викрадення об’єкта основних засобів

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Списано суму нарахованого зносу викраденого об’єкта основних засобів

131

104

1350

2

Списано залишкову вартість викраденого об’єкта основних засобів (5400 грн. - 1350 грн.)

976

104

4050

3930*

* Різниця між сумою вартості об’єкта основних засобів, що амортизується, і сумою накопиченої амортизації за об’єктом, який ліквідується, відображається в рядку 06.4.16 додатка ІВ до рядка 06.4 декларації з податку на прибуток підприємства.

3

Відображено в позабалансовому обліку суму збитку до встановлення винних осіб

072*

4050

* Якщо винну особу не встановлять, сума збитків значитиметься на субрахунку 072 не менше строку позовної давності (як правило, 3 роки) з моменту виявлення крадіжки.

4

Віднесено на фінансовий результат залишкову вартість об’єкта основних засобів

793

976

4050

 

Тепер ви знаєте, як відобразити в обліку втрати, пов’язані з викраденням основних засобів. І хоча ніяких труднощів у цій процедурі немає, бажано, щоб такі ситуації вас оминали. Хай ваше майно буде ціле й непошкоджене!

 

висновки


img 3
 
 
  • Списання викрадених основних засобів оформляють Актом списання основних засобів (типова форма № ОЗ-3) або Актом списання транспортних засобів (типова форма № ОЗ-4).

  • У бухобліку викрадений об’єкт основних засобів має бути списаний з балансу, оскільки перестав відповідати критеріям визнання активом. Підставою для списання є затверджений керівником протокол інвентаризаційної комісії.

  • Підприємство має право збільшити свої податкові витрати на суму вартості викраденого об’єкта, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої за ним амортизації.

  • Якщо підприємство надасть контролюючому органу документи, що підтверджують факт крадіжки основних засобів, воно має право не нараховувати на них ПДВ-зобов’язання.

 

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  2. П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основних засобів», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі