Відпущення гріхів за готівковими розрахунками до 1 вересня
| Наше підприємство у грудні 2012 року порушило обмеження граничної суми розрахунку готівкою, виплативши одноразово приватному підприємцю за послуги суму, що перевищила граничні 10000 грн. У листопаді очікуємо планову податкову перевірку. Які санкції зараз можуть застосувати до підприємства в разі виявлення цього порушення? (м. Ізюм) |
Дійсно, з 1 вересня 2013 року постановою Правління НБУ «Про встановлення граничної суми готівкових розрахунків» від 06.06.2013 р. № 210 було внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637).
Починаючи із зазначеної дати перестали працювати норми останніх абзаців пп. 2.3 і 7.46 Положення № 637 про те, що сума перевищення граничної суми готівкових розрахунків між підприємствами (підприємцями) повинна розрахунково додаватися до залишку каси на кінець дня, в якому було допущено перевищення, та порівнюватися з лімітом. Тобто штрафні санкції у двократному розмірі від сум отриманого перевищення (як для «понадлімітної готівки»)* із цього моменту податківцями, узагалі-то, застосовуватися вже не повинні. Щодо таких порушень, допущених починаючи з 1 вересня, цей висновок однозначний.
* Передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.
А от чи можна зараз застосовувати цю санкцію «заднім числом»? Тобто за результатами перевірок готівкового обігу, що проводяться починаючи з 1 вересня цього року, під час яких виявлено порушення граничних сум готівкових розрахунків у періодах, що передують цій даті?
При відповіді на це запитання (яка є й частиною відповіді на запитання читача) ми спиратимемося на думку міндоходівців, викладену в консультації з Бази знань у підкатегорії 109.21 (див. на с. 43).
Тож головні податкові контролери, відповідаючи на запитання, яка відповідальність застосовується до платника податків у разі виявлення контролюючими органами перевищення граничної суми готівкових розрахунків за періоди до 01.09.2013 р., дійшли таких висновків.
По-перше, у зв’язку зі згаданими змінами Положення № 637 у разі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, у тому числі в періодах до 01.09.2013 р., штрафні санкції у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день до підприємств** не застосовуються.
** До фізосіб-підприємців вони і так не застосовувалися, оскільки в них немає каси.
По-друге, за такі «давні» провини, на їх думку, повинна тепер застосовуватися тільки адміністративна відповідальність, передбачена ст. 16315 КУпАП (від 100 до 200 нмдг, а за подальші порушення, допущені протягом року, — від 500 до 1000 нмдг).
Таким чином, на думку податківців, підприємства за «понадлімітні» готівкові розрахунки, здійснені до 01.01.2013 р., починаючи з 1 вересня цього року вже не караються. Продовжують («адміністративно») страждати за це тільки їх посадові особи, а також ФОП, причетні до подібних порушень. Власне, це для них не новина, оскільки адмінштраф, установлений ст. 16315 КУпАП, почав застосовуватися ще з 03.01.2013 р. (детальніше про це читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 8, с. 40).
Тож нам залишається тільки погодитися з податківцями. Хай логіка цієї консультації небездоганна, але ми на підтримку їх нефіскальної позиції додамо, що, на нашу думку, скасовані з 1 вересня норми згаданих пп. 2.3 і 7.46 Положення № 637 (щодо додавання суми перевищення граничних 10000 грн. до залишку каси «на кінець дня») були передбачені авторами Положення № 637 для перевіряючих, а не підприємств. А той факт, що ці норми вже, пішли у небуття і «підрізав руки» фіскалам додавати на перевірках віртуальні суми до фактичних касових залишків і штрафувати (у подвійному розмірі) за отриманий у такий спосіб (теж віртуальний) надліміт.
Тепер (продовжуючи відповідати на запитання читача) детальніше зупинимося на адмінштрафах.
Як ми вже зазначили, адмінштраф за ст. 16315 КУпАП, про який говорять у своїй консультації податківці, почав застосовуватися тільки починаючи з 3 січня 2013 року. У запитанні ж йдеться про порушення, яке було допущено у грудні 2012 року, тобто коли така штрафна норма ще не діяла. Тому адмінштраф за ст. 16315 КУпАП за таке порушення не може застосовуватися навіть теоретично.
У зв’язку з цим зробимо невеликий теоретичний відступ. Нагадаємо, що до 03.01.2013 р. адмінвідповідальність за подібні порушення була менш суворою та виникала на підставі ст. 1642 КУпАП (від 8 до 15 нмдг). Тому, якщо спиратися на норми ст. 8 КУпАП*, можна зробити висновок, що теоретично в цій ситуації за згадане готівкове порушення «зразка 2012 року» повинен застосовуватися адмінштраф, передбачений у вже «покійній» старій редакції ст. 1642 КУпАП.
* Нею, зокрема, передбачено, що особа, яка вчинила адмінправопорушення, несе відповідальність на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення. У решті вона співзвучна ст. 58 Конституції, згаданій у консультації податківців.
Але це — тільки теоретично. А практично адмінштрафу (зі статтей КУпАП) тут бути не повинно. Річ у тім, що в цьому випадку ми маємо справу з так званим нетриваючим правопорушенням. А у ст. 38 КУпАП встановлені строки давності для накладення амінстягнень, а саме: стягнення може бути накладене не пізніше ніж через два місяці із дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні — через два місяці із дня його виявлення).
Отже, у цьому випадку у вас є реальний шанс пройти перевірку навіть без адмінштрафу за зазначене порушення.
До речі, двомісячний строк позовної давності повинен рятувати й тих, хто порушив норми щодо обігу готівки вже цього року та ризикує підпасти під серйозний адмінштраф за ст. 16315 КУпАП. І якщо при нетриваючому правопорушенні дата складання протоколу про адмінправопорушення буде після дати, в яку спливли 60 днів із моменту вчинення правопорушення, то такий адмінштраф автоматично стає неправомірним.
Олексій Павленко, податковий експерт
