 | позичка |  |
Користуємося основними засобами безоплатно: податково-бухгалтерські нюанси
Якщо в підприємства немає власного об’єкта основних засобів, який необхідний йому в господарській діяльності, то воно має право взяти його в користування. Причому зробити це можна навіть безоплатно. Достатньо лише чітко прописати умову про безоплатне користування майном у договорі позички. Давайте подивимось, які податково-бухгалтерські наслідки супроводжують відносини за таким договором.
Наталя Білова, податковий експерт
Як облікувати об’єкт ОЗ, отриманий у безоплатне користування
Бухгалтерський облік. Об’єкт позички в бухгалтерському обліку користувач обліковує поза балансом за вартістю, зазначеною в договорі позички.
І хоча План рахунків не передбачає спеціального рахунка на цей випадок, ми переконані, що отримане в користування майно можна обліковувати на рахунку 01 «Орендовані необоротні активи». А точніше, на відповідному субрахунку до нього, наприклад 012 «Основні засоби, отримані за договором позички». На дату взяття на облік об’єкта позички залишок за цим субрахунком збільшується, а при його поверненні позикодавцю — зменшується.
Податковий облік. Отримання об’єкта позички та його повернення позикодавцю в податково-прибутковому обліку отримувач не відображає. Підставу для цього знаходимо в четвертому абзаці п.п. 153.4.1 ПКУ. Із нього випливає, що грошові кошти та майно, залучені за цивільно-правовим договором, який не передбачає переходу права власності на них, не включаються до складу податкових доходів. Відповідно й амортизацію за отриманим об’єктом ОЗ у такій ситуації не нараховують.
Вартість безоплатно отриманих послуг з надання майна в користування отримувач повинен включити до податкових доходів (п.п. 135.5.4 ПКУ)
Те, що залучення майна в безоплатне користування вважається у платника безоплатно отриманими послугами і супроводжується визнанням доходу на дату їх фактичного отримання, підтверджує і ДПСУ в листі від 26.09.2012 р. № 2592/О/61-12/15-1415.
Для відображення доходу слід орієнтуватися на звичайну ціну таких послуг. Як її визначити? Використовуйте для цього методи, які встановлено п. 39.3 ПКУ для «контрольованих» операцій. Основним у такому разі буде метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу). Детальніше про методи визначення звичайних цін читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 69, с. 16.
Як ви вже зрозуміли, у цій ситуації підприємство може зіткнутися зі значним податковим навантаженням. Щоб його уникнути, краще зупинитися на дешевій оренді.
У ПДВ-обліку все спокійно — ані податкових зобов’язань, ані податкового кредиту в отримувача об’єкта ОЗ не виникає.
Як відобразити витрати на ремонт об’єкта ОЗ, отриманого в безоплатне користування
Отримувач зобов’язаний підтримувати передану йому річ у належному стані, тобто нести необхідні для цього витрати. Таку вимогу закріплено у ст. 833 ЦКУ.
У цьому випадку йдеться про витрати на підтримання об’єкта ОЗ у такому стані, в якому його було передано отримувачу. До їх числа входять і витрати на проведення поточних ремонтів. Капітальний ремонт, як правило, виконує сам позичкодавець, тому на цьому не зупинятимемося.
Бухгалтерський облік. Витрати на проведення ремонтів, які пов’язані з відновленням первісного ресурсу та підтриманням отриманого об’єкта ОЗ у робочому стані, підприємство-отримувач включає до складу витрат. Це передбачає п. 15 П(С)БО 7. При цьому залежно від напряму використання об’єкта робимо такий бухгалтерський запис: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 20, 22, 28, 63, 65, 66, 685.
Податковий облік. Ми не знайдемо в ПКУ спеціальних норм щодо обліку витрат на проведення ремонтних робіт ОЗ, отриманих за договорами позички. А положення п. 146.12 ПКУ, що дозволяють віднести до податкових витрат витрати на поліпшення орендованих ОЗ у межах 10 % «ремонтного» ліміту, тут застосувати не можна, адже в користування такі ОЗ отримані в межах договору позички, а не договору оренди. Тому в цьому питанні необхідно керуватися загальними нормами чинного законодавства.
На наш погляд, у цій ситуації ремонтні витрати підприємство має право відразу відносити до своїх податкових витрат на підставі ст. 138 ПКУ — залежно від напряму використання отриманого об’єкта ОЗ.
Утім, якщо врахувати, як ставилися податківці до цієї проблеми ще в докодексні часи (див. консультацію, опубліковану в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 40, с. 24), то з витратами підприємства на ремонт ОЗ, отриманих у користування, безпечніше вчиняти інакше.
З таких витрат краще сформувати окремий об’єкт ОЗ та амортизувати за загальновстановленими правилами. Це буде об’єкт тієї ж групи, що і власне об’єкт ОЗ, отриманий у безоплатне користування. Добро на такі дії фактично дає п. 146.1 ПКУ. Адже він приписує амортизувати як окремий об’єкт амортизації вартість ремонту та поліпшення об’єктів ОЗ, отриманих безоплатно. Думаємо, з ремонтом ОЗ, якими підприємство користується безоплатно, можна вчиняти так само.
Зауважимо, що, крім витрат на ремонт (поліпшення) позиченої речі, можуть знадобитися й витрати, пов’язані з її використанням. Це, наприклад, витрати на придбання необхідних матеріалів чи палива. Вважаємо, що такі витрати в повному обсязі користувач має право включити до своїх податкових витрат на підставі пп. 138.4 і 138.5 ПКУ. Звісно, якщо отриманий об’єкт воно використовує у своїй госпдіяльності.
З ПДВ-обліком усе просто. Суми «вхідного» ПДВ за витратами, пов’язаними з підтриманням отриманого об’єкта ОЗ у належному стані, підприємство включає до складу податкового кредиту на підставі п. 198.3 ПКУ. Зрозуміло, за умови, що цей об’єкт використовується в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, а також за наявності належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, який її заміняє.
Отже, хай отримані в користування основні засоби працюють на благо вашого підприємства з максимальною віддачею!
| висновки |  | |
|
