 | статутний капітал |  |
Внесок засновника: коли інвестиція, а коли безоплатно отримані товари?
| Підприємство прийняло рішення про збільшення статутного капіталу. Внесок від інвестора отримано ТМЦ і основними засобами раніше, ніж відбулася державна реєстрація змін у статутному капіталі. Чи вважаються такі ТМЦ і основні засоби безоплатно отриманими? (м. Чернівці) |
Для початку нагадаємо, що рішення товариства про зміну розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру (див. ч. 3 ст. 87 ГКУ та ч. 4 ст. 16 Закону про госптовариства). Це означає, що державний орган реєструє не фактичне збільшення розміру статутного капіталу товариства, а рішення товариства про збільшення статутного капіталу, яке після цього набирає чинності.
А якщо внесок надійде від інвестора раніше? Дійсно, у цьому випадку податківці обстоюють своє фіскальне роз’яснення. Стверджують: якщо збільшення статутного капіталу не зареєстроване належним чином, то ТМЦ або основні засоби, отримані як внесок до статутного капіталу, вважаються безоплатно отриманими. Вартість же такого майна, визначена на рівні не нижче звичайних цін, включається до «податкових» доходів платника відповідно до п.п. 135.5.4 ПКУ (див. консультацію у БЗ, розд. 102.06.05).
Подібні негативні наслідки можна спрогнозувати і для юросіб-єдиноподатників, до складу доходу яких також уключається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (див. п. 292.3 ПКУ).
Що буде, якщо засновники поповнять статутний капітал до внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру, зрозуміло зі згаданого вище роз’яснення податківців. Проте, якщо з тих чи інших причин підприємству довелося піти врозріз із думкою контролюючих органів, воно може спробувати відстояти свої права та не відображати доходи. Аргументом тут може бути те, що насправді потрібно говорити не про безповоротну фінансову допомогу (або безоплатно отримані товари), а про інвестиції, отримані в обмін на корпоративні права.
Нагадаємо: відповідно до абз. «б» п.п. 14.1.81 ПКУ пряма інвестиція — це господарська операція, що передбачає внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою. Суми ж коштів або вартість майна, що надійшли у вигляді прямих інвестицій у корпоративні права, не включаються до складу доходу для визначення об’єкта оподаткування (п.п. 136.1.3 ПКУ).
У попередніх публікаціях ми посилалися на цю аргументацію із застереженням, що суди у більшості випадків пристають на неї (читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 96, с. 31). Однак нещодавно з приводу цього питання висловився Верховний Суд, і його позиція є для платників невтішною.
На думку Верховного Суду, кошти або майно, отримані товариством від учасників як додаткові внески, до моменту здійснення державної реєстрації змін до установчого документу (статуту) не можуть бути визнані прямою інвестицією в емітовані таким товариством корпоративні права. Адже відомості щодо розміру та порядку внесення вкладів до статутного фонду містяться власне у статуті, нова редакція якого набуває чинності лише після держреєстрації. А оскільки корпоративні права не можуть виникнути до набрання ними чинності, не можна вважати передані в обмін на такі «нечинні» корпоративні права ТМЦ чи основні засоби прямими інвестиціями (див. постанову ВСУ від 21.02.2012 р. у справі № 21-942во10). Аналогічні висновки можна зустріти і в деяких відносно свіжих рішеннях стосовно єдиноподатників (див. ухвалу ВАСУ від 21.06.2012 р. у справі № К-38560/09-С).
Зважаючи на позицію Верховного Суду не рекомендуємо грати у «судову лотерею». Краще оберіть найбільш безпечний шлях для підприємства, що не спричинить жодних податкових наслідків — унесіть додаткові внески для збільшення статутного капіталу після держреєстрації змін у статуті. Для впевненості момент унесення таких додаткових внесків (як у грошовій, так і в матеріальній формах) можна прописати у статуті товариства.
На цьому і згодимось!
Максим Нестеренко, податковий експерт
