Пошта редакції. Сектор «банкрут», або Несвоєчасно витребувані зобов’язання банкрута

непогашена заборгованість

Сектор «банкрут», або Несвоєчасно витребувані зобов’язання банкрута

Необхідність ведення обліку під час ліквідацій­ного періоду. Для початку зауважимо: той факт, що підприємство перебуває у стані ліквідації, не звільняє його від обов’язку вести облік та подавати звітність. Як передбачено ч. 1 ст. 8 Закону про бухоблік, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства та до його ліквідації. При цьому на дату прийняття рішення про ліквідацію складається фінансова звітність (за період з початку звітного року до дати прийняття рішення про ліквідацію, ч. 3 ст. 13 Закону про бухоблік).

Після цього (з дати прийняття рішення про ліквідацію) починається ліквідаційний період, обов’язки з ведення обліку протягом якого покладаються від імені підприємства на ліквідаційну комісію — ліквідатора (ч. 8 ст. 8 Закону про бухоблік). Тому протягом ліквідаційного періоду саме ліквідаційна комісія є відповідальною за відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією, уключаючи оцінку майна та зобов’язань підприємства, а також складання ліквідаційного балансу та фінансової звітності.

Схожа ситуація складається й у податковому обліку. Так, наприклад, згідно з п.п. 152.9.3 ПКУ, якщо платник податків ліквідується, останнім податковим періодом вважається період, на який припадає дата його ліквідації та який при цьому закінчується днем такої ліквідації. Отже, до моменту зняття з обліку як платника податків та зборів ліквідаційна комісія здійснює розрахунок податкових зобов’язань з обов’язкових податкових платежів у загальному порядку, складаючи та подаючи при цьому за ними відповідну податкову звітність.

Правовий статус заборгованості банкрута. Нагадаємо, що на звернення до господарського суду із вимогами, що виникли до дня порушення справи про банкрутство кредиторам відводиться 30-денний строк. Починається він із дня, в якому оголошується, що стосовно боржника порушено справу про банкрутство (ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство)*.

Однак це не означає, що такі вимоги вже вважаються погашеними. Законодавством передбачено, що ці вимоги задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно (ч. 4 ст. 112 ЦКУ). Зокрема, такі вимоги задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленому ч. 1 ст. 112 ЦКУ (ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство)**.

Погашеними такі вимоги (відповідно до ч. 5 ст. 112 ЦКУ) стануть лише у разі:

— якщо їх не визнала ліквідаційна комісія, а кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звернувся до суду з позовом;

— якщо у їх задоволенні кредиторові відмовлено за рішенням суду;

— якщо вимоги неможливо задовольнити через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується.

На нашу думку, саме із цього слід виходити, визначаючи, чи є отримані але не оплачені банкрутом товари безоплатно отриманими.

Інакше кажучи, визнавати неоплачені товари безоплатно отриманими і списувати кредиторську заборгованість банкрута на доходи слід лише у той момент, коли існує впевненість, що вона не буде погашена

Такої ж думки ми дотримувалися і раніше (читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 18, с. 20). Окрім цього, такий висновок можна зробити і з визначення безнадійної заборгованості (п.п. 14.1.11 ПКУ). Тож допоки кредиторська заборгованість банкрута не відповідатиме критеріям безнадійної, «дохідних» наслідків у обліку банкрута не виникає. Підстави для податкових наслідків з’являються лише тоді, коли «банкрутну» процедуру завершено і суд виніс рішення про закриття провадження у справі. Адже саме в цей момент заборгованість банкрута остаточно перейде до розряду безнадійної на підставі п.п. «в» п.п. 14.1.11 ПКУ.

Якщо заборгованість банкрута стає безнадійною. Припустимо, вищевказані критерії дотримано, і заборгованість банкрута стала безнадійною. У цьому випадку в періоді такого визнання покупець (банкрут) збільшує свої доходи (на підставі п.п. 135.5.4 ПКУ). Що стосується витрат, то слід виходити з такого. Отримавши від постачальника товари (роботи, послуги), покупець мав право відобразити їх собівартість у складі своїх податкових витрат у момент визнання доходів від їх продажу в порядку, прописаному в п. 138.4 ПКУ, а якщо це інші витрати, то в момент здійснення таких витрат згідно з правилами бухобліку (п. 138.5 ПКУ).

При цьому покупець має право зберегти в податкових витратах вартість отриманих товарів (робіт, послуг), якщо такі податкові витрати були відображені в порядку, установленому пп. 138.4, 138.5 ПКУ. На нашу думку, коригувати ці витрати у зв’язку зі списанням заборгованості не потрібно, як і у випадку з безнадійною заборгованістю, за якою сплив строк позовної давності.

Не потрібно у цьому випадку коригувати й податковий кредит із ПДВ за товарами/послугами, заборгованість за якими перетворилася на безнадійну. Як і здійснювати умовне постачання згідно з пп. 198.5, 189.1 ПКУ. Адже товари/послуги використано покупцем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Хоча, швидше за все, податківці будуть наполягати на коригуванні цього податкового кредиту, як вони це роблять стосовно заборгованості, за якою сплив строк позовної давності. Детальніше щодо обліку безнадійної заборгованості у покупця читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 33, с. 8.

Приклад. Підприємство визнане банкрутом, має кредиторську заборгованість за отриманими і неоплаченими товарами у сумі 24000 грн. (у тому числі ПДВ — 4000 грн.). У результаті задоволення вимог кредиторів відповідно до законодавства про банкрутство була погашена частина цієї заборгованості у сумі 6000 (у тому числі ПДВ — 1000 грн.). Решту заборгованості (18000 грн.) неможливо задовольнити через відсутність майна.

Відобразимо зазначені господарські операції в обліку банкрута.

Облік безнадійної кредиторської заборгованості банкрута

Гадаємо, після усього вищезазначеного ситуація з «банкрутним» питанням є зрозумілою, тож переходимо до наступної!

Максим Нестеренко, податковий експерт