Теми статей
Обрати теми

Приймаємо водія на роботу

Редакція ПБО
Стаття
img 1

працевлаштування

img 2

Приймаємо водія на роботу

У наш час автомобіль не розкіш, а засіб пересування. І в господарській діяльності підприємства автомобіль фактично став предметом першої необхідності, тим більше якщо така діяльність пов’язана з автоперевезеннями. А якщо у вас з’явився транспорт, то, звісно, потрібний водій! Усе, що необхідно знати під час прийняття на роботу водія, ви знайдете у пропонованій статті.

Марія Соломіна,
експерт з питань оплати праці

 

Виникла необхідність прийняти на роботу водія? Перш за все потрібно підібрати відповідного кандидата не лише із суб’єктивної точки зору роботодавця, а і з позиції чинного законодавства. Тому насамперед вивчимо вимоги, які законодавство висуває до професійних водіїв. Потім складемо оголошення про вакансію. Після цього розглянемо, які документи необхідні для укладення трудового договору з водієм.

Отже, почнемо з кваліфікаційних та інших вимог, котрі висуває наше законодавство до осіб, професійна діяльність яких пов’язана з керуванням автотранспортним засобом.

Вимоги до водіїв

До керування автотранспортними засобами допускаються особи, які:

1) досягли віку, визначеного ч. 2 ст. 15 Закону про дорожній рух і п. 6 постанови № 340 (див. табл.);

2) мають національне посвідчення водія відповідної категорії (п. 2 постанови № 340);

3) не мають медичних протипоказань;

4) пройшли повний курс навчання за відповідними програмами.

Вікові умови допуску до керування транспортним засобом

Транспортний засіб

Категорія

Мінімальний вік*

1

2

3

Автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, — восьми

B

18

Призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів)

C1

18

Призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів)

С

18

Призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16

D1

21

Призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16

D

21

Состави транспортних засобів з тягачем категорій B, C1, C, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій складів транспортних засобів

BE, C1E, CE

19

Состави транспортних засобів з тягачем категорії D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій складів транспортних засобів

D1E, DE

21

* Мінімальний вік — вік, при досягненні якого дозволено керувати транспортним засобом відповідної категорії.

 

Кваліфікаційні вимоги, що висуваються до професії водія автотранспортних засобів, визначені Довідником кваліфікаційних характеристик. У загальному випадку водії повинні мати:

— повну загальну середню освіту;

— професійно-технічну освіту (навчальний заклад із підготовки водіїв транспортних засобів);

— спеціальну підготовку за типовими навчальними планами та програмами підготовки водіїв транспортних засобів відповідної категорії та пройти кваліфікаційну атестацію (мати диплом кваліфікованого робітника або свідоцтво про присвоєння (підвищення) робочої кваліфікації (для водіїв транспортних засобів), видані відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого спільним наказом Мінпраці та Міністерства освіти України від 31.12.98 р. № 201/469 (див. лист Міністерства освіти і науки, МВС, Мінпраці, Міністерства транспорту і зв’язку України від 19.02.2010 р. № 1/12-625, № 3184/64, № 141/0/15-10/021, № 869/05/14)).

Водії автотранспортних засобів повинні знати:

 Закон про дорожній рух і Закон про автотранспорт;

— правила дорожнього руху;

— правила перевезення вантажів;

— порядок та умови перевезення пасажирів і багажу;

— призначення, розташування, будову, принцип дії агрегатів, складальних одиниць, механізмів та систем автотранспортних засобів відповідної категорії та правила їх технічної експлуатації;

— будову, правила експлуатації та технічного обслуговування причепів;

— основи керування автотранспортними засобами;

— можливі причини ДТП та способи запобігання їм;

— причини виникнення несправностей, способи їх виявлення та усунення;

— характер впливу кліматичних умов (дощ, туман, ожеледь тощо) на безпеку руху;

— порядок технічного обслуговування, правила безпечного ведення робіт, пожежної безпеки та санітарії при технічному обслуговуванні автотранспортного засобу і при роботі на лінії;

— особливості користування експлуатаційними матеріалами (паливо, олива, мастила, електроліт, антифриз тощо);

— правила зберігання автотранспортних засобів на відкритій стоянці та в гаражі;

— правила надання першої допомоги постраждалим під час дорожньо-транспортної пригоди;

— яка відповідальність загрожує за порушення правил дорожнього руху, правил експлуатації транспортного засобу, заподіяння матеріальної шкоди та шкоди навколишньому природному середовищу.

Ще одним чинником, що враховується під час прийняття на роботу, оскільки впливає на здатність водіїв керувати транспортними засобами, є стан їх здоров’я. З метою перевірки стану здоров’я водіїв проводяться медичні огляди. Про це ми поговоримо в наступній статті тематичного номера. А поки що розглянемо, як правильно скласти оголошення про вакансію, щоб не порушити вимоги чинного законодавства.

Складаємо оголошення про вакансію

Нагадаємо, що в оголошеннях (рекламі) про вакансії (прийняття на роботу) забороняється:

— зазначати обмеження стосовно віку кандидатів;

— пропонувати роботу тільки жінкам або тільки чоловікам, за винятком специфічної роботи, що може виконуватися виключно особами певної статі;

— висувати вимоги, що надають перевагу представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством);

— висувати вимоги щодо політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках чи інших об’єднаннях громадян, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;

— вимагати від осіб, які працевлаштуються, надання відомостей про особисте життя (ч. 3 ст. 11 Закону про зайнятість, ч. 1 ст. 241 Закону про рекламу).

Важливо! Якщо водій буде зайнятий на роботах, на яких заборонено чи обмежено жіночу працю (наприклад, робота в нічний час), то в оголошенні про вакансію ви можете вказати, що потрібні чоловіки (див. лист Мінсоцполітики від 21.03.2013 р. № 69/021/150-13 і коментар до нього // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 54, с. 17).

Наступний етап — співбесіда. Як правило, зі співбесіди починається знайомство роботодавця і кандидата на посаду водія автотранспортного засобу. Якщо під час співбесіди роботодавець доходить висновку, що працівник йому не підходить, він має обґрунтувати претенденту причину відмови у прийнятті на роботу. Врахуйте: якщо працевлаштується працівник за направленням із центру зайнятості, то причину відмови у працевлаштуванні необхідно буде вказати в корінці направлення на працевлаштування.

Рішення роботодавця про відмову у прийнятті на роботу працівник може оскаржити в суді

Якщо ж сторони влаштовують одна одну, то з метою оформлення трудових відносин працівник має надати роботодавцю певні документи. Про це й поговоримо далі.

Документи, які має надати кандидат на посаду водія

Під час прийняття на роботу особа, яка претендує на посаду водія, надає роботодавцю такі документи:

1) паспорт або інший документ, що засвідчує особу;

2) ідентифікаційний номер або реєстраційний номер облікової картки платника податків (його не надають особи, які через релігійні переконання відмовилися від ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків), про що мають відповідну відмітку в паспорті);

3) трудову книжку. Не надають трудову книжку особи, які приймаються на роботу за сумісництвом, та особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки;

4) військово-обліковий документ (призовники — посвідчення про приписку до призовної дільниці, військовозобов’язані — військовий квиток або тимчасове посвідчення);

5) свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Цей документ не надають особи, які вперше шукають роботу;

6) документ про наявність професійно-технічної освіти (про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв, свідоцтво про присвоєння (підвищення) кваліфікації тощо);

7) диплом кваліфікованого робітника або свідоцтво про присвоєння (підвищення) кваліфікації (для водіїв транспортних засобів);

8) документи про стан здоров’я (медичну довідку про придатність до керування транспортним засобом, медичну довідку про проходження обов’язкових попереднього і періодичного психіатричних оглядів за формою 122-2/о, сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду);

9) посвідчення водія і талон до нього;

10) інші документи (наприклад, автобіографію, характеристику, рекомендації, документи, що свідчать про отримання спеціальних знань, досвід роботи тощо), які роботодавцеві не забороняє вимагати ст. 25 КЗпП.

Трудовий договір із водієм може бути укладено в письмовій (у випадках, передбачених ч. 1 ст. 24 КЗпП) або в усній формі. Укладення трудового договору оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця про прийняття на роботу.

Зверніть увагу: записи про найменування роботи, професії або посади, на яку приймається працівник, як у наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу, так і у трудовій книжці, виконуються відповідно до Класифікатора професій (п. 2.14 Інструкції № 58). На сьогодні діє Класифікатор професій ДК 003:2010, що не містить професії просто «водій». Тому роботодавцю необхідно вибрати з переліку професійних робіт, зазначених у Класифікаторі професій ДК 003:2010, ту назву, що підходить за родом виконуваних працівником робіт. Наприклад, «водій автотранспортних засобів», код 8322.

При укладенні трудового договору за домовленістю з працівником роботодавець може встановити йому випробування. Про те, що працівнику встановлено строк випробування, слід обов’язково вказати в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Тривалість строку випробування для водіїв автотранспортних засобів, не може перевищувати одного місяця

Річ у тім, що цю професію віднесено Довідником кваліфікаційних характеристик до робітничих. А ч. 2 ст. 27 КЗпП для робітничих професій установлено обмеження щодо строку випробування в один місяць. Докладно про особливості встановлення строку випробування читайте у статті «Строк випробування: основні правила» // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 59, с. 21.

Отже, як скласти оголошення про вакансію та які документи необхідно вимагати від кандидата на посаду водія, ми з вами з’ясували. У наступній статті розглянемо, як водії проходять медичні огляди.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі