Турзбір для готелів

місцеві податки  і збори

Турзбір для готелів

Наталія Дзюба, податковий експерт

Хто і де платить. Платниками турзбору є (1) громадяни України, (2) іноземці, а також (3) особи без громадянства, які одержують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення турзбору. Це прописано в п.п. 268.2.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).

Туристичний збір справляється, якщо його запроваджено органом місцевого самоврядування

Хто обчислює та справляє. За рішенням місцевої ради справляння турзбору здійснюється податковими агентами (п.п. 268.5.1 ПКУ):

1) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими установами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

2) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення в будинки (квартири), що належать фізособам на праві власності або на праві користування за договором найму;

3) юрособами або фізособами-підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Юридичні особи та фізособи-підприємці, які надають послуги з тимчасового проживання (ночівлі), зобов’язані виконувати функції податкових агентів (справляти та перераховувати турзбір до бюджету) незалежно від наявності договору, яким сільрада чи міська рада уповноважує їх справляти збір (див. підкатегорію 123.01 ЄБПЗ).

Зверніть увагу: податковий агент, щоб отримати турзбір від платника, який споживає послуги проживання, включає його суму окремим рядком до рахунка (квитанції) на оплату послуг проживання (ночівлі). Звісно ж, попередньо турзбір потрібно обчислити з урахуванням бази та ставки збору.

База та ставка збору. Базою справляння туристичного збору є вартість усього періоду проживання (ночівлі) за вирахуванням ПДВ. При цьому згідно з п.п. 268.4.2 ПКУ до вартості проживання не включаються:

— витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, ремонт та прасування одягу, взуття чи білизни);

— телефонні рахунки;

— оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз);

— обов’язкове страхування;

— витрати на усний та письмовий переклади;

— інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

Ставка туристичного збору встановлюється в розмірі від 0,5 до 1 % до бази справляння збору. Яка застосовується у вас, дивіться рішення місцевої ради.

У п.п. 268.2.2 ПКУ перелічені особи, які можуть не сплачувати турзбір, споживаючи послуги тимчасового проживання (ночівлі).

Майте на увазі! Органам місцевого самоврядування не дозволено встановлювати індивідуальні ставки туристичного збору для окремих осіб або звільняти їх від сплати такого збору (див. підкатегорію 123.01 ЄБПЗ). Тому в усіх регіонах, де справляється турзбір, пільговий контингент однаковий.

Щоб ідентифікувати пільговиків та підтвердити їх статус для ненарахування турзбору, податковий агент повинен вимагати відповідний документ, що підтверджує пільговість.

Особи, які не надали документи, що свідчать про їх належність до пільгової категорії, є платниками збору на загальних підставах

Які документи слід вважати такими, що підтверджують пільговість, у ст. 268 ПКУ не зазначено. Проте податківці це питання не залишили без уваги (див. лист ДПАУ від 29.04.2011 р. № 12291/7/15-0717, а також консультації в підкатегоріях 123.02 і 123.03 ЄБПЗ). Спираючись на їхні роз’яснення, розглянемо, які документи повинні отримати податкові агенти на підтвердження пільгового статусу клієнтів (див. табл. 1).

Таблиця 1. Пільговики з турзбору і документи, що підтверджують пільгу

У разі надання послуги з тимчасового проживання (ночівлі) пільговикам, податковий агент повинен відобразити пільги зі сплати турзбору у Звіті про пільги (код 18030000), зазначивши у графі 5 суму збору, не сплачену до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг: вартість послуги проживання пільговиків (без ПДВ) х ставка збору (0,5 — 1 %). Детальніше про заповнення та подання Звіту про пільги див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 32, с. 9.

Турзбір належить до місцевих податків, тому до бази обкладення ПДВ не потрапляє. Згідно з п. 188.1 ПКУ до бази обкладення ПДВ при постачанні товарів/послуг включаються тільки загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі). Отже, обкладати ПДВ вартість послуг проживання (ночівлі) слід без врахування нарахованого туристичного збору.

Для тих податкових агентів, які здійснюють розрахунок за послуги проживання через РРО*, актуальним є питання: виділяти чи не виділяти в чеку РРО суми турзбору?

У своїх роз’ясненнях (див. лист ДПСУ від 23.08.2012 р. // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 73, с. 13) податківці не дають чіткої відповіді на поставлене запитання і обмежуються лише фразою, що «…слід проводити розрахунок на повну суму вартості послуги, до якої входить і туристичний збір».

Як ви могли вже помітити, турзбір і ПДВ нараховуються на вартість послуг проживання без участі один одного.

Зазначення турзбору в чеку РРО у складі вартості послуг проживання може загрожувати податковому агенту як мінімум однією з двох неприємностей:

— завищенням податкових зобов’язань з ПДВ (якщо застосовувати ставку 20 % до фактично зазначеної в чеку вартості послуг проживання з урахуванням турзбору);

— невизнанням чека РРО розрахунковим документом (якщо вказати в чеку вартість послуги проживання з урахуванням турзбору, але при цьому в рядку ПДВ А = 20 % нарахувати ПДВ правильно, тобто без урахування турзбору). Фактично вийде, що замість заявлених 20 % буде застосована менша ставка ПДВ, а отже, не будуть виконані вимоги п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614. А це загрожує штрафами (інформацію про штрафні санкції з РРО, див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 66, с. 11).

І тут вихід один.

Якщо податковий агент використовує РРО, суму збору в касовому чеку безпечніше вказати окремим рядком

Для цього можна скористатися моделлю РРО з Держреєстру РРО (останній з яких, чинний на сьогодні, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів від 01.10.2013 р. № 522), що дозволяє за необхідності враховувати послуги за кількома податковими ставками.

Якщо ж ви використовуєте якусь іншу модель, то зовсім необов’язково достроково знімати її з реєстрації та придбавати ту, що реалізує функції подвійної ставки. У цьому випадку можна показувати в чеку РРО турзбір за іншою ставкою ПДВ, наприклад, «Д» — «Операції, звільнені від оподаткування». Тоді база для обчислення ПДВ буде визначена правильно і пред’явити претензії до такого розрахункового документа податківці вже не зможуть.

Відповідальність за подання звітності з турзбору також лягає на плечі податкових агентів. Суми нарахованого та отриманого турзбору потрібно декларувати за результатами кварталу в декларації турзбору за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 21.12.2012 р. № 1402. Форма декларації турзбору єдина для всіх податкових агентів: її подають як юрособи, так і фізособи-підприємці.

Зверніть увагу! Подавати декларацію турзбору податковому агенту потрібно незалежно від наявності податкового зобов’язання у звітному періоді (див. підкатегорію 123.01 ЄБПЗ).

Як правило, подавати декларацію турзбору потрібно до органу Міндоходів за місцем реєстрації. Якщо ж податковий агент має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, то він зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі Міндоходів за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 ПКУ). Тоді декларація турзбору подається підрозділом самостійно за місцем його реєстрації (див. підкатегорію 123.04 ЄБПЗ). Головне підприємство в цьому випадку з турзбору не звітує. Отже, з’ясувавши хто і куди подає декларацію, перейдемо до строків її подання та сплати обчисленої в ній суми турзбору.

Строки подання декларації турзбору — протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу. Граничним строком подання декларації турзбору за три квартали 2013 року буде 11 листопада 2013 року.

Сплатити турзбір слід протягом 10 календарних днів, наступних за граничним строком подання декларації. Тому, наприклад, останнім днем для сплати турзбору до бюджету за три квартали 2013 року буде 19 листопада 2013 року.

І хоча податкові агенти турзбору не є його платниками, водночас вони згідно з п. 18.2 ПКУ прирівнюються до платників і мають права та виконують обов’язки, установлені ПКУ для платників податків. На це звертали увагу податківці в листі від 21.04.2011 р. № 4954/7/15-0716.

Тому бухгалтера напевно цікавить питання: чи потрібно відображати в «податковоприбутковому» обліку отримання та перерахування суми туристичного збору?

Ще на початку запровадження ПКУ турзбору податківці (див. підкатегорію 102.30.02 ЄБПЗ) роз’яснювали, що в податковому обліку податкового агента, який отримує та перераховує до бюджету туристичний збір, його сума відображається як у складі доходів, так і у складі витрат.

У декларації з податку на прибуток підприємства туристичний збір не відображається у складі доходу від реалізації послуг, а виділяється у складі інших доходів

І хоча така консультація розміщена в категорії нечинних, не виключено, що аналогічний підхід податківців щодо «податковоприбуткового» обліку сум турзбору зберігся і зараз. Адже попри те, що вона, по суті, стосувалася докодексного періоду «податковоприбуткового» обліку турзбору, проте водночас спрямована на перспективу: у ній податківці згадували п.п. 138.10.4 ПКУ, що дозволяє врахувати нарахований турзбір у складі витрат.

Пригадайте: доходи від надання послуг збільшуються за датою підписання відповідного акта чи іншого документа, що підтверджує факт надання послуг (п. 137.1 ПКУ). За фактом надання послуг проживання відбувається і нарахування турзбору. Важливо! Отримання передоплати за послуги проживання (коштів за бронювання номера) не тягне за собою нарахування турзбору (див. підкатегорію 123.03 ЄБПЗ).

І якщо дотримуватись підходу податківців стосовно чинної форми декларації з податку на прибуток, то вийде таке. Податковий агент нараховану споживачу за проживання та виділену у квитанції (чеку РРО) окремим рядком суму туристичного збору, отриману у складі виручки:

1) не відображає в рядку 02 декларації у складі доходів від реалізації послуг проживання. До рядка 02 потрапить виключно дохід від реалізації послуг проживання без врахування туристичного збору;

2) показує в рядку 03.28 додатка ІД та переносить до рядка 03 декларації з податку на прибуток.

Далі згідно з абз. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ сума туристичного збору включається до складу інших витрат операційної діяльності як сума нарахованих податків і зборів, установлених ПКУ. Датою для відображення суми турзбору у витратах буде останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов’язання з турзбору (п.п. 138.5.1 ПКУ). Нарахований туристичний збір у складі витрат слід показати в рядку 06.4.13 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток.

Утім, для повної впевненості радимо податковим агентам турзбору скористатися правом, наданим ст. 52 ПКУ, і все-таки отримати індивідуальну податкову консультацію у своїй податковій.

Згідно з п. 292.10 ПКУ до доходу єдиноподатника не потрапляють суми податків і зборів, утримані (нараховані) ним при здійсненні функцій податкового агента. Тому податкові агенти турзбору, які працюють на спрощеній системі оподаткування, повинні включати до своїх доходів оплату за послуги проживання (ночівлі) за вирахуванням турзбору, який входить до її суми та виділений у рахунку (квитанції) на послуги проживання окремим рядком. На це звертають увагу і податківці (див., наприклад, підкатегорію 107.4 ЄБПЗ).

У бухгалтерському обліку відображати інформацію про нарахований та перерахований турзбір необхідно на субрахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами», оскільки саме за ним ведеться облік розрахунків зі зборів (обов’язкових платежів), що справляються відповідно до чинного законодавства.

За кредитом субрахунку 642 відображаються нараховані платежі з турзбору до бюджету (у кореспонденції з рахунком доходу від реалізації 703), за дебетом — сплата туристичного збору до бюджету. При цьому «витратні» рахунки в бухобліку не зачіпаються.

Приклад. Готель (платник податку на прибуток та ПДВ) отримав від клієнта оплату за 4 дні проживання — 2420 грн., із них ПДВ — 200 грн., туристичний збір — 20 грн. (1 % вартості послуг проживання без ПДВ). Собівартість наданих послуг проживання становить 1000 грн.

Таблиця 2. Податковий та бухгалтерський облік турзбору при наданні послуг проживання

Щодо неутримання турзбору податківці свого часу наполягали на застосуванні до податкового агента штрафу за ст. 127 ПКУ (див. підкатегорію 123.01 ЄБПЗ). Проте ця консультація вже втратила чинність, а свіжих консультацій немає.

На наш погляд, штраф за ст. 127 ПКУ відносно неутримання турзбору застосовуватися не повинен. По-перше, у ній зазначається виключно про податки, а вони не ототожнюються зі зборами. Про це свідчать різні визначення цих платежів (пп. 6.1 і 6.2 ПКУ). По-друге, податки, про які йдеться у ст. 127 ПКУ, повинні нараховуватися/утримуватися/сплачуватися при виплаті доходу іншому платнику. Щодо турзбору обидві умови не дотримуються, тому ця санкція тут незастосовна.

Отже, налагоджений облік важливий, у тому числі, і при обчисленні такого, на перший погляд, незначного збору, як турзбір. В одному з наступних номерів розглянемо турзбір з точки зору споживачів послуг проживання.

	висновки
	Турзбір справляється на території тієї територіальної одиниці, де його запроваджено рішенням місцевих органів влади. Відповідальними за обчислення та перерахування до бюджету турзбору є податкові агенти — готелі, мотелі, кемпінги тощо, які надають послуги з тимчасового проживання (ночівлі) туристів. Турзбір і ПДВ нараховуються на вартість послуг проживання без участі один одного. У розрахункових документах турзбір потрібно вказувати окремим рядком. На думку податківців, отриманий від проживаючих турзбір у «податковоприбутковому» обліку відображається як у складі інших доходів, так і у складі інших витрат.