Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Оскарження рішень у сфері ЄСВ: граємо за правилами податківців

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2013/№ 84
В обраному У обране
Друк
Стаття

Оскарження рішень у сфері ЄСВ: граємо за правилами податківців

Ми продовжуємо знайомити вас з документами, затвердженими Міндоходів з метою реалізації своїх повноважень у сфері ЄСВ. Сьогодні ви розберетеся з порядком оскарження відповідних вимог/рішень, які віднині виносяться податківцями. Заразом дізнаєтеся, чи багато в ньому спільного з правилами оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень, що приймаються на підставі ПКУ (про це ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 56, с. 45).

Віталій Смердов, податковий експерт

 

Нагадаємо, що з 1 жовтня адмініструванням ЄСВ займаються податківці. Проте це не означає, що вони в такому разі керуються ПКУ. Із цією метою вони повинні орієнтуватися на Закон № 2464, а також на відповідні підзаконні акти. У питанні оскарження їх рішень щодо ЄСВ — це Порядок № 452 (див. с. 10). У свою чергу, Положення № 1203 у цій ситуації не використовується. Інша річ, що встановлені ними правила багато в чому схожі. Але тепер про все по черзі.

Якщо ви своєчасно не нарахували/не сплатили ЄСВ (у тому числі у зв’язку з тим, що допустили помилку), то, виявивши це, податківці направлять вам вимогу про сплату недоїмки* (далі — вимога). До вимоги будуть включені і суми штрафів/пені, пов’язані з такою недоїмкою (ч. 15 ст. 25 Закону № 2464). Якщо ж податківці застосують штрафи/пеню за іншими підставами (окремо від недоїмки), то вони винесуть рішення про нарахування пені та накладання штрафу** (далі — рішення). Сплатити ці суми вам доведеться в такі строки:

1) недоїмку зі штрафом та пенею — протягом 10 календарних днів із дати отримання вимоги (ч. 4 ст. 25 Закону № 2464);

2) штраф/пеню — протягом 10 робочих днів із дати отримання рішення (ч. 14 ст. 25 Закону № 2464).

Але це за умови, що ви згодні з висновками податківців. Якщо ж вони, на вашу думку, помиляються (або вийшли за межі своїх повноважень), то ви маєте право оскаржити відповідні вимоги/рішення***.

* За умови, що сума недоїмки перевищує 10 грн. (п. 6.3 Інструкції № 455).

** Форми вимог та рішень затверджені наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 455.

*** Зверніть увагу: вимогу не вдасться оскаржити, якщо її було сформовано на підставі поданого вами звіту. Крім того, не можна оскаржити рішення про застосування пені/штрафів, які вже оскаржувалися. Такі самі правила діяли і раніше.

Для оскарження, як і раніше, існує два способи — адміністративний та судовий (ч. 4 ст. 25 Закону № 2464). Зрозуміло, що головні відмінності очікують нас у частині адміністративного оскарження, тому левову частку уваги приділимо саме йому. З 1 жовтня 2013 року таке оскарження здійснюється в податкових органах. Щоб розпочати цю процедуру, ви повинні подати податківцям скаргу. Про те, куди її подавати, за якою формою, в які строки тощо, читайте далі.

Куди подавати скаргу

Тепер при оскарженні вимог/рішень у сфері ЄСВ діє дворівнева система. Так, первинна скарга подається на вимоги/рішення органів Міндоходів у районах, містах (крім мм. Києва і Севастополя), районах у містах, об’єднаних або спеціалізованих. Подати її потрібно до відповідного головного управління Міндоходів в області, м. Києві/Севастополі, АР Крим.

Якщо податківці повністю або частково не задовольняють скаргу (про те, які рішення приймаються за підсумками оскарження, читайте далі), то ви маєте право подати повторну скаргу — уже безпосередньо до Міндоходів. При цьому його рішення є остаточним та не підлягає подальшому оскарженню в адміністративному порядку. Отже, оскаржити його можна лише в суді (п. 3.6 Порядку № 452). Як бачимо, у цілому це правило аналогічно тому, що встановлено ПКУ.

У який строк можна подати скаргу

Почнемо з первинної скарги. Якщо дотримуватись букви закону, то ви маєте право подати її протягом 10 календарних або робочих днів із дати отримання вимоги або рішення відповідно. Це випливає з ч. 4 і 14 ст. 25 Закону № 2464. На жаль, усе не так просто… Податківці вважають, що в обох випадках прив’язуватися слід до календарних днів (п. 2.3 Порядку № 452). Тим самим вони скорочують строк оскарження рішень про застосування штрафів/пені. Зрозуміло, що підзаконний нормативний акт не повинен суперечити закону, а тому ця частина Порядку є незаконною. Тим більше, що на робочих днях наполягає і п. 7.8 Інструкції № 455. Отже, чекаємо від податківців пояснень. У свою чергу, до цього моменту можете орієнтуватися на будь-який із двох зазначених варіантів, — залежно від того, наскільки ви готові ризикувати.

При цьому також зверніть увагу на кілька важливих моментів:

1) зазначений строк починає відлічуватися з наступного дня після отримання вимоги/рішення;

2) якщо останній день строку припадає на вихідний/неробочий день, то податківці, найвірогідніше, наполягатимуть, що він не переноситься. Таким чином, наприклад, якщо вимога буде отримана 7 листопада, то скаргу найбільш безпечно подати до 15 листопада.

Якщо рішення за первинною скаргою не на вашу користь, то, як зазначалося, ви можете подати повторну скаргу

Зробити це потрібно протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання відповіді (точніше, рішення за первинною скаргою).

Зазначене правило багато в чому відповідає оскарженню рішень податківців, винесених згідно з ПКУ. Різниця зокрема, у проблемі з календарними/робочими днями, а також у тому, що при оскарженні рішень у сфері ЄСВ максимальний строк для подання скарги не продовжити. У ПКУ ж така можливість є — вона передбачена в п. 102.6 ПКУ.

За якою формою подавати скаргу

Форму скарги, як і раніше, не затверджено. Утім, це й не дивує. Так було і раніше. А це означає, що її ви повинні розробити самостійно. Вимоги до скарги прописані в п. 1.5 Порядку № 452. Загалом, вони не відрізняються від тих, що діяли при «старому» порядку. Різниця лише в тому, що нові вимоги прописані детальніше. Так, скарга складається у письмовій формі (електронна форма все ще не допускається). При цьому в ній ви повинні вказати:

1) для юросіб — повне найменування та код ЄДРПОУ, а також П. І. Б. посадової особи, яка подає скаргу. Зверніть увагу: у п. 1.5 Порядку № 452 спеціально вказується на повне найменування, а тому у скарзі краще відображати у тому числі і повну назву організаційно-правової форми. Тобто, приміром, «Товариство з обмеженою відповідальністю», а не «ТОВ»;

2) для підприємців — П. І. Б. підприємця та реєстраційний номер облікової картки. А для тих, хто відмовився від нього в установленому порядку, — серію та номер паспорта;

3) для всіх (як для юросіб, так і підприємців):

3.1) найменування органу Міндоходів, яким видано вимогу/рішення, що оскаржується, а також його дату і номер. Ці відомості списуються із самої вимоги/рішення;

3.2) суть оскаржуваного питання, прохання чи вимога;

3.3) інформацію про оскарження вимоги/рішення в суді. Якщо ви оскаржуєте вимогу/рішення податківців в адміністративному порядку, то, звісно, у цій частині відповідь буде завжди негативною*. Попри це, її все одно слід зафіксувати в тексті скарги;

3.4) підпис. Для юросіб підпис проставляє керівник або представник. Якщо ж скаргу подає підприємець, то вона має бути підписана ним або уповноваженою на це особою (мабуть, також ідеться про представника);

3.5) печатка. Для юросіб ця вимога безумовна, а для підприємців — лише за наявності.

* Річ у тім, що якщо ви подали позов до суду відносно вимоги/рішення податківців, то оскаржити її в адміністративному порядку вже не вдасться (п. 1.3 Порядку № 452).

Якщо скаргу подає представник, то до неї доведеться додати копію довіреності. Хоча, зауважимо, у податківців, як і раніше, немає повноважень вимагати документи, що підтверджують особу. Отже, формально їх взагалі не повинно цікавити те, ким конкретно подана скарга.

Зазначені вище вимоги справедливі як для первинної, так і для повторної скарги. При цьому майте на увазі: вони є обов’язковими (крім, хіба що, копії довіреності). Якщо їх порушити, то в податківців з’являться підстави відмовити у прийнятті скарги. Звісно, в ідеалі, зробити вони це можуть тільки за умови, що такі порушення не дозволяють їм розглянути скаргу по суті. Проте, зважаючи на «розпливчастість» цього правила, краще не ризикувати та максимально виконувати названі правила. До речі, дуже схожий (але не ідентичний) набір вимог передбачено і при оскарженні рішень податківців, прийнятих згідно з ПКУ.

Крім зазначених вимог, є й кілька таких, яких дотримуватись бажано, але не обов’язково. По-перше, за загальним правилом до скарги потрібно додати документи, що підтверджують неправильність рішення/вимоги податківців (акти перевірки, вимоги/рішення та інші документи — з їх переліком ви можете ознайомитися в п. 2.4 Порядку № 452). Хтось може заперечити, що в п. 2.2 Порядку цей припис встановлено лише для рішень, але хай це вас не бентежить — насправді, він діє і для вимог про сплату недоїмки. Як мінімум, це логічно. Крім того, цей підхід підтверджує п. 2.4 Порядку № 452.

Також зауважте: подавати потрібно не оригінали таких документів, а їх завірені копії (не нотаріально, а самою юрособою/підприємцем). Хоча власне у п. 2.4 Порядку № 452 це правило виділено не так прозоро. Для порівняння: у «старому» Порядку № 22-7, та й у Положенні № 1203 воно прописане набагато зрозуміліше. У будь-якому разі, якщо ви не виконаєте цю умову — нічого страшного. До відмови у прийнятті скарги це не призведе.

По-друге, при поданні скарги (як первинної, так і повторної) вам доведеться повідомляти про це податківців, які винесли вимогу/рішення, що оскаржується. Навіщо це потрібно? Тому що у процесі адміністративного оскарження строки сплати недоїмки та штрафів/пені припиняються. Водночас, якщо цього не зробити, то в розгляді скарги не відмовлять.

Як подати скаргу

Способи подання скарги не змінилися. Як і раніше, її можна подати особисто (або через представника) або поштою. Якщо ви вирішите надіслати скаргу поштою, то повинні вкластися в загальний строк (10 днів із дати отримання вимоги/рішення — читайте про це вище). Тобто навіть якщо скарга передана на пошту в 10-й день після отримання вимоги/рішення, строк не вважатиметься пропущеним (п. 2.3 Порядку № 452). При цьому зауважимо: про опис вкладення в Порядку нічого не зазначено (на кшталт того, як це зроблено в п. 7 Положення № 1203), проте вважаємо, що вам безпечніше все ж забезпечити його наявність.

Як податківці розглядають скаргу

Після того, як податківці отримають первинну скаргу, вони зобов’язані її розглянути. Відмовити вони мають право тільки в тому випадку, якщо ви:

1) не врахували правила складання/подання скарги з п. 1.5 Порядку № 452;

2) пропустили строк для її подання;

3) подали скаргу не до того органу Міндоходів (п. 4.3 Порядку № 452).

З усіма цими вимогами ви могли ознайомитися вище. Податківці також відмовлять у розгляді скарги за наявності підстав, перелічених у ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР.

На те, щоб розглянути первинну скаргу, прийняти за нею рішення та направити/надати його вам, у податківців є 30 календарних днів

Цей строк починає відлічуватися з наступного робочого дня після отримання ними скарги (п. 1.4 Порядку № 452). При цьому, якщо останній день припаде на вихідний/неробочий, то він переноситься на наступний за ним робочий день. У зв’язку з цим зазначемо — на строк для подання скарги це правило не поширюється.

На перший погляд, податківці можуть розглядати скаргу довше, ніж ПФУ, — адже раніше на це давалося лише 20 календарних днів. Але з іншого боку, у ПФУ була можливість продовжити цей строк ще на 60 календарних днів. У податківців же такого права немає. Тобто 30 календарних днів (з урахуванням правила перенесення, про яке ви могли прочитати вище) — це максимальна тривалість розгляду первинної скарги. Запам’ятайте це! Адже якщо контролери пропустять цей строк, скарга вважатиметься задоволеною на вашу користь у повному обсязі (п. 4.1 Порядку № 452).

Такий самий строк установлено і для Міндоходів, коли воно розглядає повторну скаргу. При цьому врахуйте таку особливість: якщо Міндоходів з’ясує, що в повторній скарзі ви порушили питання, які не розглядалися в рішенні за первинною скаргою, то воно направить її на новий розгляд — до відповідного головного управління Міндоходів в області, м. Києві/Севастополі, АР Крим. Строк для розгляду скарги в такому разі переривається та починає відлічуватися заново — із дати отримання таким головним управлінням відповідного рішення (п. 3.5 Порядку № 452). Подібне правило діяло і раніше — із тією лише різницею, що тоді на новий розгляд могли направити і первинну скаргу (п. 3.6 Порядку № 22-7). При цьому, на жаль, податківці, як раніше ПФУ, не прописали правил повідомлення про це самого платника. Імовірно, у такому разі він повинен отримати рішення в загальному порядку (цьому висновку сприяє і п. 4.4 Порядку № 452), проте форма такого рішення не передбачає внесення до нього подібних відомостей.

Як і раніше, під час розгляду скарги ви можете користуватися певними правами (п. 6.3 Порядку № 452): зокрема, бути присутніми при такому розгляді, надавати додаткові матеріали тощо. Схожі правила прописані і в Положенні № 1203. Щоправда, не за всіма пунктами — наприклад, Порядок № 452 не передбачає права платника вимагати відшкодування збитків, понесених у зв’язку з прийняттям податківцями неправомірних рішень.

За підсумками розгляду скарги податківці приймають рішення. Воно може бути, зокрема:

1) повністю на вашу користь — вимога/рішення скасовується (із дати його прийняття);

2) частково на вашу користь — вимога/рішення скасовується частково (із дати його прийняття);

3) повністю на користь податківців — вимога/рішення не скасовується. При цьому, як і раніше, рішення може бути навіть менш сприятливим, ніж вимога/рішення, що оскаржувалася. У такому разі на суму збільшення недоїмки, штрафу та/або пені складається окрема вимога/рішення. Ви можете оскаржити її в загальному порядку. Аналогічне правило діяло і раніше. Крім того, такий самий підхід передбачено і при оскарженні рішень податківців згідно з ПКУ.

Якщо рішення повністю/частково не на вашу користь (пункти 1 і 2), то у вас є два варіанти: або (1) сплатити відповідні суми протягом 10 днів після отримання рішення за підсумками розгляду скарги (читайте про це вище), або (2) оскаржити його за правилами, зазначеними вище (подавши повторну скаргу або позов до суду).

 

висновки


img 1
 
 
  • Багато правил адміністративного оскарження рішень у сфері ЄСВ збереглося з колишніх часів, але є й істотні. Наразі таке оскарження включає два рівні — у головних управліннях Міндоходів в області, м. Києві/Севастополі, АР Крим та безпосередньо в Міндоходів.

  • Оскарження здійснюється згідно із Законом № 2464 та Порядком № 452. Водночас воно має багато спільного з оскарженням рішень податківців, винесених за ПКУ. Зокрема, це структура, строки для подання скарг (крім можливості їх продовження), вимоги до них та способи їх подання. Але й відмінностей чимало. Одна з найістотніших — це строк розгляду скарги податківцями.

  • Новий Порядок породжує декілька запитань, відповісти на які можуть тільки податківці. Наприклад, це стосується календарних/робочих днів при визначенні строку для подання скарги.

 

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.10.2012 р. № 2755-VI.

  2. Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

  3. Порядок № 452 — Порядок розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджений наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 452.

  4. Інструкція № 455 — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 455.

  5. Положення № 1203 — Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджене наказом Мінфіну від 19.11.2012 р. № 1203.

  6. Порядок № 22-7 — Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахуванні пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-7.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць