Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Звітуємо з екоподатку: просто і своєчасно

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2013/№ 85
В обраному У обране
Друк
Стаття
img 1

звітність

img 2

Звітуємо з екоподатку: просто і своєчасно

Якщо діяльність вашого підприємства пов’язана із забрудненням навколишнього природного середовища (атмосферного повітря, води або землі), то ви є платником екологічного податку. Це незаперечний факт. Дані про нарахований розмір цього податку мають фіксуватися в податковій декларації екологічного податку. Про те, хто, як і коли складає та подає таку декларацію, ми розповімо вам у запропонованій статті.

Наталя Білова, податковий експерт

 

Наша з вами мета, шановні колеги, — вивчити порядок заповнення та подання звітності з екологічного податку (далі — екоподаток). Однак раніше давайте уточнимо, які види цього податку існують, хто є його платником і, відповідно, хто зобов’язаний подавати «екологічну» декларацію.

Звітність з екоподатку: основні поняття

 

Види екоподатку та його платники

Якщо говорити звичною мовою, то платниками екологічного податку (далі — екоподаток) є особи, які у процесі своєї діяльності забруднюють навколишнє природне середовище. Це можуть бути:

(1) суб’єкти господарювання;

(2) юридичні особи, які не провадять господарську (підприємницьку) діяльність;

(3) бюджетні установи;

(4) громадські та інші підприємства, установи й організації;

(5) постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників;

(6) громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Якщо такі особи вчинюють дії, визначені пп. 240.1, 240.2, 240.21 ПКУ, то вони зобов’язані сплачувати екоподаток.

При цьому зауважимо, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства є платниками екоподатку тільки в разі використання палива у процесі експлуатації пересувних джерел забруднення (п. 240.2 ПКУ).

Для наочності види екоподатку перелічимо в табл. 1.

Таблиця 1. Види екоподатку

№ з/п

Норма ПКУ

Вид екоподатку

Коментар

1

2

3

4

1

п.п. 240.1.1

за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення

Платниками цього виду екоподатку є, зокрема, заводи, фабрики, електростанції та інші підприємства, діяльність яких пов’язана з викидом в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення. Під стаціонарним джерелом забруднення згідно з п.п. 14.1.230 ПКУ маються на увазі підприємство, цех, агрегат, установка чи інший нерухомий об’єкт, який зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферу

2

п.п. 240.1.2

за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти

Екоподаток цього виду сплачують ті підприємства, чия діяльність пов’язана зі скидом забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (наприклад, підприємства металургійної галузі)

3

п.п. 240.1.3

за розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання)

Нагадаємо, що до 01.01.2013 р. невдале визначення терміна «розміщення відходів» давало привід зберігачам державної казни вимагати сплати екоподатку цього виду мало не від усіх підприємств, де такі відходи виникали. З 01.01.2013 р. під розміщенням відходів розуміють або (1) постійне (остаточне) перебування, або (2) захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої владі у сфері поводження з відходами (п.п. 14.1.223 ПКУ).
Отже, зараз платниками «відходного» екоподатку, на наш погляд, є тільки ті суб’єкти господарювання, які здійснюють захоронення відходів. Детальніше з цим питанням, зокрема щодо упаковки, ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 71, с. 31.

При цьому застереження про те, що не є платниками «відходного» екоподатку суб’єкти господарювання, які розміщують відходи виключно як вторсировину (п. 240.5 ПКУ), нам здається не дуже потрібним. Адже в цьому випадку розміщення відходів не відбувається, оскільки немає ані остаточного перебування, ані їх захоронення (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 55, с. 29). Хоча останнім часом контролери висувають як одну з умов несплати «відходного» екоподатку при тимчасовому зберіганні відходів обов’язкову наявність договору на їх збирання та утилізацію із суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо) з обов’язковим зазначенням у такому договорі строків передання відходів. Якщо згаданого договору немає, то, на думку таких фахівців, суб’єкти господарювання, які тимчасово зберігають у себе відходи, повинні сплачувати екоподаток за розміщення відходів (див. листи ДПСУ від 27.12.2012 № 2699/0/71-12/15-2117 і від 27.12.2012 р. № 12699/0/71-12/15-2117, а також консультацію в розділі 120.01 Бази знань на сайті Міндоходів (далі — Б З)). Ми з такою думкою не згодні. Адже ПКУ не ставить виникнення об’єкта обкладення екоподатком у залежність від наявності/відсутності договору на збирання та утилізацію відходів зі спецпідприємством. Інша річ, що неукладення такого договору може розглядатися як порушення правил поводження з відходами, але це вже інше питання

4

п.п. 240.1.4

за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)

Не є платниками екоподатку цього виду суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які: — до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому було придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір про повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України підприємству-виробнику такого джерела; — здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами (п. 240.3 ПКУ)

5

п.п. 240.1.5

за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк

Не є платниками екоподатку цього виду державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення радіоактивних відходів, що перебувають у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів (п. 240.4 ПКУ)

6

п.п. 240.1.6

за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів

Платниками екоподатку цього виду є особи, які: 1) ввозять на митну територію України транспортні засоби та/або кузови до них (за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД) у митному режимі імпорту (п.п. 240.21.1 ПКУ);
2) виробляють транспортні засоби на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України (п.п. 240.21.2 ПКУ);
3) придбавають транспортні засоби в осіб, які не є платниками цього податку (дипломатичних представництв, консульських установ, працівників таких організацій та членів їх сімей). Не є платниками екоподатку цього виду: 1) імпортери, які: — ввозять транспортні засоби, що належать дипломатичним представництвам або консульським установам іноземних держав, міжнародним організаціям, які користуються привілеями та імунітетом згідно із загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права, а також працівникам таких представництв, установ, організацій та членам їх сімей (п.п. 240.6.1 ПКУ);
— ввозять транспортні засоби, раніше вивезені за межі митної території України (п.п. 240.6.2 ПКУ);
— ввозять транспортні засоби в митних режимах інших, ніж митний режим імпорту (п.п. 240.6.3 ПКУ);
— ввозять транспортні засоби, з року випуску яких минуло 30 або більше років, які належать до предметів колекціонування або антикваріату. Звільнення поширюється також і на продаж таких транспортних засобів на митній території України (п.п. 240.6.4 ПКУ);
— ввозять на митну територію України транспортні засоби, визнані гуманітарною допомогою (п.п. 240.6.7 ПКУ);
2) виробники транспортних засобів, які взяли на себе зобов’язання утилізувати зняті з експлуатації вироблені ними транспортні засоби (п.п. 240.6.5 ПКУ) у порядку та на умовах, визначених Законом про утилізацію. До речі, якщо транспортні засоби виробляються для експорту, то за них екоподаток теж не сплачується; 3) особи, які: — придбавають на території України транспортні засоби, уперше зареєстровані та/або перереєстровані до 01.09.2013 р.;
придбавають на території України транспортні засоби у виробників, які взяли на себе зобов’язання з утилізації транспортних засобів, вироблених власними силами; — продають транспортні засоби, зареєстровані та/або перереєстровані в Україні після 01.09.2013 р. Детальніше з порядком сплати «утилізаційного» екоподатку ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 68, с. 16

7

п. 240.2

за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення в разі використання ними палива

Платниками екоподатку цього виду, крім суб’єктів господарювання, є також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують паливо у процесі експлуатації пересувних джерел забруднення. Нагадаємо, що пересувне джерело забруднення — це транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин (п.п. 14.1.142 ПКУ).
У цьому випадку сума екоподатку включається до ціни палива та сплачується платником при придбанні ним палива. Обов’язок з утримання та перерахування цього виду екоподатку до бюджету покладається на податкових агентів. Такими згідно зі ст. 241 ПКУ є суб’єкти господарювання, які: — реалізують в Україні паливо власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника; — ввозять паливо на митну територію України, тобто імпортери палива

 

Одразу попередимо: оскільки «радіоактивний» екоподаток (пп. 4 і 5 табл. 1) сплачують лише обрані платники, на ньому в цій статті ми не зупинятимемося. Увагу приділимо більш поширеним видам екоподатку.

Склад звітності з екоподатку

Звітність з екоподатку на сьогодні включає:

податкову декларацію екологічного податку. Її форму затверджено наказом № 1010. У ній платники відображають загальні суми розрахованого екоподатку за відповідний період за всіма видами забруднення навколишнього природного середовища;

сім додатків до декларації. У кожному з цих додатків здійснюється розрахунок податкових зобов’язань з екоподатку для окремого виду забруднення навколишнього середовища. Не розроблений поки тільки додаток для розрахунку екоподатку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів. Нагадаємо: декларацію з цього виду екоподатку повинні подавати не всі особи, які є його платниками. Такий обов’язок покладається відповідно до п. 250.2 ПКУ лише на обраних суб’єктів, а саме тих, які виробили транспортні засоби на митній території України для продажу на внутрішньому ринку України (п.п. 240.21.2 ПКУ). Та й те тільки в разі, якщо вони не взяли на себе зобов’язання утилізувати такі транспортні засоби, зняті з експлуа­тації, згідно із Законом про утилізацію.

Із декларацією подають лише ті додатки, з яких до неї переносяться числові значення. Такі додатки є її невід’ємними складовими

У декларації мають бути заповнені обов’язкові реквізити та всі рядки всіх розділів з урахуванням приміток.

У рядках декларації, до яких немає необхідності подавати додатки у зв’язку з відсутністю об’єкта оподаткування, ви проставляєте прокреслення. Тобто в такому разі платник подає «порожню» декларацію без додатків (див. консультацію фахівців Міндоходів у розділі 120.05 БЗ).

Декларацію підписують керівник (або фізособа-підприємець) та головний бухгалтер. Їх підписи завіряються печаткою платника (за наявності).

Хто повинен звітувати з екоподатку

Майже в усіх випадках, перелічених у табл. 1, звітність з екоподатку повинна подавати особа, яка його сплачує. Виняток — екоподаток за викиди в атмосферу пересувними джерелами забруднення, який сплачується при придбанні палива всіма юридичними та фізичними особами в ціні цього палива. Звітність з цього виду екоподатку подається не платниками, а податковими агентами — реалізаторами та імпортерами палива (п. 250.2 ПКУ).

Інформацію про склад «екологічної» звітності та про осіб, які зобов’язані її подавати, ви знайдете в табл. 2.

Таблиця 2. Склад звітності з екоподатку

Назва форми

Платники екоподатку

Податкові агенти

1

2

3

Податкова декларація екологічного податку

+

+

Додаток 1 — Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

+

Додаток 2 — Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення

+

Додаток 3 — Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти

+

Додаток 4 — Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях або на об’єктах

+

Додаток 5 — Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)

+

Додаток 6 — Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів та сплачується за придбання джерел(а) іонізуючого випромінювання

+

Додаток 7 — Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк

+

 

Строки подання звітності з екоподатку

Базовий податковий (звітний) період з екологічного податку — календарний квартал (п. 250.1 ПКУ).

Декларацію з екоподатку та додатки до неї заповнюють та подають за кожен квартал окремо, без наростаючого підсумку

Це підкреслюють і фахівці Міндоходів в консультації, розміщеній у розділі 120.05 БЗ.

А в який строк необхідно надавати «екологічну» звітність? Протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

Отже, граничні строки подання цієї звітності за звітні (податкові) періоди 2013 року, що залишилися, такі:

— за III квартал 2013 року — 11 листопада 2013 року;

— за IV квартал 2013 року — 10 лютого 2014 року.

Строки сплати екоподатку

Екоподаток сплачують протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (п. 250.2 ПКУ).

Так, екоподаток за звітні (податкові) періоди 2013 року, що залишилися, підприємство має сплатити:

— за III квартал 2013 року — не пізніше 19 листопада 2013 року;

— за IV квартал 2013 року — не пізніше 19 лютого 2014 року.

Податок, що справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, перераховується одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Держказначейства. Ці органи самі здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом, тобто згідно з п. 51 розд. VI Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (п. 250.5 ПКУ).

Особливий порядок сплати екоподатку окремими платниками

Впадає в очі, що для податкових агентів — імпортерів палива, про яких ідеться в п.п. 241.2.2 ПКУ, передбачено особливий порядок сплати екоподатку. Вони сплачують цей податок до або в день подання митної декларації.

Також в окремому порядку сплачують екоподаток (за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів) і платники, які придбавають транспортні засоби в осіб, які не є платниками цього податку (дипломатичних представництв, консульських установ, працівників таких організацій та членів їхніх сімей) (п.п. 240.21.3 ПКУ). Це відбувається до або в день подання до органів внутрішніх справ заяви про перереєстрацію транспортного засобу (абзац третій п. 250.5 ПКУ).

Законодавець абзацом другим п. 250.5 ПКУ встановив особливий строк сплати — до або в день подання митної декларації — і для осіб, зазначених у п.п. 240.6.1 ПКУ. Нагадаємо: це особи, які ввозять транспортні засоби, що належать дипломатичним представництвам або консульським установам іноземних держав, міжнародним організаціям, які користуються привілеями та імунітетом згідно із загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права, а також працівникам таких представництв, установ, організацій та членам їх сімей. Проте це явна помилка, оскільки такі особи саме п.п. 240.6.1 ПКУ виведені з числа платників «утилізаційного» податку.

Мабуть, в абзаці другому п. 250.5 ПКУ йдеться все-таки про інших осіб — про тих, які ввозять на митну територію України транспортні засоби та/або кузови до них (за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД) у митному режимі імпорту (п.п. 240.21.1 ПКУ). Саме вони, імовірно, і повинні сплачувати екоподаток зазначеного виду до або в день подання митної декларації.

На радість платників, які мають справу зі знятими з експлуатації транспортними засобами, подавати декларацію з екоподатку за такі об’єкти їм не потрібно. Факт сплати ними екоподатку підтверджується спеціальною довідкою за формою, наведеною в додатку 1 до постанови КМУ від 18.09.2013 р. № 685.

Куди слід подавати звітність з екоподатку

img 3Щоб зрозуміти, кому і як подається звітність з екоподатку, звернемося до п. 250.2 ПКУ. У ньому зазначено, що «екологічна» декларація подається:

— за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях або на об’єктах — за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів (п.п. 250.2.1 ПКУ). Якщо місце подання декларації не збігається з місцем перебування платника на податковому обліку, то до контролюючого органу, в якому такий платник перебуває на обліку, подається у стандартний квартальний строк копія відповідної декларації (п. 250.8 ПКУ);

— за паливо, реалізоване податковими агентами, — за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку в контролюючому органі (п.п. 250.2.2 ПКУ).

Свої особливості існують і при поданні декларації в разі, коли у платника декілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів, які розташовані не в одному місці. Так, якщо ці джерела (місця, об’єкти) знаходяться в межах:

декількох населених пунктів (сіл, селищ чи міст) або за їх межами (коди КОАТУУ різні), то до відповідного контролюючого органу обов’язково подається декларація за кожним стаціонарним джерелом забруднення або спеціально відведеним для розміщення відходів місцем чи об’єктом окремо (п.п. 250.10.1 ПКУ);

одного населеного пункту або за його межами (код КОАТУУ один і той самий), то до відповідного контролюючого органу може подаватися одна декларація за такі джерела забруднення (п.п. 250.10.2 ПКУ). При цьому за кожним джерелом забруднення/місцем (об’єктом) розміщення відходів складаються окремі додаток 1 і додаток 4 до декларації. Тобто кількість додатків 1 має відповідати кількості стаціонарних джерел забруднення, а кількість додатків 4 — кількості спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів. Так роз’яснюють фахівці Міндоходів у консультації, розміщеній у розділі 120.05 БЗ.

У ситуації, коли платник перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом і всі його джерела забруднення та/або розміщення відходів розташовані на території цього міста, він може подавати одну декларацію щодо всіх цих джерел/місць за місцем свого перебування на податковому обліку (п.п. 250.10.3 ПКУ).

Схематично порядок подання звітності з екоподатку виглядає так (див. рисунок на с. 11).

img 4

Схема подання декларації з екоподатку

Якщо об’єктів оподаткування не було та/або не буде

Цілком можливо, що у платника екоподатку в якомусь зі звітних періодів (кварталів) не було відповідного об’єкта оподаткування (він не забруднював, не скидав, не розміщував тощо). Чи потрібно в цьому випадку подавати декларацію з екоподатку? Так, декларація все одно подається, але без додатків за відповідним джерелом (місцем, об’єктом) забруднення. При цьому рядки декларації, у які повинні були б переноситися дані з цих додатків, прокреслюються. На це прямо вказує виноска 1 до поля 1 декларації. Підкреслюють це і фахівці Міндоходів у консультаціях, розміщених у розділах 120.4, 120.05 БЗ.

А що, коли платник із початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіо­активних відходів аж до кінця року? У такому разі він згідно з п. 250.9 ПКУ повинен повідомити про це контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скластти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екоподатку. Тоді в цього платника буде можливість протягом усього звітного року не подавати декларацію з екоподатку.

Ця заява, як роз’яснює головний контролюючий орган, складається в довільній формі та подається до 1 січня відповідного року (див. листи ДПАУ від 06.05.2011 р. № 8565/6/15-0816, ДПСУ від 14.02.2013 р. № 3688/7/15-2117 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 26, с. 13, та консультацію в розділі 120.05 БЗ). Із таким строком подання заяви ми не згодні. На нашу думку, оскільки в ПКУ не зазначено інше, граничний строк її подання повинен збігатися з граничним строком подання податкової звітності за I квартал того року, в якому у платника відсутній об’єкт обкладення екологічним податком.

Якщо подання заяви проігнорувати, доведеться подавати декларацію з прокресленнями в загальному порядку протягом усього звітного року.

Подавати зазначену заяву зобов’язані тільки ті суб’єкти господарювання, які в попередньому році вже сплачували екоподаток

А от ті, хто раніше ніколи не здійснював забруднення навколишнього природного середовища жодним із можливих способів і не планує мати об’єктів обкладення екоподатком у звітному році, таку заяву подавати не повинні. Це стосується і ново­зареєстрованих суб’єктів. Такий висновок випливає з консультацій фахівців Міндоходів, розміщених у розділах 120.02, 120.05 БЗ.

Порядок заповнення звітності з екоподатку

Форму звітності з екоподатку затверджено наказом № 1010. А от порядку її заповнення, на жаль, немає. Тому, щоб розібратися в правилах її складання, ми з вами звернемося до текстової частини таблиць звітних форм та приміток до них.

Почнемо із загальної (вступної) частини декларації.

Заповнюємо загальну (вступну) частину декларації

Давайте приділимо увагу порядку заповнення тих рядків, які можуть викликати запитання. Для зручності цей порядок наведемо в табл. 3.

Таблиця 3. Порядок заповнення окремих рядків загальної частини декларації

Службове поле Податкової декларації екологічного податку

Порядок заповнення

поле

рядок

1

2

3

1

 

«звітна, звітна нова, уточнююча»

Цей рядок призначено для проставляння відміток про тип декларації:
звітна — якщо подається поточна декларація з екоподатку за звітний період; — звітна нова — якщо декларація з екоподатку за звітний квартал уже подавалася, але в ній було допущено помилку, яку платник виявив та бажає виправити. Подати таку декларацію можна тільки у разі, якщо не закінчився граничний строк подання податкової звітності за квартал; — уточнююча — якщо декларація з екоподатку за звітний квартал вже подавалася, але в ній було допущено помилку, яку платник виявив після закінчення граничного строку подання квартальної звітності та бажає виправити таку помилку. Подати декларацію з позначкою «уточнююча» можна в будь-який час.
У комірці, що відповідає типу декларації, яка подається, проставляється позначка (Х). Така ж позначка проставляється в додатках до декларації

«порядковий № за рік»

 

У цьому рядку вказується порядковий номер поданої декларації.
Такий номер визначається наростаючим підсумком з початку року і залежить від кількості поданих протягом року декларацій. При цьому враховуються всі декларації: звітні, нові звітні та уточнюючі. Наприклад, якщо платник не подавав уточнюючих декларацій протягом 2013 року, то порядковий номер декларації за III квартал 2013 року буде «3». А якщо до моменту подання декларації за III квартал 2013 року вже були подані, крім декларацій за I і II квартали 2013 року, наприклад, ще й дві уточнюючі декларації, то порядковий номер декларації за III квартал 2013 року буде «5». А от нумерація додатків до декларації в рядку «Розрахунок №» починається з «1». Тобто додатки мають свою нумерацію, яка формується в межах окремо взятої декларації.

Порядковий номер, зазначений у полі 1 декларації, проставляється також у всіх додатках, які подаються разом із нею незалежно від їх кількості (див. консультацію фахівців Міндоходів у розділі 120.05 БЗ). Тобто порядковий номер додатків повинен збігатися з порядковим номером декларації. І ще один момент. Раніше податківці вимагали, щоб декларації нумерувалися платником окремо за кожним податковим органом, до якого вони подаються (див. консультацію в розділі 120.05 БЗ та в журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 6, с. 11). Проте на сьогодні ця консультація втратила чинність

«копія»

Цей рядок заповнюють, якщо місце забруднення довкілля (стаціонарне джерело або місце розміщення відходів) не збігається з місцем перебування платника на податковому обліку. У цьому випадку оригінал декларації подається до контролюючого органу за місцем забруднення (при цьому рядок «копія» не заповнюється), а копія — до контролюючого органу за місцем податкового обліку платника (при цьому в рядку «копія» проставляється позначка «Х»). Зауважимо, що необхідність подання копій додатків законодавчо не передбачена

2

«податковий період»

У цьому службовому полі зазначається, за який квартал звітного року подається декларація або уточнюється (для уточнюючої податкової декларації)

3

«юридична особа, фізична особа — підприємець, постійне представництво нерезидента, податковий агент»

Залежно від того, до якої категорії належить платник — «юридична особа», «фізична особа — підприємець», «постійне представництво нерезидента», «податковий агент» — у відповідній комірці цього рядка він проставляє позначку «Х». Ті особи, які одночасно є і податковими агентами, і платниками екоподатку «за себе», у цьому рядку повинні проставити дві позначки: одну — в рядку «податковий агент», другу — в рядку «юридична особа» і подавати при цьому одну декларацію. Так пропонували вчиняти податківці в консультації, розміщеній у розділі 120.05 БЗ (на сьогодні вона втратила чинність). Щоправда, виконати такі рекомендації можуть тільки ті суб’єкти, які подають «екологічну» звітність у паперовому вигляді. Ті ж, хто подає декларації в електронному вигляді, так діяти не зможуть. Річ у тім, що при заповненні декларації в OPZ позначку в полі 3 можна поставити тільки в одному рядку, дві позначки тут не допускаються. Як бути в цьому випадку таким платникам? Відповідь на це запитання їм, думаємо, краще отримати в місцевому податковому органі. Цілком можливо, що податківці запропонують у такій ситуації подати не одну загальну, а дві окремі декларації: — одну — із даними про екоподаток, нарахований як податковим агентом при реалізації палива; — іншу — з даними про екоподаток, нарахований як юридичною особою (тобто «за себе»)

4

«код органу місцевого самоврядування за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення та/або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів (за неосновним місцем обліку платника) за КОАТУУ»

Якщо платник подає «екологічну» декларацію за неосновним місцем обліку, то в цьому рядку він вказує код органу місцевого самоврядування за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення та/або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів (за неосновним місцем обліку платника) згідно з КОАТУУ, щодо яких він подає декларацію до контролюючого органу за цим неосновним місцем обліку (див. консультацію фахівців Міндоходів у розділі 120.05 БЗ). Будьте уважними при заповненні коду КОАТУУ! Наприклад, декларацію з плати за землю, в якій неправильно зазначено код КОАТУУ, контролери вважають недійсною. Вони вимагають від платника в цьому випадку подати уточнюючу декларацію без нарахування «самоштрафу» за п. 50.1 ПКУ. Проте штраф тут все одно буде, але вже згідно зі ст. 120 ПКУ — за несвоєчасне подання податкової декларації (див. консультацію в розділі 112.05 БЗ). Тому не виключено, що до неправильно зазначеного КОАТУУ в «екологічній» декларації контролюючий орган поставиться з такою ж скрупульозністю

5

«найменування органу державної податкової служби, до якого подається декларація»

До цього поля вписується найменування контролюючого органу, до якого подається декларація.
Важливо! Декларація до відповідного контролюючого органу подається окремо за кожним КОАТУУ, в якому є об’єкти оподаткування

7

«додатки (розрахунки), що додаються до податкової декларації екологічного податку»

У цьому полі наводиться інформація про додатки, що подаються разом із декларацією. Кількість кожного додатка вписується до відповідних рядків арабськими цифрами.
Залежно від того, до якої декларації (звітної, звітної нової, уточнюючої) подаються додатки, номери розрахунків відповідного додатка платник проставляє через кому в необхідних рядках («звітний», «звітний новий», «уточнюючий») поля 7 декларації (див. консультацію фахівців Міндоходів у розділі 120.04 БЗ). У цьому ж полі вказується період (квартал, рік), за який складено розрахунки відповідного додатка. Кількість рядків, за необхідності, платник може самостійно збільшити відповідно до фактичної кількості податкових періодів, за які уточнюються показники декларацій

 

Із заповненням табличної частини декларації, упевнені, ви впораєтеся без зусиль, оскільки дані до неї переносяться з відповідних додатків.

Так, у рядку 1 декларації наводиться загальна сума податкового зобов’язання з екоподатку. До нього і переносяться дані з додатків.

Рядки 2 — 6 декларації заповнюються в разі виправлення помилок.

Майте на увазі: декларація та додатки до неї заповнюються у гривнях з копійками з округленням до двох знаків після коми.

Далі поговоримо про порядок заповнення додатків.

Заповнюємо додатки до декларації

Вище ми зазначили, що додатків до декларації з екоподатку сім. Тобто практично кожному об’єкту оподаткування відповідає свій додаток.

img 5Заповнити ці додатки взагалі-то просто. Потрібно лише врахувати деякі особливості. На них ми зараз і звернемо вашу пильну увагу, вдавшись до роз’яснень фахівців Міндоходів.

Спочатку ось про що. Ви напевно помітили, що форма додатків 1 — 4 до декларації потребує відображення в тоннах даних про:

— фактичні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (додаток 1);

— кількість фактично реалізованого палива (додаток 2);

— фактичні обсяги скидів (додаток 3);

— фактичні обсяги розміщення відходів (додаток 4).

Проте підприємство обсяги забруднюючих речовин ураховує, як правило, в інших одиницях виміру — літрах, куб. метрах тощо. Тому для відображення в колонці 3 додатків 1 — 4 такі показники потрібно перевести в тонни. А оскільки тисячна частина тонни — кілограм, ці показники потрібно округлити до трьох знаків після коми (див. консультацію фахівців Міндоходів у розділі 120.05 БЗ).

Контролери дають пораду, як саме перевести літри та/або куб. метри в тонни (див. консультації в розділах 120.04, 120.05 БЗ). Так, зокрема, обсяг реалізованого палива відповідного виду в одиницях обсягу (л, м3) потрібно помножити на коефіцієнт переведення у вагову одиницю (кг/л, кг/м3) та поділити на 1000.

Відповідні коефіцієнти переведення наведені в Методиці № 452. Вони дорівнюють:

— для газу скрапленого (зрідженого нафтового газу) — 0,55 кг/л;

— для газу стисненого — 0,59 кг/м3;

— для бензину — 0,74 кг/л;

— для дизельного палива — 0,85 кг/л.

Отримане значення і зафіксується в рядку 3 додатка 2 до декларації.

Щодо правильного визначення в тоннах фактичних обсягів інших забруднюючих речовин Міндоходів пропонує звертатися до Міністерства екології та природних ресурсів України.

І ще про важливі особливості заповнення додатків 1 — 4 (див. табл. 4).

Таблиця 4. Важливі особливості заповнення додатків до декларації

Номер колонки

Пояснення

1

2

Додаток 1

2 «Назви забруднюючих речовин»

У цій колонці наводяться назви забруднюючих речовин,

клас небезпеки, орієнтовно безпечний рівень впливу речовин (сполук) (міліграм на куб. метр) згідно зі ст. 243 ПКУ

3 «Фактичні обсяги викидів»

Тут наводяться в тоннах фактичні обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення. Значення округлюють до трьох десяткових знаків

4 «Ставки податку в поточному році»

У цій колонці вказують ставки екоподатку, що діють у поточному році. Вони визначені у ст. 243 ПКУ з урахуванням п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ.
Нагадаємо: за податковими зобов’язаннями з екоподатку, що виникли з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно, ставки податку становлять 75 % від ставок, передбачених ст. 243 ПКУ.
Значення округлюють до трьох десяткових знаків

5 «Сума нарахованого податкового зобов’язання, грн. коп. (к. 3 х к. 4)»

Тут фіксується сума нарахованого податкового зобов’язання. Вона округлюється до двох десяткових знаків після коми

Додаток 2

2 «Види палива та їх технологічні ознаки»

У цій колонці наводяться види палива та їх технологічні ознаки згідно зі ст. 244 ПКУ

3 «Кількість фактично реалізованого пального»

Тут наводять у тоннах кількість фактично реалізованого палива. Значення округлюють до трьох десяткових знаків

4 «Ставки податку в поточному році»

У цій колонці вказують ставки екоподатку, що діють у поточному році. Вони визначені у п. 244.1 ПКУ з урахуванням п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ.
Ставки податку за податковими зобов’язаннями, що виникли з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно, становлять 75 % від ставок, передбачених ст. 244 ПКУ.
Значення округлюють до трьох десяткових знаків

5 «Сума нарахованого податкового зобов’язання, грн. коп. (к. 3 х к. 4)»

Тут фіксується сума нарахованого податкового зобов’язання. Вона округлюється до двох десяткових знаків після коми

Додаток 3

2 «Назва забруднюючих речовин»

Тут наводяться назви забруднюючих речовин, їх гранично допустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (міліграм на куб. метр) згідно зі ст. 245 ПКУ

3 «Фактичні обсяги скидів»

До цієї колонки записують у тоннах фактичні обсяги скидів, визначені платником самостійно. Значення округлюють до трьох десяткових знаків

4 «Ставки податку в поточному році»

У цій колонці вказують ставки екоподатку, що діють у поточному році. Вони визначені у ст. 245 ПКУ з урахуванням п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ.
Так, ставки податку за податковими зобов’язаннями, що виникли з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно, становлять 75 % від ставок, передбачених ст. 245 ПКУ.
Значення округлюють до трьох десяткових знаків

5 «Коефіцієнти»

Тут наводиться коефіцієнт 1,5 — у разі скидів забруднюючих речовин у ставки та озера, визначений п. 246.4 ПКУ

6 «Сума нарахованого податкового зобов’язання, грн. коп. (к. 3 х к. 4 х к. 5)»

Тут фіксується сума нарахованого податкового зобов’язання. Вона округлюються до двох десяткових знаків після коми

Додаток 4

2 «Види небезпечних відходів, рівень небезпечності та клас небезпеки відходів»

У цій колонці вказуються види небезпечних відходів, рівень небезпечності та клас небезпеки відходів згідно зі ст. 246 ПКУ

3 «Фактичні обсяги розміщення відходів, тонн (одиниць)»

Тут наводяться в тоннах фактичні обсяги розміщених відходів (значення округлюють до трьох десяткових знаків). Для устаткування та приладів, що містять ртуть, елементів з іонізуючим випромінюванням, люмінесцентних ламп — кількість одиниць устаткування та приладів

4 «Ставки податку в поточному році, грн. коп./т (грн. коп./одиницю)»

До цієї колонки записуйте ставки податку для поточного року, установлені у ст. 246 ПКУ, з урахуванням п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ

5 «Коефіцієнти»

У цій колонці вказують коефіцієнти, наведені в п. 246.5 ПКУ:
— коефіцієнт 3 — у разі розміщення відходів у межах населеного пункту або на відстані менше 3 км від таких меж; — коефіцієнт 1 — у разі розміщення відходів на відстані 3 км і більше від меж населеного пункту

6 «Коефіцієнти»

Тут наводять коефіцієнти, зазначені в п. 246.4 ПКУ:
— коефіцієнт 3 — якщо відходи розміщуються на звалищах, що не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів; — коефіцієнт 1 — якщо незабруднення повітря забезпечено. Стосовно заповнення цієї колонки контролери говорять таке. Експлуатація місць розміщення відходів потребує дотримання вимог низки нормативних документів (екологічних та санітарно-гігієнічних). Якщо ці вимоги дотримуються, можна вважати, що об’єкт забезпечує захист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення. Щоб охарактеризувати місце розміщення відходів та правильно застосувати коригуючий коефіцієнт до нормативів збору, Міндоходів радить платникам звернутися до Державної санітарно-епідеміологічної служби України (див. консультацію в розділі 120.04 БЗ)

7 «Сума нарахованого податкового зобов’язання, грн. коп. (к. 3 х к. 4 х к. 5 х к. 6)»

До цієї колонки записують суму нарахованого податкового зобов’язання, розраховану за формулою: к. 3 х к. 4 х к. 5 х к. 6

 

Розглянемо порядок заповнення декларації з екоподатку та додатків до неї на умовному прикладі.

Приклад 1. ТОВ «Піраміда» здійснює оптову торгівлю паливом. За 3 квартал 2013 року воно реалізувало 200 тонн бензину та 350 тонн дизпалива із вмістом сірки в межах від 0,035 до 0,2 % мас.

Крім того, підприємство експлуатує стаціо­нарне джерело забруднення (котельну). Воно розміщене в тому ж адміністративному районі міста, в якому підприємство перебуває на податковому обліку.

Фактичні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу таким стаціонарним джерелом за 3 квартал 2013 року становили (умовно):

азоту оксиди — 0,6 т;

вуглецю окис — 0,5 т;

сірковуглець — 0,01 т.

Оскільки підприємство є одночасно і платником екоподатку за стаціонарні джерела забруднення, і податковим агентом (з екоподатку за реалізоване ним паливо), у загальній частині декларації йому варто проставити у відповідних рядках поля 3 одразу дві позначки — «юридична особа» та «податковий агент». Хоча не виключено, що контролери захочуть в цьому випадку отримати від підприємства дві окремі декларації.

У цій ситуації разом із декларацією з екоподатку підприємство повинно подати додатки 1 і 2. Подати таку декларацію з додатками в цьому випадку потрібно до контролюючого органу за місцем перебування підприємства на податковому обліку.

Наведемо на с. 20 — 23 зразки заповнення декларації з екоподатку та додатків до неї (фрагменти).

Порядок виправлення самостійно виявлених помилок

Якщо підприємство до початку податкової перевірки самостійно виявило помилки, допущені у звітності з екоподатку за попередні звітні періоди, то воно має право виправити їх. Зробити це можна одним із двох традиційних способів, запропонованих у п. 50.1 ПКУ:

1) або подати уточнюючу декларацію. При цьому якщо помилка спричинила заниження податкових зобов’язань, до подання уточнюючого розрахунку слід сплатити суму недоплати, штраф у розмірі 3 % такої суми та пеню;

2) або відобразити суму недоплати у складі декларації, яка подається за податковий період, наступний за періодом, в якому виявлено факт заниження податкових зобов’язань (тобто у звітній декларації). При цьому також сплачується «само­штраф», але вже в розмірі 5 % суми недоплати, та пеня.

Виправлення через уточнюючу декларацію

Спеціальної форми уточнюючого розрахунку для коригування сум екоподатку немає. Тому в разі використання цього способу самовиправлення в полі 1 декларації просто проставляється позначка «Х» у рядку «уточнююча». У рядку 2.2 вказується період, що уточнюється, — квартал та рік, за який подається уточнююча декларація. А рядок 2.1 «звітний» не заповнюється.

Позначка «Х» у графі «уточнюючий» проставляється й у відповідних додатках. За відсутності в підприємства будь-яких об’єктів оподаткування відповідні додатки не подаються, а рядки уточнюючої декларації прокреслюються.

До речі, із заповнення відповідних додатків і потрібно починати процедуру самовиправлення через уточнюючу декларацію. Для цього в них передбачені спеціальні рядки. Назви цих рядків та порядок їх заповнення в цілому практично однакові для всіх додатків.

Так, у додатках 1 — 4 в рядку 1 вказується правильна сума податку, розрахована за звітний період, що уточнюється. Графи рядків 1.1 — 1.n заповнюються так само, як і в додатку за звітний період.

У рядку 2 відображається сума податку з помилкової декларації за період, що уточнюється.

Рядок 3 заповнюється у разі, якщо величина показника правильно розрахованої суми екоподатку перевищує помилкову величину аналогічного показника, відображеного в раніше поданій декларації. Якщо цей рядок ви заповнили, то відповідно повинні заповнити і рядок 5, де вказується сума штрафу в розмірі 3 % суми недоплати, а також рядок 7, де наводиться сума нарахованої пені.

Податкова декларація екологічного податку за 3 квартал 2013 року (фрагмент)

img 6

img 7
img 8

 

Додаток 1 до податкової декларації екологічного податку за 3 квартал 2013 року (фрагмент)

img 9

 

Додаток 2 до податкової декларації екологічного податку за 3 квартал 2013 року (фрагмент)

img 10

 

Рядок 4 заповнюється, якщо помилка в раніше поданій декларації спричинила завищення податкових зобов’язань, тобто коли показник рядка 2 уточнюючої декларації перевищує показник, наведений в її рядку 1. При цьому рядки, призначені для зазначення розміру «самоштрафу» та пені, не заповнюються.

Рядок 6 у разі подання уточнюючої декларації не заповнюється.

Отже, додатки заповнені. Тепер саме час перенес­ти дані з них безпосередньо в уточнюючу декларацію. У ній така інформація наводиться в рядках 2 — 6 у розрізі окремих видів екоподатку. У рядку 1 при цьому проставляється прокреслення.

Пам’ятайте: за кожен «помилковий» податковий період подається окрема уточнююча декларація. У такому разі при заниженні податкових зобов’язань «самоштраф» та пеня нараховуються за кожне таке заниження.

І ще один важливий момент. Протягом I кварталу 2012 року та I кварталу 2013 року діяли різні ставки екоподатку. У зв’язку з цим до декларації за ці періоди потрібно було подавати по два однакові додатки щодо кожного об’єкта оподаткування, але з різними ставками.

Отже, якщо ви виправляєте помилки, допущені в декларації за один із цих «двоставкових» періодів, вам слід подати разом із нею тільки той з двох додатків, в якому було допущено помилку. Якщо другий додаток було заповнено правильно, то його додавати до уточнюючої декларації не потрібно.

Виправлення у звітній декларації

У звітній декларації можна виправити помилки, допущені в декількох попередніх податкових періодах. Додатки до такої декларації заповнюються за кожним об’єктом оподаткування окремо за звітний період і окремо за кожний період, що уточнюється (див. консультацію фахівців Міндоходів у розділі 120.04 БЗ).

Тобто в самій декларації та в додатках до неї за звітний період відповідна позначка «Х» проставляється в графі «звітна»/«звітний». А у додатках за період, що уточнюється, позначку «Х» потрібно проставити також у графі «уточнюючий» (див. консультації податківців в журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 6, с. 11; № 14, с. 14). Хоча варто попередити: при такому варіанті заповнення уточнюючих додатків у програмі OPZ можуть виникнути проблеми.

У додатках з позначкою «уточнюючий» у полі «податковій період», за роз’ясненнями контролерів, заповнюється рядок «уточнюючий». До нього вписуються квартал і рік, за які здійснюються уточнення податкового зобов’язання з екоподатку. При цьому рядок «звітний» не заповнюється .

Платник, у якого внаслідок допущеної помилки податкові зобов’язання з екоподатку виявилися заниженими, зобов’язаний сплатити «самоштраф» у розмірі 5 % суми недоплати. Сума штрафу фіксується в рядку 6 додатків 1 — 4 та в рядку 5 самої декларації. При цьому в рядках, які в додатках та в декларації призначені для зазначення суми 3 % штрафу, проставляється прокреслення.

Розглянемо на умовному прикладі порядок виправлення помилок через звітну декларацію.

Приклад 2. Підприємство «Прогрес» експлуа­тує стаціонарне джерело забруднення. Воно розміщене в тому ж адміністративному районі міста, в якому підприємство перебуває на податковому обліку.

У жовтні 2013 року платник виявив, що в декларації з екоподатку за 2 квартал 2012 року було допущено помилку — не враховано обсяг викидів в атмосферне повітря сірковуглецю в розмірі 0,01 т. Сума заниження податкового зобов’язання становить 13,88 грн.

Помилку вирішено виправити у звітній декларації за 3 квартал 2013 року. У результаті підприємство повинне заповнити та подати до контролюючого органу:

— декларацію з екоподатку за 3 квартал 2013 року;

— додаток 1 до декларації за 3 квартал 2013 року;

— уточнюючий додаток 1 за 2 квартал 2012 року.

Граничний строк сплати екоподатку за 2 квартал 2012 року — 17 серпня 2012 року.

Припустимо, що фактично сума заниженого податкового зобов’язання буде сплачена 18 листопада 2013 року.

«Самоштраф» за заниження суми податкового зобов’язання в цьому випадку дорівнює 0,69 грн. (13,88 грн. х 5 % : 100 %), а сума пені — 1,27 грн.

Наведемо на с. 25 — 27 зразки заповнення декларації з екоподатку та додатків до неї — звітного та уточнюючого (фрагменти).

Податкова декларація екологічного податку за 3 квартал 2013 року (фрагмент)

img 11
img 12

 

Звітний додаток 1 до податкової декларації екологічного податку за 3 квартал 2013 року (фрагмент)

img 13

 

Уточнюючий додаток 1 до податкової декларації екологічного податку за 2 квартал 2013 року (фрагмент)

img 14

Ось у такому порядку заповнюється та подається «екологічна» звітність. Упевнені, впоратися з цим завданням тепер ви зможете без будь-яких труднощів. Бажаємо успішної роботи і тільки добрих новин!

 

висновки


img 15
 
 
  • Декларація з екоподатку та додатки до неї заповнюють і подають за кожен квартал окремо, без наростаючого підсумку.

  • У рядках декларації, до яких немає необхідності подавати додатки у зв’язку з відсутністю об’єкта оподаткування, проставляємо прокреслення.

  • Порядковий номер, зазначений у полі 1 декларації з екоподатку, проставляється також у всіх додатках, які подаються разом із нею, незалежно від їх кількості.

  • Податкові агенти подають звітність з екоподатку за реалізоване ними паливо до контролюючого органу за місцем свого перебування на податковому обліку.

  • Декларація до відповідного контролюючого органу подається окремо за кожним КОАТУУ, в якому є об’єкти оподаткування.

  • Дані про фактичні обсяги викидів, реалізованого палива, скидів та розміщення відходів у відповідних додатках до декларації наводяться в тоннах з округленням до трьох знаків після коми.

  • Якщо у платника екоподатку в якомусь зі звітних періодів (кварталів) не було відповідного об’єкта оподаткування (він не забруднював, не скидав, не розміщував тощо), йому все одно потрібно подати «порожню» декларацію, але без додатків щодо відповідного джерела (місця, об’єкта) забруднення.
 
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно