Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Якщо турзбір «нав’язали» підприємству

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Жовтень, 2013/№ 86
Друк
Стаття
img 1

місцеві податки і збори

img 2

Якщо турзбір «нав’язали» підприємству

У вас була можливість подивитись на туристичний збір з точки зору податкових агентів (готелів та мотелів) («Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 84, с. 35). А як же бути його платникам? Тут, попри те, що платниками турзбору є громадяни-фізособи, часто трапляються випадки, коли турзбір з їх легкої руки лягає на плечі суб’єктів господарювання. Як правильно врахувати «нав’язаний» підприємству турзбір? Ви дізнаєтеся далі.

Наталія Дзюба, податковий експерт

Хто ж усе-таки платник?

Спершу нагадаємо, хто є платником туристичного збору. Згідно з п.п. 268.2.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) платники турзбору — це (1) громадяни України, (2) іноземці, а також (3) особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, де діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Якщо на території адміністративно-територіальної одиниці запроваджено турзбір, як податкові агенти визначені, зокрема, адміністрації готелів. До їх обов’язків входить стягнення турзбору під час надання послуг, пов’язаних із тимчасовим проживанням, шляхом включення його суми окремим рядком до рахунка (квитанції на проживання) (п.п. 268.6.1 ПКУ). Про особливості обліку турзбору в готелів читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 84, с 35.

Пільга для відряджених працівників

Водночас коло осіб не може бути платниками туристичного збору в разі споживання послуги тимчасового проживання (ночівлі). Їх перелічено в п.п. 268.2.2 ПКУ. Серед пільговиків зазначені зокрема особи, які прибули у відрядження (п.п. «б» п.п. 268.2.2 ПКУ).

Отже, ПКУ дозволяє відрядженим працівникам не сплачувати турзбір. Але як підтвердити «відряджувальність» поїздки? Адже підставою для невключення турзбору до рахунка можуть бути тільки документи, що підтверджують право фізичної особи не сплачувати такий збір.

Для відрядженого працівника таким документом є копія наказу (розпорядження) про направлення у відрядження (див. лист ДПАУ від 29.04.2011 р. № 12291/7/15-0717 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 41, с. 5, а також консультацію в підкатегорії 123.03 Бази знань). У разі ненадання зазначеного документа адміністратор готелю нарахує турзбір та включить його до готельного рахунка.

Якщо відряджена особа не надала в готелі копію наказу (розпорядження) про направлення у відрядження, то вона є платником збору на загальних підставах

Якщо відряджений працівник пільгою не скористався

Якщо відряджений працівник з якоїсь причини не скористався пільгою зі сплати туристичного збору, то він (а не підприємство, що направило його у відрядження) є платником цього збору.

Підприємство, по суті, не має жодного відношення до сплати туристичного збору

Воно тільки має право на власний розсуд прийняти одне з таких рішень: або відшкодувати зазначену в рахунку за проживання суму турзбору, або не відшкодовувати її. Чим такі дії загрожують підприємству, розглянемо на конкретних ситуаціях.

 

img 3Турзбір у рахунку з вини працівника. Працівник, який прибув у відрядження, через свою недбалість не надав адміністратору готелю копію наказу (розпорядження) про направлення у відрядження, у зв’язку з чим до готельного рахунка включили турзбір.

Часто в цій ситуації (у цілях профілактики забудькуватості) керівники при затвердженні Звіту про використання грошових коштів, виданих на відрядження або під звіт, приймають рішення не відшкодовувати суму сплаченого турзбору.

А якщо працівнику суму турзбору підприємство не відшкодовує, то питань з оподаткуванням цієї суми не виникає — вона лягає на плечі працівника. Працівник просто повинен внести суму турзбору, зазначену в готельному рахунку, як надміру витрачені кошти до або під час подання Звіту. Нагадаємо: подати Звіт потрібно до закінчення 5-го банківського дня, наступного за днем, коли працівник завершив відрядження.

 

Турзбір у рахунку з вини підприємства. Якщо ж, відрядивши працівника, підприємство само не потурбувалося про копію наказу (розпорядження) про направлення у відрядження, то тут керівник підприємства, щоб виправити ситуацію, може прийняти рішення про відшкодування працівнику суму сплаченого ним турзбору. Адже провини працівника у втраті пільги немає.

Тоді бухгалтеру підприємства потрібно врахувати низку важливих моментів.

По-перше, до складу податкових витрат суму турзбору включати не можна. Річ у тім, що згідно з п.п. 140.1.7 ПКУ до складу податкових витрат можна включити, зокрема, оплату вартості проживання в готелях (мотелях), а також включені до таких рахун­ків витрати на харчування або побутові послуги (прання, чищення, ремонт та прасування одягу, взуття або білизни), на наймання інших житлових приміщень, оплату телефонних розмов, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування в місці відрядження, у тому числі певні збори і податки, які підлягають сплаті у зв’язку зі здійсненням таких витрат. Проте підвести сплату турзбору під цю підставу навряд чи вдасться, адже перебування у відрядженні, по суті, не передбачає сплату туристичного збору.

По-друге, сума турзбору, що відшкодовується працівнику, потрапить до його оподатковуваного доходу як додаткове благо (п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ) з урахуванням натурального коефіцієнта.

У разі відшкодування працівнику витрат на сплату турзбору слід включити цю суму до оподатковуваного доходу працівника та утримати з неї ПДФО

Пояснюємо: не обкладати такі витрати ПДФО разом із витратами на відрядження не можна, оскільки витрати на відрядження не оподатковуються в сумі, що включається до податкових витрат (п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ). А як ви вже помітили, до податкових витрат сума турзбору не потрапить.

Нагадаємо: дохід у вигляді додаткового блага оподатковується за ставками 15 і 17 %. Що стосується строків утримання та перерахування ПДФО до бюджету, то положення ПКУ не містять окремих вказівок для цієї ситуації. На наш погляд, найбезпечніше для підприємства утримати та перерахувати до бюджету ПДФО в день затвердження Звіту.

По-третє, єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування із суми відшкодування сплаченого турзбору не справляється, оскільки ця виплата не включається до фонду оплати праці (п. 3.15 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5). Вважаємо, що з цією метою сума турзбору може бути класифікована як частина витрат на наймання житлового приміщення.

 

Турзбір у рахунку з вини адміністратора готелю. Працівник надав копію наказу (розпорядження) про направлення у відрядження, проте адміністратор готелю помилково включив турзбір до готельного рахунка. У цій ситуації відряджений працівник може одразу відмовитися від сплати турзбору, заплативши лише за послуги проживання.

Але якщо ж цього не сталося і турзбір, що опинився в рахунку, сплачено працівником (обставини ситуації, що склалася, працівник зазначає в пояснювальній записці), то підприємство знову-таки може піти йому назустріч та відшкодувати витрати на турзбір. Адже законодавчих підстав для його сплати відрядженим працівником не було.

Включити до витрат суму відшкодованого працівнику турзбору підприємство не зможе, оскільки згідно з п.п. 140.1.7 ПКУ до витрат можна віднести документально оформлені витрати, що пов’язані з правилами в’їзду та перебування в місці відрядження, у тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку зі здійсненням таких витрат. А в нашій ситуації перебування у відрядженні не передбачає сплату туристичного збору.

Водночас у цій ситуації є підстави наполягати на тому, що сума такого відшкодування не є об’єктом обкладення ПДФО та, скоріше, повинна розглядатися як помилково сплачена та така, що підлягає поверненню контрагентом (готелем), оскільки правових підстав для стягнення турзбору в цій ситуації не було.

Якщо турзбір потрапив до вартості проживання

Отримавши Звіт та виявивши в ньому рахунок за проживання в готелі, підприємство повинно проявити обережність. Річ у тім, що часто адміністрації готелів у чеку РРО окремо турзбір не виділяють, а показують його у складі вартості послуги проживання (саме так радять вчиняти податківці в листі ДПСУ від 23.08.2012 р. // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 73, с. 13).

Зверніть увагу: витрати на проживання в готелі потрібно підтверджувати двома документами — і рахунком готелю, і чеком РРО (квитанцією до прибуткового касового ордера, розрахунковою квитанцією тощо), детальніше див. спецвипуск «Службові відрядження», 2013, № 5. Тож, якщо в чеку РРО або квитанції до прибуткового касового ордера сума турзбору не буде виділена окремим рядком, то в підприємства вона саме і потрапить до витрат разом із вартістю послуг проживання в готелі згідно з п.п. 140.1.7 ПКУ. Тому цю ситуацію потрібно тримати під контролем і відповідно не допускати завищення витрат на суму турзбору.

Що стосується ПДВ з витрат відрядженого працівника на послуги проживання, то податковий кредит з ПДВ відображається на підставі готельного рахунка (п.п. «а» п. 201.11 ПКУ).

Готельний рахунок для підтвердження податкового кредиту — цілком самодостатній документ незалежно від того, яка сума вартості послуг за проживання відрядженої особи в ньому фігурує, а також незалежно від того, чи супроводжується він касовим чеком на якусь суму. І якщо виписано рахунок на проживання в готелі, але водночас розрахунок готівкою за проживання здійснено через РРО (видано і чек РРО з аналогічною сумою), то чек РРО (як і сума, на яку він пробитий) у цьому випадку до уваги не береться. Виписаний рахунок на проживання для відображення ПДВ — основний документ, і саме він підтверджуватиме право на податковий кредит з ПДВ. Податкова накладна для підприємства тут не потрібна і звертати увагу на суму, пробиту за касовим чеком, теж не слід.

Підприємство повинне перевірити, щоб турзбір в жодному разі не потрапив до бази обкладення ПДВ. Наочним прикладом неправильно складеного рахунка буде таке:

Вартість послуги проживання — 2000 грн.

ТЗ — 20 грн.

ПДВ — 404 грн.

Сума до сплати — 2424 грн.

Проаналізувавши суми, зазначені в рахунку за проживання, одразу впадає в очі неправильно нарахований ПДВ (тут повинно бути ПДВ — 400 грн., а сума до сплати — 2420 грн.).

Турзбір не включається до бази обкладення ПДВ, оскільки він має статус місцевого збору (п. 188.1 ПКУ)

Якщо підприємство включить до податкового кредиту всю суму, зазначену в рахунку, то йому загрожуватиме покарання за завищення податкового кредиту. Тут слід урахувати в податковому кредиті тільки 400 грн.

Думаємо, що тепер впоратися з турзбором підприємство зможе без проблем.

 

висновки


img 4
 
 
  • Платниками туристичного збору є виключно громадяни (фізособи). Суб’єкти господарювання до сплати турзбору не мають жодного відношення (за винятком податкових агентів — готелів, мотелів тощо).

  • Відряджені особи не є платниками турзбору, якщо нададуть адміністратору готелю копію наказу (розпорядження) про направлення у відрядження.

  • Якщо відряджена особа пільгою не скористалася, то залежно від причини підприємство може прийняти рішення або відшкодувати зазначену в рахунку за проживання суму турзбору, або не відшкодовувати її.

  • У будь-якому разі турзбір до витрат не включається, а при відшкодуванні його працівнику доведеться нарахувати ПДФО.
 
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі