Теми статей
Обрати теми

Щодо відповідальності підприємців за порушення з ЄСВ

Редакція ПБО
Лист від 25.06.2013 р. № 16243/09-10
img 1 адмінштраф img 2

Щодо відповідальності підприємців за порушення з ЄСВ

Лист юридичного управління Пенсійного фонду України від 25.06.2013 р. № 16243/09-10

 

Пенсійний фонд України розглянув <…> лист <…> щодо притягнення до адміністративної відповідальності фізичних осіб — підприємців і повідомляє таке.

Статтями 1651 і 18823 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і за перешкоджання уповноваженим особам Пенсійного фонду України, центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну політику у сфері зайнятості населення і трудової міграції, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування в проведенні перевірок передбачено накладення штрафу на посадових осіб.

Оскільки визначення терміна «посадова особа» відсутнє в Кодексі України про адміністративні правопорушення, то для визначення зазначеного терміна слід керуватися положеннями інших нормативно-правових актів.

Зокрема, визначення термінів «посада» і «посадова особа» зустрічаються в Законі України від 16.12.93 р. № 3723-XII «Про державну службу». Крім того, у Кримінальному кодексі України від 05.04.2001 р. № 2341-III існує визначення терміна «службова особа», тотожне з визначенням «посадова особа», що міститься у Кримінальному кодексі України від 28.12.60 р. (втратив силу з 01.09.2001 р.).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну службу» посада — це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Згідно з частиною першою примітки до статті 364 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III службовими особами є особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно або тимчасово на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки зі спеціального повноваження.

З постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» вбачається, що виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків передбачає перебування особи на певній посаді в органах влади, підприємстві, установі, організації.

Право громадян на підприємницьку діяльність визначено статтею 42 Конституції України.

Цивільним і Господарським кодексами України конкретизовано основні принципи господарювання і визначено коло прав і обов’язків фізичних осіб — суб’єктів господарювання.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає, що суб’єктами господарювання є:

— господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

— громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці;/p>

— філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.

Громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на принципах свободи підприємництва і згідно з принципами, передбаченими статтею 44 Господарського кодексу України, тобто вільного вибору видів підприємницької діяльності, самостійного формування програми діяльності, залучення фінансових та інших видів ресурсів, вільного найму працівників тощо. Оскільки штатний розпис передбачено лише в суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб, то фізичні особи, зареєстровані як підприємці без створення юридичної особи, не обіймають певної посади.

Ураховуючи вищезгадане, підстав для притягнення до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 1651, 18823 КпАП фізичних осіб — підприємців немає.

 

Начальник управління Т. Рябцева

коментар редакції


img 3

ПФУ погодився не штрафувати підприємців як посадових осіб. А податківці?

 

Що ж, висновок, наскільки приємний, настільки й логічний. ПФУ не просто висловив свою думку, а спробував викласти аргументи на її користь. Тут і невеликий путівник по Кримінальному, Цивільному та Господарському кодексах з метою аналізу терміна «посадова особа», і звернення до матеріалів Пленуму Верховного Суду України.

Як бачимо, визначальним критерієм для визнання особи посадовою є виконання нею організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків. Відповідно відсутність таких обов’язків не дозволяє визнати підприємця посадовою особою.

Зазначений підхід раніше дав підставу для схожого висновку й низці інших офіційних органів. Тезу про те, що підприємець не повинен вважатися посадовою особою, а отже, і притягуватися до відповідальності за тими статтями КпАП, у яких суб’єктами відповідальності названо лише посадових осіб, відображено в тій чи іншій мірі, зокрема, у листах Держцінінспекції від 24.11.2006 р. № 200/7-10/1660, ДПА у м. Києві від 29.11.2006 р. № 992/10/31-106, Держкомпідприємництва від 17.02.2004 р. № 880, Держкомзему від 01.09.2004 р. № 6-8-768/410, МВС України від 15.04.2011 р. № 12/1-929.

Водночас зазначимо, що повністю підприємцям розслаблятися не варто. Так, наприклад, Мін’юст у листі від 03.11.2006 р. № 22-48-548 зазначив, що громадянин — суб’єкт підприємницької діяльності може бути визнаний посадовою (службовою) особою, якщо в нього реально виникає можливість виконання організаційно-розпорядчих або адміністративних обов’язків.

На думку Мін’юсту, це можливо, якщо громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння у здійсненні підприємницької діяльності. За таких обставин підприємець набуває організаційно-розпорядчих повноважень щодо найманих працівників (право ставити перед ними певні завдання, визначати розмір заробітної плати, розпорядок робочого дня, застосовувати дисциплінарні стягнення тощо).

Як бачимо, фактично при одному й тому ж критерії висновок залежить від того, визнавати виникнення в підприємця можливості виконувати організаційно-розпорядчі та/або адміністративні обов’язки (нехай і в окремих обмежених випадках), чи не визнавати взагалі. Пенсійний фонд своїм листом поповнив численні лави тих, хто взагалі не схильний бачити в підприємці посадову особу. Чому ми невимовно раді.

І все було б добре… Проте в ЄБПЗ (підкатегорія 137.03) є консультація з посиланням на «штрафоможливу» думку шанованого Мін’юсту. А це може означати, що податківці, які беруть на себе функцію адміністрування ЄСВ, імовірно, уже з вересня поточного року в окремих ситуаціях штрафуватимуть підприємців усупереч ліберальному висновку листа, що коментується*.

 

Олександр Ключник

 

* Ст. 2342 КпАП уже з 11.08.2013 р. надає Міндоходів право розглядати справи про правопорушення за ст. 1651 і ст. 18823, а також накладати відповідні адмінстягнення на винних. Відповідні повноваження щодо названих статей КпАП збережено за ПФУ у значно усіченому вигляді.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі