Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Поради досвідченого бухгалтера. Коли ПН запізнилася до ЄРПН

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2013/№ 70
В обраному У обране
Друк
Стаття

Коли ПН запізнилася до ЄРПН

Щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі спрацьовує формула: «хто не встиг, той запізнився». А ПН, яка «запізнилася» на реєстрацію, стає «дефектною», і покупець залишається без податкового кредиту за такою ПН. У цьому матеріалі наведемо декілька прикладів із практики, як платники намагаються «вийти сухими» з подібних ситуацій.

Олексій ПАВЛЕНКО, економіст-аналітик

 

Постачальник не встиг зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) податкову накладну (далі — ПН), що вимагає обов’язкової реєстрації протягом визначених 15 календарних днів, що настають за датою її виписування.

Поглянемо, як на практиці виходять із такої ситуації, щоб при цьому не постраждав ні покупець, ні постачальник.

Спочатку нагадаємо основні випадки, що вимагають обов’язкової реєстрації ПН у ЄРПН (див. п. 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, далі — ПКУ):

— коли сума податкового зобов’язання з ПН перевищує 10000 грн. (тобто обсяг оподатковуваного постачання з урахуванням ПДВ перевищує 60000 грн.),

— коли постачаються підакцизні та/або імпортні товари. Крім того, податківці вимагають також обов’язкової реєстрації в ЄРПН податкових накладних, оформлених в електронному вигляді*.

* Див. про це, наприклад, у листі ДПСУ від 03.12.2012 р. № 6357/0/61-12/15-3115, а нашу думку щодо необов’язковості реєстрації ПН лише за ознакою її «електронності» — у публікації в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 42, с. 38.

Згідно з п. 201.10 ПКУ незареєстрована в Єдиному реєстрі ПН позбавляє покупця права на податковий кредит (ПК) за такою ПН. Якщо покупець, не перевіривши факт реєстрації (або просто на свій страх і ризик), включить суму ПДВ за такою ПН собі до ПК, то очікуй біди. Адже надалі цей факт за своєю базою податківці можуть швидко відловити та донарахувати ПДВ** (та ще й із штрафом і пенею, якщо завищення ПК призведе до недоплати або відшкодування). Постачальник же за таку свою дію (точніше — бездіяльність) відбудеться лише легким переляком — максимум покарають винних незначним адмінштрафом — за ст. 1631 КУпАП (85 — 170 грн.).

** Про те, як податківці виявляють такі ПН, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 64, с. 3.

Тепер розглянемо можливі шляхи вирішення проблеми.

 

Заява на постачальника

Стандартний варіант виходу з подібної ситуації безпосередньо визначено в ПКУ (п. 201.10) і прямо запропоновано податківцями (див. консультацію в ЄБПЗ, підкатегорія 101.20): уключити суму за «дефектною» ПН до податкового кредиту і поскаржитися на постачальника до своєї податкової шляхом подання заяви — додатка Д8*** до декларації з ПДВ за звітний період.

*** Нюанси, пов’язані із заповненням та поданням цього додатка ви можете знайти в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 13 с. 16.

Звертаємо увагу, головні податківці тут незаконно і категорично наполягають на тому, що таку «маніпуляцію з Д8» можна здійснити лише щодо декларації за податковий період, у якому було виписано «дефектну» ПН (або мало бути виписано ПН).

Загалом, коли незареєстрована ПН надійшла своєчасно і при цьому покупця більше хвилює свій ПК, ніж можливі проблеми постачальника, та/або останній не проти, щоб за цей гріх покупець на нього «звів наклеп» у додатку Д8, то так і дійте. Постачальник за таких подій може зіткнутися з документальною позаплановою виїзною перевіркою за цим конкретним постачанням (договором)*.

* І, можливо, із згаданим адмінштрафом за ст. 1631 КУпАП.

Водночас для постачальника така перевірка зазвичай обмежується запитом з його податкової. Проте при відповіді на пов’язаний з додатком Д8 запит податківців, постачальнику може теж припасти не солодко. Річ у тому, що податківці полюбляють у своєму запиті вимагати об’ємний перелік інформації, а саме: копії всіх документів з цієї операції, у тому числі документів на надходження товару, поставленого за незареєстрованою ПН, увесь рух по рахунках у місяці виписування ПН, залишки на складі до/після відвантаження, на початок/ кінець місяця тощо (наскільки дозволяє їм фіскальна фантазія). Ну і, звичайно, вимагають докладно пояснити причини нереєстрації ПН у ЄРПН. Отже, для постачальника проблеми зовсім не виключаються.

Але коли трапляється згаданий казус і при цьому постачальник і покупець не хочуть підставляти один одного під зазначені ПДВшні неприємності, вони шукають уже нестандартних виходів зі стандартної ситуації, щоб вирішити її спільними зусиллями.

Далі наведемо читачам відомі нам з практики спроби нестандартних вирішень подібних ситуацій.

 

Дроблення постачання

Цей варіант підійде, якщо товар вітчизняний і не підакцизний, тобто йдеться про ситуації, коли ПН підлягає реєстрації за «сумовою» ознакою (сума ПДВ за конкретним постачанням перевищує 10000 грн.).

Якщо це можливо, замість однієї ПН виписуються дві або більше ПН, щоб розбити постачання на декілька дрібніших (з ПДВ — до 10000 грн.). Або сума податку за незареєстрованою ПН зменшується до 10000 грн. і менше, а на іншу частину оформляється ще одна або декілька «дрібносумових» ПН.

Якщо встигли провести дроблення ПН до подання декларації (і реєстрів), то все взагалі гаразд (можливий збій нумерації в реєстрах виданих-отриманих ПН не є особливою проблемою для більшості бухгалтерів).

Коли ж у поданих деклараціях і реєстрах така ПН уже «засвітилася», то проблеми збільшуються. Якщо встигнете скласти нові ПН до закінчення строку подання декларації — подавайте «нову звітну» (з тими ж цифрами), але з оновленими реєстрами.

Якщо ж строк минув, доведеться робити коригування: постачальник письмово сповістить покупця, що незареєстровану ПН було виписано помилково і вона підлягає заміні на декілька правильних ПН. При цьому як постачальнику, так і покупцю (якщо він уже відобразив ПК за незареєстрованою ПН), слід провести коригування в реєстрах виданих/отриманих ПН за найближчий звітний місяць.

Для підстраховки, доки податківці не встигли скласти акт на включену до ПК суму ПДВ за незареєстрованою в Єдиному реєстрі ПН — покупець може швиденько подати до ДПІ «нульовий» уточнюючий розрахунок (УР) до декларації**, за якою така «помилкова» ПН «засвітилася» (в УР: гр. 4 = гр 5, гр. 6 = 0). Хоча з нормативів обов’язковість подання «нульового» УР у такій ситуації прямо не випливає, але й не забороняється. При цьому до УР не зайвим буде написати пояснення податківцям про те, що допустили технічну помилку, яка не призвела до втрат бюджету, у реєстрі попереднього місяця, і тому в реєстрі отриманих ПН за поточний звітний місяць буде відсторновано (із знаком «-») «стару» ПН і проведено (із знаком «+») «нові» (копії цих, «правильних», ПН можна додати).

** Додаток 5 до декларації змінювати не потрібно, оскільки загальна сума постачання не зміниться.

При цьому, звісно, необхідно забезпечити себе відповідним документальним підтвердженням тих фактів, що постачання було не одне, а декілька.

Нюанси з ПН за передоплатою. Якщо ПН було виписано щодо передоплатою, то при дробленні ПН можуть бути проблеми через формулювання у платіжному дорученні. Тоді бажано написати постачальнику лист, що перерахування здійснювалося загальною сумою — але не за 1-им договором (рахунком), як помилково зазначено у платіжці, а за декількома договорами (рахунками) і підтвердити таке «розмноження» різними постачаннями (різними договорами/рахунками, різними відвантажувальними документами).

Або (якщо обставини дозволяють) постачальник «попередить» передоплату одним або декількома «відвантаженнями» (мовляв, ПН «за грошима» було виписано неправильно або в завищеній сумі, оскільки це вже була повністю (або частково*) друга подія, якій передувало(ли) відвантаження, що підтверджується відповідними документами).

* Наприклад, перед передоплатою на 90000 грн. уже «було» відвантаження на 50000 грн. (тобто передоплата стане вже частковою — на 40000 грн., а частково — оплатою цього «відвантаження»).

 

Заміна номенклатури

Цей варіант підійде, якщо об’єкт постачання — імпортний та/або підакцизний товар і сума ПДВ у ПН не перевищує 10000 грн.

Якщо не встигли зареєструвати ПН, у якій фігурує імпортний та/або підакцизний товар, тоді можна заднім числом «переоформити» її номенклатуру на український непідакцизний товар, а потім — у подальших періодах відкоригувати назад.

Передоплата. Якщо була передоплата (і її номенклатуру згаданим чином «переформатували» під український непідакцизний товар, то при відвантаженні оформляється розрахунок коригування до ПН унаслідок зміни номенклатури (що спричинює «зміну компенсації вартості») — неправильні товари зникають, а «нові» з’являються — на ту ж суму**.

** У РК: рядок «-» на український товар (без коду) і рядок «+» на імпортний товар (з кодом). У результаті за РК має вийти «0».

img 1І цей РК разом із «старою» податковою накладною (що містить «українську» номенклатуру) реєструється в ЄРПН уже в періоді відвантаження (податківці таке дозволяють — див. щодо цього консультацію в ЄБПЗ у підкатегорії 101.20).

На практиці інколи в такій ситуації (коли першою була передоплата) ще й оформляють нову ПН за датою відвантаження (реєструючи її у ЄРПН), що, на наш погляд, не зовсім правильно. Адже виписування такої ПН здійснюється вже за другою подією, а це суперечить нормам ПКУ.

Ті, хто так чинить, намагаються обґрунтовувати це так: мовляв, передоплата була за інше постачання (українського товару), а для імпортного товару тепер перша подія — відвантаження, у рахунок якого і йде залік передоплати, що надійшла раніше за український товар. Такі дії підкріплюються відповідними документами і листом про залік «тієї» оплати в рахунок «цього» відвантаження. Але, на нашу думку, ризик невизнання ПК за цією «новою» ПН у подібній ситуації досить великий.

Відвантаження. Якщо першим було відвантаження, тоді ПН, яку не встигли зареєструвати в ЄРПН, «переоформляється» заднім числом на «українську» номенклатуру. Потім здійснюється повернення товару (виписаний для цього РК у ЄРПН не реєструється). Після цього «відвантажується» імпортний товар, і «нова» ПН своєчасно реєструється в ЄРПН і передається покупцю. Відповідним чином необхідно «переграти» і відвантажувальні документи — головне, щоб товар не встигли продати до переоформлення на правильну номенклатуру.

 

«Зсув» відвантаження вперед

Можна спробувати «зсунути» відвантаження і відповідно строк реєстрації в ЄРПН, «обнуливши» стару ПН і виписавши аналогічну нову — пізнішою датою. (Це застосовно і для тих ситуацій, коли ПН з пізнішою датою дасть можливість покупцю встигнути подати Додаток 8.)

Природно, «під це» слід організувати документальне підтвердження (тобто переоформити за необхідності довіреність, відвантажувальні документи тощо).

Якщо ПН у постачальника «засвітилася» у звітності, то він має подати УР до «помилкової» декларації і письмово повідомити покупця про «помилково» виписану ПН (докладніше про це див. вище — у ситуації з дробленням постачання).

 

Заміна договору

За можливості (коли перша подія — відвантаження) здійснюється заміна договору постачання на договір, що не передбачає переходу права власності на предмет договору (продукцію/товари). Наприклад, на договір відповідального зберігання (оренди тощо). При цьому «анулюється» постачання і податкова накладна стає помилково виписаною.

Унаслідок цього постачання зсувається на пізніші періоди — коли «закінчиться» дія договору «зберігання» (тощо) і «зафункціонує» договір купівлі-продажу. І нову ПН уже має бути зареєстровано в ЄРПН своєчасно (або покупець встигне подати до податкової «Д8»).

Попереджаємо: викладене вище — не догма (оскільки навіть думки податківців щодо низки питань стосовно ЄРПН не співпадають), пов’язане з певними ризиками і нікому не нав’язується. Адже з огляду на нечіткість багатьох питань у зазначеній сфері безпроблемність наслідків таких «коригувань» не гарантується.

 

висновки


img 2
 

Але тим, хто все-таки на це піде, бажаємо успіху на згаданому терені.

У деяких випадках патову ситуацію з незареєстрованою ПН можна спробувати виправити, удавшись, наприклад, до:

  • — дроблення такої ПН на декілька — з меншими сумами (щоб сума ПДВ у кожній новій ПН не перевищувала 10000 грн.);

  • — заміни заднім числом у ПН імпортної та/або підакцизної номенклатури на українську непідакцизну з наступним «поверненням» першої номенклатури і своєчасною реєстрацією ПН в ЄРПН;

  • — заміни договору постачання на договір, що не передбачає переходу права власності на товари (наприклад, на договір зберігання), а потім повернутися до постачання в наступному звітному періоді і своєчасно зареєструвати нову ПН.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно