Втрата статусу платника ФСП: коли з наступного місяця, коли з наступного року?
Не секрет, що спецрежими оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, чи то сільгосп-ПДВ чи ФСП, завжди були, так би мовити, під прицілом податківців. Чергове підтвердження «нерівного дихання» податківців до спецрежиму ФСП спостерігаємо у зверненні читача до редакції. Оскільки виникнення аналогічної ситуації не виключено й у інших сільгосппідприємств, детальний аналіз конкретної ситуації, без сумніву, буде корисним усім платникам ФСП. Отже, почнемо.
Анатолій БОБРО, економіст-аналітик
Ситуація
Щоб відразу окреслити предмет нашої розмови, наведемо ситуацію зі слів сільгосппідприємства-платника ФСП. У ході проведення податковою інспекцією перевірки дотримання ним податкового законодавства у поточному місяці виявлено рівень частки сільськогосподарського товаровиробництва, що на практиці називається сільгосп-часткою, менше 75 відсотків. Мотивуючи нормами п.п. 308.6.2 та п. 306.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ), податківці висловлюють думку про скасування з наступного місяця реєстрації сільгосппідприємства платником ФСП та про пов’язану з цим необхідність подання сільгосппідприємством уточненої податкової декларації з ФСП щодо податкових зобов’язань, строк сплати щодо яких ще не настав. Звідси запитання сільгосппідприємства: наскільки позиція податківців відповідає нормам ПКУ?
Що говорить ПКУ
Дійсно, згаданим вище п.п. 308.6.2 ПКУ установлено, що за рішенням контролюючого органу реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником податку скасовується у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень ст. 301. При цьому такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.
Але не будемо поспішати з висновками. Як кажуть: не все, що сіре, вовк. Проаналізуємо наведену вище норму, так би мовити, за складовими.
Сільгосп-частка як визначальна умова
Насамперед наведемо норми абзацу першого п. 301.1 ПКУ: платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених п. 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаро-виробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %.
У ситуації, що розглядається, не зовсім зрозуміло, з яким періодом контекстно пов’язується виявлений податківцями рівень сільгосп-частки менше 75 %: чи окремо взятим місяцем поточного року, чи з періодом з початку поточного року до місяця перевірки (тобто, так би мовити, за наростаючим підсумком даних протягом поточного року), чи з минулим попереднім календарним роком. Зважаючи на це розглянемо всі варіанти. При цьому важливо пам’ятати: до порушень на момент набуття чи підтвердження статусу платника ФСП та до порушень дотримання протягом поточного року умов спецрежиму оподаткування ФСП сільгосппідприємством уже з таким статусом не можна підходити, як кажуть, з одним мірилом. Чому, пояснимо далі, попередньо умовно розділивши вимоги норм ст. 301 ПКУ (до яких звертається п.п. 308.6.2 ПКУ) на дві частини.
Перша, це вимоги щодо дотримання 75 відсоткового рівня сільгосп-частки. Наведемо визначення цього поняття: це питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаро-виробника на реєстрацію як платника податку (п.п. 14.1.262 ПКУ).
Поняття сільськогосподарського товаровиробника для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу надається п.п. 14.1.235 ПКУ. Це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Згідно з пп. 301.1 — 301.5 ПКУ розмір сільгосп-частки не менше 75 % мають забезпечувати всі сільгосппідприємства. У тому числі реорганізовані (тобто утворені шляхом злиття або приєднання, перетворення, поділу або виділення), а також новоутворені сільгосптоваровиробники.
Головне, на що звертаємо увагу, це те, що показник сільгосп-частки має визначатись за даними обсягів реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу за попередній (!) податковий (звітний) рік.
Другу частину вимог положень ст. 301 ПКУ складають обмеження, встановлені п. 301.6 ПКУ. Ураховуйте те, що не може бути зареєстрований як платник податку:
— суб’єкт господарювання, у якого понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільгосптоваровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (п.п. 301.6.1 ПКУ);
— суб’єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції (п.п. 301.6.2 ПКУ);
— суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 301.6.3 ПКУ).
Наведені вище обмежувальні норми, як бачимо, стосуються порядку реєстрації, тобто набуття чи підтвердження статусу платника ФСП.
Отже, виявлені в поточному місяці за результатами документальної перевірки порушення:
— недотримання 75 % критерію сільгосп-частки за попередній податковий (звітний) рік;
— неврахування зазначених вище обмежень,
які узагальнено можна назвати порушеннями порядку набуття чи підтвердження статусу платника ФСП, дійсно є підставами для скасування за рішенням контролюючого органу реєстрації сільгосптоваровиробника платником такого податку та переведення його на загальну систему оподаткування з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.
Зовсім інша справа, якщо порушення стосуються недотримання 75 % критерію сільгосп-частки у поточному році сільгосппідприємством, яке правомірно отримало статус платника ФСП за результатами попереднього податкового (звітного) року. Це ситуація іншого виду і, звісно, з іншим часом настання негативних наслідків. У цьому разі наслідки зміни системи оподаткування можливі лише по закінченні поточного податкового (звітного) року. На це чітко вказує п. 309.1 ПКУ: у разі якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах. Те, що податківці не згадали зазначений пункт ПКУ, надає їх позиції фіскального та упередженого характеру.
Важливо! Оскільки показник сільгосп-частки визначається у загальному випадку за результатами календарного року в цілому, то недотримання цього критерію за результатами якогось одного місяця поточного року чи навіть періоду з початку поточного року до місяця перевірки ніяких негативних наслідків не спричиняє. Але це ще не все.
Старшина сказав «люміній»
Легко здогадатись, що фіскальні настрої місцевих податківців є віддзеркаленням позиції «високих» податківців у їх консультації, наведеній у підкатегорії 113.02 ЄБПЗ (див. на с. 42 цього номера газети).
У ній розглядається аналогічна ситуація, причому, з таким же незрозумілим до кінця контекстом віднесення виявленого податківцями порушення до якогось певного періоду, інакше кажучи, незрозумілим характером порушення. Висновки в ній теж, на жаль, аналогічні. Після зазначення про скасування реєстрації сільгосптоваровиробника платником ФСП, «високі» податківці теж, м’яко кажучи, надто дивно продовжують: «при цьому сільгосптоваровиробник повинен подати уточнену податкову декларацію з ФСП». На наш погляд, говорити про подання уточненої декларації за відсутності реєстрації платником ФСП (інакше кажучи — неплатником цього податку) принаймні не логічно.
До того ж думка податківців не узгоджується з нормами ПКУ. Подання уточненої податкової декларації з ФСП передбачено для двох ситуацій:
— зміни об’єкта оподаткування, тобто площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування (п. 306.5 ПКУ);
— реорганізації підприємства. Платники податку, що припиняються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу у податковому (звітному) періоді, зобов’язані подати у період до їх фактичного припинення контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію з податку (п. 306.4 ПКУ).
Щодо ситуації реорганізації звернемо увагу, що уточнена декларація з ФСП має подаватись:
— по-перше, платниками податку, тобто сільгосптоваробниками з наявним статусом платника ФСП;
— по-друге, до їх фактичного припинення шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу.
Отже, радіємо життю без зайвих хвилювань. Якщо не відбувається згаданих вище змін розміру об’єкта оподаткування та/чи припинення підприємства як юридичної особи, то лише зміна протягом календарного року системи оподаткування (з ФСП на загальну), не тягне за собою необхідність подання уточненої декларації з ФСП. Принаймні цього не вимагають норми ПКУ.
| висновки |  | |
|
