Тара та єдиний податок
Просимо відповісти на запитання: які особливості податкового обліку операцій з тарою у платників єдиного податку?
Зокрема, як впливають на єдиний податок операції з незворотною та зворотною тарою?
(м. Суми)
Податковий облік операцій з тарою у платників єдиного податку (ЄП) особливих хитрощів не має.
Вартість незворотної тари потрапляє до доходу, що підлягає обкладенню ЄП, незалежно від того, включена тара у вартість ТМЦ, що реалізуються, чи вона оплачується окремо.
Вартість зворотної тари до доходу єдиноподатника не включається і ЄП не обкладається.
Проблеми в єдиноподатників можуть виникати щодо операцій із заставною зворотною тарою і, як правило, лише щодо (не)обкладення ЄП суми застави, отриманої за тару платником ЄП — продавцем (або застави, поверненої платнику ЄП — якщо він є покупцем).
Оскільки сума такої застави прямо не зазначена в переліку сум, що не включаються до доходу платника ЄП (див. п. 292.11 ПКУ), то існує певна небезпека включення таких сум до доходу платника з обкладенням їх ЄП за відповідною ставкою.
Водночас тут можна спробувати апелювати до того, що заставна сума є поворотною і не відповідає визначенню доходу єдиноподатника, наведеному в п. 292.1 ПКУ, яке зводиться до визначення доходу в бухобліку (припускає включення в нього поворотних, у тому числі заставних, сум).
Тому обкладати ЄП таку суму логічно лише тоді, коли платник ЄП — продавець зверне на суму застави право стягнення. (У покупця — платника ЄП сума застави при поверненні теж унаслідок її «неприбутковості» обкладатися не повинна.)
Проте, чи зможуть такі аргументи вгамувати бажання фіскалів обкладати ЄП суми будь-яких надходжень, включаючи й ці?
Тут ще можна провести аналогію із ситуацією, викладеною в консультації в ЄБПЗ (підкатегорія 108.04), де головні податківці вивели з-під обкладення ЄП суму внеску, що вноситься як гарантію на участь в аукціоні, через те, що вона:
а) підлягає поверненню
та
б) не є платою за товари (роботи, послуги).
Сподіваємося, що податківців ця аналогія все-таки переконає в неоподаткуванні заставних сум за зворотну тару (крім ситуації, коли на цю заставу платником ЄП —продавцем буде звернено стягнення).
Крім того, покупець — платник ЄП (3 – 6 груп), який не поверне до закінчення строку позовної давності зворотну тару продавцю, суму кредиторської заборгованості, що дорівнює вартості неповерненої тари, теж має включити після закінчення згаданого строку до складу доходу, що підлягає оподаткуванню ЄП (на підставі п. 292.3 ПКУ).
Олексій Павленко, економіст-аналітик
