Декларація з «ціннопаперового» акцизу: явлення народу

звітність

Декларація з «ціннопаперового» акцизу: явлення народу

Віталій Смердов, економіст-аналітик

Для відповіді на це запитання пригадаємо, що платниками «ціннопаперового» акцизу є фізособи та юрособи (як резиденти, так і нерезиденти), уключаючи їх відокремлені підрозділи, які здійснюють: (1) продаж, обмін чи інше відчуження, зокрема дарування, цінних паперів; (2) операції з деривативами. Водночас не всі зазначені особи зобов’язані звітувати перед податківцями та перераховувати суми податку до бюджету. За деяких з них це робить податковий агент. Під це правило підпадають дві категорії операцій.

Перша категорія таких операцій — це біржові/позабіржові операції з продажу, обміну чи іншого відчуження цінних паперів з переходом права власності. У такому разі податковим агентом виступає ліцензований торговець цінними паперами (у тому числі банк) — саме він повинен подавати податківцям декларацію та перераховувати податок до бюджету (п. 219.2 ПКУ). Нагадаємо: його залучення (як посередника) є обов’язковим при здійсненні будь-яких операцій з цінними паперами. Без нього відповідні операції є нікчемними (ч. 9 ст. 17 Закону № 3480). Винятки з цього правила перелічені в ч. 8 ст. 17 Закону № 3480. До них, зокрема, належать дарування цінних паперів, їх спадкування та правонаступництво, здійснення розрахунків з використанням неемісійних цінних паперів (їх найбільш знаним представником є вексель). При цьому зверніть увагу на такі моменти:

Більшість операцій з відчуження цінних паперів потребують посередництва торговця цінними паперами. Він також є податковим агентом з «ціннопаперового» акцизу

1. Подивіться на виняток, який ми навели останнім (у частині неемісійних цінних паперів). До 03.08.2013 р. мова йшла про будь-які операції з неемісійними цінними паперами. У свою чергу, із зазначеної дати йдеться лише про здійснення розрахунків. Отже, при видачі/погашенні векселя залучати торговця, як і раніше, не потрібно**.^. Якщо ж, наприклад, вексель продати як цінний папір, то без участі торговця не обійтися. При цьому він виступатиме податковим агентом.

2. На практиці все ще актуальним є питання: чи потрібно сплачувати акцизний податок та подавати декларацію, якщо при відчуженні цінних паперів торговець цінними паперами не залучається? Наприклад, при даруванні чи спадкуванні цінних паперів. Податківці вважають, що потрібно (див. лист ДПСУ від 25.02.2013 р. № 2801/6/15-5215). Причому, на їх думку, це повинен робити торговець цінними паперами… Логіки тут немає взагалі. Такий підхід породжує декілька варіантів дій. По-перше, залучати торговця і в подібних випадках — навіть незважаючи на те, що робити цього згідно з ч. 8 ст. 17 Закону № 3480 не потрібно. Цей варіант найбільш безпечний і близький до зазначеної думки податківців, проте в такому разі є ймовірність зіткнутися з нерозумінням з боку торговців. Навіть більше, в окремих ситуаціях, перелічених у ч. 8 ст. 17 Закону № 3480, залучити торговця взагалі не вдасться (наприклад, у разі спадкування цінних паперів).

По-друге, декларацію може спробувати подати сам платник. Проте тут є велика ймовірність, що вас не зрозуміють податківці, оскільки ПКУ такої можливості не передбачає. Тим більше в такому разі не завжди зрозуміло, якій саме стороні виконувати цей обов’язок — тій, що відчужує, чи тій, що одержує.

По-третє, нічого не робити. З точки зору законодавства цей варіант є найлогічнішим, однак і найризикованішим. Як мінімум, це зумовлено фіскальною думкою податківців, зазначеною вище. Крім того, сама форма декларації не передбачає обмежень для її заповнення платниками, які не є податковими агентами (хоча це також пов’язано з особливостями обчислення та сплати «ціннопаперового» акцизу). Водночас це питання ще не до кінця вирішене. Так, проект документа, що розглядається*, приписував, що за відсутності податкового агента (з підстав, визначених законодавством) декларацію може подати й інша юр-
особа/фізособа. У свою чергу, в чинному Порядку № 288 такої вказівки вже немає. Чи означає це, що цю вимогу було вилучено внаслідок незаконності (і, як наслідок, вона на сьогодні не повинна виконуватися)? Покаже час…

Друга категорія операцій, за яких обов’язок зі сплати «ціннопаперового» акцизу та подання декларації покладаються на податкового агента, — це операції розміщення, погашення, викупу, повторного продажу цінних паперів ІСІ відкритого типу. У цьому випадку податковим агентом є емітент таких цінних паперів (п. 219.2 ПКУ). При цьому зверніть увагу: такий емітент повинен лише подавати декларацію, тоді як сплачувати «ціннопаперовий» акциз не потрібно. Це пов’язане з тим, що названі операції виведені з-під об’єкта оподаткування (п.п. 213.2.5 ПКУ).

Вище ми зазначали, що під обкладення ціннопаперовим акцизом підпадають і операції з деривативами. При їх здійсненні сплачувати податок повинні сторони деривативу (п. 219.3 ПКУ). Це саме стосується і подання декларації. На щастя, її форма це допускає.

Нагадаємо: декларація з «ціннопаперового» акцизу подається щоквартально** (п. 219.2 ПКУ). Ураховуючи це, наступним звітним періодом для цього податку буде III квартал 2013 року. Гранична дата подання декларації за цей період припадає на 11 листопада. За якою ж формою її подавати? Якщо дотримуватись п. 46.6 ПКУ, то складається враження, що вперше за затвердженою Міндоходів формою потрібно буде відзвітувати лише за IV квартал. У такому разі за III квартал доведеться подати проект форми або ж, посилаючись на лист Міндоходів від 14.06.2013 р. № 4925/6/99-99-19-04-03-15, узагалі не звітувати.

Ми переконані, що форму декларації з «ціннопаперового» акцизу слід використовувати вже зі звітності за III квартал

На нашу ж думку, вчиняти потрібно інакше. Тобто використовувати форму, затверджену наказом Міндоходів від 19.07.2013 р. № 288, вже зі звітності за III квартал. Цьому сприяє здоровий глузд, а також буквальне прочитання п. 46.6 ПКУ. Можна помітити, що його правила (щодо набуття чинності формою декларації лише зі звітності за наступний період після її опублікування) діють тільки у випадку, коли до затвердження нової форми декларації була і стара. Останньої ж в нашому випадку взагалі не було (проект форми до уваги не береться).

Порожні рядки в декларації з «ціннопаперового» акцизу заповнювати не потрібно (у тому числі не потрібно проставляти прокреслення)

Таким чином, вважаємо, що за III квартал 2013 року з «ціннопаперового» акцизу звітувати потрібно вже за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 19.07.2013 р. № 288. Упевнені, що на такому підході зупиняться і податківці.

Підсумовуючи розділ, звернемо увагу на долю «ціннопаперового» акцизу за I і II квартали 2013 року. Насамперед він стосується платників, які за зазначені періоди не подавали відповідних декларацій. Як результат, сума податку за ці періоди не була нарахована. Нагадаємо: таке нарахування здійснюється в картці особового рахунка платника на підставі декларації. Це, у свою чергу, означає, що сплачений ними «ціннопаперовий» акциз у податківців повинен значитися як переплата*. Контролери виявлять цей факт при проведенні перевірки та нарахують податок за податковим повідомленням-рішенням. При цьому ми переконані, що в такому разі податківці не мають права застосувати штраф за п. 123.1 ПКУ (за самостійне нарахування податкових зобов’язань контролюючим органом). Річ у тім, що ця проблема виникла не у зв’язку з протиправними діями платників, а внаслідок нерозторопності контролерів.

Декларацію, що розглядається, не назвеш простою. У зв’язку з цим дуже приємно, що податківці не залишили нас наодинці з нею та затвердили також відповідний порядок заповнення.

Загальні відомості. Декларація складається зі вступної та основної частин, а також чотирьох додатків. Основними з них є перші додатки — Д1 і Д2. Перший заповнюється за наявності біржових операцій, другий (Д2) — відповідно позабіржових. Додатки, що залишилися (Д3 і Д4), є уточнюючими розрахунками. Вони заповнюються при виправленні помилок у звітній декларації. Крім того, наказом Міндоходів від 19.07.2013 р. № 288 затверджено й форми відповідних уточнюючих декларацій.

У декларації/додатках відомості зазначаються лише в тих рядках/графах, у яких є показники. Інші ж потрібно залишати порожніми (причому без прокреслення). Ця вимога прямо прописана в п. 1 Порядку № 288. При цьому назвати подібний підхід логічним і послідовним язик не повертається. Річ у тім, що, наприклад, при заповненні декларації з податку на прибуток податківці вимагають у порожніх рядках проставляти прокреслення (див. Єдину базу податкових знань, розділ 102.30.02). У свою чергу, у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, на їх думку, у порожніх рядках слід зазначати нулі (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 47, с. 5). У зв’язку з цим, щоб уникнути зайвих проблем, краще було б, навпаки, виробити універсальний підхід, а не вигадувати кожного разу новий.

Відомості про тип документа та наявність додатків зазначаються за допомогою проставляння відміток (не вказано яких, проте, вважаємо, що для цієї мети підійде «×», «˅» чи «+»). Дати і цифрові показники заповнюються арабськими цифрами.

Заповнення окремих показників. Це питання розглянемо в розрізі відповідних розділів декларації:

1) вступна частина. При її заповненні проблем виникнути не повинно. Зверніть увагу: відомості про себе вказує та особа, яка подає декларацію, — податковий агент чи платник. При цьому податковий агент в рядку 4 повинен вказати саме своє найменування, а не платника (навіть незважаючи на те, що назва цього рядка цього не передбачає). Крім того, податковий агент повинен вказати і реквізити ліцензії (у рядку 6). Ідеться про ліцензії на торгівлю цінними паперами. Зрозуміло, якщо декларацію подає платник (не податковий агент), то цей рядок не заповнюється;

2) основна частина. Глобально тут можна виділити 6 частин:

— рядки 1.1-1.2 — призначені для зазначення квартальних підсумків за біржовими (виходячи з підсумків у додатку Д1) і позабіржовими (виходячи із сум у додатку Д2) операціями з відчуження цінних паперів, що обкладаються акцизом, відповідно;

— рядки 2.1-2.2 — призначені для зазначення сум оподатковуваних операцій з деривативами, як біржовими, так і позабіржовими;

— рядки 3.1-3.4 — у них відображаються коригування, пов’язані з виправленням помилок в оподатковуваних операціях (якщо вони виправляються у складі поточної декларації). Для цього використовуються дані додатків Д3 і Д4;

— рядки 4.1-4.16 і 5.1-5.16 — у цих рядках відображаються операції з цінними паперами, які звільняються від обкладення акцизним податком, а також відповідні коригування;

— рядки 6.1-6.2 — у них зазначаються підсумкові суми податку за операціями відчуження цінних паперів та операціями з деривативами відповідно (з урахуванням коригувань).

Показники у зазначених рядках заповнюються окремо за кожен квартал (без наростаючого підсумку). Суми заносяться у гривнях. При цьому їх, найімовірніше, слід округлювати за загальними правилами (хоча про це в порядку заповнення нічого не зазначено);

3) додатки (Д1 і Д2). Ці додатки є фундаментом для заповнення основної частини декларації. До них у хронологічному порядку заносяться відомості про операції у відповідному кварталі. Ці відомості вказуються окремо за кожним договором у розрізі брокерських (розділ 1) і дилерських (розділ 2) операцій. Нагадаємо: до перших належать операції від імені клієнта або від свого імені, але за рахунок клієнта (платника «ціннопаперового» акцизу), а до других (дилерських) — операції від свого імені та за свій рахунок. У решті при заповненні кожної з граф слід керуватися відповідною інформацією з порядку. У ньому, зокрема, містяться посилання на нормативні акти, які слід використовувати для заповнення окремих граф, а також відповідні коди (наприклад, код виду операції або форми здійснення розрахунків).

На жаль, форма декларації так і не дала однозначної відповіді на запитання про момент виникнення податкових зобов’язань при відчуженні цінних паперів. Так, у додатках Д1 і Д2 вказуються як дата переходу права власності на цінні папери, так і дата зарахування коштів. При цьому нагадаємо: податківці вважають, що податкові зобов’язання з «ціннопаперового» акцизу виникають за датою передачі права власності (див. лист ДПСУ від 19.02.2013 р. № 2549/6/15-5215).

	висновки
	При відчуженні цінних паперів сплачувати «ціннопаперовий» акциз та подавати декларацію повинен податковий агент — торговець цінними паперами. Водночас в окремих ситуаціях його залучення не потрібне чи навіть неможливе. При цьому ані форма декларації, ані порядок її заповнення не дають відповіді на запитання про те, як бути в подібних випадках. Ми переконані, що декларацію за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 19.07.2013 р. № 288, слід подавати починаючи зі звітності за III квартал 2013 року. Податківці затвердили не лише форму декларації, а й порядок її заповнення. Водночас він не дає відповіді на всі запитання.

Документи статті

1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Закон № 3480 — Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV.

3. Порядок № 288 — Порядок заповнення граф звітності з особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами, затверджений наказом Міндоходів від 19.07.2013 р. № 288.

4. Інструкція № 276 — Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затверджена наказом ДПАУ від 18.07.2005 р. № 276.