Призначення соцстрахівських допомог

Призначення соцстрахівських допомог

Лілія Ушакова, економіст-аналітик

Право на оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та отримання допомог по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологах працівники мають як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. Це право необхідно підтвердити відповідними документами. Такими документами є:

— для працівника, працевлаштованого на цьому підприємстві за основним місцем роботи, — листок непрацездатності, виданий у порядку, встановленому Інструкцією № 455;

— для працівника-сумісника — копія листка непрацездатності, завірена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, і довідка про середню заробітну плату за основним місцем роботи за розрахунковий період (довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом, якщо він працює на декількох роботах за сумісництвом) за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 1266.

Листок непрацездатності, виданий медичним закладом, є підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах за основним місцем роботи

Якщо працівник має право на допомогу в розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу, то, крім зазначених вище документів, він надає копії відповідних документів, що підтверджують таке право. Перелік таких працівників-пільговиків наведено в абзаці п’ятому ст. 37 Закону № 2240 і п. 5 Порядку № 439. Це:

1) особи, віднесені до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XIІ — право на пільгу підтверджується копією відповідного посвідчення та вкладиша до нього (за наявності);

2) один із батьків або особа, яка їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, — право на пільгу підтверджує копією посвідчення дитини, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII — підтвердження — копія відповідного посвідчення (посвідчення учасника бойових дій, посвідчення учасника війни, посвідчення інваліда війни або посвідчення учасника сім’ї загиблого);

4) особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань згідно із Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III — надають копію посвідчення жертви нацистських переслідувань;

5) донори, які мають право на пільгу на підставі ст. 10 Закону України «Про донорство крові і її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР, — надають довідку за формою 435/о, яку затверджено наказом МОЗ України від 07.07.2003 р. № 301. Зауважимо, що за цією підставою пільга надається протягом року після здавання крові та (або) її компонентів у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам.

Зверніть увагу: чинним законодавством не встановлено строк, протягом якого працівник зобов’язаний подати роботодавцю перелічені вище документи, що підтверджують його непрацездатність. Як правило, на практиці листки непрацездатності працівники надають після закінчення тимчасової непрацездатності, а листки непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами — до або в перші дні відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Але навіть якщо листок непрацездатності, виданий у встановленому порядку, працівник надав із великим запізненням*, підстав для відмови у призначенні та виплаті лікарняних (допомоги по вагітності та пологах) з причин несвоєчасного звернення за зазначеною допомогою немає, адже строк позовної давності для призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологах законодавством не встановлено (див. лист ФТВП від 21.04.2010 р. № 04-29-794 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 61). Водночас причиною відмови в оплаті періоду непрацездатності може бути неправильне заповнення листка непрацездатності. Тому далі поговоримо про те, як він має бути оформлений.

Порядок та умови видачі, продовження листків непрацездатності встановлені Інструкцією № 455. Порядок заповнення працівниками закладів охорони здоров’я та лікарями, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи — підприємці, лицьового боку бланка листка непрацездатності регламентовано Інструкцією № 532. Ознайомитися з цими документами ви можете в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 18. Тут же звернемо вашу увагу лише на окремі моменти, пов’язані із заповненням листка непрацездатності.

За загальним правилом листок непрацездатності видається та закривається одним і тим самим лікувально-профілактичним закладом. Виняток — випадки, коли виникає необхідність долікувати хворого в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів (п. 1.8 Інструкції № 455).

Лицьовий бік листка непрацездатності заповнюється лікуючим лікарем непрацездатного працівника або молодшим медичним працівником із медичною освітою. На лицьовому боці, серед іншого, має бути:

— підкреслено слово «первинний» або «продовження». Якщо підкреслено «продовження», обов’язково повинен наводитися номер і серія попереднього листка непрацездатності, який продовжують;

— зазначено повністю та підтверджено штампом та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності» назву і місцезнаходження закладу охорони здоров’я, що видав листок непрацездатності;

— проставлена дата видачі листка непраце­здатності (цифрою вказується число, після чого літерами — назва місяця і далі цифрою — рік);

— зазначено прізвище, ім’я, по батькові непрацездатного (повністю), кількість повних років (цифрами), стать (підкреслюється), місце роботи: назва та місцезнаходження підприємства, установи, організації (повністю).

А от графи «Діагноз первинний», «Діагноз заключний», «Шифр МКХ-10» у разі хвороби працівника заповнюються лікарем виключно з письмової згоди хворого. Тому навіть якщо ці графи не заповнені, листок непрацездатності вважається заповненим правильно. Якщо ж листок непрацездатності видається у зв’язку з вагітністю та пологами, то у графі «Діагноз первинний» указується строк вагітності на момент звернення, а у графі «Діагноз заключний» — орієнтовний строк пологів.

При заповненні листка непрацездатності лікуючий лікар або молодший медичний працівник у графі:

— «Причина непрацездатності» підкреслює відповідну причину звільнення від роботи;

— «Звільнення від роботи» у першому стовпчику «З якого числа» арабськими цифрами проставляє дату видачі листка непрацездатності (число, місяць, рік). У другому стовпчику «До якого числа включно» зазначає словами дату продовження листка непрацездатності (число і місяць). Продовження або закриття листка непрацездатності підтверджує підпис і печатка лікаря в четвертому стовпчику «Підпис та печатка лікаря». Записи у листку непрацездатності, строк якого перевищує 10 календарних днів, або в разі лікування хворого у стаціонарному відділенні, засвідчують підписами та печатками лікуючого лікаря та завідувача відділення (п. 3.12 Інструкції № 532; п. 2.2 Інструкції № 455);

— «Стати до роботи» — зазначає словами число і місяць, коли працівник повинен приступити до роботи, посаду, прізвище лікаря. Усе це посвідчується підписом лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». Якщо непрацездатна особа продовжує хворіти, то підкреслюється «Продовжує хворіти» та зазначається номер нового листка непрацездатності. У новому листку підкреслюють «продовження» та обов’язково вказують номер і серію попереднього листка непрацездатності. У разі смерті у графі «Стати до роботи» зазначають «помер» і дату смерті.

На лицьовому боці бланка листка непрацездатності допускається не більше двох виправлень

Якщо листок непрацездатності видається у зв’язку з вагітністю та пологами, то у графі:

— «Звільнення від роботи» одним рядком записують сумарну тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

— «Стати до роботи» зазначають дату закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами має бути засвідчений підписом лікуючого лікаря, завідувача жіночої консультації, для іногородніх жінок — додатково керівником закладу охорони здоров’я та завірений печаткою закладу охорони здоров’я. Додаткові дні післяпологової відпустки в разі патологічних пологів та багатоплідної вагітності оформлюються окремим (додатковим) листком непрацездатності.

Зверніть увагу: на бланку листка непрацездатності може бути зроблено лікарем не більше двох виправлень. Такі виправлення мають бути підтверджені записом «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності».

Якщо листок непрацездатності видано працівнику закладом охорони здоров’я не за місцем його проживання або роботи, то на такому листку обов’язково в графі «Видачу листка непрацездатності дозволяю» повинен стояти дозвільний підпис головного лікаря, що засвідчується круглою печаткою закладу охорони здоров’я (п. 3.8 Інструкції № 532).

Зворотний бік бланка листка непрацездатності заповнюється за основним місцем роботи працівника. Він умовно поділений на чотири розділи.

Перший розділ зворотного боку листка непрацездатності заповнює табельник або уповноважена власником особа. Саме йому працівники, які хворіли або збираються у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, віддають закриті закладом охорони здоров’я листки непрацездатності. До цього розділу заносяться відомості про місце, характер роботи, період тимчасової непрацездатності.

Другий розділ листка непрацездатності заповнює працівник відділу кадрів чи інша уповноважена особа. Тут робиться відмітка про:

— належність працівника до категорії осіб, які мають право на допомогу по тимчасовій непраце­здатності в розмірі 100 % незалежно від страхового стажу. Перелік таких осіб ми навели в попередньому розділі цієї статті. Проте в бланку листка непрацездатності перелічені не всі ці особи. Тому, якщо право на пільгу щодо розміру допомоги мають працівники, які підпадають під категорію «донори» або «жертви нацистських репресій», то особа, яка заповнює цей розділ, повинна доповнити його відповідними записами;

— страховий стаж застрахованої особи — працівника. Порядку розрахунку страхового стажу присвячено статтю «Страховий стаж для оплати листка непрацездатності» на с. 9.

Третій розділ заповнюється комісією (уповноваженим) із соціального страхування. Про повноваження цього органу поговоримо докладніше.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування створюється (обирається) на підприємствах, де використовується наймана праця, незалежно від їх форми власності та господарювання.

Відразу зауважимо: хто діятиме на підприємстві, комісія чи уповноважений із соціального страхування, безпосередньо залежить від кількості застрахованих осіб, працевлаштованих на цьому підприємстві. Якщо кількість застрахованих осіб на підприємстві:

— 15 і менше, на загальних зборах працівників обирають уповноваженого із соціального страхування підприємства;

— 16 і більше, створюють комісію із соціального страхування;

До складу комісії входять представники адмі­ністрації підприємства та застрахованих осіб. Як правило, представником застрахованих осіб виступає профспілкова організація підприємства, а в разі її відсутності — інший уповноважений орган, що представляє інтереси застрахованих осіб (представник).

Документи для призначення лікарняних і допомоги по вагітності та пологах розглядаються комісією із соціального страхування не пізніше 10 днів із дня їх надходження

Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологах розглядаються комісією (уповноваженим) із соціального страхування не пізніше 10 днів із дня їх надходження. Рішення комісії (уповноваженого) оформляється протоколом у день його прийняття. Форму протоколу засідання комісії із соціального страхування (рішення уповноваженого) наведено в додатку до Положення № 25. Якщо прийнято рішення призначити допомогу, що фінансується ФТВП, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства заповнює розділ I протоколу. У цьому розділі в таблиці 1 серед іншого вказується:

— розмір допомоги (%);

— кількість днів, що підлягають оплаті, у тому числі за рахунок коштів ФТВП. Зверніть увагу: лікарняні компенсують працівнику втрату заробітної плати за робочі дні (години), які згідно з графіком роботи припадають на дні хвороби. Тобто оплаті підлягають тільки робочі дні, що припадають на період хвороби працівника за графіком роботи підприємства або індиві­дуальним графіком роботи фізичної особи (п. 20 Порядку № 1266). Вихідні, святкові та неробочі дні, що припадають на дні тимчасової непрацездатності працівника, не оплачуються. Допомога по вагітності та пологах нараховується за календарні дні (абзац третій п. 14 Порядку № 1266). Тому у графі «Кількість днів» щодо лікарняних указується кількість робочих днів тимчасової непрацездатності працівників, а щодо листків непрацездатності, виданих у зв’язку з вагітністю і пологами, — кількість календарних днів, що припадають на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Крім того, майте на увазі: якщо призначається допомога по вагітності та пологах, то всі дні тимчасової непрацездатності працівниці у зв’язку з вагітністю та пологами підлягають оплаті за рахунок коштів ФТВП. А от у випадку з листками непрацездатності такого єдиного правила немає. У разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, перші 5 днів хвороби оплачує роботодавець, а починаючи з 6 дня за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності — ФТВП. У решті випадків слід ураховувати причини тимчасової непрацездатності працівника, залежно від яких порядок оплати його листка непрацездатності матиме свої особливості. Інформацію про те, за рахунок чиїх коштів оплачується період тимчасової непрацездатності працівника, підтверджений листком непрацездатності, ви знайдете в таблиці на с. 46.

При прийнятті рішення про призначення допомоги слід мати на увазі: якщо працівник захворів у період вирішення спору про незаконність його звільнення з роботи, дні хвороби підлягають оплаті за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом (ч. 11 ст. 35 Закону № 2240).

У разі звільнення працівника, який перебуває на лікарняному, нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється за весь період його непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (ч. 2 ст. 35 Закону № 2240). Тобто оплаті підлягають всі дні хвороби незалежно від звільнення працівника.

Якщо листок непрацездатності працівника закривається у зв’язку з установленням йому інвалідності, день установлення інвалідності оплаті не підлягає.

Оформлений протокол разом із документами, що стали підставою для призначення допомоги, передається до бухгалтерії підприємства для розрахунку, нарахування та видачі допомоги. Також бухгалтерією заповнюється четвертий розділ листка непрацездатності, де наводиться інформація про зарплату за розрахунковий період та суму допомоги. А от про те, як розрахувати суму виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, читайте в наступній статті.

	висновки
	За загальним правилом листок непрацездатності видається та закривається одним і тим самим лікувально-профілактичним закладом. Лицьовий бік листка непрацездатності заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою, зворотний — роботодавцем за основним місцем роботи та комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства. Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування про призначення (відмову у призначенні) допомоги оформляється протоколом у день його прийняття.