Страховий стаж для оплати листка непрацездатності
Як ми вже з’ясували в попередній статті, за загальним правилом від страхового стажу працівника залежить розмір оплати періоду його тимчасової непрацездатності. Порядок обчислення страхового стажу встановлено у ст. 7 Закону № 2240. Проте зміни, які законодавець періодично вносить до цієї статті Закону, у свою чергу, вносять розбрід і хитання в уми наших кадровиків, до обов’язків яких належить визначення страхового стажу працівника. Тому в цій статті ми з вами з’ясуємо, що таке страховий стаж і як він обчислюється.
Марія Соломіна, економіст-аналітик
Порядок визначення страхового стажу
Порядок обчислення страхового стажу встановлено ст. 7 Закону № 2240. Згідно з цією нормою обчислення страхового стажу, набутого особою:
— до 28.02.2001 р., здійснюється відповідно до Правил № 1658;
— з 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р., — у порядку та на умовах, передбачених ст. 7 Закону № 2240 у редакції, що діяла до 01.01.2011 р.;
— з 01.01.2011 р., — за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр).
Тривалість страхового стажу визначається на день настання непрацездатності.
Основні правила обчислення страхового стажу ви знайдете в таблиці.
| Період, за який обчислюється страховий стаж | Період, який ураховується при розрахунку страхового стажу |
| 1 | 2 |
| до 28.02.2001 р. | роботи на умовах трудового договору (контракту) у роботодавця незалежно від обраної форми власності, виду діяльності та галузевої належності або іншої роботи, протягом якої працівник підлягав обов’язковому соціальному страхуванню* |
| служби у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ | |
| перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі | |
| перебування на службі в митних органах | |
| перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах та період одержання допомоги (у тому числі матеріальної) по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII | |
| догляду за дитиною, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, до досягнення нею 12-річного віку (одному з батьків) | |
| відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку | |
| до 28.02.2001 р. | виплати допомоги по вагітності та пологах, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінкам із числа військовослужбовців, звільнених зі Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, а також із органів внутрішніх справ у зв’язку з вагітністю та пологами, за умови, що вони приступили до роботи чи навчання після досягнення дитиною трирічного віку |
| період, протягом якого батьки-вихователі були зайняті в дитячому будинку сімейного типу вихованням дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування | |
| навчання на курсах та у школах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації і перекваліфікації, якщо направленню на курси чи до школи безпосередньо передувала робота або служба у складі Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ | |
| роботи або виробничої практики на робочих місцях і посадах, що оплачуються, у період навчання у вищому навчальному закладі | |
| навчання у професійно-технічному навчальному закладі | |
| час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу | |
| час вимушеного прогулу особи, узятої під захист | |
| перебування під вартою, відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади) | |
| з 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р. | роботи на умовах трудового договору, за який сплачувалися страхові внески до Фонду |
| тимчасової втрати працездатності | |
| відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами | |
| відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку** | |
| отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (за винятком пенсій усіх видів) | |
| з 01.01.2011 р. | період (строк), протягом якого особа підлягала соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісячно сплачені нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, за винятком випадків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 |
| * При цьому робота на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду, а також робота на сезонних роботах і підприємствах сезонних галузей відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278, зараховується за рік роботи. ** Звертаємо увагу: періоди перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку та у відпустці без збереження заробітної плати (ст. 25, 26 Закону про відпустки) до страхового стажу не включаються (див. лист ФТВП від 02.10.2007 р. № 04-06/Х-179з-283). | |
Оскільки порядок визначення страхового стажу, набутого працівником починаючи з 01.01.2011 р., викликає найбільшу кількість запитань у наших читачів, зупинимося на ньому докладно.
Визначення страхового стажу, набутого працівником починаючи з 01.01.2011 р.
Страховий стаж для оплати листка непрацездатності, наданого працівником, який станом на 01.01.2011 р. перебував у трудових відносинах із цим роботодавцем-страхувальником, ви обчислюєте на підставі даних звітів з ЄСВ, поданих ним до відповідного органу Пенсійного фонду, а також документів, що підтверджують страховий стаж працівника.
Зверніть увагу: з 1 січня 2011 року до страхового стажу працівника місяць може бути зараховано як повний тільки в разі, якщо (абз. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2240):
1) такий працівник весь місяць підлягав соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
2) розмір ЄСВ, сплаченого ним і роботодавцем за цей місяць, більше або дорівнює розміру мінімального страхового внеску.
Що слід розуміти під «мінімальним страховим внеском», запитаєте ви? Визначення цього терміна надано в п. 12 ст. 2 Закону № 2240. Отже, мінімальний страховий внесок — це сума коштів, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати* та розміру ЄСВ (дорівнює сумі розмірів ЄСВ у частині нарахувань та у частині утримань), установлених законом на місяць, за який нарахована заробітна плата (дохід).
* Мінімальна заробітна плата на 2013 рік установлена ст. 8 Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI і становить у місячному розмірі: у січні — листопаді — 1147 грн., у грудні — 1218 грн.
У випадку якщо сума сплаченого за відповідний місяць ЄСВ менше, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою (ч. 3 ст. 7 Закону № 2240):
ТП = Св : В,
де ТП — тривалість періоду, який зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св — сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць;
В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
Отже, місяці роботи, у яких сума сплаченого ЄСВ менше суми мінімального страхового внеску, будуть зараховані до страхового стажу для оплати листка непрацездатності пропорційно сумі сплаченого ЄСВ.
Важливо! При розрахунку страхового стажу за період з 01.01.2011 р. періоди отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), уключаються до страхового стажу працівника як періоди, за які сплачені страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску (абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). На цій підставі до страхового стажу включаються:
— період отримання допомоги по вагітності та пологах;
— період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, що фінансуються за рахунок коштів ФТВП.
А от період перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку при визначенні страхового стажу за період з 01.01.2011 р. не враховується (див. лист ФТВП від 04.05.2011 р. № 04-29-1068).
Що стосується новоприйнятих працівників, які до працевлаштування на ваше підприємство десь працювали, то необхідність в обчисленні страхового стажу за даними з Держреєстру виникає щодо таких осіб, якщо вони:
1) на початок 2011 року мають страховий стаж менше 8 років;
2) не мають права на допомогу в розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу (див. роз’яснення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, надані в листі від 04.02.2011 р. № 04-29-196 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 31, с. 11).
Зверніть увагу: індивідуальні дані з Держреєстру (за формою № ОК-7-З) Пенсійний фонд надає безпосередньо працівнику. Для їх отримання необхідно мати при собі паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податку) або свідоцтво про загальнообов’язкове соціальне страхування чи пенсійне посвідчення (п. 3.3 Положення про Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-1).
Після того як страховий стаж визначено, працівник відділу кадрів або уповноважена роботодавцем особа зазначає його на зворотному боці листка непрацездатності.
| висновки |  | |
|
