Теми статей
Обрати теми

Розрахунок лікарняних основним працівникам

Редакція ПБО
Стаття

Розрахунок лікарняних основним працівникам

Документи, необхідні для нарахування лікарняних, надійшли до бухгалтерії. Тепер бухгалтеру потрібно здійснити розрахунок сум виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Як це зробити? На що слід звернути увагу при проведенні розрахунку? Відповісти на ці та інші запитання, пов’язані з порядком нарахування лікарняних, — мета цієї статті.

Лілія Калашникова, економіст-аналітик

Розрахунок та нарахування сум лікарняних проводяться роботодавцем у тому місяці, в якому надійшли до бухгалтерії підприємства оформлений протокол і документи, що послужили підставою для призначення лікарняних. Механізм обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю працівників встановлено у Порядку № 1266. Наведемо його у вигляді схеми.

img 1

На наш погляд, визначення кількості пропущених у зв’язку із хворобою робочих днів (годин), що підлягають оплаті (Крок 5), не викличе труднощів за наявності листка непраце-здатності та графіка роботи непрацездатного працівника. Тому на ньому не зупинятимемося, а розглянемо детально порядок розрахунку решти показників.

Розрахунковий період для визначення середньої заробітної плати

Розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку лікарняних, — це період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого працівник працював та сплачував страхові внески або за нього сплачувалися страхові внески (п. 3 Порядку № 1266)

Порядок визначення розрахункового періоду має свої особливості, оскільки залежить від стажу роботи на підприємстві непрацездатного працівника. Наведемо їх у таблиці.

 

Стаж роботи на підприємстві

Правила визначення розрахункового періоду

Понад 6 календарних місяців

6 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю хвороби (п. 4 Порядку № 1266)

Приклад 1. Співробітник працює з жовтня 2010 року. З 2 по 6 вересня 2013 року він хворів. Розрахунковий період — з 1 березня по 31 серпня 2013 року.

Менше 6 календарних місяців

Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю хвороби (п. 5 Порядку № 1266)

Приклад 2. Працівницю прийнято на роботу з 3 червня 2013 року. З 26 серпня по 5 вересня 2013 року вона хворіла. На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями — субота і неділя. Незважаючи на те що день прийняття на роботу (3 червня 2013 року) є першим робочим днем цього місяця (1 і 2 липня 2013 року — вихідні дні), такий місяць до розрахункового періоду не включається (див. листи Мінпраці від 19.10.2007 р. № 595/020/99-07 та від 16.12.2008 р. № 621/18/99-08). Тому для цієї працівниці розрахунковим періодом буде період з 1 по 31 липня 2013 року.

Менше одного календарного місяця

Фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (п. 6 Порядку № 1266)

Приклад 3. Працівника прийнято на роботу з 19 серпня 2013 року. З 4 по 9 вересня 2013 року він хворів.
Розрахунковий період — з 19 серпня по 3 вересня 2013 року.

 

А от для осіб, які працюють на підприємствах, в організаціях, робота яких пов’язана із сезонним характером виробництва згідно зі Списком сезонних робіт та сезонних галузей, затвердженим постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278, розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям (місяці беруться підряд), що передують місяцю, у якому настав страховий випадок.

Важливо пам’ятати, що місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), слід виключати з розрахункового періоду. Вичерпний перелік таких поважних причин наведено в п. 4 Порядку № 1266. Це: 

1) тимчасова непрацездатність;

2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком.

Виплати, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати

До розрахунку середньої заробітної плати необхідно включати виплати, нараховані працівнику в розрахунковому періоді, що відповідають одночасно таким вимогам:

1) нараховані за відпрацьований час. Якщо виплату нараховано за час, протягом якого працівник не працював і за ним зберігався середній заробіток, то вона в розрахунку не бере участі (наприклад, відпускні). А от оплата днів відрядження працівника за середнім заробітком при розрахунку середньої зарплати враховується, оскільки в цей період працівник виконував свою роботу;

2) уключаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5. Визначитися з тим, які виплати включаються до фонду оплати праці, а які ні, вам допоможе матеріал тематичного номера «Виплати працівникам» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 76);

3) уключаються до бази для нарахування й утримання ЄСВ*.

* Тут і далі — єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Усі виплати, що задовольняють зазначеним вимогам, слід уключати до розрахунку лікарняних у місяці їх нарахування. Тому якщо в якомусь з місяців, що увійшли до розрахункового періоду, було здійснено коригування нарахованої заробітної плати, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, заробітна плата за такий місяць уключається з урахуванням коригування (як у більший, так і в менший бік). Це підтверджує і ФТВП у листі від 24.01.2013 р. № 04-29-143 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 44, с. 17). Із цієї ж причини не потрібно перераховувати лікарняні, які були нараховані раніше, якщо в подальшому здійснюються донарахування виплат за місяці, які увійшли до розрахунку при нарахуванні лікарняних (див. лист ФТВП від 11.05.2006 р. № 04-29-990).

І ще один важливий момент. Раніше ми з вами з’ясували, що при визначенні розрахункового періоду, за який буде обчислена середня зарплата для нарахування суми лікарняних, із нього виключаються місяці, що повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин. Так-от: якщо в таких місяцях, що виключені з розрахункового періоду, працівнику були нараховані будь-які виплати, то вони також не включаються до розрахунку середньої зарплати для визначення лікарняних незважаючи на те, що відносно них виконуються всі три перелічені вище вимоги.

img 2А тепер розглянемо ситуацію, коли працівник не відпрацював з поважних причин тільки частину місяця і такий місяць увійшов до розрахункового періоду. У цьому випадку заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, які не передбачені актами законодавства або здійснюються понад норми, установлені зазначеними актами, що були нараховані в цьому місяці, повинні враховуватися пропорційно відпрацьованому часу (абзац другий п. 9 Порядку № 1266). Інші виплати, нараховані за фактично відпрацьований час у такому місяці, ураховуються в сумі нарахування. Зауважимо: перелік заохочувальних та компенсаційних виплат наведено в п. 2.3 Інструкції № 5. До них належать, наприклад, матеріальна допомога на оздоровлення, винагорода за підсумками роботи за рік, щорічна винагорода за вислугу років, премії за виконання важливих та особливо важливих завдань, одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (до ювілейних дат) тощо.

Приклад 4. Працівник хворів з 28 серпня по 4 вересня 2013 року. Розрахунковий період — з лютого по липень 2013 року. У травні 2013 року працівнику нарахували зарплату за 15 відпрацьованих днів — 3000 грн., лікарняні за 4 робочі дні в сумі 800 грн. та матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 800,00 грн. (з 3 по 16 червня 2013 року працівник перебував у щорічній відпустці).

Працівник відпрацював травень 2013 року не повністю з поважної причини (тимчасова непрацездатність). Отже, нараховану йому в цьому місяці матеріальну допомогу на оздоровлення в розрахунку середньої зарплати для оплати листка непрацездатності враховуватимемо пропорційно відпрацьованому часу.

Кількість робочих днів у травні 2013 року — 19. Фактично відпрацьовано працівником 15 робочих днів. Розмір матеріальної допомоги, що включається до розрахунку, становитиме:

800,00 : 19 х 15 = 631,58 (грн.).

Приклад 5. Працівник хворів з 5 по 9 вересня 2013 року. Розрахунковий період — з березня по серпень 2013 року. У червні 2013 року працівнику нарахували зарплату за фактично відпрацьований час (10 робочих днів) у сумі 2000 грн., відпускні — 3000 грн. та матеріальну допомогу на оздоровлення — 1000,00 грн.

У цьому випадку працівник не відпрацював повний місяць у зв’язку з відпусткою, а не з поважних причин, про які зазначалося вище. Тому до розрахунку середньої заробітної плати матеріальна допомога на оздоровлення увійде в повній сумі.

Важливо! До розрахунку середньої зарплати нараховані виплати включаються в межах максимальної величини бази справляння ЄСВ (абзац перший п. 9 Порядку № 1266). Нагадаємо: максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить у січні — листопаді 2013 року — 19499,00 грн., у грудні 2013 року — 20706,00 грн. Тому, якщо працівник у якомусь місяці розрахункового періоду частину місяця працював, а частину перебував у відпустці (або отримував виплати за невідпрацьований час) і при цьому загальна сума нарахованого доходу перевищувала максимальну величину бази нарахування ЄСВ, необхідно провести пропорційний розподіл заробітної плати, з якої сплачено ЄСВ (див. лист ФТВП від 20.06.2013 р. № 333/18-99-13).

Приклад 6. Працівник хворів з 4 по 11 вересня 2013 року. Розрахунковий період — з березня по серпень 2013 року. У липні 2013 року працівнику нарахували заробітну плату в сумі 17000 грн. та відпускні в сумі 5000 грн.

Загальна сума виплат, нарахованих працівнику за липень 2013 року, — 22000,00 грн. (17000,00 грн. + 5000,00 грн.). Проте ЄСВ справлявся тільки з частини цієї суми, що дорівнює 19499,00 грн.

Сума відпускних, а також дні, що припадають на період відпустки, у розрахунку середньої зарплати для оплати листка непрацездатності участі не беруть.

Розрахуємо суму зарплати за липень 2013 року, що увійде до розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних. Для цього спочатку визначимо частку заробітної плати, з якої справлявся ЄСВ, у загальній сумі нарахованих виплат у липні 2013 року:

19499,00 : 22000,00 = 0,89.

Далі визначимо суму зарплати, що включається до розрахунку середньої зарплати для обчислення лікарняних:

17000,00 x 0,89 = 15130,00 (грн.).

До розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних зарплата за липень 2013 року увійде в сумі 15130,00 грн.

Якщо ж працівник у розрахунковому періоді частину місяця перебував у відпустці і сума оплати праці (з урахуванням оплати відпустки) менше максимальної величини бази справляння ЄСВ, у розрахунку середньої зарплати виплати за відпрацьовані дні включаються без пропорційного розподілу.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата

Спочатку визначимося, у яких випадках слід розраховувати середньоденну, а в яких — середньо-годинну заробітну плату. Показник середньогодинної заробітної плати використовується при розрахунку сум лікарняних, якщо (п. 15 Порядку № 1266):

1) ведеться підсумований облік робочого часу;

2) облік робочого часу ведеться в годинах;

3) у місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня зарплата, або в періоді, за який виплачуються лікарняні, установлюється неповний робочий день.

У всіх інших випадках використовується середньоденна заробітна плата за відпрацьований час або за один календарний день.

Бухгалтер розраховує:

середньогодинну заробітну плату шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період суми заробітної плати на кількість відпрацьованих застрахованою особою годин у зазначеному періоді (п. 16 Порядку № 1266);

середньоденну зарплату — шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період суми заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (п. 14 Порядку № 1266). І тільки для осіб, робочий час яких не піддається точному обліку через особливості умов праці, і для тих, хто робочий час розподіляє на власний розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), застосовується середньоденна зарплата за один календарний день.

До розрахунку середньої зарплати нараховані виплати включаються в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ

Таким чином, до розрахунку кількості робочих днів (годин) за розрахунковий період має бути включено ті робочі дні (години), які фактично було відпрацьовано в розрахунковому періоді. Тому при підрахунку кількості днів відпрацьованих працівником в розрахунковому періоді не враховуються:

1) дні, протягом яких працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток;

2) дні хвороби, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до 3 років, до 6 років за медичним висновком;

3) будь-який невідпрацьований час, що не оплачується працівнику (наприклад, прогули, дні перебування у відпустці без збереження заробітної плати);

4) святкові, неробочі та вихідні дні, що припадають на розрахунковий період.

Крім того, при розрахунку загальної кількості фактично відпрацьованих днів (годин) за розрахунковий період мають бути враховані коригування, зроблені або через виявлені помилки відділу кадрів, або у зв’язку із нововиявленими обставинами (наприклад, працівник хворів, а йому в табелі обліку робочого часу проставили робочі дні) (див. лист ФТВП від 22.07.2013 р. № 380/18/99-13).

Приклад 7. Працівник хворів з 3 по 6 вересня 2013 року, що підтверджується належно оформленим листком непрацездатності. Розрахунковий період з 1 березня по 31 серпня 2013 року. У розрахунковому періоді працівник:

1) з 20 по 24 травня 2013 року хворів. Кількість фактично відпрацьованих днів у травні 2010 року 14;

2) з 1 по 15 липня 2013 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати, а з 22 по 26 липня 2013 року — у службовому відрядженні. Кількість відпрацьованих днів у липні 2013 року — 12;

Інші місяці розрахункового періоду відпрацьовані повністю.

Дні хвороби та відпустки без збереження заробітної плати не беруть участі в розрахунку кількості фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. А от дні службового відрядження при підрахунку відпрацьованих днів слід урахувати, оскільки у відрядженні працівник також працював.

Не може розрахована середньоденна (середньогодинна) зарплата для оплати періоду хвороби перевищувати максимальну величину бази справляння ЄСВ з розрахунку на один день (годину)

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді становитиме 107 роб. дн. (20 роб. дн. у березні + 22 роб. дн. у квітні + + 14 роб. дн. у травні + 18 роб. дн. у червні + 12 роб. дн. у липні + 21 роб. дн. у серпні).

Припустимо, що в розрахунковому періоді працівнику було нараховано основну заробітну плату — 15123,57 грн., лікарняні — 714,30 грн., оплату за час перебування у відрядженні — 814,15 грн., премію до ювілею — 300,00 грн. та матеріальну допомогу у зв’язку із сімейними обставинами — 800,00 грн.

До розрахунку середньоденної заробітної плати включаємо суму основної заробітної плати, оплату за час перебування у відрядженні та суму премії до ювілею. Суми лікарняних та матеріальної допомоги у зв’язку із сімейними обставинами в розрахунку участі не беруть, оскільки не включаються до фонду оплати праці (пп. 3.2, 3.3 і 3.31 Інструкції № 5).

Визначимо суму виплат, що враховуються при розрахунку середньої заробітної плати:

15123,57 + 814,15 + 300,00 = 16237,72 (грн.).

Величина середньоденної заробітної плати становитиме:

16237,72 : 107 = 151,75 (грн.).

При розрахунку середньої заробітної плати слід ураховувати обмеження, передбачене абзацом п’ятим п. 14 Порядку № 1266. У чому воно полягає? Розрахована середньоденна (середньогодинна) зарплата для оплати періоду хвороби не може перевищувати максимальну величину бази справляння ЄСВ з розрахунку на один день (годину). Вона визначається шляхом ділення максимальної величини бази справляння ЄСВ, що діє в останньому місяці розрахункового періоду, на норму робочого часу в останньому місяці розрахункового періоду.

Якщо працівник захворів у перший день роботи або в розрахунковому періоді перед настанням тимчасової непрацездатності він не мав заробітку з поважних причин, перелічених вище, середня зарплата за один робочий день (годину) розраховується виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку (абзац перший п. 10 Порядку № 1266). Детально про те, як розрахувати середню зарплату, якщо працівник захворів у перший день роботи, читайте на с. 48. У разі коли в розрахунковому періоді перед настанням тимчасової непрацездатності працівник не мав заробітку з поважних причин середня заробітна плата для визначення суми лікарняних розраховується шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (абзац восьмий п. 14 Порядку № 1266).

Відсоток оплати листка непрацездатності та визначення суми лікарняних

Сума лікарняних розраховується відповідно до п. 20 Порядку № 1266. Для цього помножують суму денної (годинної) виплати на кількість днів (годин), що підлягають оплаті згідно з графіком роботи підприємства (структурного підрозділу) чи з індивідуальним графіком роботи.

У свою чергу, розмір денної (годинної) виплати встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) зарплати залежно від страхового стажу працівника, якщо він не належить до пільговиків, перелічених в абзаці п’ятому ст. 37 Закону № 2240*. Так, звичайним працівникам оплата лікарняних здійснюється в розмірах:

60 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем до 5 років;

80 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем від 5 до 8 років;

100 % середньої заробітної плати — для осіб зі страховим стажем понад 8 років.

* Про таких осіб ми з вами говорили у статті «Нарахування соцстрахівських допомог» на с. 4.

Працівникам, віднесеним абзацом п’ятим ст. 37 Закону № 2240 до пільгових категорій, лікарняні виплачуються в розмірі 100 % середньої заробітної плати. Є чи ні працівник пільговиком, а також інформацію про страховий стаж працівника бухгалтер, який розраховує суму лікарняних, може дізнатися з листка непрацездатності.

Отже, сума лікарняних — це розрахункова величина, яка в загальному випадку визначається за формулою:

Л = ЗПсер х С : 100 х К,

де ЗПсер — розмір середньоденної (середньогодинної) заробітної плати;

С — відсоток оплати листка непрацездатності, що встановлюється залежно від страхового стажу;

К — кількість пропущених у зв’язку з хворобою робочих днів (годин) згідно з графіком роботи, що підлягають оплаті.

Приклад 8. Працівник хворів з 2 по 6 вересня 2013 року. Розрахунковий період — з березня по серпень 2013 року. Кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді — 123. Сума виплат, нарахованих у розрахунковому періоді, — 18000,00 грн. Страховий стаж працівника — 4 роки.

Середньоденна заробітна плата становитиме:

18000,00 : 123 = 146,34 (грн.).

Сума денної виплати з урахуванням страхового стажу працівника дорівнює:

146,34 х 60 : 100 = 87,80 (грн.).

Сума оплати перших п’яти днів хвороби за рахунок роботодавця:

87,80 х 5 = 439,00 (грн.).

Порядок визначення всіх показників, які необхідні для розрахунку лікарняних, ми розглянули. Сподіваємося, що тепер ви легко зможете роз-рахувати суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

 

висновки


img 3
 
 
  • До розрахунку середньої заробітної плати включаються виплати, нараховані працівнику в розрахунковому періоді за відпрацьований час, які входять до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5 та до бази справляння ЄСВ.

  • У загальному випадку розрахунковим періодом для застрахованих осіб (уключаючи осіб, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень) є останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, у якому настав страховий випадок.

  • Місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

  • Якщо працівник не працював частину місяця в розрахунковому періоді з поважних причин, перелічених вище, заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, ураховуються при розрахунку середньої заробітної плати пропорційно відпрацьованому в цьому місяці часу.

 
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі