Розрахунок допомоги по вагітності та пологах матусям за основним місцем роботи

період та виплати

Розрахунок допомоги по вагітності та пологах матусям за основним місцем роботи

Марія Соломіна, економіст-аналітик

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі в розмірі 100 % середньої заробітної плати, обчисленої згідно з Порядком № 1266, незалежно від страхового стажу. Сума допомоги по вагітності та пологах розраховується шляхом множення суми середньоденної заробітної плати на кількість календарних днів, що припадають на період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах можна зобразити так:

Д = ЗПсер х Ккд(в),

де Д — допомога по вагітності та пологах;

ЗПсер — сума середньоденної заробітної плати;

Ккд(в) — кількість календарних днів, що припадають на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (указується в листку непрацездатності).

Сума середньоденної заробітної плати визначається за формулою (п. 14 Порядку № 1266):

ЗПсер = ЗП : Ккд(рп),

де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати;

Ккд(рп) — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Таким чином, щоб розрахувати суму середньоденної зарплати необхідно визначити:

1) розрахунковий період, за який обчислюватиметься середньоденна заробітна плата для оплати відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, та підрахувати кількість календарних днів, що припадають на цей період;

2) розрахувати суму заробітної плати, яка нарахована в розрахунковому періоді та братиме участь у розрахунку середньоденної заробітної плати;

Як це зробити? Легко! Покажемо це.

Розрахунковий період, за який обчислюється середньоденна заробітна плата для оплати періоду відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, — це період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням такої відпустки, протягом якого працівниця працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески (п. 3 Порядку № 1266). Порядок його визначення залежить від стажу роботи працівниці на цьому підприємстві.

Окремо зупинимося на порядку визначення розрахункового періоду в ситуації, коли працівницю було прийнято на роботу не з першого календарного числа місяця, але вона відпрацювала всі робочі дні цього місяця згідно з графіком роботи підприємства або графіком її роботи. На думку Мінпраці (зараз — Мінсоцполітики), висловлену в листі від 12.03.2010 р. № 2515/0/14-10/18 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 34), у такому разі місяць прийняття на роботу потрібно враховувати при визначенні розрахункового періоду для нарахування допомоги по вагітності та пологах*.

Приклад 4. Працівницю прийнято на роботу з 3 червня 2013 року. З 6 вересня 2013 року вона йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями — субота, неділя.

Оскільки 3 червня 2013 року є першим робочим днем цього місяця (1 і 2 на підприємстві вихідні дні), то розрахунковим періодом для обчислення суми допомоги по вагітності та пологах буде червень — серпень 2013 року.

Якщо якісь місяці, що увійшли до розрахункового періоду, не були відпрацьовані працівницею повністю (з 1-го до 1-го числа) з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком), то вони виключаються з розрахункового періоду (абзац другий п. 9 Порядку № 1266). Зверніть увагу: це вичерпний перелік поважних причин.

Після того як розрахунковий період визначено, необхідно підрахувати кількість календарних днів у цьому періоді. При розрахунку календарних днів у розрахунковому періоді не враховуються тільки дні, не відпрацьовані з поважних причин. Усі інші дні, не відпрацьовані працівницею в розрахунковому періоді з будь-яких причин (щорічна відпустка, відпустка за свій рахунок тощо), а також святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у розрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді.

Важливо: якщо перші календарні дні місяця припадають на вихідні дні, а працівниця приступила до роботи в перший робочий день місяця (див. приклад 4) і цей місяць увійшов до розрахункового періоду, то при підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді потрібно такий місяць враховувати як повний.

Приклад 5. Використовуючи умови прикладу 4, підрахуємо кількість календарних днів у розрахунковому періоді червень — серпень 2013 року.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 92 (30 к. дн. у червні + 31 к. дн. у липні + 31 к. дн. у серпні). Тобто, незважаючи на те що працівниця була прийнята на роботу 3 червня 2013 року, у розрахунку кількості календарних днів брали участь усі календарні дні цього місяця.

Щоб виплата була врахована в розрахунку середньоденної заробітної плати, щодо неї повинні одночасно виконуватися дві умови. Перелічимо їх:

— по-перше, виплата повинна включатися до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5 (інформацію про те, які виплати включаються до фонду оплати праці та беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати, ви можете знайти в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 76);

— по-друге, з виплати повинен бути сплачений ЄСВ.

Тобто, на відміну від лікарняних, порядок розрахунку яких ми розглядали раніше, до розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми допомоги по вагітності та пологах уключаються всі виплати, що входять до фонду оплати праці, з яких було сплачено ЄСВ, у тому числі ті, що нараховані за невідпрацьований час (наприклад, відпускні).

Приклад 6. Працівниця йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 календарних днів з 11 вересня 2013 року. У розрахунковому періоді (з 1 березня по 31 серпня 2013 року) їй було нараховано заробітну плату в загальній сумі 18000,00 грн. та відпускні — 2433,80 грн. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 184.

У розрахунку середньоденної заробітної плати братимуть участь обидві виплати. Сума середньоденної заробітної плати становитиме:

(18000,00 + 2433,80) : 184 = 111,05 (грн.).

Сума допомоги по вагітності та пологах дорівнює:

111,05 х 126 = 13992,30 (грн.).

Приклад 7. Працівниця працює на підприємстві з червня 2011 року. Згідно з наданим листком непрацездатності вона повинна була перебувати у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами (126 календарних днів) з 26 серпня 2013 року. Проте вона планує продовжувати працювати до 30 вересня 2013 року включно. Оклад працівниці — 4500,00 грн.

Оскільки стаж роботи працівниці на підприємстві перевищує 6 місяців, розрахунковим періодом для неї будуть останні 6 календарних місяців, що передують місяцю, у якому настав страховий випадок. Страховий випадок у працівниці виникає з дня надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за медичними висновками, указаного в листку непрацездатності, а не з дня, коли вона вирішила припинити працювати та піти в зазначену відпустку за власною заявою (див. лист Мінпраці від 23.05.2008 р. № 273/020/99-08 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 79).

Якщо працівниця в розрахунковому періоді не мала заробітку з поважних причин, середньоденна зарплата визначається виходячи з місячної тарифної ставки (окладу)

Тому в цьому випадку розрахунковим періодом є 6 календарних місяців, що передують місяцю, у якому працівниця повинна була піти у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами на підставі листка непрацездатності, тобто лютий 2013 року — липень 2013 року. Але допомогу по вагітності та пологах буде нараховано тільки за дні фактичного перебування працівниці у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 181.

Припустимо, що сума заробітної плати, нарахованої працівниці в розрахунковому періоді (лютий — липень 2013 року), становить 27000,00 грн.

Сума середньоденної заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах дорівнює:

27000,00 : 181 = 149,17 (грн.).

Сума допомоги по вагітності та пологах:

149,17 х (126 - 36) = 13425,30 (грн.),

де 36 — кількість днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, протягом яких працівниця працювала.

Якщо в місяці, який не було відпрацьовано працівницею повністю з поважних причин, визначених Порядком № 1266, їй були нараховані заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, які не передбачені актами законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, то вони враховуються пропорційно відпрацьованим у такому місяці робочим дням (абзац другий п. 9 Порядку № 1266). Зверніть увагу: розрахунок середньоденної заробітної плати для оплати періоду відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами здійснюємо в календарних днях, а зазначені вище виплати враховуються пропорційно саме робочим дням, а не календарним.

Якщо в розрахунковому періоді перед початком відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами працівниця не мала заробітку з поважних причин, середньоденна заробітна плата визначається діленням тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Так само обчислюється середньоденна зарплата у випадку, якщо право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами виникло в перший день роботи, але з урахуванням обмежень, які ми розглянемо далі.

При розрахунку допомоги по вагітності та пологах ураховуйте сумові обмеження, установлені Порядком № 1266. Перелічимо їх.

1. До розрахунку середньої зарплати включається заробітна плата в межах максимальної величини бази справляння ЄСВ. У 2013 році розмір максимальної величини бази справляння ЄСВ становить: у січні — листопаді — 19499,00 грн., у грудні — 20706,00 грн.

2. Середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах працівниці, прийнятої на роботу на умовах повної зайнятості, не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ у розрахунку на 1 календарний день. Ця величина обчислюється діленням розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, установленого в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 14 Порядку № 1266).

3. Обмеження, установлене в абзаці другому п. 6 Порядку № 1266, стосується працівниць, які йдуть у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, пропрацювавши на цьому підприємстві менше календарного місяця (у тому числі, якщо право на таку відпустку настає в перший день роботи). У такій ситуації нарахована зарплата за відпрацьований час, яка враховується при розрахунку середньої, обмежується:

— максимальною величиною — розміром середньої зарплати за всіма видами економічної діяльності по області (АР Крим, мм. Київ і Севастополь) за даними Держкомстату за місяць, що передує місяцю настання страхового випадку. Цей показник розраховується шляхом ділення середньої зарплати по регіону в місяці, що передує місяцю настання страхового випадку, на кількість календарних днів у цьому місяці. Причому враховуючи, що на момент нарахування допомоги по вагітності та пологах розмір середньоденної зарплати по регіону, як правило, не відомий, Мінпраці в п. 4 листа № 1000 рекомендує проводити розрахунок та виплату допомоги по вагітності та пологах виходячи з мінімальної заробітної плати, а згодом коригувати розмір цієї виплати;

— мінімальною величиною — розміром мінімальної заробітної плати, що діє в місяці настання страхового випадку. Цей показник також обчислюється з розрахунку на 1 календарний день. Визначається він шляхом ділення встановленого розміру мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку на кількість календарних днів у цьому місяці (див. лист № 1000).

На завершення ще раз підкреслимо, що вимога про обмеження за максимальною та мінімальною величиною поширюється виключно на випадки, коли жінка на цьому підприємстві не пропрацювала жодного повного місяця (з 1-го до 1-го числа). Якщо ж до початку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами жінка перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку за медичними показаннями, то при розрахунку середньої зарплати ці обмеження не враховуються (див. лист Мінпраці від 21.01.2010 р. № 11/18/99-10 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 24).

	висновки
	Допомога по вагітності та пологах розраховується шляхом множення суми середньоденної заробітної плати на кількість календарних днів, що припадають на період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Розрахунковим періодом для розрахунку допомоги по вагітності та пологах є останні 6 повних календарних місяців роботи, що передують місяцю у якому починається відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (або менша кількість повних місяців з 1-го до 1-го числа). У розрахунку середньоденної заробітної плати для визначення суми допомоги по вагітності та пологах ураховуються виплати, які включаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5 та з яких сплачувався ЄСВ, у тому числі за не відпрацьований час.