Готівка: усім — по 150…
У країнах з розвиненою економікою використання в розрахунках готівкових коштів зведено до мінімуму. Але це — там, «у них»… У нас же економіка інша, і з готівкою все інакше. Співвітчизники вважають за краще зберігати її у банках, але здебільшого — не в комерційних (а трьох- і більше літрових - ☺). І, на жаль, — не тільки в національній валюті. Так, мовляв, спокійніше…
Проте банкіри не здаються і вкотре намагаються «зачистити» цю сферу. Наскільки успішною буде нова спроба приборкання готівкового обігу в Україні, покаже час, а поки ще раз проаналізуємо ці обмеження крізь призму нових роз’яснень від НБУ (і не тільки).
Олексій Павленко, податковий експерт
У день знань у нашій країні, крім нового навчального року та трансфертного ціноутворення, стартувала також чергова «анти-готівкова» кампанія.
У газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 60 ми опублікували видані НБУ відповідні нормативні зміни, передбачені постановою № 210, що включають і зміни до Положення № 637. І, звісно, супроводили цю «готівкову» нормативку коментарем редакції.
Опубліковані в цьому випуску (на с. 12, 14, 42) роз’яснення НБУ щодо застосування нововстановлених готівкових обмежень спонукали нас висловитися з цього приводу докладніше.
Суть готівкових обмежень
Для зручності читачів наведемо й частково прокоментуємо «готівково-обмежувальну» ситуацію, що складається з 1 вересня цього року, у таблиці.
| № з/п | Суб’єкти в розрахунках | Готівкове обмеження (гранична сума розрахунку, грн.) | Запропоновані НБУ види проведення неготівкових розрахунків | Примітки |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Підприємство (або підприємець) — з іншим підприємством (підприємцем) | 10000 грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами* | Перерахуванням з поточного рахунка на поточний та/або шляхом внесення готівки до каси банку для зарахування на поточний рахунок одержувача (п. 2.3 Положення № 637) | По-перше, зазначимо, що розрахунок можливий і іншими безготівковими способами (з кредитного, акредитивного рахунка — на поточний). По-друге, на відміну від подібного обмеження, що діяло до 1 вересня, з’явилася можливість розрахунку шляхом внесення готівки на поточний рахунок одержувача через касу банку. Нагадаємо, що це обмеження стосується також розрахунків при оплаті за товари, що придбаваються на госппотреби за рахунок готівки, отриманої за допомогою електронного платіжного засобу |
| 2 | Фізична особа (не СПД) — з підприємством (або підприємцем) — за товари, роботи або послуги. | 150000 грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами | Фізособи здійснюють безготівкову оплату із застосуванням платіжних інструментів, які використовуються для ініціювання переказів, та/або шляхом внесення готівки до каси банку для зарахування на поточний рахунок одержувача (див. лист № 10064 на с. 12) | Судячи зі змісту листа № 10064, обмеження у 150000 грн. має поширюватися тільки на ситуації, коли фізособа сплачує готівку підприємству (підприємцю). Тобто розрахунки «у зворотний бік» — коли підприємство (підприємець) сплачує готівку фізособі, судячи з усього, дискримінуватися не повинні. Саме до такого прочитання спонукає формулювання п. 1 постанови № 210. Водночас широкі формулювання цього обмеження в пп. 2.3 і 7.46 Положення № 637 не дозволяють нам упевнено стверджувати, що це саме так. Тому ми б радили в цій частині поки не ризикувати, а дочекатися від НБУ більш конкретного «ні» щодо цього питання |
| 3 | Фізичні особи — між собою — за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню | 150000 грн. у межах одного договору, що нотаріально посвідчується. Але — не за один день, а взагалі! | НБУ в листі № 10879 (див. на с. 14), перелічуючи документи, що підтверджують розрахунок у безготівковій формі, згадує такі види розрахунків: 1) перерахування з поточного рахунка покупця на поточний рахунок продавця; 2) відкриття покупцем депозитного рахунка на ім’я продавця; 3) унесення готівки або безготівковий переказ на депозитний рахунок нотаріуса (а той вже здійснить безготівковий переказ продавцю; 4) відкриття безвідкличного акредитиву; 5) унесення (переказом) готівки до банку для зарахування на поточний рахунок продавця | НБУ в листі № 10879 несподівано написав, що коли сума договору перевищує 150000 грн., розрахунок за таким договором у розмірі всієї суми має відбуватися тільки в безготівковій формі. (Тобто навіть одну гривню готівкою сплачувати не можна!) Наш аналіз законності цього висновку див. далі в тексті статті. Крім того, НБУ фактично цим листом зобов’язав нотаріусів контролювати «безготівковість» розрахунків за договорами, що посвідчуються. Проте, зауважимо, нотаріуси підпорядковані не НБУ, а Мін’юсту**. А оскільки санкції при порушенні цього обмеження ні для кого (уключаючи нотаріусів) не передбачені, його можуть на практиці просто ігнорувати. (Звісно, доти, доки нотаріусів не «приструнить» Мін’юст, або НБУ не узаконить за це покарання) |
| * Обмеження не поширюється на: 1) розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами; 2) добровільні пожертвування та благодійну допомогу; 3) використання коштів, виданих на відрядження. ** Вони керуються у своїй діяльності Законом України «Про нотаріат» від 02.09.93 р. № 3425-XII та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Мін’юсту від 22.02.2012 р. № 296/5. Тому нотаріуси можуть не виконувати вказівок НБУ, допоки не буде змін у «нотаріальній» нормативній сфері. | ||||
На думку НБУ, фізособам за договорами, що посвідчуються нотаріально, коли загальна сума договору понад 150000 грн., узагалі не можна розраховуватися готівкою, а тільки безготівково.
Відповідальність
Нагадаємо: за порушення порядку проведення розрахунків готівкою за товари (послуги), у тому числі за перевищення граничних сум розрахунків готівкою, передбачено адміністративний штраф у ст. 16315 КУпАП (детальніше див. статтю у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 8, с. 40).
Цей штраф накладається не лише на винних у таких порушеннях посадових осіб підприємств, а також і на приватних підприємців*.
* Про проблему відносно того, що адміністративно може бути покарана особа кожної зі сторін, які здійснили розрахунки готівкою з порушеннями, а не лише сторони, яка платить, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 60, с. 9.
Штраф установлено в розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 — 3400 грн.). За повторне готівкове порушення, допущене протягом року, розмір адмінштрафу збільшується до «вилки»: від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (8500 — 17000 грн.), що вже набагато відчутніше.
Водночас зауважимо, що цей адмінштраф може бути накладено не пізніше, ніж через два місяці з моменту вчинення правопорушення (ст. 38 КУпАП). Отже, іноді можна «готівково нагрішити» і нишком пересидіти такий нетривалий строк давності. (Утім, краще на це не розраховувати і розраховуватися ☺ без порушень…)
Що ж до відповідальності за такі порушення звичайних фізичних осіб, то для них її (поки що?) не встановлено. Цей висновок стосується і фізосіб, винних у порушенні не лише третього, а й другого виду готівкових обмежень.
Немає допоки жодних санкцій і для нотаріусів, які «заплющать очі» на третє обмеження при реєстрації «понадстап’ятидесятитисячного» правочину.
Тепер деякі нюанси зі сфери готівкового обмеження обговоримо детальніше, сформувавши (копіюючи НБУ) свої запитання-відповіді, що стосуються цієї теми.
Безготівково — усе чи «вершок»?
Як ми вже згадали в таблиці, у листі № 10879, присвяченому «впорядкуванню» третього виду готівкових обмежень**, НБУ прямо пише: якщо сума договору, що підлягає нотаріальному посвідченню, перевищує 150000 грн., то «у безготівковій формі мають здійснюватися платежі на загальну суму договору незалежно від розміру кожного платежу».
** Яке є, по суті, «платіжною» інструкцією для нотаріусів та громадян, зобов’язаних (або бажаючих) нотаріально посвідчувати «нерухомі» (та ін.) «понадстап’ятидесятитисячні» правочини.
Спробуємо розібратися, наскільки коректна ця вимога НБУшників?
Тобто пошукаємо в НБУ-нормативах відповідь на запитання: якщо сума конкретного рахунка або договору перевищує граничну суму розрахунків готівкою, то безготівковим способом слід сплачувати тільки «вершок» (суму перевищення) або взагалі всю суму, визначену в рахунку/договорі?
При цьому ще раз звернемо увагу, що в першому та в другому обмеженні йдеться про граничну суму розрахунків готівкою «протягом одного дня», а в третьому обмеженні таке застереження відсутнє — там йдеться про один договір, а часові «параметри» проведення розрахунків відсутні.
Якщо читати п. 1 постанови № 210 окремо, то можна однозначно стверджувати, що незалежно від загальної суми грошових зобов’язань за договором або рахунком, готівкою можна сплатити в розмірі граничної суми (у першому та в другому випадку — протягом кожного дня, а в третьому — взагалі), а решту — те, що перевищує граничну суму — уже безготівково.
При цьому звернемо увагу, що згадані в цьому пункті 1 усі три суми обмежень є не сумою рахунка/договору, а граничною сумою готівкового розрахунку за рахунком/договором.
Щодо перших двох видів обмежень зауважимо, що власне факт обмеження граничної суми одним днем уже свідчить на користь того, що коли сума рахунку або договору перевищує граничну (у першому випадку — 10000 грн., у другому — 150000 грн.), то її все одно можна повністю сплатити готівкою, але тільки «порційно» — у різні дні. Тобто не перевищуючи граничну готівкову суму денним платежем (або декількома денними платежами) на користь однієї особи. Але якщо потрібно сплатити все одним днем — то суму перевищення 10000/150000 грн. (але не всю суму за рахунком договору) необхідно сплатити безготівкою.
Ми вважаємо, фраза «на суму, що перевищує 150000 грн.» свідчить про те, що безготівково необхідно сплатити тільки, суму, яка перевищує граничні 150000 грн.
Що стосується третього виду обмежень розрахунків готівкою (між фізособами), то тут певною мірою «сіє смуту» фраза в п. 2* постанови № 210: «Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, що перевищує 150000 грн…». Через що деякі фахівці стверджують, що в цьому п. 2 не зовсім зрозуміло — чи то йдеться про суму перевищення, чи то про всю (повну) суму, що підлягає сплаті за договором. Чим, власне, (як ми вже згадали в таблиці) і скористався НБУ, трактуючи у листі № 10879 цей момент на свою користь.
* На нашу думку, цей пункт не стосується другого виду готівкових обмежень, а поширюється тільки на третій (хоча із цього приводу може бути й інша думка).
І це не дивує — з дорогих покупок (понад 150000 грн.) сплата банкам комісії вже буде «по повній» (а не «з вершка»). Такий собі «крихітний» рекет від НБУ…
Проте ми вважаємо, фраза «на суму, що перевищує 150000 грн.» повинна трактуватися тільки так, що йдеться саме про суму, що перевищує граничні 150000 грн. Інакше б у цій нормі було написано: «якщо сума розрахунку перевищує 150 тис. грн., то все оплачується безготівково».
На користь того факту, що і для третього виду обмежень ітися має про безготівкову сплату тільки щодо суми перевищення, прямо свідчить вже згаданий п. 1 постанови № 210. У ньому йдеться саме про суму, у межах якої можна розраховуватися готівкою (150000 грн.), і ця гранична сума розрахунку ніяк не прив’язується до загальної суми договору, що підлягає нотаріальному посвідченню.
Тому ми вважаємо такий підхід НБУ, викладений у листі № 10879, не коректним і не заснованим на його ж (НБУ) нормативах. Не кажучи вже про те, що він порушує права окремих громадян (які продають дорогу нерухомість).
Але, на жаль, доводиться констатувати, що боротися з таким підходом на практиці може бути непросто.
Яких договорів стосується обмеження розрахунків між фізособами?
Ми б цей нюанс не обговорювали (на наш погляд, тут все зрозуміло — див. наш коментар у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 60, с. 8), якби в деяких ЗМІ з посиланням на НБУшний лист № 10879 не пролунала дивна думка. Там зазначалося, що договори між громадянами на суму понад 150000 грн. підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню (?!) та потребують проведення тільки безготівкових розрахунків. Дійсно, якщо почати читати лист № 10879 окремо від постанови № 210 та ЦКУ, то можна дійти і такого безглуздого висновку. Але навіщо? І на якій, власне, підставі? НБУшники в цьому листі і так вдерлися в непідконтрольну їм нотаріальну сферу, то навіщо їм ще тут підігравати?
Перевищення в договорі купівлі продажу суми 150000 грн. не є окремою підставою для його нотаріального посвідчення
Повторимо: норми постанови № 210 (і листа № 10879) щодо третього обмеження стосуються тільки договорів між фізособами, що підлягають нотаріальному посвідченню.
Обов’язковому ж нотаріальному посвідченню (нагадаємо, що йдеться тільки про фізосіб) згідно з нормами ЦКУ підлягають тільки договори купівлі-продажу нерухомого майна. Причому — незалежно від того, перевищує сума такого договору 150000 грн. чи ні.
Що стосується договорів купівлі-продажу іншого майна (рухомого — наприклад, транспортного засобу), то вони обов’язковому нотаріальному посвідченню не підлягають.
Водночас фізособи — сторони договору можуть добровільно підвести себе під згадане готівкове обмеження, самостійно прийнявши рішення зареєструвати договір купівлі-продажу іншого (не нерухомого ☺) майна у нотаріуса. Адже в п. 1 постанови № 210 щодо договорів написано — «що підлягають нотаріальному посвідченню». А «підлягати» посвідченню договори можуть не лише згідно із законом, а і за рішенням сторін.
Дійсно недійсний?..
На урядовому порталі 3 вересня цього року Держпідприємництво оприлюднило роз’яснення щодо нововведених готівкових обмежень. Серед інших нісенітниць у ньому фігурувала і «страшилка» щодо можливості визнання правочину недійсним в разі проведення за ним розрахунків готівкою з недотриманням обмежень.
Із цього приводу ми детально висловилися в нашому інформаційному повідомленні про це роз’яснення (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 72, с. 3).
Тобто такі заяви, швидше, є спробою Держпідприємництва видати бажане за дійсне.
Заява Держпідприємництва щодо можливості визнання правочину недійсним, швидше, є спробою видати бажане за дійсне
Коли «у кишені» ВКВ
Загальновідомо, що валютним законодавством розрахунки між резидентами в іноземній валюті фактично заборонені, оскільки законним засобом платежу в Україні є гривня, а розрахунки між резидентами в іноземній валюті потребують отримання індивідуальної ліцензії НБУ.
У світлі чого у запитаннях-відповідях, присвячених нюансам застосування постанови № 210 та оприлюднених на порталі НБУ (див. відповідь на запитання № 5 на с. 44 цього випуску), банкіри вельми детально описали, як слід покупцю (який має інвалюту) продати через банк інвалюту та безготівково перерахувати продавцю гривні.
Держпідприємництво у згаданому вище роз’ясненні теж не забуло висловитися з цього приводу, зазначивши: якщо отримується нерухомість або цінні речі* на суму більшу, ніж 150000 грн., то необхідно це робити тільки в національній валюті й через банківські установи. Крім того, Держпідприємництво уточнює, що в разі наявності іноземної валюти для придбання товарів понад установлену граничну суму розрахунків готівкою її необхідно обміняти на гривню та перерахувати необхідну суму на рахунок продавця, сплативши при цьому банку відповідну комісію.
* Про цінні речі можна говорити тільки стосовно другого виду обмежень, для третього ж обмеження має значення те, щоб договір купівлі-продажу (на суму понад 150000 грн.) підлягав нотаріальному посвідченню. А це, як правило, стосуватиметься тільки купівлі-продажу нерухомості (див. про це вище).
Загалом — боротьба НБУ за участі споборників за банкірське щастя.
Втім, повинні зазначити, що після введення нових готівкових обмежень у деяких банків з’явилися привабливі пропозиції з переказу грошових коштів...
Тож поки що завершуємо, а про можливі методи обходу готівкових обмежень поговоримо наступного разу.
| выводы |  | |
|
Документи статті
-
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
-
Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
-
Постанова № 210 — постанова Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 210.
-
Лист № 10064 — лист НБУ від 16.08.2013 р. № 11-116/2874/10064.
-
Лист № 10879 — лист НБУ від 29.08.2013 р. № 18-116/2874/10879.
