Готівкові обмеження: як обійти «150»?
«Першовересневі» готівкові обмеження викликали у громадян і суб’єктів підприємництва певний сплеск емоцій та сум’яття у думках. У тому числі у зв’язку з тим, що їх запровадження відбулося, як завжди, без належної практичної підготовки (особливо це відчулося на ринку нерухомості). Думки щодо новозапроваджених обмежень існують різні. Але тут, як у відомій пісні Макаревича: « …а поезд пошел своей». Тобто обмеження встановлені, і на цей факт доведеться зважати.
А наша розмова сьогодні, як і обіцяли (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 74, с. 16), присвячена методам обходу готівкових обмежень.
Олексій Павленко, податковий експерт
Ну не люблять наші громадяни розраховуватися безготівково, і що з цим робити?
Є на це, звісно, і об’єктивні причини, наприклад, такі:
— незвичність і певний острах проведення розрахунків «по-новому», оскільки всі звикли, що підпис-оплата повинні відбуватися «одномоментно». Та і зараз не кожний нотаріус захоче навіть за хорошу доплату йти до банку і там завіряти правочин (найбільш, на наш погляд, «спокійний» спосіб безготівкового розрахунку — через депозитний рахунок нотаріуса — на практиці ще не відпрацьовано та й теж супроводжується додатковими витратами, про що див. далі);
— додаткові втрати у вигляді оплати послуг банку (і нотаріуса) за приймання, перерахування коштів на рахунок продавця (та/або нотаріуса), відкриття поточних рахунків тощо (у найгірших випадках втрати можуть бути і більше 5 % від суми правочину). За наявності в покупця заощаджень у ВКВ до цих витрат ще додадуться вже згадані в попередній публікації банківські комісійні та втрати на різниці в курсах при конвертації інвалюти у гривні (а можливо, і назад — якщо продавець забажає «на виході» отримати ВКВ);
— «засвічування» банками, нотаріусами тощо для фінмоніторингових цілей транзакцій (перерахувань) у розмірі, починаючи з 150000 грн. і більше (уключаючи й конвертацію інвалюти у гривні і навпаки — починаючи з еквівалента згаданої суми). А потім іди, розповідай в органах, де узяв таку купу грошей*…
* Податкова міліція та СБУ можуть за допомогою судового рішення отримати доступ до руху грошей за поточномим рахунком не лише фізособи, яка їх цікавить, а й пов’язаних із нею осіб. Тепер — при встановленні ліміту готівкових розрахунків та «заганянні» співгромадян до банків, — «відповідні» органи зможуть навіть і без фінмоніторингу відстежувати всі великі придбання за будь-який проміжок часу.
Тепер розглянемо деякі варіанти можливого вирішення «готівкових» проблем.
Одразу обмовимося, що зовсім «нелегітимні» варіанти не обговорюватимемо**.
** Подейкують, що з 1-го вересня вся нерухомість на ринку різко подешевшала до 150 тис. грн. J… І що на практиці чимало нотаріусів заплющують на це обмеження очі. Але, можливо, це тільки поки?.. (Поки ані звичайних громадян, ані нотаріусів за такі «готівкові» порушення не штрафують.)
Крім того, зауважимо, що викладені далі способи не бездоганнні і можуть мати свої «заморочки» та підводні камені. Тобто перш ніж …, краще добре все обміркувати-зважити-прорахувати.
І ще одне зауваження. Усе викладене далі стосується тільки 150-тисячного «першовересневого» бар’єра. Відоме давним-давно 10-тисячне готівкове обмеження між суб’єктами господарювання тут не обговорюється. Усі напевно вже знають, як його обійти.
Обмеження розрахунків фізосіб з підприємствами та підприємцями — за товари, роботи чи послуги
Спочатку просто зазначимо, що стосовно цього виду готівкового обмеження, на наш погляд, досить прийнятним виглядає варіант унесення готівки до каси банку (або декількох банків*) для зарахування їх на рахунок продавця. Якщо, звісно, продавець не бажає мати всієї виручки у вигляді «живої готівки».
* Див. про те, як на практиці «борються» з фінмоніторингом, наприкінці статті.
Для цих цілей (щоб не ганяти до банку солідних клієнтів) продавець може використати свого «посильного», який «злітає» в банк і за дорученням від покупця внесе від імені останнього його готівку на рахунок продавця. А покупець поки що в магазині/офісі у кріслі поніжиться та чаї поганяє…
Розстрочка платежу. Що стосується саме обхідних шляхів, то, на наш погляд, при цьому обмеженні цілком прийнятні розрахунки готівкою «на виплат»: по сумі на день — у межах максимально допустимої.
Коли є можливість (дозволяє ліміт та/або можна відповідним чином оформити касові документи), можна навіть зробити це заднім числом. (На кшталт: покупець віддав всю суму одразу, а провели по 150000 грн. — позавчора, вчора і сьогодні).
Документально слід оформити все ідеально, пам’ятаючи про можливі санкції за несвоєчасне оприбутковування готівки
Заміна сторони в зобов’язанні. Наприклад, оформити переведення частини боргу за договором на придбання дорогого товару (роботи, послуги) з покупця на декількох (не чужих йому) фізичних осіб.
І кожен із боржників (первісний і нові) від свого імені сплатить продавцю суму готівкою, меншу 150000 грн., щоб вийти на потрібну/велику суму розрахунку. Після такої оплати покупець повинен погасити (але не простити!) борг, що утворився перед ними, інакше у покупця може виникнути ПДФО.
Можливий також варіант «навпаки»: спочатку укладаються між фізособами договори позики (у яких покупець буде кредитором), а потім покупець відступає продавцю право вимоги боргу за цими договорами із зарахуванням відступленої суми в рахунок оплати дорогого товару.
Таким чином, частину готівки в межах 150000 грн. продавцю сплатить покупець, а частину (теж у межах згаданої суми) — згідно з договорами відступлення вимоги — інші фізособи («позичальники»).
Але цей варіант у плані оформлення, мабуть, навіть складніше ніж переведення боргу, оскільки потребує укладення додаткового договору (договорів).
Обмеження розрахунків між фізособами за договорами, що підлягають нотаріальному посвідченню
Щодо цього обмеження, для тих співгромадян та/або нотаріусів, хто вирішить його просто проігнорувати, див. про «безвідповідальність» за такі порушення у згаданому матеріалі // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 74, с. 16.
Тим же, хто ставиться до цього (навіть поки немає санкцій) серйозно, викладемо деякі варіанти (упевнені, що майбутня «готівкова» практика підкине їх значно більше).
І тут застережемо:
— варіант із продажем під виглядом дарування не розглядаємо, оскільки якщо сторонами договору не буде рідня першого ступеня, то в покупця (обдаровуваного) виникне обов’язок сплатити з оціночної вартості нерухомості 5 % ПДФО «плюс» суму держмита або плати за нотаріальні дії — приблизно 1 % (щоправда, при цьому не буде збору до ПФУ).
Дроблення одного договору на два. Наприклад, будинок окремо, земля окремо. А можливо, і на більшу кількість договорів — щоб суми за кожним із договорів були менші ніж 150000 грн. Звісно, тільки в тих випадках, коли правовстановлюючі документи дозволяють оформити такі продажі окремо.
Коли господарів нерухомості декілька (і власність у них не сумісна, а часткова), можна оформити з кожним із них окремі договори, щоб не перевищити в кожному згадану суму.
Виділення з об’єкта нерухомості якоїсь «рухомості». Наприклад, можна з будинку виділити меблі (або придумати щось ще) та продати:
— за окремим договором на суму не більше ніж 150000 грн. нерухомість
і одночасно
— за іншим договором — на будь-яку суму рухомість.
При цьому договір з продажу «рухомості» не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню, а отже — розрахунки за ним уже не підпадуть під готівкові обмеження (крім того, зменшиться розмір держмита/плати за нотаріальні дії, збору до ПФУ і плюс — непотрапляння операції під фінмоніторинг). Проте слід пам’ятати, що продаж рухомого майна (крім авто/мото) обкладається за договірною ціною ПДФО за ставкою 5 %*, і якщо другий договір (про продаж «рухомості») десь засвітиться, то відповідно…
* На практиці податківці іноді взагалі вимагають тут застосування ставки 15 % (17 %), що, на наш погляд, абсолютно незаконно.
Якщо продаж власне нерухомості підлягатиме обкладенню ПДФО, бажано, щоб її вартість не була нижче (або набагато нижче) оціночної
Договір з відстроченням платежу. Можна оформити договір з відстроченням (або розстроченням) платежу та посвідчити його у нотаріуса, а вийшовши за двері нотаріальної контори (або прямо там же, адже нотаріуси теж люди), одразу розрахуватися готівкою з перевищенням 150-ти тисяч, оформивши «завтрашнім днем» розписку в отриманні оплати.
Зауважимо: якщо договір передбачає відстрочення або розстрочення платежу, нотаріус зобов’язаний його посвідчити, не вимагаючи для цього проведення безготівкової оплати та/або її документального підтвердження, незважаючи на жодні вказівки НБУ…
Але при цьому в договорі бажано форму оплати взагалі не зазначати**.
** Водночас, ми вже писали (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 72, с. 3), що само по собі недотримання форми оплати не повинне спричинити визнання правочину недійсним.
Звісно, за такого підходу порушення формально матиме місце, але воно вже стане таким, що непідконтрольне нотаріусу та важко виявляється.
При цьому, якщо у сторін немає взаємної довіри (а таке не рідкість***), то можна вдатися до одного з таких «гарантійних» варіантів:
а) передбачити в договорі з відстроченням платежу неможливість відчуження придбаної нерухомості та її заставу до моменту фактичної оплати.
*** Адже, як ми вже згадували, зазвичай у таких правочинах усе («підпис-гроші») відбувається одночасно.
Для цього можна скористатися рекомендаціями листа Мін’юсту від 03.07.2013 р. № 13.1-32/511, присвяченого питанням нотаріального посвідчення та реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомості з відстроченням (розстроченням) платежу. Зокрема, у цьому листі зазначено, що при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна, у якому передбачено відстрочення (розстрочення) платежу, реєстрацію в Держреєстрі прав на нерухоме майно переходу права власності до покупця нотаріус здійснює при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна. Крім того, щодо забезпечення захисту інтересів продавця при посвідченні такого договору, Мін’юст радить передбачити забезпечення виконання зобов’язань шляхом накладення заборони відчуження нерухомого майна. Тобто нотаріус на прохання продавця одночасно може накласти заборону на відчуження цього нерухомого майна;
б) оформити одночасно з основним договором (що передбачає відстрочення платежу) також договір позики на потрібну велику суму (такий договір нотаріально не посвідчується) й одночасно підписати/посвідчити договір купівлі-продажу нерухомості та за договором позики передати гроші продавцю. Вийшовши з нотаріальної контори, або скласти та підписати акт про залік зустрічних однорідних заборгованостей за двома згаданими договорами, або порвати договір позики після того, як продавець напише розписку про отримання розрахунку за договором купівлі-продажу нерухомості.
Розрахунок із застосуванням вексельної форми. Купити в банку за 20 — 30 грн. бланк векселя (або декілька) та виписати його (їх) на продавця на суму вартості нерухомості, нотаріально посвідчити правочин, а потім викупити вексель за готівку (погашати його можна тільки безготівково) та знищити. Як своєрідну гарантію оплати-викупу векселя можна передбачити заставу/невідчуження предмета договору до моменту погашення векселя або паралельний договір позики (див. викладене вище в підпунктах «а» і «б»).
Викуп власного ЦП (у цьому випадку векселя), узагалі-то, потребує залучення професійного торговця ЦП.
Акциз з операції з викупу векселя в будь-якому разі сплачуватися не повинен (підстава — п.п. 213.2.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI)
Розрахунок з використанням попереднього договору. Можна «вранці» оформити попередній договір із зобов’язанням про укладення «увечері» договору купівлі-продажу об’єкта вартістю понад 150000 грн. У цьому договорі фігуруватиме не «завдаток», а, наприклад, «забезпечення виконання зобов’язання з укладення договору купівлі-продажу об’єкта нерухомості у сумі…». Потім сплатити суму такого забезпечення готівкою (думаємо, можна навіть не в частині, а в повній сумі майбутнього договору купівлі-продажу, тобто що перевищує граничні 150 тисяч). Зауважимо, що такий попередній договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.
Після «вранці — гроші» йде етап «увечері — стільці», тобто укладення договору купівлі-продажу нерухомості, наприклад, з відстроченням платежу (і посвідчення його в нотаріуса). І нарешті останній етап — підписання акта зарахування зустрічних однорідних заборгованостей (за попереднім договором та за основним). Краще оформити його одразу після укладення договору купівлі-продажу.
Зазначимо: з одного боку, після укладення основного договору сума забезпечення підлягає поверненню покупцю, а з іншого — покупець уже став боржником за договором купівлі-продажу.
Тому в цьому випадку можливе проведення заліку. При цьому оплата договору купівлі-продажу в такий спосіб вже не буде оплатою готівкою і під обмеження не потрапить*.
* Оскільки сума забезпечення зобов’язання з укладення договору купівлі-продажу, сплачена готівкою за попереднім договором, не може вважатися завдатком, то цю суму не можна вважати забезпеченням виконання майбутнього зобов’язання з оплати та розцінювати як частину оплати за основним договором.
Утім, зауважимо, що стосовно попередніх договорів існують абсолютно протилежні думки юристів.
Але, думаємо, що на практиці більшість нотаріусів у такій ситуації (якщо їх втаємничать у всі нюанси) не стануть вставляти клієнтам палиці в колеса. («Хто платить, той і замовляє музику»…)
Укладення договору лізингу (оренди з правом викупу). Тобто це різновид відстрочення платежу шляхом оренди нерухомості «на два дні» із правом викупу. Оскільки такий договір, крім елементів оренди, міститиме й ознаки купівлі-продажу, то він теж повинен нотаріально посвідчуватися. У договорі можна застерегти, що право власності на предмет договору (нерухомість) перейде до орендаря тільки після сплати всіх сум за договором (спосіб розрахунку краще в договорі не вказувати).
Утім, зважаючи на нестандартність такого правочину, можуть бути проблеми при його оформленні з нотаріусом. Водночас, допоки відповідальність за готівкові «витівки» ані для фізосіб, ані для нотаріусів не встановлена, можна і поекспериментувати в такий спосіб.
Придбання нерухомості на юрособу з передачею в оренду. Можна придбати нерухомість на «споріднену» юрособу, а потім, наприклад, узяти цю нерухомість у неї в оренду. (Як ми згадали в попередній статті, оплата готівкою юрособою фізособі, судячи з усього, під готівкові обмеження не потрапляє.)
Під завісу кілька слів про фінмоніторингові проблеми.
Від фінмоніторингу, коли правочин посвідчується в нотаріуса (а нотаріуси, нагадаємо, теж є суб’єктами фінмоніторингу), сховатися важко. Можуть врятувати хіба що варіанти, коли загальну суму правочину, що нотаріально реєструється, буде встановлено нижче відмітки у 150000 грн…
Коли ж сума розрахунку дорівнює або перевищує «моніторні» 150000 грн., то тут можна викручуватися тільки при правочинах, що не проходять через нотаріуса. Тобто тих правочинах, які можуть потрапляти під той вид готівкових обмежень, що поширюється на розрахунки між фізособою та підприємством/підприємцем. Наприклад, на практиці «круті» автосалони надають заможним покупцям послугу у вигляді оплати дорогого авто через свого «посильного» — декількома сумами, що не перевищують 150000 грн. «Подрібнені» готівкові суми перераховуються автосалону одночасно через декілька різних банків (та/або проводяться декілька оплат, що не перевищують цю граничну суму, у різні дні).
Такі от вийшли нотатки на «готівкову» тему. Сподіваємося, ви матимете з них і якусь практичну користь…
| висновки |  | |
|
