Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Заповнюємо декларацію з ПДВ

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Вересень, 2013/№ 77
Друк
Стаття
img 1

звітність

img 2

Заповнюємо декларацію з ПДВ

Тему заповнення/подання звітності з ПДВ можна порівняти з морем… безмежним, неспокійним та повним гострих рифів. Раз по раз у ньому трапляються небезпечні та проблемні ділянки. Сьогодні ми візьмемо на себе роль маяка і допоможемо вам пройти їх без втрат.

Дмитро Костюк, заступник головного редактора

Віталій Смердов, Людмила Солошенко, Наталія Дзюба, податкові експерти

Із чого складається звітність з ПДВ

Декларація з ПДВ. Фундаментом ПДВ-звітності є декларація з ПДВ. Вона складається зі вступної частини, службових полів, чотирьох розділів (ви повинні заповнити лише перші три) та обов’язкових додатків.

Зараз форма декларації єдина. Тобто вона використовується для відображення як «звичайних» операцій, так і особливих, зокрема, ПДВ-спецрежимних

Різниця лише у відмітці («Х»), що проставляється в полі 0110-0140 її вступної частини.

Будь-який зареєстрований ПДВшник повинен подавати загальну декларацію з ПДВ. Або, інакше кажучи, декларацію з ПДВ для розрахунків з бюджетом. У ній проставляється відмітка напроти коду 0110. Загальна декларація подається в кожному звітному періоді, навіть у тому, коли діяльності не було (п. 13 розд. III Порядку № 1492). У тому числі, якщо вона зупинена (див. Єдину базу податкових знань, розділ 135.02).

Майте на увазі: якщо платник провадить діяльність у сфері сільського/лісового господарства, рибальства або переробки, то, крім загальної декларації (з кодом 0110), йому потрібно подавати ПДВ-декларацію за такими операціями*. У подібній декларації відмітка «Х» проставляється напроти одного з таких кодів:

0121 — спецрежимна декларація у сфері сільського господарства;

0122 — спецрежимна декларація у сфері лісового господарства;

0123 — спецрежимна декларація у сфері рибальства;

0130 — декларація сільгосппідприємства, яке не реєструється спецрежимником, але відповідає вимогам ст. 209 ПКУ;

0140 — декларація переробника.

* Звісно, за умови, що він зареєстрований ПДВ-спецрежимником або використовує особливий порядок сплати ПДВ (згідно з п. 209.18 або п. 1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

У цьому випадку в прикінцевій частині загальної ПДВ-декларації (у службовому полі: «Відмітка про одночасне подання до декларації») проставляється відмітка про подання разом із нею декларації за такими операціями. При цьому до останньої включаються тільки ті операції, що підпадають під відповідну діяльність. Подавати її потрібно також у кожному звітному періоді, незалежно від того, чи провадилася в ньому діяльність (п. 13 розд. III Порядку № 1492).

Форма декларації єдина, але вона включає й інші документи — це дев’ять додатків (Д1 — Д8 і ДС9). Подавати їх необхідно не завжди. Це потрібно в таких випадках:

1) якщо ви заповните рядок декларації, напроти якого в рядку «Код додатка» названо якийсь додаток (п. 13 розд. III Порядку № 1492). Наприклад, у разі заповнення рядків 1 (Д5), 3 — 5 (Д6), 8.1 (Д1) тощо. Зауважимо, що податківці теж підтримують цей підхід (див. Єдину базу податкових знань, розділ 101.23);

2) у разі подання декларації з кодом 0121-0123/0130 (важливо для додатка ДС9);

3) в інших випадках, якщо цього вимагає ПКУ або Порядок № 1492. Так, наприклад, додаток Д8 подається при порушенні контрагентом-постачальником правил складання податкової накладної (п. 201.10 ПКУ).

Додатки вважаються невід’ємною частиною декларації. Якщо платник повинен був подати їх, але не зробив цього, таку декларацію визнають недійсною

Інші види ПДВ-звітності. ПДВ-звітність не обмежується однією лише декларацією. До її складу також входять (п. 10 розд. I Порядку № 1492):

1) уточнюючий розрахунок — цей документ призначено для виправлення помилок, допущених у попередніх періодах. Він може мати один із двох статусів — самостійного документа чи додатка. В обох випадках у разі виправлення помилок у рядках, до яких заповнюються відповідні додатки, до розрахунку доведеться додати і такі додатки (п. 8 розд. VI Порядку № 1492);

2) реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) — цей документ не потребує коментарів. Пригадаємо лише основні моменти. Реєстр додається до кожного виду ПДВ-декларації (0110, 0121-0123, 0130 або 0140). Він подається щомісяця, навіть якщо сама декларація подається щокварталу. Подати його доведеться і тоді, коли у звітному періоді діяльності не було. Подається він виключно в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням умови про ЕЦП. Детальніше про правила ведення Реєстру читайте в тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 47;

3) розрахунок податкових зобов’язань отримувача послуг від нерезидента — цей розрахунок призначено тільки для осіб, не зареєстрованих платниками ПДВ. Подавати його потрібно лише при отриманні від нерезидента (у тому числі постійного представництва, не зареєстрованого платником ПДВ) оподатковуваних ПДВ послуг з місцем постачання на митній території України. Про його заповнення/подання див. с. 47 цього номера.

Крім того, до декларації з ПДВ можуть додаватися й інші документи, які не є ані додатками, ані ПДВ-звітністю. Зокрема, це повідомлення про делегування філіям права складання податкових накладних (за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 1492). Сюди ж можна віднести митні декларації, копії документів, що повинні додаватися до скарги на постачальника (Д8) тощо.

Хто подає

Є дві категорії суб’єктів, яким потрібно подавати ПДВ-звітність.

До першої потрапляють будь-які особи, зареєстровані платниками ПДВ. Ними можуть бути як підприємства*, так і підприємці, у тому числі єдиноподатники груп 3, 4 (за ставкою 3 %) і груп 5, 6 (за ставкою 5 %).

* Нагадаємо, що філії платниками ПДВ не можуть бути. Водночас головне підприємство може делегувати їм право самостійного складання податкових накладних. Читайте про це в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 74, с. 26.

До цієї ж категорії потрапляють і платники, які ведуть облік результатів діяльності у межах договору про спільну діяльність без створення юрособи (про ПДВ-облік у межах такої діяльності ми писали в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 50, с. 24), договору управління або угоди про розподіл продукції.

Друга категорія осіб, яким потрібно подавати ПДВ-звітність. Це неплатники ПДВ — як юрособи, так і підприємці. При отриманні оподатковуваних послуг від нерезидента з місцем постачання на митній території України їм потрібно подавати відповідний розрахунок податкових зобов’язань. Декларація з ПДВ при цьому не подається. Зверніть увагу: це правило не стосується фізосіб-непідприємців. Їм при отриманні таких послуг від нерезидента не потрібно ані нараховувати ПДВ, ані подавати розрахунок.

Особливості оформлення

Способи заповнення. Для заповнення декларації використовується один із двох способів. Перший — електронний, який зі зрозумілих причин набуває все більшого поширення. Для цього потрібне лише відповідне програмне забезпечення.

Другий спосіб заповнення — паперовий (на роздрукованих бланках формату А4). Він уже радше виняток, ніж правило. Багато в чому через те, що Реєстр у будь-якому разі потрібно заповнювати в електронній формі та подавати засобами електронного зв’язку. У цьому випадку відомості до декларації заносяться так, щоб забезпечити їх вільне прочитання та збереження протягом строку зберігання. Інакше кажучи, текст у ній має бути розбірливим та унеможливлювати різночитання. Крім того, у ньому не повинно бути помарок та/або виправлень.

Вимоги до заповнення. Декларація з ПДВ заповнюється окремо за кожним місяцем/кварталом, без наростаючого підсумку. У ній повинні міститися реквізити з п. 48.3 ПКУ, а також окремі реквізити, названі в п. 48.4 ПКУ. Відомості до декларації заносяться українською мовою — незалежно від мови, визнаної регіональною (див. Єдину базу податкових знань, розділ 135.02).

img 3Суми в декларації зазначаються у гривнях без копійок. Округлення здійснюється за загальними правилами: «до 0,5» — у бік зменшення, «від 0,5 і більше» — у бік збільшення. Проте з цього правила є винятки. У додатках Д1 і Д5 податківці рекомендують (але не зобов’язують) зазначати повні суми (з копійками), округлюючи їх лише при визначенні підсумків (див. Єдину базу податкових знань, розділ 101.23).

Якщо при заповненні декларації в паперовій формі в будь-яких рядках/полях немає даних, їх потрібно прокреслювати. Зверніть увагу, що при заповненні декларації в електронній формі подібних вимог немає. Водночас нагадаємо: у межах заповнення Реєстру контролери вважають, що в його порожніх графах повинні проставлятися нулі (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 47, с. 5).

Обов’язковим елементом ПДВ-декларації є печатка платника (див. Єдину базу податкових знань, розділ 135.02). У тому числі це стосується і підприємців. Це пов’язано з тим, що печатка є одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної (п. 201.1 ПКУ). Детальніше про це ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 28, с. 45. Іноді платники не можуть поставити печатку через те, що вона вилучена працівниками податкової міліції чи іншими органами. У такому разі її відсутність компенсується додаванням до декларації копії протоколу, що підтверджує таке вилучення (див. Єдину базу податкових знань, розділ 135.02).

Хто підписує декларацію. Декларацію юросіб, як правило, повинні підписати дві особи: (1) керівник або уповноважена особа, а також (2) особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку та подання декларації. Водночас, якщо бухгалтерський облік веде керівник, то декларацію потрібно підписати лише йому (дублювати підпис не потрібно — див. Єдину базу податкових знань, розділ 135.02). Зауважимо, що відомості про таких осіб фіксуються податківцями при взятті платника на облік. Тому, якщо вони не збігатимуться, декларацію не приймуть. Отже, при зміні складу зазначених осіб платник повинен подати заяву за формою № 1-ОПП зі змінами. Якщо ж склад зазначених осіб не змінюється, проте вони тимчасово відсутні, то податківці дозволяють підписати декларацію й іншій особі. Головне при цьому — додати до неї копію документа, який би підтверджував її повноваження (див. Єдину базу податкових знань, розділ 135.02). Якщо декларація подається в електронній формі, то, на нашу думку, копії таких документів слід надіслати окремо в порядку для подання звітності в паперовому вигляді.

Якщо ж говорити про підприємців, то декларацію повинен підписати сам підприємець або його законний представник (п. 9.2 розд. III Порядку № 1492). Зверніть увагу: податківці вважають, що таке представництво може ґрунтуватися і на нотаріально посвідченій довіреності (див. Єдину базу податкових знань, розділ 135.02). Водночас цей висновок є неправильним. Річ у тім, що вони змішують законне представництво і договірне, а це зовсім не одне й те саме.

У які строки подавати

Бухгалтери знають їх напам’ять. Утім, про всяк випадок нагадаємо основні моменти.

Строк подання декларації з ПДВ залежить від звітного періоду, обраного платником, — місячного чи квартального (п. 202.1 ПКУ)

З урахуванням цього декларація з ПДВ подається в такі строки:

1) місячними платниками ПДВ — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Цей період є основним. Саме з нього починає свою діяльність будь-який новозареєстрований платник ПДВ. Водночас, у разі дотримання певних умов, він має право з початку звітного року перейти на квартальний період;

2) квартальними платниками ПДВ — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Перейти на квартальний період мають право лише дві категорії платників: (а) «нульовики» з податку на прибуток на підставі п.п. «б» п. 154.6 ПКУ; (б) єдиноподатники — як підприємці, так і юрособи. Щоб перейти на квартальний період, платник повинен подати разом із декларацією за останній звітний період року заяву про обрання квартального періоду (його форму наведено в додатку 1 до Порядку № 1492). У прикінцевій частині такої декларації проставляється відмітка про додання цієї заяви. Для продовження дії квартального періоду таку заяву доведеться подати і наступного року (в аналогічному порядку). Якщо цього не зробити, то з січня декларацію доведеться подавати щомісяця. Крім того, на місячний період доведеться перейти й у випадку, якщо платник втратить право бути «нульовиком» (з місяця, у якому втрачено це право) або перейде на загальну систему (з першого місяця такого переходу). Про перехід на місячний період у прикінцевій частині декларації також проставляється відмітка.

Це загальне правило, проте слід пам’ятати і про окремі особливості.

Як бути, якщо останній день подання декларації припадає на вихідний/неробочий день? Тут усе просто. У такому разі останній день для подання декларації переноситься на наступний робочий день (п. 49.20 ПКУ).

У які строки сплачується ПДВ? У загальному випадку зобов’язання з ПДВ сплачуються протягом 10 календарних днів, наступних за граничною датою подання декларації. Водночас, якщо останній день для сплати ПДВ-зобов’язань припадає на вихідний/неробочий день, то їх суму потрібно сплатити у робочий день, що йому передує. Тобто граничні строки сплати не переносяться.

А як бути, якщо перенесено останній день для подання декларації? Чи переноситься в такому разі строк сплати? Формулювання п. 57.1 ПКУ не дає однозначної відповіді на це запитання. Аргументи є на користь як позитивної, так і негативної відповіді. Проте змушені визнати, що аргументів для негативного висновку все ж більше. На такому підході наполягають і податківці (див. Єдину базу податкових знань, розділ 135.04). Водночас тих, хто вирішить поспорити, втішить наявність позитивної судової практики з цього питання (див. ухвалу ВАСУ від 12.02.2013 р. у справі № К/9991/62001/12).

Чи відрізняються строки, якщо декларація подається поштою або в електронній формі? У цьому разі потрібно орієнтуватися на зазначені вище строки, проте з урахуванням таких правил. Коли декларація надсилається поштою, то зробити це потрібно не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничних строків для її подання. Якщо це правило порушено, проте декларація все одно надійшла вчасно, то платник не притягується до відповідальності за п. 120.1 ПКУ (див. Єдину базу податкових знань, розділ 135.02).

Декларація в електронній формі має бути надіслана не пізніше останньої години дня, у якому спливає відповідний граничний строк. Водночас податківці вважають, що це правило діє лише в останній день для подання декларації. У такому разі декларація може бути подана до 24:00 (див. Єдину базу податкових знань, розділ 135.03). В інші дні, на їх думку, декларація має подаватися з 9:00 до 18:00 (у робочі дні). При цьому одразу ж нагадаємо: датою/часом подання декларації вважається дата/час, зафіксовані в першій квитанції (п. 7.7 розд. III Інструкції № 233).

Коли подавати декларацію, якщо особа зареєстрована платником ПДВ у середині місяця? Декларація в такому разі подається протягом 20 календарних днів, наступних за першим повним місяцем. Наприклад, якщо ПДВ-реєстрація відбулася 18 вересня 2013 року, то декларацію потрібно буде подати не пізніше 20 листопада (за частину вересня і жовтень). Водночас це не стосується Реєстру. Його потрібно подавати окремо, в тому числі і за перший неповний місяць.

Способи подання

Існує декілька способів подання декларації.

Електронний спосіб. У цьому разі декларація надсилається засобами електронного зв’язку з дотриманням умови про ЕЦП (на адресу: zvit@sta.gov.ua). Із цією метою платники можуть скористатися послугами Акредитованого центру сертифікації ключів Міндоходів. Його послуги є безплатними. Їх перелік наведено в п.п. 14.1.1141 ПКУ. Серед них названо, зокрема, надання в користування засобів ЕЦП.

У загальному випадку ви маєте право вибрати електронний спосіб подання декларації за своїм бажанням. Водночас це не стосується великих та середніх суб’єктів господарювання. Для таких платників альтернативи немає — звітність з ПДВ вони подають виключно в електронній формі. Читачі можуть помітити, що в п. 49.4 ПКУ і п. 2 розд. III Порядку № 1492 йдеться про великі та середні підприємства, а не про суб’єктів господарювання. Усе правильно, проте на сьогодні з цією метою потрібно орієнтуватися на критерії, названі в ч. 3 ст. 55 ГКУ (вони розглядалися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 28, с. 13). Із таким підходом згодні і податківці (див. Єдину базу податкових знань, розділ 135.02).

У такому разі, крім іншого, потрібно укласти з податківцями договір про визнання електронних документів (форму наведено в додатку до Інструкції № 233). Проте він і без того потрібний будь-якому платнику ПДВ, незалежно від способу подання декларації. Це пов’язано з тим, що Реєстр зараз подається виключно в електрон­ній формі засобами електронного зв’язку.

У разі надсилання декларації в електронному вигляді платник повинен отримати дві квитанції

Перша свідчить про те, що декларація надійшла податківцям. Друга ж — підтверджує факт її прийняття/неприйняття. Зауважимо: узагалі-то, отримання другої квитанції з інформацією про те, що декларація прийнята, є завершальним етапом (п.п. 49.9.1 ПКУ). Тобто після цього податківці не можуть визнати її недійсною. На жаль, у них із цього приводу інша думка. Вони вважають, що і після отримання другої квитанції платнику може бути надіслано повідомлення про неприйняття декларації (див. Єдину базу податкових знань, розділ 135.03).

Є ще два способи подати декларацію — поштою та особисто. На них окремо не зупинятимемося, оскільки жодних змін у цьому питанні не відбулося. Тим більше, що подання ПДВ-декларації в такий спосіб на сьогодні є винятком.

Якщо декларацію не приймають

Перелік підстав для неприйняття декларації обмежений. Це порушення вимог ст. 48 ПКУ. Зокрема, відмову у прийнятті декларації спричинить відсутність хоча б одного обов’язкового реквізиту. В ідеалі така відмова має бути письмовою. Так, якщо платник порушив вимоги пп. 48.3 — 48.4 ПКУ, контролери зобов’язані надіслати йому відповідне письмове повідомлення із зазначенням причин неприйняття. Причому для цього є максимальний строк: 5 або 3 дні із дати отримання декларації — залежно від способу її подання (п. 49.11 ПКУ). Якщо податківці пропустили цей строк, то визнати декларацію недійсною вони вже не мають права (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 11).

У всіх інших випадках податківці зобов’язані прийняти декларацію. На жаль, на практиці все складніше. Часто перевіряючі незаконно перешкоджають поданню декларації. Одна з поширених причин для цього — низьке податкове навантаження. І це навіть незважаючи на те, що на етапі прийняття контролери не мають права перевіряти будь-які інші показники, крім реквізитів з пп. 48.3 — 48.4 ПКУ! Про те, як боротися з такими діями, ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 81, с. 13. Нагадаємо: якщо декларація подавалася особисто і відмова була усною, то можливим виходом із ситуації буде надіслати декларацію поштою або в електронній формі. Якщо відмова письмова, то її можна оскаржити, причому оскаржити можна вже власне повідомлення про неприйняття декларації (про правила оскарження читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 56, с. 45).

 

висновки


img 4
 
 
  • Форма декларації з ПДВ на сьогодні єдина для будь-яких видів діяльності, у тому числі ПДВ-спецрежимних.

  • Декларація, як і раніше, може заповнюватися вручну або в електронному вигляді. Подати її можна особисто, поштою або електронним способом.

  • Подати декларацію потрібно протягом 20/40 календарних днів, наступних за звітним місяцем/кварталом. Якщо останній день строку припадає на вихідний/неробочий, то він переноситься на наступний робочий день. Строку сплати ПДВ це правило не стосується.

  • Відмовити у прийнятті декларації податківці можуть лише у випадку, якщо платник порушив вимоги ст. 48 ПКУ. У тому числі не заповнив її обов’язкові реквізити. При цьому відмова має бути надана у письмовій формі — у межах 5 або 3 днів із моменту отримання декларації.

 
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць