Додаток 5 (Д5)

№ з/п

Платник податку — покупець (індивідуальний податковий номер)

Обсяг постачання (без податку на додану вартість)

Сума податку на додану вартість

1

2

3

4

У розділі I додатка розшифровується рядок 1 декларації з ПДВ. Заповнюється він у розрізі контрагентів (покупців). Тобто в загальному випадку кількість рядків у цьому розділі відповідатиме кількості покупців, яким присвоєно ІПН. Якщо протягом періоду було здійснено декілька постачань одному і тому самому покупцю, то ці постачання відображаються одним рядком за ІПН цього покупця. У графі 2 відображається тільки ІПН покупця, без зазначення його назви та інших даних.

Для заповнення показників слід використовувати дані розділу I Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (графи 8 і 9). Із метою мінімальних відхилень обсягів постачання та сум ПДВ (незважаючи на наявність п. 6 розд. III Порядку № 1492), що вказуються в додатку 5, дані в розрізі контрагентів заповнюються у гривнях з копійками, а при подальшому підсумовуванні — округлюються (див. ЄБПЗ у розділі 101.23)

Інші

У рядку «Інші» розділу I додатка Д5 відображаються податкові зобов’язання з рядка 1 декларації, що сформовані за операціями без покупця або з покупцями, які не мають індивідуального податкового номера, і, зокрема, виникають за такими операціями:
1) постачання неплатникам ПДВ, у тому числі — постачання нерезиденту послуг з місцем постачання на митній території України (ПН02); 2) натуральні виплати фізичним особам у рахунок оплати праці (ПН03); 3) передача товарів (послуг) у межах балансу для невиробничого використання (ПН04); 4) ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податків, що спричинює згідно з абз. 1 п. 189.9 ПКУ необхідність нарахування ПДВ-зобов’язань (ПН05); 5) переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих (ПН06); 6) нарахування податкових зобов’язань при використанні товарів (послуг) в операціях, що не є об’єктом оподаткування (ПН08), або пільгових операціях (ПН09), анулюванні реєстрації платника ПДВ (ПН010), використанні не в господарській діяльності, уключаючи крадіжку, нестачу, псування (ПН13); 7) роздрібні продажі кінцевим покупцям з виписуванням підсумкової податкової накладної (ПН11); 8) безоплатна передача товарів (послуг) (ПН12); 9) перевищення звичайної ціни над договірною при контрольованих операціях (ПН01). Зверніть увагу: послуги, отримані від нерезидента з місцем постачання на митній території України (за якими платник податків також «самому собі» повинен виписати податкову накладну з типом причини ПН14, п. 8 Порядку № 1379), до рядка 1 декларації та додатка Д5 не потрапляють, а відображаються у спеціально відведеному для цього рядку 7 декларації з ПДВ (з уключенням у наступному звітному періоді до складу податкового кредиту за рядком 12.4 ПДВ-декларації; п. 198.2 ПКУ).
При цьому, як роз’яснювалося в розділі 101.23 ЄБПЗ, дані в рядку «Інші» відображаються одним рядком: у колонці 3 вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ) у таких випадках, а в колонці 4 наводиться загальна сума ПДВ

Усього за місяць (рядок 1 декларації), в тому числі:

Як ми вже зазначили раніше, графи 3 і 4 в розрізі контрагентів заповнюються у гривнях з копійками, а от рядок «Усього за місяць (квартал)» округлюється за загальновстановленими правилами до цілих гривень. У такому разі розбіжностей з даними рядка 1 декларації з ПДВ не буде

Постачання необоротних активів

У цьому рядку вказуються постачання необоротних активів. Інформація цього рядка має виключно довідковий характер. Існує низка операцій з необоротними активами, які постачанням не є, але прирівняні до нього п.п. 14.1.191 ПКУ. Такими операціями є: — ліквідація основних фондів, що спричинює нарахування ПДВ; — переведення необоротних активів до складу невиробничих фондів; — переведення необоротних активів із використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних. Крім того, на думку податківців (див. ЄБПЗ у розділі 101.23), операція з нарахування податкових зобов’язань на вартість необоротних активів у разі анулювання ПДВ-реєстрації, потрапить не тільки до рядка «Інші», а також має бути зазначена й у цьому рядку

№ з/п

Постачальник (індивідуальний податковий номер)

Період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит

Обсяг постачання (без податку на додану вартість)

Сума податку на додану вартість

1

2

3

4

5

Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту

У цій частині розділу II додатка 5 розшифровується рядки 10.1 і 15.1 декларації. Ця частина заповнюється в розрізі контрагентів (постачальників). Тобто в загальному випадку кількість рядків у цьому розділі відповідатиме кількості постачальників, яким присвоєно ІПН. Якщо протягом періоду було здійснено декілька постачань одним і тим самим постачальником, то ці придбання відображаються одним рядком за номером цього постачальника. У графі 2 відображається тільки податковий номер постачальника, без зазначення його назви та інших даних. Обсяги придбання та суми ПДВ у розрізі контрагентів зазначаються у гривнях з копійками, а при підсумовуванні в підсумковому рядку округлюються до цілих гривень (розділ 101.23 ЄБПЗ). Спираючись на роз’яснення податківців (див. ЄБПЗ у розділі 101.23, у тому числі з обмеженим строком дії), звернемо увагу на деякі особливості заповнення цієї частини:
по-перше, якщо протягом періоду покупець отримав від постачальника дві ПН — одну своєчасно, іншу із запізненням (виписану в одному з минулих періодів), у цьому разі на такого постачальника буде заповнено два рядки;
по-друге, якщо частина купленого за одною ПН товару використовується в оподатковуваній (рядок 10.1), а частина — у неоподатковуваній діяльності (рядок 10.2), то на одного контрагента (постачальника) слід заповнити два рядки (один у першій частині розділу II, другий — у другій частині розділу II). Такого ж порядку заповнення слід дотримуватися і при одночасному використанні товарів /послуг в оподатковуваній та неоподатковуваній діяльності (при заповненні рядка 15 декларації); по-третє, у графі 3 зазначається саме період виписування документа (наприклад, «09.2013»), що дає право на податковий кредит, а не період його отримання. У загальному випадку в цій графі буде зазначено той період, за який подається декларація, адже ПК покупця і ПЗ продавця в загальному випадку формуються за першою подією. Винятки з цього правила пов’язані із застосуванням касового методу та/або запізненням податкової накладної; по-четверте, якщо покупець є квартальним платником ПДВ, то у графі 3 слід зазначати місяць виписування податкової накладної, а не квартал. Якщо квартальний період використовується продавцем, покупцю також слід заповнювати цю графу щомісяця (виходячи з місяця виписування податкової накладної), адже покупцю не відомий звітний період продавця; по-п’яте, якщо документом, що дає право на податковий кредит, є заява зі скаргою на постачальника (додаток 8), то у графі 3 зазначається період, у якому ПН мала бути виписана постачальником. У графі 2 розд. ІІ додатка 5 необхідно вказати ІПН постачальника. По-шосте, якщо документом, що дає право на податковий кредит, є чек РРО до 240 грн., то в колонці 2 розд. II додатка Д5 зазначають ІПН постачальника — платника ПДВ за даними такого касового чека

Усього за місяць (рядки 10.1 + 15.1 декларації), у тому числі:

Підсумковий рядок, який повинен відповідати сумі ряд. 10.1 і 15.1 декларації. При округленні має застосовуватися таке саме правило, як і при заповненні розділу I: суми в розрізі контрагентів зазначаються у гривнях з копійками, а при підсумовуванні в цьому рядку — округляються до цілих гривень

придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів

Звертаємо увагу, що в цьому рядку йдеться про необоротні активи (як і в розділі I), а не тільки про основні фонди. Оскільки фігурують слова «будівництво, спорудження, створення», то при придбанні, наприклад, будматеріалів для будівництва нерухомого об’єкта, який згодом буде об’єктом необоротних активів, уже необхідно включати суму за таким придбанням до цього рядка

Операції з придбання з податком на додану вартість, які не надають права формування податкового кредиту

У другій частині розділу II розшифровуються дані рядків 10.2 (якщо придбаний товар (послуги) використано в неоподатковуваних операціях), 14.1 (якщо придбаний товар (послуги) не використовується в господарській діяльності або використовується для постачання послуг з місцем постачання за межами території України) і 15.2 (якщо придбаний товар (послуги) одночасно використовується в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, на частину, що припадає на неоподатковувані постачання). Зверніть увагу: у разі придбання товарів/послуг для одночасного використання в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях після розподілу один контрагент буде відображений у розділі II двічі: частина, що підлягає включенню до податкового кредиту в підрозділі «Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту», а частина — у підрозділі «Операції з придбання з податком на додану вартість, які не надають права формування податкового кредиту» (див. ЄБПЗ у розділі 101.23) Окремо слід сказати про товари і послуги, придбані в нерезидента. У додатку Д5 відображаються тільки ті з них, які: — не призначені для використання в господарській діяльності (ряд. 14 декларації); — одночасно використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях (ряд. 15 декларації). Для відображення у графі 2, мабуть, слід виходити з тих умовних ІПН, що передбачені в Порядку № 1340. Перші із зазначених операцій заносяться з кодом «200000000000», другі — з кодом «300000000000»

Усього за місяць (рядки 10.2 + 14.1 + 15.2 декларації)

Підсумковий рядок, який повинен відповідати сумі ряд. 10.2, 14.1 і 15.2 декларації з ПДВ. При округленні має застосовуватися таке саме правило, як і при заповненні розділу I: суми в розрізі контрагентів зазначаються у гривнях з копійками, а при підсумовуванні в цьому рядку — округляються до цілих гривень