Робимо відповідальний крок: приймаємо на роботу директора

Робимо відповідальний крок: приймаємо на роботу директора

Катерина Скрипкіна,

експерт з питань оплати праці

Керівник підприємства є посадовою особою і без доручення має право діяти від імені підприємства. Він представляє його інтереси в органах влади, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, вирішує питання, пов’язані з діяльністю підприємства, у межах та порядку, визначених установчими документами. Ураховуючи всю важливість ролі директора, розберемося, як підібрати відповідну кандидатуру на цю посаду і працевлаштувати його.

Усі ми розуміємо, що підбір кандидатури на посаду директора — відповідальне завдання*. І якщо безпосередньо власник (власники) не визначив, кого він хоче бачити на цій посаді, то підбором кандидатів займатиметься працівник відділу кадрів (інша особа, уповноважена займатися кадровими питаннями). Підбір відповідної кандидатури може відбуватися у кілька етапів:

1) анкетування. На цьому етапі претендент на посаду директора заповнює анкету, що включає питання, які стосуються статі, віку, освіти, попередніх місць роботи, причин звільнення, стажу роботи тощо;

2) співбесіда. В усній бесіді претенденту ставлять запитання, за допомогою яких можна оцінити поведінку, професійні знання, уміння вести бесіду й домовлятися тощо;

3) тестування. На цьому етапі досліджують психологічні та особистісні характеристики претендента.

Зауважимо, що на практиці всі етапи може замінити одна співбесіда. Наприклад, на невеликих підприємствах, де немає служби персоналу, всю необхідну інформацію про кандидата з’ясовуватимуть на співбесіді.

Зверніть увагу: при підборі кандидатури слід ураховувати кваліфікаційні характеристики директора підприємства, наведені в Довіднику кваліфікаційних характеристик. Так, у кандидата мають бути повна вища освіта відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст), післядипломна освіта у галузі управління, стаж роботи за професіями керівника нижчого рівня — не менше 5 років.

Після оцінки результатів трьох зазначених вище етапів підбору кандидата (співбесіди — при спрощеній процедурі) має бути прийнято рішення щодо прийняття або відмови у прийнятті на роботу.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 ГКУ керівника підприємства призначає власник (власники) підприємства чи уповноважений ним орган

Таким чином, рішення приймають загальні збори засновників (акціонерів) підприємства. Таке рішення оформляють протоколом. Якщо власником є один засновник, він самостійно приймає рішення щодо призначення директора.

Оскільки директор, незважаючи на «особливий» статус, усе-таки найманий працівник, його потрібно працевлаштувати. На це звертає увагу Мін’юст у листі від 08.02.2012 р. № 10-0-3-12/8.1 (див. на с.42). Для цього власник (наприклад, у ТОВ його представляє голова загальних зборів засновників) укладає з директором трудовий договір або контракт (ч. 4 ст. 65 ГКУ). Водночас із директором акціонерного товариства може бути укладено тільки контракт, що підписується головою наглядової ради чи особою, уповноваженою наглядовою радою (ч. 5 ст. 58 Закону про АТ).

Таким чином, здебільшого чинне законодавство надає власнику підприємства вибір. Щоб ви правильно його зробили, нагадаємо, що таке звичайний трудовий договір та контракт.

Трудовий договір — це угода між працівником і роботодавцем (ст. 21 КЗпП). Згідно з такою угодою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку. Роботодавець, у свою чергу, зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, що передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. За загальним правилом, трудовий договір може укладатися як у письмовій, так і в усній формі (ст. 24 КЗпП).

Контракт — особлива форма трудового договору, що укладається виключно в письмовій формі. При укладенні контракту з працівником роботодавець має керуватися Положенням № 170. Крім того, можна скористатися Методичними рекомендаціями щодо правового забезпечення контракт­ної форми трудового договору та сфери його застосування, доведеними листом Мін’юсту від 28.03.2000 р. № 32-8/473 (далі — Методрекомендації). Типову форму контракту затверджено наказом Мінпраці України від 15.04.94 р. № 23.

У контракті передбачають обсяги роботи і вимоги до якості та строків її виконання, строк дії контракту, права, обов’язки та відповідальність сторін, умови оплати та організації праці, підстави припинення та розірвання контракту. Крім того, застерігаються соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов’язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства.

Усі умови контракту встановлюються за угодою сторін. Зокрема, для директора може бути встановлено особливий режим робочого часу, як-от: ненормований робочий день або неповний робочий час.

Розміри виплат не можуть бути меншими, ніж передбачено чинним законодавством, угодами та колективним договором, і залежать від виконання умов контракту. У контракті можуть також визначатися умови підвищення або зниження застереженого сторонами розміру оплати праці, установлення доплат і надбавок, премій, винагород за підсумками роботи за рік або інший період

Контракт набирає чинності з дня його підписання або з дати, визначеної сторонами безпосередньо в самому контракті. Якщо строк закінчення контракту не зазначено, такий контракт вважатиметься укладеним на невизначений строк. КЗпП не містить умови, що вказує на строковість контракту. Тому роботодавець і директор мають право самостійно визначити строк його дії.

Для власника перевага контрактної форми трудового договору полягає в тому, що в нім можна застерегти специфічні умови, що можуть бути невигідні працівнику-директору: зокрема, це тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо (ч. 3 ст. 21 КЗпП).

Разом з тим не варто забувати, що умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами та колективним договором, вважаються недійсними (п. 5 Положення № 170). До речі, і у рішенні КСУ від 09.07.98 р. № 12-рп/98 судом було зроблено такий висновок: при укладенні контрактів повинні враховуватися вимоги ст. 9 КЗпП.

Оскільки ст. 21 КЗпП допускає наявність у контракті невигідних для працівника умов, а також те, що вона є спеціальнішою порівняно зі ст. 9 КЗпП, вважаємо, що контракт, який укладається з працівником, може містити «погіршувальні норми», але тільки в частині, визначеній ч. 3 ст. 21 КЗпП.

Безумовно, власника підприємства хвилює запитання: чи можна встановити директору строк випробування? Відповідь буде ствердною. КЗпП не містить заборон щодо встановлення випробування для працівника, який працевлаштується на посаду директора. До переліку осіб, яким не можна встановлювати строк випробування під час прийняття на роботу (зазначених у ч. 3 ст. 26 КЗпП), кандидат на посаду директора навряд чи попаде.

Можливість установлення для директора строку випробування підтверджують і положення Методрекомендацій. Так, трудовий контракт може містити, у тому числі угоду про випробування з метою перевірки відповідності працівника виконуваній роботі. При цьому повинні виконуватися норми КЗпП.

Для дотримання вимог ч. 1 ст. 26 КЗпП умову про випробування має бути передбачено:

— у рішенні власника щодо призначення директора та в письмово оформленому трудовому договорі (контракті)

або

— у заяві про прийняття на роботу і рішенні власника про призначення директора.

Строк випробування директора не повинен перевищувати трьох місяців, а в разі погодження з виборним органом первинної профспілкової організації — шести місяців. У разі якщо в період випробування директор був відсутній на робочому місці у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів (ч. 3 ст. 27 КЗпП). Таке продовження — право, але не обов’язок роботодавця.

У разі якщо після закінчення строку випробування працівник-директор продовжує виконувати свої трудові обов’язки, він вважається таким,що пройшов випробування. А от якщо в період випробування власник буде незадоволений трудовою діяльністю «новоспеченого» директора, до закінчення строку випробування він має право розірвати з ним трудовий договір (контракт) на підставі ст. 28 КЗпП. Зверніть увагу: причиною звільнення в цьому випадку може бути виключно невідповідність працівника обійманій посаді. Разом з тим у період випробування директора може бути звільнено за іншими підставами, передбаченими ст. 36, 38, 40, 41 КЗпП.

Отже, коли всі умови трудового договору (контракту) погоджені, переходимо до завершального етапу працевлаштування — укладення договору. Для цього працівник має надати такі документи:

1) паспорт чи інший документ, що засвідчує особу (ч. 2 ст. 24 КЗпП);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (п.п. 70.12.1 ПКУ). Його не надають лише особи, які через релігійні переконання відмовилися від ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків), про що мають відповідну відмітку в паспорті;

3) трудову книжку (ч. 2 ст. 24 КЗпП, п. 1.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58);

4) військово-обліковий документ (військовий квиток або тимчасове посвідчення) (ч. 4 ст. 34 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII);

5) свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 17 Порядку видачі свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2000 р. № 1306);

6) документ про освіту (ч. 2 ст. 24 КЗпП);

7) інші документи, вимагати надання яких не забороняє ст. 25 КЗпП (наприклад, автобіографія, характеристика, рекомендації, документи, що свідчать про здобуття спеціальних знань, досвід роботи тощо).

Як і на інших працівників, на директора заводять особову картку і здійснюють запис у трудовій книжці

Зверніть увагу: як підставу внесення запису до трудової книжки потрібно вказати протокол загальних зборів засновників (рішення власника, якщо засновник один).

Коли рішення власників про призначення прийнято і з директором укладено трудовий договір (контракт), залишається дрібниця. На підставі рішення власника (власників) підприємства директор має видати наказ про початок виконання своїх трудових обов’язків. Зауважте: такий наказ може затребувати держреєстратор. Зразок наказу наведемо нижче.

Всю процедуру працевлаштування директора представимо у вигляді схеми.

Етапи працевлаштування директора

Про призначення нового директора необхідно повідомити низку органів. Розглянемо, як це відбувається на практиці. Почнемо по черзі.

1. У першу чергу про нового директора обов’язково повідомляють держреєстратора. Річ у тім, що відомості про П. І. Б., дату обрання (призначення) та реєстраційний номер директора містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР). З метою повідомлення держреєстратора слід керуватися положеннями ст. 19 Закону № 755, оскільки згадані вище відомості не повинні бути зазначені у статутах чи інших установчих документах. Отже, держреєстратору потрібно надати (надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення):

— заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (форма № 1 (якщо підприємство нове), форма № 4 (якщо змінюють директора на діючому підприємстві), затверджені наказом Мін’юсту від 14.10.2011 р. № 3178/5);

— примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) протоколу загальних зборів засновників про призначення директора (див. лист Держкомпідприємництва від 11.08.2008 р. № 6841);

— оригінал наказу про виконання обов’язків директора (його надання не передбачене Законом № 755, але на практиці його просять надати);

— довіреність на особу, яке виконуватиме ре­єстраційну дію у державного реєстратора.

Увага! Усі документи, що подаються держреєстратору, мають бути українською мовою. Реєстраційну картку заповнюють машинописом або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилають рекомендованим листом, то достовірність підпису заявника на реєстраційній картці засвідчують нотаріально (ч. 1—2 ст. 8, абз. 3 ч. 6 ст. 19 Закону № 755). Строк повідомлення держреєстратора чинним законодавством не встановлено.

У день надходження документів держреєстратор видає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) заявнику копію опису, отриманого з відміткою про дату надходження. Якщо з документами все гаразд, то він здійснює запис про внесення змін до ЄДР не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів (ч. 9 ст. 19 Закону № 755). Саме в цей день держреєстратор надає інформацію з реєстраційної картки відповідним органам статистики, податковим органам, органам Пенсійного фонду та фондів соцстрахування. Окремо повідомляти зазначені органи про зміну директора вам не потрібно.

Зміна даних про юридичну особу, у тому числі про директора, фіксується у виписці з ЄДР. Держреєстратор видасть вам нову виписку з ЄДР не піз­ніше наступного робочого дня після отримання від органів статистики, податкових органів, органів Пенсійного фонду України відомостей про внесення відповідних відомостей до відомчих реєстрів.

2. Повідомляємо банк про призначення нового директора, оскільки він має право першого підпису. Для цього потрібно подати:

— нову картку зі зразками підписів усіх осіб, які мають право першого або другого підпису, засвідчену в установленому порядку (п. 18.13 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003 р. № 492).

Крім того, директор пред’являє свій паспорт і картку платника податків, де зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (довідку про присвоєння ідентифікаційного номера).

Також на практиці банки просять надати: протокол загальних зборів засновників, наказ про виконання повноважень директора, трудовий договір (контракт), виписку з ЄДР.

Як зазначалося вище, органи статистики про зміни, пов’язані з призначенням нового директора, повідомить держреєстратор. Водночас вам може знадобитися нова довідка з ЄДРПОУ. На практиці її може затребувати банк. Орган статистики видасть нову довідку протягом 5 днів після звернення (п. 16 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р. № 118).

Коли всі етапи паперової тяганини пройдені, новий директор на повних правах може «кермувати». Головне, щоб у правильному напрямку, що веде до успіху вашого підприємства!

	висновки
	Призначення директора входить до компетенції тільки власника (власників). Відмінність працевлаштування директора в тому, що з ним може бути укладено контракт. Якщо ви призначили нового директора, повідомте держреєстратора. Зміни мають бути внесені до ЄДР, і про них повинні дізнатися від держреєстратора органи статистики, податкові органи, органи Пенсійного фонду та фондів соцстрахування.