Теми статей
Обрати теми

«Майстер на всі руки»: директор — єдиний працівник підприємства

Редакція ПБО
Стаття

«Майстер на всі руки»: директор — єдиний працівник підприємства

Чимало підприємств мають у своєму штаті єдиного працівника — директора. Причини для цього найрізноманітніші, у тому числі тимчасова відсутність коштів для утримання інших працівників. Чи можна так працювати? З якими особливостями стикається директор у цьому випадку? Відповісти на ці запитання ви зможете після прочитання нашої статті.

Віталій Смердов, податковий експерт

 

У вас насамперед може виникнути запитання: чи можливо це? Тобто чи може директор бути єдиним працівником підприємства? У загальному випадку — так. Прямо на це ніде не вказано, але це підтверджують:

img 11) загальні норми ЦКУ, ГКУ та інших законів, що регулюють господарську діяльність підприємств. Зокрема, ті з них, які вказують, що директор як представник одноосібного виконавчого органу вирішує будь-які питання діяльності підприємства (за винятком тих, які віднесено до виключних повноважень загальних зборів/інших органів);

2) положення окремих нормативних актів, зокрема, ПКУ, Закону про бухоблік тощо (про те, що бухгалтерський облік може вестися безпосередньо власником/керівником).

Але чи завжди це можливо та чи всі без винятку функції директор зможе в такому випадку виконувати? На це запитання відповімо в розрізі відповідних функцій.

Ведення бухобліку

Закон про бухоблік передбачає кілька форм організації бухобліку. Вони перелічені у ч. 4 ст. 8 цього Закону. Як одну з них прямо зазначено самостійне ведення бухобліку та складання фінансової звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. При цьому зауважте: така форма не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких потрібно опубліковувати (зокрема, це стосується публічних акціонерних товариств ч. 5 ст. 152 ЦКУ), а також у бюджетних установах. Крім того, цю форму організації бухобліку не можна застосовувати, якщо до штату підприємства включено посаду бухгалтера (див. лист Мінфіну від 28.03.2013 р. № 31-08410-07/23-1343/1310), — судячи з усього, навіть у тому випадку, якщо вона вакантна. Але ведення бухобліку передбачає, зокрема, складання первинних документів та фінансової звітності. Давайте подивимося, з якими особливостями директор може зіткнутися при виконанні цих завдань.

Як підписати первинний документ? Один з обов’язкових реквізитів первинного документа — особистий/електронний підпис/інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції (ч. 2 ст. 9 Закону про бух­облік, п. 2.4 Положення № 88). Оскільки директор підприємства якраз і є такою особою, запитань у цій частині не виникає. Він може підписувати первинні документи без проблем.

Наступне запитання, яке у вас виникне: як підписати фінансову звітність?

У загальному випадку її повинні підписувати керівник та бухгалтер підприємства (ч. 1 ст. 11 Закону про бухоблік). Водночас, якщо бухоблік ведеться керівником, то, мабуть, підписувати її має лише він. Якщо фінансова звітність складається «на папері», то, ймовірно, він має проставити свій підпис в обох полях: «Керівник» та «Головний бухгалтер»*. Якщо ж ви складаєте її в електронному вигляді, то ЕЦП на неї потрібно накласти таким чином:

1) першим буде ЕЦП директора;

2) другим — ЕЦП, що є аналогом печатки підприємства.

* Цей висновок обумовлений у тому числі відсутністю спеціальних правил та будь-яких роз’яснень. Разом з тим, якщо провести аналогію з підписанням податкової звітності (про це ви прочитаєте далі), то в полі «Головний бухгалтер» варто було б поставити прокреслення. При цьому, на нашу думку, такий варіант теж допустимий.

Заповнення касових документів

Будь-яке підприємство, що має справу з готівкою, має оформляти відповідні касові документи. Це, зокрема, касові ордери (прибуткові та видаткові), видаткові відомості, розрахункові та інші документи (п. 3.1 Положення № 637). До їх оформлення законодавство висуває певні вимоги. Наприклад, передбачено таке:

1) прибутковий касовий ордер підписується головбухом чи особою, уповноваженою на це керівником. У разі прийняття готівки підприємство видає скріплену печаткою квитанцію, яка також підписується головбухом чи особою, уповноваженою на це керівником (п. 3.3 Положення № 637);

2) видатковий касовий ордер/видаткова відомість підписується керівником та головбухом або працівником, уповноваженим на це керівником (п. 3.4 Положення № 637).

Як бачите, Положення № 637 передбачає можливість підписання зазначених документів будь-якими особами, уповноваженими на це керівником. Підпис на них має поставити і касир (п. 3.12 Положення № 637). При цьому зазначене правило стосується і його: так, за відсутності на підприємстві подібної посади обов’язки касира можуть бути покладені керівником на бухгалтера чи іншого працівника, з яким у такому випадку укладається договір про повну матеріальну відповідальність (п. 4.8 Положення № 637).

Але чи може підписувати касові документи один лише керівник (тобто, по суті, чи може він делегувати таке право самому собі)?

Якщо у штатному розписі підприємства наявна посада головного бухгалтера чи касира, то підписувати одноосібно касові документи керівник не має права (див. лист НБУ від 14.02.2012 р. № 11-117/708-1645 на с. 44 цього номера).

Водночас, якщо на підприємстві значиться тільки директор (а це якраз наша ситуація), то підписувати касові документи має лише він. Це не буде помилкою, що підтверджують згаданий вище лист, а також консультація в підкатегорії 109.15 БЗ. Причому підпис керівника в такому разі має проставлятися в усіх необхідних графах. Тож, наприклад, на видатковому ордері свій підпис доведеться проставити в полях «Керівник», «Головний бухгалтер», «Видав касир».

При цьому зауважте: керівник, який поклав на себе обов’язки касира, ймовірно, має укласти договір про повну матеріальну відповідальність. Але ось запитання: з ким? За загальним правилом, із працівником його укладає адміністрація (як правило, в особі директора). Проте в цьому випадку і працівника, й адміністрацію представляє та сама особа. Як же бути?

За загальним правилом, та сама особа не може підписувати договір і за одну, і за іншу сторону. Чому? Щоб обґрунтувати цей висновок, як правило, посилаються на ч. 3 ст. 238 ЦКУ. Нагадаємо: у ній зазначено, що в загальному випадку представник не має права здійснювати правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або на користь іншої особи, представником якої він одночасно є. Водночас, на нашу думку, в цьому випадку така заборона не діє. Це пов’язано з тим, що договір про повну матеріальну відповідальність є не цивільно-правовим договором, а договором про працю (не плутайте із трудовим договором). Тому на нього не поширюються вимоги ЦКУ. Єдина умова, яка до нього висувається: такий договір не може погіршувати становище працівника порівняно із законодавством (ст. 9 КЗпП).

Таким чином, вважаємо, що директор може укласти договір про повну матеріальну відповідальність: з одного боку — від імені адміністрації підприємства, з іншого — від імені працівника. Але зауважимо: якщо з директором, який виконує у тому числі функції касира, укладено договір про повну матеріальну відповідальність, інвентаризацію провести не вийде. Спричинено це тим, що матеріально відповідальна особа до складу інвентаризаційної комісії входити не може (див. лист Мінфіну від 15.12.03 № 31-04200-30-23/191).

Складання податкової звітності

Перелік обов’язкових реквізитів, що мають бути наявні в податковій декларації, наведено у п. 48.3 ПКУ. Серед них названо й підписи посадових осіб платників, визначених ПКУ. Що це за особи? Це керівник/уповноважена особа, а також особа, яка відповідає за ведення бухобліку та подання декларацій. При цьому ситуацію, за якої бухоблік ведеться безпосередньо керівником, урегульовано п.п. 48.5.1 ПКУ: в такому разі декларацію підписує лише такий керівник. Якщо точніше, то підпис проставляється тільки в полі «Керівник», а в полі «Головний бухгалтер» — прокреслення (див. підкатегорію 135.02 БЗ).

Якщо податкова звітність складається в електрон­ному вигляді, то в такому разі в полі «Керівник» директор зазначає свої П. І. Б., у полі «Головний бухгалтер» ставить прокреслення. А от ЕЦП накладається таким чином (див. підкатегорію 135.03 БЗ):

1) першим накладається ЕЦП керівника;

2) другим — ЕЦП, що є аналогом печатки підприємства.

При цьому зауважте: щоб із прийняттям такої декларації не виникло проблем, директору варто завчасно подати заяву за формою № 1-ОПП з відміткою «Зміни»*. У ній потрібно вказати, що особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку, є керівник підприємства.

* У цілому зробити це потрібно протягом 10 днів після того, як буде прийнято рішення про ведення бухгалтерського обліку безпосередньо керівником (п. 9.3 Порядку № 1588).

Складання звіту з ЄСВ

Правила складання звіту з ЄСВ установлені Порядком № 454. Обов’язкові реквізити такого звіту зафіксовані в п. 2.8 цього документа. При цьому серед таких реквізитів названі підписи посадових осіб страхувальника. Що це за особи? До них належать керівник, а також головний бухгалтер — за наявності такої посади у страхувальника (п. 2.7 Порядку № 454). У зв’язку з цим виходить: якщо посада головного бухгалтера на підприємстві відсутня, звіт з ЄСВ має підписати лише директор. При цьому в полі «Головний бухгалтер» ставиться прокреслення.

Подібний підхід у підкатегорії 301.06 БЗ підтвердили й податківці, хоча, зауважимо, їх аргументи в цій консультації є помилковими. Річ у тім, що для обґрунтування свого висновку вони навіщось посилалися на ПКУ, тоді як звіт з ЄСВ не є податковою декларацією.

Накази самому собі

Директор має право видавати накази, адресовані самому собі. Це пов’язано з тим, що, по-перше, у такий спосіб він фіксує рішення виконавчого органу підприємства. По-друге, суворих правил для видання подібних «внутрішніх» документів законодавство не містить (хіба що загальні вимоги до їх оформлення, затверджені наказом Держспоживстандарту від 07.04.2003 р. № 55).

Більше того, на практиці видання таких наказів може знадобитися навіть у тому випадку, коли директор не є єдиним працівником підприємства. Наприклад, якщо директор вирушає у відрядження. У такому разі наказ він, за великим рахунком, складає на себе.

Коли потрібно сформувати комісію…

У деяких випадках законодавство вимагає формувати комісії. Наприклад, у разі проведення інвентаризації* (п. 11.1 Інструкції № 69) або при списанні основних засобів (п. 41 Методрекомендацій № 561). Подивимося, як діяти директору в зазначених випадках.

* Із проведенням інвентаризації ви могли ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 97.

Інвентаризаційна комісія. У цьому випадку можна говорити лише про постійно діючу комісію (робоча інвентаризаційна комісія тут не потрібна). На ній і сфокусуємося. У загальному випадку вона має складатися з керівників структурних підрозділів та головного бухгалтера. А очолювати її повинен керівник підприємства або його заступник (п. 11.1 Інструкції № 69). У нашому випадку керівників структурних підрозділів немає, а функції головного бухгалтера виконує безпосередньо керівник підприємства.

Але чи може він бути єдиним членом комісії?

Заборон на це немає, як і обмежень щодо мінімальної кількості членів такої комісії. При цьому, наприклад, в інвентаризаційному описі основних засобів за формою № інв-1 керівник має поставити підпис у полі «Голова комісії». Напроти полів, призначених для зазначення членів комісії, на нашу думку, можна проставити прокреслення.

Але разом з тим немає заборон і на те, щоб залучити до інвентаризації сторонніх осіб за ЦП-договором. Отже, на нашу думку, ви маєте право вибрати будь-який варіант на власний розсуд. Головне — пам’ятайте: при будь-якому із зазначених варіантів інвентаризація можлива за умови, що директор — не матеріально відповідальна особа (читайте про це вище).

Комісія зі списання основних засобів. Для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами (організаціями, установами), неефективності/недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівник підприємства має створити постійно діючу комісію (п. 41 Методрекомендацій № 561). При цьому законодавство не наводить навіть приблизного переліку осіб, які повинні входити до складу такої комісії (більше того, її створення передбачене тільки на рівні Методрекомендацій № 561, що не є нормативним документом). Отже, з одного боку, директору ніщо не забороняє затвердити себе як єдиного члена комісії та водночас — її голову.

Але, з іншого боку, для виконання завдань комісії, зазначених вище, можуть знадобитися спеціальні, зокрема технічні, знання. Тому не дивно, що, за загальним правилом, до таких комісій включають інженерів та інших фахівців (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 94, с. 19). У зв’язку з цим у такій ситуації виглядає логічним найняти таких осіб за ЦП-договором. Тим паче, що заборон на це ні Методрекомендації № 561, ні інші документи не передбачають. Який із двох варіантів обрати, вирішувати вам.

 

висновки


img 2
 
 
  • Директор має право самостійно вести бухоблік. Але при цьому в штаті підприємства має бути відсутня посада бухгалтера.

  • За відсутності у штатному розписі посади головного бухгалтера та касира директор має самостійно підписувати касові документи.

  • Якщо директор самостійно веде бухоблік, то й податкову звітність він теж підписує тільки за себе (у полі «Керівник»).

 
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі