Підприємством управляє особисто власник: що при цьому потрібно знати?

Підприємством управляє особисто власник: що при цьому потрібно знати?

Віталій Смердов, податковий експерт

Законодавство не лише не забороняє, а і спеціально застерігає право власника підприємства здійснювати безпосереднє управління ним (ч. 2 ст. 65, ч. 2 ст. 135 ЦКУ). Причому, на перший погляд, незалежно від його організаційно-правової форми. Чи це так? Щоб відповісти на це запитання, пригадаємо найпоширеніші організаційно-правові форми.

Приватне підприємство. Створення/діяльність подібних підприємств законодавство регулює дуже скупо. Ці питання воно віддає на відкуп загальним нормам ЦКУ, ГКУ, інших законів та положенням статуту (див. лист Держкомпідприємництва від 15.03.2011 р. № 2571, рішення Хмельницького районного суду від 24.11.2011 р. у справі № 2-2218/2786/11). При цьому для унітарних приватних підприємств право власника управляти ними безпосередньо (тобто без найманого директора) зазначено у ч. 4 ст. 63 і ч. 4 ст. 128 ГКУ.

З урахуванням цього ніщо не забороняє зафіксувати в статуті такого підприємства, що ним управляє особисто власник/засновник (без укладення трудового договору/контракту).

Причому зауважте: краще при цьому не вказувати, що він є директором та/або виконує його функції

Такий запис контролери можуть розцінити так, ніби підприємство та власник/засновник перебувають у трудових відносинах. Крім того, саме з цієї причини власника/засновника не можна включати до штату підприємства.

Товариство з обмеженою/додатковою відповідальністю. У цій частині все дещо складніше. З одного боку, законодавство не забороняє управляти товариством з обмеженою/додатковою відповідальністю (далі — ТОВ і ТДВ відповідно) без найму директора. З іншого — ч. 2 ст. 97 ЦКУ повідомляє, що органами управління товариства є загальні збори та виконавчий орган (його, як ми вже говорили, уособлює/очолює директор). Інші правила можуть установлюватися тільки законом. При цьому стосовно ТОВ/ТДВ інших правил закон якраз і не встановлює. Виходить, що цим товариствам працювати без виконавчого органу не можна. Навіть якщо зафіксувати це положення у статуті, його не визнає держреєстратор. Річ у тім, що статут має містити відомості, передбачені законом (ч. 3 ст. 8, ч. 6 ст. 19 Закону № 755). А до них належить й інформація про органи управління (ч. 1 ст. 88 ЦКУ). До такого підходу підштовхує і лист Мін’юсту від 20.09.2013 р. № 533-0-2-13/6.1, хоча, відверто кажучи, від прямої відповіді чиновники ухилилися.

Але до цієї ситуації можна підійти й інакше. Ніде не зазначено, що управління виконавчим органом ТОВ/ТДВ має здійснювати найманий директор. Інакше кажучи, немає умови про те, що з ним повинен укладатися трудовий договір/контракт. У зв’язку з цим вважаємо: рішенням загальних зборів можна зафіксувати, що функції виконавчого органу виконуватиме безпосередньо один із засновників (без укладення з ним трудового договору/контракту). Підставою для такого рішення буде згадана на початку статті ч. 2 ст. 65 ГКУ. Її вимоги, нагадаємо, стосуються всіх підприємств незалежно від їх організаційно-правової форми. До речі, непрямо подібний підхід підтримує і Мінсоцполітики (див. лист від 07.02.2012 р. № 113/13/84-12 на с. 45). Суд в одному зі своїх рішень теж став на його бік. Він повідомив, що загальні збори мають право прийняти рішення, оформлене відповідним протоколом, про передачу обов’язків щодо керівництва підприємством одному з учасників (якщо учасник у товаристві лише один, то замість протоколу приймається розпорядження). Більше того, він зауважив, що в подібному випадку засновник може значитися як керівник у Єдиному держреєстрі та довідці за формою № 4-ОПП (див. ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 р. у справі № 34390/10/9104).

Акціонерне товариство. На перший погляд, питання з акціонерними товариствами має вирішуватися в зазначеному вище порядку. Але це не так. Закон прямо вказує, що з кожним членом виконавчого органу акціонерного товариства укладається контракт (ч. 5 ст. 58 Закону про АТ). Таким чином, навіть якщо призначити директором одного з акціо­нерів, з ним усе одно доведеться укласти контракт як із найманим працівником.

Припустимо, у вашій ситуації власник має право безпосередньо управляти підприємством (з ураху­ванням зазначених вище умов). У такому разі вам потрібно пам’ятати про кілька нюансів:

1) із власником-керівником не потрібно укладати трудовий договір/контракт;

2) власника-керівника не можна включати до штатного розпису;

3) управління товариством у такий спосіб не повинне суперечити установчим документам;

4) до реєстраційної картки, яку ви надасте держреєстратору, у якості керівника потрібно буде внести відповідного власника (це стосується як приватних підприємств, так і ТОВ/ТДВ). Зробити це потрібно в порядку, передбаченому ст. 19 Закону № 755. Як ми вже говорили, суд таку можливість визнає;

5) якщо власник-керівник буде самостійно вести бухоблік, то відповідні зміни доведеться відобразити і в заяві за формою № 1-ОПП. Така заява подається з відміткою «Зміни» (протягом 10 днів після таких змін). При цьому дані власника доведеться відобразити як у полі «Керівник», так і в полі, призначеному для зазначення особи, відповідальної за ведення бухобліку;

6) під час підписання податкової звітності в полі «Керівник» власник-керівник має поставити свій підпис, а в полі «Головний бухгалтер» — прокреслення. Якщо звітність подається в електронній формі, то першим потрібно накласти ЕЦП власника-керівника, а другим — ЕЦП, що є аналогом печатки підприємства;

7) під час приєднання до договору про надання послуг ЕЦП доведеться вказати посаду власника, а саме «директор» або «керівник». Разом із договором, як правило, доведеться подати й низку документів, у тому числі копії документів про призначення на посаду особи, яка одержує ЕЦП. При цьому, як показує практика, інколи з цією метою приймають і протокол загальних зборів;

8) зміни доведеться внести і до картки зі зразками підписів з метою розпорядження поточним рахунком підприємства. У такому разі до обслуговуючого банку доведеться подати нову картку (п. 18.13 Інструкції № 492). При цьому зрозуміло, що в ній фігуруватиме тільки перший підпис. У зв’язку з цим у полі, призначеному для відображення посади особи, якій належить право другого підпису, потрібно вказати, що у штатному розписі таких осіб немає (п. 18.6 Інструкції № 492).

Якщо підприємством управляє особисто власник, то зарплату йому платити не потрібно. У цілому це підтверджують і чиновники (див. лист Мінсоцполітики від 07.02.2012 р. № 113/13/84-12, с. 45).

Головна умова: між ним та підприємством не повинно бути трудових відносин

Інакше кажучи, він не повинен значитися як найманий працівник. Тож, як мінімум, з ним не можна укладати трудовий договір/контракт. Крім того, він не повинен значитися у штатному розкладі підприємства. Про те, в яких випадках допускається подібна форма управління, ви могли прочитати вище.

Водночас, якщо власник управляє підприємством на підставі трудового договору/контракту (тобто значиться як найманий працівник), виплачувати йому зарплату доведеться обов’язково. Причому відмовитися від неї він не має права (наприклад, на практиці інколи посилаються на те, що директор працює на добровільних/громадських засадах). Трудове законодавство такої можливості не передбачає. Це підтверджує й судова практика (див. згадане рішення Львівського апеляційного суду від 22.10.2013 р. у справі № 34390/10/9104).

Багато хто при цьому запитує: а що коли грошей на виплату зарплати в підприємства немає? На жаль, це не аргумент. Єдиний варіант, який може допомогти в цій ситуації, — установити режим неповного робочого часу (ст. 56 КЗпП), наприклад, 1 годину на тиждень. Нагадаємо: він установлюється за угодою сторін. Оплата праці при цьому здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

	висновки
	Керувати приватним підприємством може безпосередньо власник. Для цього потрібно зробити відповідне застереження у статуті. ТОВ/ТДВ повинні мати виконавчий орган. Водночас вважаємо, що його функції може виконувати і власник. Якщо власник управляє підприємством безпосередньо (тобто не як найманий директор), зарплату йому платити не потрібно. Інакше її виплата є обов’язковою.