Хто заплатить за кризу? (коментар до «антикризового» закону)

Хто заплатить за кризу? (коментар до «антикризового» закону)

Анатолій Бобро, Максим Нестеренко, Тетяна Онищенко, Людмила Солошенко, податкові експерти

Ставка податку на прибуток міцно закріпиться на рівні 18 %. Тепер це прямо передбачено п. 151.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). Отже, її тимчасову дію в цьому розмірі (як спочатку передбачалося, лише до кінця поточного року) продовжено на необмежений строк, і тепер вона стала постійною (підкориговано норми абзацу п’ятого п. 10 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

У зв’язку з цим з п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ також вилучені абзаци шостий і сьомий, якими раніше намічалося поетапне зниження ставки на 2015 рік — до рівня 17 %, а на 2016 рік — до рівня 16 %. Тепер про таке зниження ставки доведеться забути — його просто не буде.

Основна ставка податку. На жаль, вона збережеться на рівні 20 %. Напевно ця новина вже облетіла міста і села. Тож із тексту ПКУ зникла згадка про 17 % ставку ПДВ. Замість цього безстроково — «навіки» збережено ставку ПДВ на рівні 20 % (зміни внесено до п.п. «а» п. 193.1 і п.п. 194.1.1 ПКУ). Отже, тепер, повторимо, 20 % ставка ПДВ діятиме на постійній основі. У зв’язку з цим в «Перехідних положеннях» (підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) також вилучено пункт 10 (який раніше передбачав запровадження 17 % ПДВ з 01.01.2015 р.), що тепер виявився, по суті, вже не потрібним.

Окрема 7 % ставка для медвиробів і ліків. Істотних змін зазнали постачання лікарських засобів і виробів медпризначення. На жаль, ПДВ-пільгу для них скасовано.

З 01.04.2014 р. з тексту ПКУ вилучено «лікарський» п.п. 197.1.27

Замість цього для ліків і медвиробів запроваджено свою окрему «знижену» ставку ПДВ у розмірі 7 %. У зв’язку з цим п. 193.1 ПКУ доповнено новим п.п. «в» зі згадкою про цю ставку. Нескладно простежити, що фактично до нього перекочували норми з колишнього «лікарського» п.п. 197.1.27 ПКУ, які тепер, однак, передбачають, що:

193.1. Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
<…>
в) 7 відсотків по операціях з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України*

Згадка про нову «лікарську» 7 % ставку також з’явилася й у ст. 194 ПКУ. Тому з 01.04.2014 р. постачання ліків і медвиробів здійснюють із нарахуванням 7 % ПДВ. У тому числі 7 % ПДВ нараховують при продажу ліків і медвиробів, придбаних ще під час дії пільги.

Причому з урахуванням нюансів «лікарського» ціноутворення і встановлених (постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 955) граничних торговельних надбавок формування цін реалізації ліків і медвиробів сьогодні в будь-якому випадку виглядає так: (ціна без ПДВ + надбавка) х 1,07 .

Інший важливий момент. Скасування ПДВ-пільги для ліків і медвиробів перевело до розряду оподатковуваних (!) і операції з їх ввезення (імпорту). Нагадаємо: раніше ввезення лікарських засобів і виробів медпризначення на митну територію України (як і внутрішньоукраїнські постачання) також пільгувалися. Тобто «лікарська» пільга з п.п. 197.1.27 ПКУ працювала також і при імпорті (згідно з п. 197.4 ПКУ). Тепер же «оподатковуваність» операцій закрила шлях до пільгового імпорту. Тому імпорт лікарських засобів і виробів медпризначення перестав бути пільговим, а став оподатковуваним. Сподіваємося, операції з імпорту також обкладатимуться ПДВ за «лікарською» ставкою 7 %. Отже, тепер у імпортерів такі операції супроводжуватимуться сплатою «ввізного» ПДВ.

А от експорт ліків і медвиробів, як і раніше, обкладається ПДВ за ставкою 0 %. Нагадаємо, що в період дії ПДВ-пільги застосовувати нульову ставку до «лікарського» експорту наказував п. 195.2 ПКУ.

Для повноти картини додамо, що спочатку у законодавців плани щодо ліків були дещо іншими. Так, під об’єкт оподаткування вони мали намір підвести лише операції з першого постачання медвиробів та ліків і зберегти при цьому ПДВ-пільгу для всіх подальших постачань. У всякому разі в законопроекті від 27.03.2014 р. № 4576, який покладено в основу Закону № 1166, фігурувала саме така версія (про неї могли ви прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 27, с. 3).

Проте до остаточного варіанта Закону № 1166, як бачимо, увійшли вже зовсім інші норми: ПДВ-пільгу для ліків (п.п. 197.1.27 ПКУ) скасувати, а 7 % ПДВ охопити постачання ліків і медвиробів на всіх етапах. Тож доведеться звикати: віднині ціни на ліки включатимуть і суму ПДВ.

Майте на увазі, внаслідок «оподатковуваності» постачання медвиробів і ліків починаючи з 01.04.2014 р. супроводжуються виписуванням звичайної (тобто вже «непільгової») податкової накладної. У ній заповнюють графи 1 — 7, а також графу 8 «основна ставка» і графу 12. При цьому виписані податкові накладні за загальними правилами реєструють в ЄРПН. І, відповідно, вже як «оподатковувані» такі операції відображають у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і в декларації. Причому в декларації з ПДВ (форму якої, нагадаємо, затверджено наказом Міндоходів від 13.11.2013 р. № 678) їх відображати, либонь, слід у загальному «оподатковуваному» рядку 1. А от придбання ліків і медвиробів «з 7 % ПДВ» (що включається до податкового кредиту) — у «загальному» рядку 10.1 декларації.

До того ж під зазначені нововведення доведеться належним чином пристосувати РРО і перепрограмувати в ньому ліки і медвироби з «пільгових» на «оподатковувані» (причому за ставкою 7 %).

Обсяги неоподатковуваного імпорту/експорту — 150 євро. Тут звернемо увагу на два моменти.

По-перше, обсяги неоподатковуваного ввезення/вивезення товарів збільшено зі 100 до 150 євро. Так, серед неоподатковуваних (які не є об’єктом обкладення ПДВ) операцій тепер ввезення на митну територію України/вивезення за межі митної території України (незалежно від обраного митного режиму) товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро. Раніше митна вартість товарів із цією метою обмежувалася 100 євро (зміни внесено до п.п. 196.1.16 ПКУ).

По-друге, навпаки, з 300 до 150 євро зменшено обсяги неоподатковуваного імпорту в межах міжнародних поштових і експрес-відправлень. Тому майте на увазі, віднині не є об’єктом ПДВ лише ввезення на митну територію товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро на адресу одного одержувача (юрособи або фізособи):

— в одній депеші від одного відправника в міжнародних поштових відправленнях;

— в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника в міжнародних експрес-відправленнях (належним чином підкориговано п.п. 196.1.17 ПКУ).

У результаті внесених змін неоподатковуваний обсяг операцій і в першому, і в другому випадку привели до спільного знаменника — «не вище 150 євро»

Вочевидь, що у відповідність до таких змін незабаром повинні привести і норми ст. 234 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI (де для міжнародних поштових і експрес-відправлень, як і раніше, «неоподатковуваною» значиться сумарна фактурна вартість товарів «до 300 євро»).

Про облікові особливості розглянутих операцій ви також можете прочитати у статті «Дешевий імпорт і зняття його з митного та валютного контролю» («Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 24, с. 28).

Зернова пільга і експорт зернових — до 01.10.2014 р. Уточнимо: йдеться про ПДВ-пільгу, встановлену для зернових культур (товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД) і технічних культур (товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД). Зазирнувши в минуле, пригадаємо: з моменту переходу на ПКУ вона тривалий час значилася серед «тимчасових» у п. 15 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, і от, нарешті, закріпилася в «постійних» — з 01.01.2014 р. перебралася до окремого пільгового п. 197.21 ПКУ (після Закону України від 19.12.2013 р. № 713-VII — про нього детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 1 — 2, с. 5 і 15).

Тож майте на увазі, що через квартал дію такого пільгового «зернового» п. 197.21 ПКУ до 1 жовтня 2014 року знову припинено.

А от до цієї дати (тобто на наступні 6 місяців — у період з 01.04.2014 р. до 01.10.2014 р.) «зернову» ПДВ-пільгу знову тимчасово повернули до «рідного» п. 15 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Причому зміни цього разу знову стосуватимуться експорту.

Тепер у найближчі півроку нульову ставку ПДВ при експорті зернових і технічних культур зможуть застосовувати тільки сільськогосподарські підприємства — виробники таких зернових і технічних культур, які виростили їх на землях сільськогосподарського призначення, що знаходяться в їх власності або постійному користуванні на дату такого експорту. Зауважимо: нульова ставка приваблива для експортерів тим, що дає право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ. Проте до 01.10.2014 року сфера її застосування, як бачимо, виявилася ще більше звуженою (залишивши за бортом посередників).

Нагадаємо, що раніше (у I кварталі 2014 року) під нульову ставку ПДВ потрапляв експорт зернових і технічних культур сільгосппідприємствами-виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбавали такі зернові і технічні культури у сільгосппідприємств-виробників (без прив’язки до будь-яких земельних критеріїв).

А от усі інші експортні постачання, що не відповідають нововведеним умовам, як і раніше, пільгуються (тобто при їх експорті, як і при постачаннях на території України, продовжує діяти пільга з ПДВ).

Знову введено збір до Пенсійного фонду в розмірі 0,5 % з валютних операцій. Його сплачуватимуть юридичні та фізичні особи при придбанні безготівкової та/або готівкової іноземної валюти. Об’єкт обкладення збором — відповідно сума операції з придбання іноземної валюти в готівковій та/або безготівковій формі.

У свою чергу, банки щомісячно (до 20 числа місяця, наступного за звітним) звітуватимуть перед органами Пенсійного фонду про нарахування та сплату збору фізособами та юрособами за формою та в порядку, затвердженими КМУ. Відповідні норми щодо цього нового збору закріплено в Законі України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР. Отже, як бачимо, пенсійний збір з придбання валюти знову повернено.

Про всяк випадок наведемо облік нарахування і сплати пенсійного збору при придбанні інвалюти.

Приклад. Припустимо, на дату придбання валюти курс НБУ становив 10,85 грн./$ (умовно), а курс МВРУ — 11,50 грн./$; при цьому підприємство доручає уповноваженому банку придбати $10000.

Детальніше про облік операцій з валютою читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 27.

Доходи у вигляді процентів. Одразу зауважимо: положення щодо обов’язковості обкладення ПДФО доходів у вигляді процентів наберуть чинності з 1 липня 2014 року.

Із зазначеної дати обкладатимуться ПДФО доходи у вигляді процентів у сумі, що перевищує на рік 17 розмірів прожиткового мінімуму на працездатну особу, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року. На 1 січня 2014 року прожитковий мінімум на працездатну особу становить 1218 грн. Отже, доходи у вигляді процентів у сумі, що не перевищує в 2014 році 20706 грн. (17 x 1218) на рік, не обкладатимуться ПДФО. Сума, що перевищує зазначений «ліміт», підлягатиме обкладенню ПДФО. Це випливає з оновленого п.п. 164.2.8 ПКУ.

Крім того, зазначимо, що, як і раніше, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат. Водночас зміни стосуватимуться процентів, нарахованих за зарплатними картками: вони підлягають обкладенню ПДФО в порядку, передбаченому ПКУ.

Порядок оподаткування процентів детальніше розписано далі.

Великі пенсії. Зміни в оподаткуванні пенсії наберуть чинності з 1 липня 2014 року. У чому ж полягає їх суть?

Річ у тім, що зараз не включаються до оподатковуваного доходу суми пенсії (уключаючи суму її індексації, нарахованої відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, які отримані платником податків із Пенсійного фонду України або бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо відповідно до міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, не підлягають оподаткуванню або оподатковуються у країні їх виплати. Про це зазначено в п.п. «е» п.п. 165.1.1 ПКУ.

З 1 липня 2014 року суми пенсій (разом із сумою індексації) або щомісячного довічного грошового утримання, розмір яких перевищує 10000 грн., у сумі такого перевищення обкладатимуться ПДФО. Відповідні зміни внесено до п. 164.2 ПКУ (перелік виплат, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків) і до п. 165.1 ПКУ (перелік виплат, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків).

Інакше кажучи, якщо, наприклад, розмір пенсії (разом із сумою її індексації) становить 12000 грн., то 2000 грн. уключаються до оподатковуваного доходу пенсіонера і підлягають обкладенню ПДФО за ставкою 15 %.

Звісно, основна маса пенсіонерів України отримують пенсії нижче 10000 грн., тому вони не будуть обтяжені сплатою ПДФО зі своїх пенсій.

У зв’язку з тим, що Пенсійний фонд нараховуватиме й утримуватиме ПДФО з великих пенсій, його названо як податкового агента (див. оновлений п. 168.3 ПКУ).

Проценти, дивіденди, роялті та інвестиційний прибуток. Зміни у ставках ПДФО за пасивними доходами наберуть чинності з 1 липня 2014 року.

Одразу зауважимо, що ставки ПДФО з оподаткування заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру та інших «звичайних» виплат не змінено.

У разі якщо база оподаткування за такими виплатами за календарний місяць не перевищує 10 розмірів мінзарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2014 році цей розмір становить 12180 грн.), ставка ПДФО становить 15 %. Якщо база оподаткування перевищує 12180 грн., то до суми перевищення застосовується ставка 17 %.

Значні зміни відбулися в порядку оподаткування таких видів доходів, як проценти, дивіденди, роялті та інвестиційний прибуток.

Так, оподаткування суми процентів, що перевищують на рік 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року (у 2014 році — 20706 грн.), дивідендів, роялті та інвестиційного прибутку, нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб протягом звітного місяця, проводиться податковим агентом під час кожного нарахування (виплати) за ставкою 15 %.

Водночас особи, які одержують перелічені вище доходи, зобов’язані будуть за підсумками року подати податкову декларацію. І тоді при перерахун­ку загального річного оподатковуваного доходу для бази оподаткування у формі процентів (крім суми, яка не підлягає оподаткуванню), дивідендів, роялті та інвестиційного прибутку застосовуються такі ставки:

Окремо зазначимо, що банківські установи не зобов’язані утримувати й перераховувати ПДФО із суми доходу у вигляді процентів, а податок сплачуватиметься фізичною особою самостійно за результатами річної податкової декларації. Водночас банківські установи зобов’язані будуть подавати Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за нарахованими (виплаченими) процентами фізичним особам.

Дитяча допомога. З 1 липня 2014 року буде зменшено розмір допомоги при народженні дитини, скасовано виплату допомоги по догляду за дитиною до трьох років.

Зауважимо, що на 2014 рік планувалися такі розміри допомоги при народженні дитини:

З 01.07.2014 р. розмір допомоги при народженні дитини буде єдиним незалежно від того, яка за рахунком дитина в сім’ї народиться. Допомога при народженні дитини становитиме 41280 грн. Одноразово допомога видаватиметься в сумі 10320 грн., а залишок суми допомоги виплачуватиметься протягом 36 місяців (щомісячно в сумі 860 грн.).

Таким чином, зміни в розмірі допомоги при народженні дитини в менший бік стосуватимуться саме сімей, які очікують на другу, третю і подальшу дитину. Для них розмір допомоги при народженні дитини становитиме стільки ж, скільки і для батьків малят-первістків.

Водночас для батьків, у яких народиться перша дитина, розмір допомоги при народженні дитини збільшено з 30960 грн. до 41280 грн. При цьому, повторимо, 10320 грн. буде виплачено разово, а протягом 36 місяців виплачуватиметься сума в розмірі 860 грн. на місяць.

З 01.07.2014 р. призначення й виплата допомоги по догляду за дитиною до трьох років не здійснюватиметься, оскільки з цієї дати такий вид допомоги буде скасовано.

Отримувачі «дитячих» — платники ЄСВ. Ця зміна набере чинності з 1 липня 2014 року.

До цієї дати до переліку платників ЄСВ входять особи, які згідно із законом отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Починаючи з 1 липня 2014 року платниками ЄСВ є особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини.

Це пов’язано з тим, що саме сплата ЄСВ із суми допомоги по догляду за дитиною до трьох років надавала право вважатися особам, які перебувають у такій відпустці, застрахованими особами і такий період зараховувався до страхового стажу. Оскільки із зазначеної дати допомога по догляду за дитиною до трьох років не призначатиметься і не виплачуватиметься, виникає необхідність у зарахуванні до стажу періоду, коли виплачується допомога при народженні дитини. Тому таких осіб уключено до числа застрахованих.

Скасування виплат суддям, прокурорам і держ­службовцям. Якщо стисло, то держслужбовцям не виплачуватиметься:

— винагорода за сумлінну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов’язків;

— грошова допомога при виході на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років у розмірі 10 місячних посадових окладів.

Судді, який вийшли у відставку, втратять вихідну допомогу в розмірі 10 місячних зарплат за останньою посадою.

А от прокурорам і слідчим в разі виходу на пенсію за вислугу років або по інвалідності не виплачуватиметься грошова допомога в розмірі місячного заробітку, з якого визначена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури або на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Також зменшено розмір пенсій, призначених за «спеціальними» законами (прокурорам, народним депутатам, суддям, держслужбовцям, військовослужбовцям), і встановлено на рівні 70 % від суми місячної заробітної плати (заробітку), з якої було сплачено ЄСВ.

Посадовим особам місцевого самоврядування при звільненні з роботи в органах місцевого самоврядування у зв’язку з виходом на пенсію не виплачуватиметься одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів за наявності не менше 10 років стажу на посадах місцевого самоврядування або на посадах, віднесених до відповідної категорії посад державних службовців.

Крім того, працівникам дипломатичної служби в разі виходу на пенсію за наявності стажу держслужби не менше 10 років не виплачуватиметься грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

І нарешті, не здійснюватиметься перерахунок пенсії у зв’язку зі збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Законом № 1166 вносяться зміни до порядку оподаткування сільгосппідприємств фіксованим сільськогосподарським податком (далі — ФСП).

За новою редакцією п. 303.1 ПКУ, що набере чинності з 1 січня 2015 року, базою оподаткування ФСП є нормативна грошова оцінка одного гектара сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розд. XIII ПКУ.

З наступного року в аналогічному порядку (тобто з урахуванням коефіцієнта індексації) має визначатись і база оподаткування ФСП земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) виходячи з нормативної грошової оцінки одного гектара ріллі в АР Крим або в області.

Нагадаємо, що згідно з чинною на сьогодні редакцією п. 303.1 ПКУ за базу оподаткування ФСП приймається нормативна грошова оцінка одного гектара, проведена за станом на 1 липня 1995 року без вимоги проведення її індексації.

Розділом XIII ПКУ, до якого є пряме відсилання щодо порядку визначення коефіцієнта індексації станом на 1 січня базового податкового (звітного) року, встановлено (див. п. 289.2 цього Кодексу), зокрема, що такий коефіцієнт застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Отже, якщо оцінка була проведена станом на 01.07.1995 р., то за період від цієї дати до 2014 року кумулятивний коефіцієнт індексації вже становить 3,2. Він визначений як добуток коефіцієнтів індексації за: 1996 рік — 1,703, 1997 рік — 1,059, 1998 рік — 1,006, 1999 рік — 1,127, 2000 рік — 1,182, 2001 рік — 1,02, 2005 рік — 1,035, 2007 рік — 1,028, 2008 рік — 1,152, 2009 рік — 1,059, 2010 рік — 1,0, 2011 рік — 1,0, 2012 рік — 1,0, 2013 рік — 1,0. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалась (див. із цього приводу лист Держземагентства України від 10.01.2014 р. № 12-28-0.22-95/2-14).

Враховуючи реалії сьогодення, можна практично безпомилково прогнозувати, що індекс споживчих цін за поточний рік перевищить значення 110 %, тому кумулятивний коефіцієнт індексації лише збільшиться.

Крім того, як ми розуміємо, платникам ФСП із наступного року доведеться застосовувати також і коефіцієнт 1,756, передбачений абзацом другим п. 5 та п. 19¹ Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМУ від 23.03.95 р. № 213.

Як у попередні роки, так і в поточному році при обчисленні суми ФСП такий коефіцієнт застосовувати не потрібно. На це ми звертали увагу в наших публікаціях (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 25, с. 24 та 46). Такої позиції наразі дотримуються і податківці, зокрема, в листі ДПСУ від 16.02.2012 р. № 4790/7/15-2217ф та у відповідній консультації із Бази знань (див. підкатегорію 113.06).

Аналогічну думку щодо незмінності бази оподаткування для платників ФСП в умовах запровадження коефіцієнта 1,756 та чинних на сьогодні норм п. 303.1 ПКУ висловлювало також Держземагентство України в листі від 13.02.2012 р. № 1979/22/4-12 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 5, с. 47). Можна згадати і роз’яснення Мінагрополітики України (розміщене на веб-сайті Аграрного союзу України: www.auu.org.ua), в якому говориться про незастосування будь-яких додаткових коефіцієнтів, у тому числі й коефіцієнта 1,756. Цілком зрозуміло, що з наступного року ці лояльні роз’яснення відійдуть у минуле.

У підсумку з 01.01.2015 р., за найскромнішими підрахунками, внаслідок загального впливу кумулятивного коефіцієнта індексації та коефіцієнта 1,756 податкове навантаження зі сплати ФСП збільшиться приблизно разів у 6 (а то і більше, залежно від того, якиv буде розмір коефіцієнта індексації за 2014 рік).

У попередніх розділах нашої статті ви вже ознайомилися зі змінами в оподаткуванні доходів фізичних осіб, змінами у царині ПДВ, податку на прибуток, а також ФСП. У цьому, заключному, розділі розглянемо зміни щодо інших податків. Вони є не настільки масштабними, але від того не менш важливими.

Акцизний податок. Закон № 1166 передбачає суттєве збільшення ставок акцизного податку. Це стосується практично усіх підакцизних товарів, ставки для яких визначені п. 215.3 ПКУ.

Окрім цього, «прискорено» темпи зростання ставок акцизного податку для 100-відсоткового спирту (п. 1 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ). Зокрема, ставка 56,42 грн./л, яку раніше передбачалося застосовувати до кінця 2015 року, застосовуватиметься лише до 31 серпня 2014 року включно. Ну, а вже з 1 вересня застосовуватиметься стандартна «кодексна» ставка, яку теж збільшено — 70,53 грн./л.

Також Закон № 1166 скасовує особливий порядок оподаткування для сигарет і цигарок (коди УКТ ЗЕД 2402 20 90 10 і 2402 20 90 20) з 1 липня 2014 року. З цієї дати у підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ буде вилучено згадку про ці підакцизні товари. Натомість мають застосовуватися збільшені ставки акцизу, зазначені в оновленій редакції пп. 215.3.2 — 215.3.3 ПКУ.

Звернемо вашу увагу ще й на таке. Початковий варіант законопроекту № 4576 передбачав увести до переліку підакцизних товарів речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також альтернативне моторне паливо. Для останнього пропонувалося встановити ставку акцизного податку в розмірі 139 євро за 1000 кг реалізованого альтернативного палива. Однак в остаточному варіанті Закону № 1166 згадку про таке розширення переліку підакцизних товарів було виключено.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу. На відміну від акцизного податку, ставки транспортного збору виросли не так суттєво. Закон № 1166 пропонує нам збільшення ставок збору приблизно на 8 % — більше схоже на планову щорічну індексацію абсолютних ставок податку, передбачену п.п. 2 п. 4 розд. XIX ПКУ, а не на «антикризове» підвищення. Такі зміни ставок внесені до ст. 234 ПКУ.

В усьому іншому порядок обліку і подання звітності зі збору залишається без змін. Ознайомитися із деталями розрахунку транспортного збору ви можете у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 41, с. 25. Ось тільки форма звітності з того часу дещо змінилася — на сьогодні її затверджено наказом Міндоходів України від 05.12.2013 р. № 767.

Екологічний податок. Ставки екологічного податку також зазнали певних змін. Аналогічно до «транспортного» збору ставки екоподатку було збільшено у середньому на 8 %. Відповідних змін зазнали ст. 243 — 248 ПКУ.

Як і в попередньому випадку, таке збільшення є цілком природнім, з огляду на те, що індексація ставок екоподатку в 2014 році ще не проводилася. Тут слід зауважити доволі приємну обставину: Закон № 1166 у цій частині набирає чинності з 1 квітня 2014 року, тобто фактично з початку другого кварталу. Тож чи не вперше платники екоподатку зможуть позбутися від необхідності вказувати у декларації суму екоподатку двома рядками, як це траплялося раніше (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 26, с. 15; 2013, № 85, с. 3).

Ця вже звична для платників процедура була обумовлена тим, що індексація ставок зазвичай проводилася невчасно. Тому доводилося розбивати (як правило, перший квартал) на два періоди за двома різними (старою і новою) ставками. У 2104 році цієї особливості не буде — за перший квартал платник звітуватиме за старими ставками, а за другий — вже за новими. Адже звітність з екоподатку складається щоквартально без наростаючого підсумку.

Зверніть увагу! Деякі ЗМІ вже встигли повідомити, що народні обранці скасували «транспортно-утилізаційний» екоподаток (читайте про нього у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 68, с. 16). Однак просимо вас не квапитися та уважно стежити за парламентськими новинами, зокрема, на нашому сайті. Адже 27 березня законопроект № 4238* було ухвалено лише у першому читанні. Коли його буде ухвалено в цілому, наразі сказати важко, а другий квартал уже розпочався. Тож робіть висновки...

Плата за користування надрами. Масштаб змін до розд. ХІ ПКУ одразу впадає в очі при аналізі відповідних норм Закону № 1166. Дійсно, саме цей розділ ПКУ було чи не найбільше змінено й переписано. Однак значна частка вказаних змін (зокрема, щодо плати за видобуток корисних копалин) стосуються лише незначної кількості підприємств.

Тож ми дозволимо собі оминути ці зміни й зосередитися лише на тих, що будуть стосуватись багатьох платників. Зокрема, до кола платників уведено дві нові категорії:

— землевласники та землекористувачі — громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує передбачені норми (ст. 121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III), видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 м³ на особу на місяць (за показниками лічильників) (п.п. 263.1.6 ПКУ). Оскільки тут йдеться про громадян — не суб’єктів підприємницької діяльності, то в нюанси сплати ними плати за надра заглиблюватися не будемо, тим більше що нам не зовсім зрозумілий механізм її адміністрування щодо цієї категорії платників;

— землевласники та землекористувачі, що провадять господарську діяльність із видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 263.1.5 ПКУ).

В остаточному варіанті Закону № 1166 із цього правила щодо нового кола платників зроблено один суттєвий виняток. Стосується він суб’єктів господарювання, які належать до фермерських господарств (ст. 114 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV, Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 р. № 973-IV). Вони плату за надра при видобуванні підземних вод сплачувати не будуть.

Податок на нерухоме майно. Зміни до цього місцевого податку наче «заховалися» поміж глобальними масивами інформації щодо зміни загальнодержавних податків. Однак вони доволі серйозно змінюють концепцію справляння податку на нерухоме майно, тому сказати про них ми маємо обов’язково.

Зокрема, із Закону № 1166 випливає, що тепер базою оподаткування податком на нерухомість буде не житлова, а загальна площа об’єкта нерухомого майна (п. 265.3 ПКУ)!

Водночас унесено зміни до п.п. 265.4.2 ПКУ. Тепер місцевим органам влади дозволено встановлювати додаткові пільги з оподаткування об’єктів нерухомості, які знаходяться у власності фізосіб. Це, так би мовити, пом’якшувальна пігулка за фактичне розширення кола платників податку на нерухоме майно.

Докладно про податок на нерухомість для юридичних осіб читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 12, с. 27.

Плата за землю. Зміни в царині плати за землю суто технічні.

По-перше, проіндексовано ставки земельного податку в п. 275.1 ПКУ, тобто ставки для ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (хоча, здається, таких на сьогодні не залишилося жодної, якщо говорити про землі в межах населених пунктів). Тобто йдеться про стандартну процедуру, яку не було зроблено станом на 1 січня 2014 року.

По-друге, визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, у тому числі й земель сільськогосподарського призначення, не може бути менше 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі (п.п. 288.5.1 ПКУ).

Більш детально про нюанси обчислення плати за землю читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 5,с. 27.

Збір за користування радіочастотним ресурсом України. В обрахунку цього збору зміна одна, але досить радикальна. Полягає вона у тому, що ставки радіочастотного збору, визначені ст. 320 ПКУ, підвищено одразу вдвічі.

Збір за спеціальне використання води. Що стосується спецводозбору, то тут усе стандартно — ставки збору проіндексовано (збільшено приблизно на 8 %).

Діяти нові ставки починають із 1 квітня 2014 року. Тобто аналогічно до ситуації з екоподатком платники спецводозбору будуть звільнені від необхідності розбивати у декларації обсяги спожитої води на ті, що обкладаються за старими і новими ставками. Вода, спожита у першому кварталі, оподатковуватиметься за старими ставками, а та, що споживатиметься починаючи із другого кварталу, — вже за новими ставками. Хоча, як у такому випадку потрібно буде подавати звітність починаючи з першого півріччя, поки що не зовсім зрозуміло. Адже, на відміну від екоподатку, розрахунок із цього збору складається наростаючим підсумком. Почекаємо відповідних роз’яснень.

Докладно про спецводозбір читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 30, с. 28; 2013, № 85, с. 29.

	висновки
	Ставки податку на прибуток та ПДВ зафіксовані у розмірах 18 % и 20 % відповідно. Операції з постачання лікарських засобів та виробів медпризначення почали обкладатися ПДВ за ставкою 7 %. Запроваджено збір до Пенсійного фонду у розмірі 0,5 % з операцій купівлі готівкової та/або безготівкової іноземної валюти. З 1 липня 2014 року обкладатися ПДФО будуть проценти, якщо їх сума за рік перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму на працездатну особу, встановленого на 1 січня звітного року. З тієї ж дати податкові агенти мають утримувати ПДФО за ставкою 15 % при нарахуванні (виплаті) оподатковуваних процентів, дивідендів, роялті та інвестиційного прибутку. За підсумками року фізособа-одержувач таких доходів перераховує ПДФО за прогресивною шкалою ставок 15%, 20 %, 25 % та подає декларацію. З 1 липня 2014 року встановлено новий розмір допомоги при народженні дитини — 41280 грн. (незалежно від того, яка за ліком дитина народилася). З 1 січня 2015 року базою оподаткування ФСП буде нормативна грошова оцінка землі, проіндексована на кумулятивний коефіцієнт індексації, розрахований починаючи з 01.01.1995 р., та збільшена в 1,756 рази. Для запобігання фінансовій катастрофі у царині «інших податків» зроблено таке: — збільшено ставки акцизного й екологічного податків, плати за землю, «водного», «транспортного» та «радіочастотного» зборів; — розширено коло платників, що сплачують плату за користування надрами; — розширено об’єкт оподаткування податком на нерухоме майно.