Один за всі чи по одному за кожне? (Штраф за неподання електронної РРО-звітності)
З 1 січня 2014 року «запрацював» новий штраф — за неподання електронної РРО-звітності. Підкажіть, як він застосовується, якщо така звітність не подавалася кілька днів: один за всі дні чи за кожен день окремо?
(м. Харків)
Обов’язок подавати електронну РРО-звітність виник у 2013 році, але відповідальність за його невиконання «запрацювала» пізніше — лише з 1 січня 2014 року (п. 9 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР, далі — Закон про РРО). До цього моменту кожен, хто зобов’язаний використовувати РРО, повинен був забезпечити можливість подання РРО-звітності в електронній формі: або шляхом модифікації старих реєстраторів, або придбавши нові (про облік таких операцій читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 40, с. 11; № 48, с. 46).
Електронна РРО-звітність подається щодня в автоматичному режимі. Але що, коли ця вимога порушується*? У такому разі податківці можуть накласти згаданий штраф (п. 9 ст. 17 Закону про РРО). Нагадаємо: його розмір становить 10 нмдг або, інакше кажучи, 170 грн. Але майже одразу виникло запитання: якщо РРО не передає таку звітність протягом декількох днів, скільки таких штрафів можуть накласти — один за всі дні, протягом яких звітність не подавалася, чи за кожен день окремо?
Як ми вже говорили, електронна РРО-звітність подається щодня, тому кожне її неподання можна вважати самостійним порушенням. Як результат, штраф потрібно застосовувати окремо за кожне. Картина, м’яко кажучи, неприємна. Так, наприклад, якщо звітність не подається всього 10 днів, штраф може становити 1700 грн. Податківці підійшли до цього питання саме так (див. консультацію на с. 40 цього номера). Що, втім, не дивно.
Але ми вважаємо, що до цієї проблеми можна і потрібно підійти інакше. Нагадаємо: на практиці виділяють категорію продовжуваних порушень. Не засмучуйтеся, якщо ви про це не чули. Річ у тім, що на законодавчому рівні їх визначення й ознаки не закріплені**. І даремно, тим більше що чиновники і суди, особливо останнім часом, активно використовують цей термін. Що ж це за «продовжувані» порушення? Це низка ідентичних проступків, які вчиняються:
1) неодноразово;
2) з однаковою метою і формою провини;
3) тими ж суб’єктами і засобами дії.
Сукупно вони становлять єдине правопорушення (див. лист Міндоходів від 13.05.2013 р. № 1101/Н/99-99-15-04-01-14 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 74, с. 7). Тобто, якщо суб’єкт вчинив декілька порушень, які відповідають зазначеним ознакам, притягнути до відповідальності його зможуть тільки один раз, причому так, ніби він вчинив тільки одне порушення.
Цей підхід підтримує і Верховний Суд України (див. постанову ВСУ від 16.04.2013 р. // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 57, с. 46). Його правова позиція щодо цього така: якщо Z-звіт не роздруковується протягом декількох днів, таке порушення є продовжуваним. Тому штраф за нього накладається тільки один***.
Чи потрапляє до категорії продовжуваних тривале неподання електронної РРО-звітності? Якщо ви подивитеся на зазначені вище ознаки, то зможете відповісти на це запитання самостійно. Звісно, так.
Таким чином, якщо ви опинилися в подібній ситуації, то можете спробувати оскаржити рішення податківців. Щоправда, бажаний результат у цій справі може надати лише суд. Адміністративне оскарження, враховуючи згадану думку податківців, ситуацію не врятує — хіба що строк зі сплати штрафу «відсуне». Проте, якщо ви все-таки вирішите йти цим шляхом, гарною підмогою для вас стануть публікації в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 18, с. 37; № 20, с. 17. Коли доводитимете свою позицію (чи то податківцям, чи то в суді), не соромтеся посилатися на зазначену правову позицію ВСУ — безпосередньо на рішення контролерів або суду вона не вплине, але допомогти може.
Підбиваючи підсумок, звернемо увагу на ще один нюанс. Абзац другий п. 9 ст. 17 Закону про РРО вказує на те, що штраф за неподання електронної РРО-звітності не накладається, якщо таке порушення допущене вперше у 2012 році. Хтось може подумати: якщо цей штраф у 2012 році не накладався взагалі та, як наслідок, актуальності в цьому звільненні не було, то його потрібно застосовувати у 2014 році. На жаль, але підстав для таких ліберальних висновків немає. Читати цю норму «розширено» не можна (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 89, с. 21). Нещодавно цю думку підтвердили і податківці (див. лист Міндоходів від 11.03.2014 р. № 4479/6/99-99-18-03-01-15).
Віталій Смердов, податковий експерт
* Про відповідальність за неподання такої звітності внаслідок перебоїв з електропостачанням та/або зв’язком читайте на с. 9 цього номера.
** Згадка про продовжувані злочини є хіба що у ст. 32 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III. Але зрозуміло, що для нашої ситуації це не підходить.
*** Про те, як застосовувати у своїй діяльності судову практику, зокрема, правові позиції ВСУ, читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 13, с. 4.
