Надаємо щорічну додаткову відпустку

Надаємо щорічну додаткову відпустку

Людмила Бєлєвцова, експерт з питань оплати праці

Чи дійсно програмісти, бухгалтери, економіс­ти, юристи та секретарі мають право на додаткову відпустку як компенсацію за роботу із комп’ютером?

Уявляти роботу офісного працівника без комп’ютера — все одно що фантазувати. Цей електронний помічник міцно вкоренився у нашій трудовій діяльності. Та всім нам знайомі неприємні відчуття через нього після напруженого робочого дня.

А ось компетентні фахівці вважають: у разі дотримання всіх правил з охорони праці щодо роботи з комп’ютером (ДСанПіН 3.3.2.007-98, Правил № 65), її не розглядають як важку або шкідливу. Тому компенсацію за «шкідливою» підставою працівникам, що працюють із комп’ютером, не надають.

Проте не засмучуйтеся! Адже про «особливий» статус роботи із комп’ютером нам говорить п. 58 розд. XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 1290-2.

Працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці

Максимальна тривалість такої відпустки — 4 календарні дні.

Як бачимо, у законодавстві й досі застосовують застаріле визначення комп’ютера. Більш сучасним виявилося Мінпраці, яке у листі від 18.06.2009 р. № 81/010/156-09 зазначило, що вищезгадана норма Списку № 1290-2 поширюється й на працівників, які працюють на персональних комп’ютерах.

Однак навіть такий підхід не враховує прогресів у галузі комп’ютерних технологій. Адже на цей час більшість підприємств не використовують монітори із електронно-променевими трубками, й замінили їх переважно на рідкокристалічні (або ноутбуки).

Чи мають право на щорічну додаткову відпустку працівники, які трудяться із «тоненькими» моніторами? Ми вважаємо, що так. Пояснюємо це тим, що п. 58 розд. XXII Списку № 1290-2 не містить подібних обмежень. При цьому фахівці профільного Міністерства у роз’ясненнях не акцентують увагу на типі монітору для надання щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці.

Що ще слід знати про таку відпустку?

Конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу з комп’ютером вказують у колективному або трудовому договорі

Якщо колективний договір вашого підприємства (або індивідуальний трудовий договір працівника) не має згадувань про таку щорічну додаткову відпустку, то й працівники правом на неї не користуються. Проте пам’ятайте: до колективного договору можуть вноситися зміни (ст. 14 Закону № 3356).

Ваш колективний договір передбачає право працівників, які працюють із комп’ютером, на щорічну додаткову відпустку? Не забудьте й про інші нюанси.

Так, працівник може використати право на таку відпустку у разі, якщо він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці (у нашому випадку — безпосередньою роботою із комп’ютером) не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників відповідної професії або посади (п. 7 Порядку № 16-2).

Наприклад, працівник працює за 40-годинним робочим тижнем з вихідними днями у суботу та неділю. Тобто повноцінний робочий день для професії працівника, який претендує на додаткову відпустку за роботу за комп’ютером, становить 8 годин. Щоб стати претендентом на додаткову відпустку за особ­ливий характер праці, він повинен працювати із комп’ютером не менше 4 годин кожного дня.

Постає запитання: як виміряти тривалість робочого часу, протягом якого працівник контактує із комп’ютером. Із цього приводу йдеться у п. 5 Порядку № 16-2: облік часу, відпрацьованого в умовах з особливим характером праці, здійснює власник або уповноважений ним органом.

Отже, роботодавцю усі карти в руки. Одні спеціалісти кадрових служб рекомендують скласти фотографію робочого дня, тобто виміряти витрати робочого часу за їх видами. Інші — пропонують розробити спеціальну комп’ютерну програму.

Урешті-решт роботодавець (за допомогою працівників кадрових служб) й сам об’єктивно здатен оцінити кількість часу, протягом якого той чи інший працівник проводить за комп’ютером.

Наприклад, з програмістами питань не виникає — усі їх завдання пов’язані із роботою за комп’ютером. З бухгалтером також, адже без комп’ютеризації бухгалтерського обліку не обійтись. Що стосується економістів, юристів та секретарів, то тут достатньо кілька днів «попильнувати» за ними. Якщо останні більше половини робочого часу проводять за комп’ютером — вони претенденти за додаткову відпустку.

Наостанок відзначимо ще одне загальне правило для щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці: атестацію робочих місць не проводять для її надання.

На підприємстві з виробництва хлібобулочних виробів працює робітник, який поєднує різні професії: пекар та комірник, зайнятий у приміщеннях борошенного складу. Він працює за 40-годинним робочим тижнем з вихідними днями у суботу та неділю. Якої тривалості такому робітнику може бути надана щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці за робочий рік з 02.07.2013 р. по 01.07.2014 р.? За вказаний робочий рік він скористався щорічною основною відпусткою тривалістю 24 календарних дні у квітні 2014 року.

За попередній робочий рік такий працівник скористався щорічною відпусткою у повному обсязі.

Для того щоб визначити, чи має право робітник на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, поглянемо на Список № 1290-1. Якщо професія (посада) працівника вказана у ньому, то такий робітник може претендувати на цю відпустку.

Дійсно, розд. XII «Харчова промисловість» Списку № 1290-1 передбачено, що певні робітники підприємств, зайняті виробництвом хлібобулочних виробів, мають право на щорічну додаткову відпустку за шкідливі умови праці.

Для пекаря такого підприємства її максимальна тривалість становить 7 календарних днів (поз. 257 розд. XII Списку № 1290-1), а для комірника, зайнятого у приміщеннях борошенного складу, — 4 ка- лендарні дні (поз. 249 розд. XII Списку № 1290-1).

Зверніть увагу! Конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці визначають у колективному (або трудовому) договорі (ч. 2 ст. 7 Закону про відпустки, п. 4 Порядку № 16-1).

Ще один важливий момент:

Право на зазначену відпустку виникає лише за результатами атестації робочих місць у колективному або трудовому договорі

Як провести таку атестацію? Вірними помічниками у цьому процесі стануть Порядок № 442 та Методичні рекомендації № 41.

Підкреслюємо: атестацію проводять не рідше одного разу на 5 років.

Наприклад, термін дії попередньої атестації за умовами праці сплинув 14.04.2014 р. Якщо повторна атестація так і не була проведена, то з цієї дати робітники втрачають право на щорічну додаткову відпустку навіть у разі збереження попередніх умов праці та посилання на цю відпустку в колективному договорі.

Колективний договір вашого підприємства містить пункти про надання окремим робітникам щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці й їх місця необхідним чином атестували? Ознайомтесь із розрахунком конкретної тривалості такої відпустки на прикладі наведеного запитання.

Пам’ятайте, що у розрахунок часу, що дає право робітнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для робітників цих виробництв, цехів, професій і посад (п. 10 Порядку № 16-1).

При цьому розрахунок має вестись від нормальної або скороченої тривалості робочого дня, визначеної законодавством для певного виду виробництв, професій, посад (лист Мінпраці від 22.03.2010 р. № 49/0/010/80-10).

А ось яким чином здійснити облік робочого часу, коли робітник здійснював трудову діяльність у шкідливих та важких умовах праці, трудове законодавство вказівок не містить. Тут усе залежить від підходу роботодавця до цього процесу (п. 8 Порядку № 16-1).

Особливо гостро питання виміру роботи у «шкідливо-важких» умовах праці стоїть при одночасному поєднанні робітником кількох професій у таких умовах протягом робочого дня. Адже п. 8 Порядку № 16-1 говорить: у тих випадках, коли робітники працювали в різних виробництвах, цехах, за професіями та на посадах, за роботу в яких надається додаткова відпустка різної тривалості, підрахунок часу роботи провадиться окремо по кожному виду робіт, професій та посад.

Як варіант роботодавець може здійснити хронометраж робочого часу (або фотографію робочого часу), під час якого зафіксують час початку та закінчення роботи за кожною професією або кількість днів, витрачених для виконання певних робіт. Зазначають такі дані на бланках, складених у довільній формі. На підставі цих даних й визначають питому вагу відповідної роботи за професіями у загальному робочому часі робітника.

Також використовують й автохронометраж, тобто робітник сам вимірює час виконання робіт за професіями й заносить результати у спеціальний бланк. Звісно, що періодичний контроль з боку роботодавця тут не завадить.

Тепер переходимо безпосередньо до розрахунку тривалості щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці на прикладі запитання. Для цього виконаємо низку дій. Проте зауважимо, що на цей час нормативна база не містить алгоритму визначення конкретної тривалості такої відпустки. Тому скористаємося досвідом із практичної діяльності.

Крок 1. Визначаємо тривалість додаткової відпустки за кожною професією, що припадає на  1 день річного робочого періоду (див. табл. 1). Зауважимо, що норма тривалості робочого часу за період з 02.07.2013 р. по 01.07.2014 р. при п’ятиденному робочому тижні з вихідними днями в суботу та неділю складає 251 робочий день.

Крок 2. Визначаємо кількість фактично відпрацьованих днів за період з 02.07.2013 р. по 01.07.2014 р., які дають право на щорічну додаткову відпустку. При цьому виділяємо окремо кількість відпрацьованих днів за кожною професією (див. табл. 2).

Крок 3. Розраховуємо тривалість щорічної додаткової відпустки за кожною професією. Для цього множимо фактично відпрацьовані дні на тривалість додаткової відпустки у розрахунку на 1 день річного робочого періоду за кожною професією (див. табл. 2).

Крок 4. Розраховуємо дні щорічної додаткової відпустки за основною професією (пекаря), які приходяться на дні щорічної основної відпустки.

Перш ніж провести розрахунок, надамо деякі пояснення. Із попереднього кроку бачимо, що за фактично відпрацьовані дні у шкідливих умовах праці робітник має право приблизно на 6 календарних днів додаткової відпустки.

Проте не квапимося із висновками. Адже слід ураховувати, що у квітні 2014 року такий працівник був у щорічній основній відпустці тривалістю 24 календарних дні. Оскільки згідно зі ст. 9 Закону № 504 до стажу роботи, що дає право на отримання щорічної додаткової відпустки, зараховується час щорічної основної відпустки, то до отриманого результату за відпрацьований робочий рік необхідно додати належні дні додаткової відпустки за час перебування працівника у щорічній відпустці.

За основною посадою пекаря відповідно до Списку № 1290-1 та колективного договору робітнику надають 7 календарних днів додаткової відпустки.

Тепер безпосередньо переходимо до обчислення днів щорічної додаткової відпустки за час щорічної відпустки:

(7 : 355) х 24 = 0,47 к. дн.,

де 7 — тривалість щорічної додаткової відпустки за основною професією, вказана у колективному договорі підприємства;

355 — кількість календарних днів без урахування святкових і неробочих днів за період з 02.07.2013 р. по 01.07.2014 р.;

24 — тривалість щорічної основної відпустки.

Крок 5. Визначаємо загальну тривалість щорічної додаткової відпустки. Для цього складаємо результати, отримані у кроках 3 та 4 наших розрахунків: 5,79 + 0,47 ≈ 6 к. дн.

У колективному договорі аптеки вказано: фармацевт, зайнятий відпусканням ліків без рецепту лікаря та виробів медичного призначення, має право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (за роботу в умовах підвищеного ризику для здоров’я). Максимальна тривалість такої відпустки — 7 календарних днів.

Один із таких працівників використав своє право на таку відпустку у повному обсязі за другий робочий рік. За третій робочий рік, який триває для нього з 28.07.2013 р. по 27.07.2014 р, він планує взяти щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці 02.06.2014 р.

Чи має він право на таку відпустку у повному обсязі станом на 02.06.2014 р.?

Довідково: цей працівник перебував на лікарняному з 19.03.2014 р. по 21.04.2014 р. (включно) та з 14.04.2014 по 17.04.2014 р. (включно); здавав кров 27.05.2014 р. й використав належний за це день відпочинку 28.05.2014 р.

Дійсно, працівник, зазначений у запитанні, має право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці як такий, що виконує роботу в умовах підвищеного ризику для здоров’я. Це прямо передбачено роз. 5 розд. XVIII Списку № 1290-2 та цілком обґрунтовано продубльовано у колективному договорі підприємства.

Відзначимо, що її надають пропорційно фактично відпрацьованому часу (п. 6 Порядку № 16-2). Тобто така відпустка підлягає розрахунку на конкретну дату.

Якщо працівник бажає скористатися нею до закінчення робочого року, за який її надають, то тут враховуйте низку нюансів.

Так, незважаючи на те що щорічні відпустки за другий та наступні робочі роки надають у будь-який час року, наперед щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці надавати не доцільно

Річ у тім, що у подальшому можуть виникнути непередбачені обставини, які вплинуть на її тривалість у бік зменшення.

Наприклад, час перебування працівника на лікарняному, у відпустці без збереження заробітної плати, на курсах підвищення кваліфікації тощо, — не зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (лист Мінпраці від 27.01.2011 р. № 14/13/116-11).

Причина — у ці дні працівник не здійснює трудову діяльність в «особливих» умовах. За таким обґрунтуванням день здавання крові та додатковий день відпочинку за це також вилучають із періоду, за який надають щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.

До речі, те саме стосується й щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.

Крім того, не забувайте про вимогу п. 7 Порядку № 16-2: у розрахунок часу, який дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, зараховують ті дні, коли працівник був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, робіт, професій та посад.

Важливо! При наданні такого виду відпустки атестація не потрібна.

Далі переходимо одразу до розрахунку тривалості щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці станом на 02.06.2014 р.

1. Визначаємо загальну кількість календарних днів за період з 28.07.2013 р. по 01.06.2014 р. (включно): 4 + 31 + 30 + 31 + 30 + 31 + 31 + 28 + 31 + 30 + 31 + 1 = 309 к. дн.

Між іншим відзначимо, що при розрахунку щорічної додаткової відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, до уваги беруть відпрацьовані у відповідних умовах робочі дні (див. попередній приклад).

2. Зменшуємо отриману кількість календарних днів на святкові та неробочі, перелічені у ст. 73 КЗпП, що припадають на період з 28.07.2013 р. по 01.06.2014 р. (включно). У вказаному періоді є 8 святкових днів. Здійснюємо розрахунок: 309 - 8 = 301 к. дн.

3. Вилучаємо із стажу роботи, визначеного у п. 2 цих розрахунків, дні перебування працівником на лікарняному (загальна кількість 7 днів) та «донорські» дні (загалом 2 дні): 301 - 7 - 2 = 292 к. дн.

4. Розраховуємо кількість календарних днів щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, що припадає на один календарний день року: 7 : (365 — 10) = 0,0197 к. дн.,

де 7 — загальна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці;

365 — кількість календарних днів у поточному робочому році;

10 — кількість святкових та неробочих днів у поточному робочому році, установлених ст. 73 КЗпП.

5. Розраховуємо кількість днів щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, що може бути надана станом на 02.06.2014 р.: 292 х х 0,0197 ≈ 6 к. дн.

Зверніть увагу! Такий алгоритм розрахунку використовують й при визначенні щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці через ненормований робочий день.

Чи має прибиральник підприємства на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці? Він працює на 0,25 ставки (щодня по 2 години). При цьому на підприємстві установлений 8-годинний робочий день.

Почнемо з того, що не кожний прибиральник може скористатися правом на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.

Річ у тім, що у поз. 60 розд. XXII Списку № 1290-2 йдеться про право на таку відпустку лише прибиральника службових приміщень, зайнятого прибиранням загальних убиралень та санвузлів. Максимальна тривалість відпустка за цією підставою — 4 календарні дні.

Проте навіть виконання прибиральником зазначених видів робіт не завжди є «запорукою» виникнення права на таку відпустку.

Крім здійснення цих робіт, повинна бути дотримана низка критеріїв:

— обов’язок із прибирання загальних убиралень та санвузлів міститься у посадових інструкції працівника;

— право на таку відпустку прописане у колективному договорі підприємства;

— прибиральник займається прибиранням загальних убиралень та санвузлів не менше половини тривалості робочого часу, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад (лист Мінсоцполітики від 15.03.2013 р. № 38/13/82-13).

Зупинимося на останньому критерії. У випадку, наведеному у запитанні, прибиральник працює лише 0,25 ставки (2 години протягом робочого дня). У той час як працівники підприємства здійснюють трудову діяльність 8 годин на день.

За таких умов останній зазначений нами критерій не може бути дотриманий. Адже навіть із 8 годин робочого дня працівнику необхідно прибирати загальні убиральні та санвузли, як мінімум, 4 години на день.

Отже, за обставин, викладених у запитанні, прибиральник не може претендувати на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.

На підприємстві працівник за основним місцем роботи займає 0,75 ставки бухгалтера та за сумісництвом 0,5 ставки менеджера. Чи може він отримати щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день?

Серед різновидів щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці є така, яку надають через ненормований робочий день (ст. 8 Закону про відпустки).

Що розуміти під таким режимом робочого часу? Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу (п. 1 Рекомендацій № 7).

При ненормованому робочому дні працівник виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу. Такий робочий час не відображають у табелі обліку робочого часу й додатково не оплачують

Тому відшкодовують такий відпрацьований понаднормово робочий час шляхом надання щорічної додаткової відпустки. Якщо бути більш точними, то це компенсація працівнику за (п. 3 Рекомендації № 7):

— виконаний обсяг робіт;

— ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі;

— необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу.

Про тривалість такої відпустки сказано у ст. 8 Закону про відпустки й становить вона до 7 календарних днів.

Як й у інших випадках надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, відпустка про ненормований робочий день з переліком претендентів на неї повинна значитися у колективному (або трудовому) договорі.

Враховуйте таку суттєву особливість цієї щорічної додаткової відпустки, визначену п. 2 Рекомендацій № 7:

Працівники, як працюють на умовах неповного робочого тижня, право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день мають. Працівники, зайняті на роботі з неповним робочим днем, права на неї не мають.

Якщо йдеться про поєднання неповного робочого дня та неповного робочого тижня, то право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день також не виникає.

Нагадаємо, що сумісники здійснюють трудову діяльність на умовах неповного робочого часу.

Отже, працівники, які працюють неповний робочий день на умовах сумісництва, підстав для установлення ненормованого робочого часу не мають. Відповідно й на щорічну додаткову відпустку вони не претендують. З цим погоджується й Мінпраці у листі 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06.

Тоді виходить, що ненормований робочий день може бути запроваджений лише за основним місцем роботи. При цьому повинна бути дотримана умова, що за основним місцем роботи працівник зайнятий повний робочий день.

У випадку, наведеному у запитанні, працівник й за основним місцем роботи працює на 0,75 ставки, тобто неповний робочий день. Отже, й за основним місцем роботи він не має право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день.

Резюмуємо: працівник, вказаний у запитанні, не може скористатися щорічною додатковою відпусткою за ненормований робочий день як за основним місцем роботи (бухгалтером), так й за сумісництвом (менеджером).

Наостанок відзначимо цікаву деталь. Навіть якщо працівник працює за повним робочим днем за основним місцем роботи й одразу приступає до виконання роботи на умовах сумісництвом — він все одно не може скористатися щорічною додатковою відпусткою за ненормований робочий день за основною посадою. Вважається, що у нього немає можливості для того, щоб працювати понаднормово за основною посадою.

	висновки
	Конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки вказують у колективному договорі. Атестація робочого міста необхідна для надання щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці , а для щорічної додаткової відпустки за особ­ливий характер праці вона не потрібна . Тривалість щорічної додаткової відпустки залежить від часу зайнятості працівника у певних умовах. І не факт, що він отримає право на неї максимальною тривалістю. Тому для кожного працівника тривалість такої відпустки розраховують окремо.