Бухгалтерський калейдоскоп. Податок на нерухомість: відколи платити більше?

Податок на нерухомість: відколи платити більше?

Олександр Голенко, шеф-редактор

Спочатку формальності. Усі зміни, які ми тут змушені обговорювати, вмістилися у три нещасні рядки Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166-VII (далі — Закон № 1166). По суті, змін тільки дві.

Перша зміна стосується всіх платників цього податку (причому деякі фізособи, які раніше не були його платниками, тепер можуть ними стати). Увага, ось ця зміна: скрізь у тексті ст. 265 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) слова «житлова площа» замінено на «загальна площа».

Не обтяжуватимемо вас, шановні читачі, сухими визначеннями житлової та загальної площі квартири. Бухгалтеру достатньо знати, що обидва ці показники є у правовстановлюючих та/або технічних документах на квартиру. Обговоримо краще фіскальні наслідки нововведення.

Насамперед шляхом такої заміни слів змінено базу обкладення податком на нерухомість (див. п.п. 265.3.1 ПКУ), звісно, у бік збільшення. Вочевидь, це призводить до істотного збільшення суми податку, причому найсильніше для однокімнатних квартир (де житлова площа становить меншу частку в загальній площі квартири). За нашими приблизними підрахунками, база оподаткування збільшилась на 20 — 50 %.

Щоб завершити з фізичними особами, зазначимо, що ті з них, хто:

— вже і так був платником цього податку, тепер платитиме значно більше. Проте таке збільшення вони відчують лише наступного року, оскільки контролюючий орган нараховує фізособам податок на нерухомість у поточному році за попередній (див. п.п. 265.7.2 ПКУ);

— досі не потрапляв до числа платників завдяки зменшенню податкової бази згідно з п.п. 265.4.1 ПКУ, цілком можливо, тепер стане платником — через сумарне перевищення загальною площею своєї житлової нерухомості все тих же неоподатковуваних лімітів, які законодавець не збільшив.

Про те, як до останнього часу розраховувався податок на нерухомість для фізичних осіб, ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 64, с. 31.

Так, законодавець тепер надав право місцевим радам на підставі п.п. 265.4.2 ПКУ компенсувати значне зростання податку для фізичних осіб шляхом адресних пільг, і це ми вважаємо другою зміною, що внесена Законом № 1166.

Таке право, звісно, в місцевих рад тепер є, але…

У будь-якому разі фізособам залишається спокійнісінько очікувати, поки їм надішлють податкове повідомлення-рішення згідно з п.п. 265.7.2 ПКУ.

Що ж стосується платників податку — юридичних осіб, на яких «зменшувальний» п.п. 265.4.1 ПКУ не поширюється, то їм залишається просто «платити більше». Причому розщедритися більше, ніж планувалося, їм доведеться вже цього року, оскільки декларування і сплату «нерухомого» податку вони здійснюють «рік у рік».

Отже, тепер ми говоримо тільки про платників-юросіб.

Як відомо, згідно з п.п. 265.7.5 ПКУ такі платники розраховують і сплачують податок самостійно. Якщо хто забув нюанси такого розрахунку, ви можете освіжити пам’ять, прочитавши докладну статтю про це в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 12, с. 27. Ми ж зупинимося тут лише на невідкладних питаннях.

Усім зрозуміло, що тепер потрібно «переузгодити» своє податкове зобов’язання.

«До коли?» — на це запитання ПКУ прямої відповіді не дає. За аналогією можна сказати ось що. Для іншого випадку збільшення бази оподаткування — за новоствореним об’єктом житлової нерухомості — той самий п.п. 265.7.5 ПКУ надає платнику на декларування один місяць із дня набуття права власності на новий об’єкт. Імовірно, податківці захочуть поширити цей підхід і на обговорювану ситуацію.

У будь-якому разі, оскільки нова база оподаткування запрацювала з 1 квітня, тобто з першого дня другого календарного кварталу, то можна стверджувати: допоки не буде пропущено строк сплати авансового внеску за цей квартал року — 30 липня, у податківців не буде підстав говорити про недоплату.

За якою формою декларувати? Для відповіді на це запитання можна використати іншу аналогію — ситуацію з декларуванням плати за землю (і не тому, що дуже вже схожі форми цих декларацій, а тому, що подібними є ситуації з їх недавнім затвердженням/перезатвердженням). Отже, фахівці Міндоходів у БЗ (категорія 112.05) повідали, що до 01.01.2015 р. подається стара форма «земельної» звітності (див. новину в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 28, с. 4). На цій підставі ми можемо стверджувати, що «переузгоджувати» податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно за 2014 рік у частині авансових внесків, що припадають на другий — четвертий квартали року, слід за формою податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яку затверджено наказом Мінфіну від 25.12.2012 р. № 1408. Скажемо по секрету: ми перевірили, в OPZ «висить» саме цей бланк (код J03021).

Наступне запитання: подавати «нову звітну» чи «уточнюючу» декларацію? З практичної точки зору це зводиться до правильного заповнення відповідного поля з кодом типу декларації 01 — 03 в реквізиті 1. Тож, незважаючи на відсутність будь-яких чітких вказівок із цього приводу (і відсутність порядку складання цієї декларації взагалі), у цьому випадку ми пропонуємо подавати уточнюючу декларацію (код типу декларації 03). Таку ж позицію займають і «районні» столичні податківці — див. за посиланням http://kyiv.minrd.gov.ua/okremi-storinki/arhiv1/141645.html.

Аргумент тут один: закінчився граничний строк подання звітної декларації — 20 лютого, тому намагатися подавати звітну нову декларацію вже запізно.

До речі, не забудьте вказати порядковий номер декларації за рік (цей реквізит є обов’язковим для заповнення)! Якщо в поточному році ви поки що подали тільки одну — звітну — декларацію, то в цьому реквізиті потрібно знову проставити цифру 1, оскільки в такому разі уточнююча у вас теж буде першою (серед уточнюючих). Ця нумерація ведеться окремо за кожним типом декларації!

Часто виникають спори щодо заповнення реквізиту 2 декларації. Ми вважаємо, що текст виноски 2 на самій формі декларації не залишає сумнівів, що це поле («починаючи з») призначене конкретно для зазначених у цій виносці випадків, тому його заповнювати в нашій ситуації не слід. Увага: потрібно заповнити поле «з урахуванням уточнень» згідно з виноскою 3. До речі, до такого висновку підштовхує і лист Міндоходів від 27.05.2013 р. № 3492/6/99-99-15-03-01-16 («Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 68). У цьому випадку зазначаємо у відповідних клітинках цього поля — 01 (число) і 04 (місяць).

Що стосується поля «за ___ квартал» і недоречної виноски 4, то поспішаємо заспокоїти — згідно із вказівками OPZ це поле взагалі не є обов’язковим для заповнення. А тому його можна проігнорувати, тим більше що і БЗ (див. підкатегорію 106.08) чітких роз’яснень із цього приводу не дає…

Заповнення інших реквізитів заголовної та заключної частин декларації труднощів викликати не може, а ось стосовно табличної частини декларації давайте для її заповнення скористаємося вихідними даними із зазначеної раніше статті (див. там же рис. 1 «Фрагмент звітної декларації…» на с. 32).

В обговорюваному контексті припустимо для нашого прикладу, що одна квартира (житловою площею 85 кв. м) має загальну площу 110 кв. м, а інша (житловою площею 220 кв. м) — загальну площу 260 кв. м.

Зверніть увагу: нам доведеться ігнорувати ту обставину, що у графі 3 табличної частини форми красується слово «житлова». Сподіваємося, якщо не Мінфін, то хоча б Міндоходів змінить свою стару/нову форму відповідним чином. А поки що радимо подавати уточнюючу «нерухому» звітність, користуючись правом, наданим п. 46.4 ПКУ. Упевнені, що ви його добре знаєте: за необхідності платник податків може разом із податковою декларацією подати доповнення до неї в довільній формі. У ньому ви поясните, що декларація заповнена вами у повній відповідності до ПКУ, тобто у графі 3 насправді наведена саме загальна площа.

Заповнена таблична частина нашої уточнюючої декларації матиме такий вигляд.

Пояснимо наші розрахунки.

Річна сума податку виходячи з нової бази відповідно:

— за однією квартирою: 110,00 х 12,18 = 1339,80;

— за другою квартирою: 260,00 х 32,89 = 8551,40.

До речі, зверніть увагу: загальна площа другої квартири перевищила планку 240 кв. м, тому ми застосували до неї ставку податку не 1%, як до першої квартири, а 2,7%.

Квартальна частка відповідно:

— за однією квартирою: 1339,80 : 4 = 334,95;

— за другою квартирою: 8551,40 : 4 = 2137,85.

Не лякайтеся, якщо програма OPZ самовільно проставить певну суму штрафу в рядку 12 — цю гидоту потрібно просто видалити, адже ви ніяк не помилку виправляєте! Будьте впевнені, приводу для формальних претензій не буде, адже і в уточнюючій декларації, що подається, наприклад, при придбанні нового об’єкта протягом року, рядок 12 теж порожній і це нікого не напружує.

На завершення нагадаємо, що разом із такою уточнюючою декларацією з податку на нерухоме майно слід подати Додаток «Відомості про наявні об’єкти житлової нерухомості» і, звісно ж, проставити хрестик про це у відповідній клітинці декларації.

І найголовніше — не забудьте сплатити податок за найближчим і майбутніми строками (до 30.04.2014 р. — у колишньому розмірі, визначеному у звітній декларації; до 30.07.2014 р., до 30.10.2014 р. і до 30.01.2015 р. — у новому розмірі, визначеному в уточнюючій декларації, про основні правила складання якої ми вам сьогодні розповіли).

Сподіваємося, що це — найбільша і головне — єдина неприємність у діяльності вашого підприємства.

	висновки
	З 1 квітня 2014 року база податку на нерухоме майно значно збільшилася, і це позначиться на сумах подальших квартальних авансових внесків із цього податку (за 2 — 4 квартали). Для коригування податкових зобов’язань юридичним особам — платникам податку на нерухоме майно слід подати уточнюючу декларацію. У цій уточнюючій декларації не слід зазначати суму штрафу, оскільки підставою для такого штрафу може бути тільки виправлення допущеної помилки, а в нашому випадку ситуація інша: законодавець збільшив базу оподаткування.