 | відповідальність |  |
Реєстр ПН не подали/подали несвоєчасно: чим це загрожує?
Ми подали Реєстр виданих та отриманих накладних із запізненням. Що нам за це буде?
(м. Харків)
Перед і після граничних строків подання звітності нашу гарячу лінію, як правило, «засипають» запитаннями. Те, з яким нам потрібно розібратися сьогодні, одне з «найгарячіших», але тягнеться воно ще з «докодексних» часів. Причому сьогодні податківці вирішили змінити свою позицію: за такі порушення вони мають намір накладати штраф за п. 121.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). Тепер улаштовуйтеся зручніше, обговоримо все по черзі.
Будь-який платник ПДВ повинен подавати в електронній формі Реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр). Робити це потрібно щомісяця (протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця), у тому числі «квартальникам» із ПДВ. Іноді ці строки платники порушують або ж, рідше, Реєстри зовсім не подають. Причини найрізноманітніші: зокрема, забувають подавати Реєстр за перший неповний місяць, у якому зареєструвалися платниками ПДВ, податківці відмовляються прийняти Реєстр через те, що його окремі поля містять неприпустимі символи, тощо. Чого ж очікувати, якщо граничні строки звітності вже минули, а Реєстр так і не подано?
Для відповіді пригадаємо: Реєстр — це не додаток до декларації. Він є самостійною звітністю з ПДВ (п. 10 розд. I, пп. 13 і 14 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів від 13.11.2013 р. № 678). Отже, якщо його не подати, відмовити у прийнятті декларації податківці не мають права.
На жаль, контролери цьому висновку опираються. Так, неподання Реєстру вони прямо назвали в переліку підстав для невизнання декларації з ПДВ (див. додаток 6 до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПСУ від 14.06.2012 р. № 516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 63, с. 4). Причому їх не бентежить навіть позитивна для платників судова практика (див., наприклад, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 р. у справі № 2а-14111/11/2670, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 р. у справі № 804/283/14).
Чи змінилося щось зараз? В одній зі свіжих консультацій з Бази знань (читайте її на с. 40 цього номера) вони про цей наслідок умовчали. Але, всупереч цьому, сумніваємося, що їх підхід змінився. Чому? Як мінімум тому, що зазначені Методичні рекомендації все ще чинні. Крім того, у попередніх консультаціях вони теж, як правило, не вказували прямо на те, що в разі неподання/несвоєчасного подання Реєстрів відмовлятимуть у прийнятті декларацій.
Наступний момент: яких штрафних санкцій очікувати? У минулому податківці наполягали на штрафі, передбаченому п. 120.1 ПКУ: за неподання/несвоєчасне подання податкової декларації/розрахунку (див. лист ДПСУ від 26.09.2012 р. № 2602/0/61-12/18-8515). При цьому, якщо, наприклад, результатом неподання Реєстру стала відмова у прийнятті декларації, то з таким підходом, хоча і «скрегочучи зубами» (як ми вже говорили, це не підстава для відмови у прийнятті декларації), можна було б погодитися. У такому разі дії контролерів принаймні пояснювалися тим, що штраф накладається за неподання/несвоєчасне подання декларації, а не Реєстру.
Але, на жаль, фіскали наполягали на тому, що штраф за п. 120.1 ПКУ застосовується саме за неподання/несвоєчасне подання Реєстру. Зрозуміло, що такий підхід був незаконним: адже зазначений штраф прив’язується до декларації/розрахунку (п. 46.1 ПКУ), яким Реєстр за визначенням не є. Із цим погоджувалися і суди (див. постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2013 р. у справі № 816/51/13-а).
Тепер підхід податківців змінився. У зазначеній вище консультації (див. на с. 40 цього номера) вони дійшли висновку, що в такому разі застосовується штраф за п. 121.1 ПКУ. Нагадаємо: він накладається, зокрема, за неподання контролерам оригіналів документів або їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ. Становить він 510 грн., а в разі повторності — 1020 грн. Що це означає для вас? Як мінімум те, що платити доведеться більше
. Адже цей штраф у загальному випадку втричі перевищує той, на якому податківці наполягали раніше.
Але чи є правильним такий підхід? Давайте подивимось. Щоб підтвердити його, податківці послалися на визначення податкового контролю (п. 61.1 ПКУ). Зробили вони це, мабуть, для того, щоб нагадати: таким контролем вважаються і перевірки (п.п. 62.1.3 ПКУ), у тому числі камеральні. При цьому Реєстри подаються саме при проведенні зазначених перевірок. Як бачите, усе доволі логічно, тому сперечатися з таким підходом буде складно. Тим більше, що його, як правило, підтримують і суди (див. постанову ВАСУ від 03.12.2013 р. у справі № К/800/17307/13, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 р. у справі № 822/2262/13-а, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 р. у справі № 811/853/13-а).
Водночас іноді платникам удається переконати служителів Феміди у протилежному. У таких випадках суди мотивують свої рішення тим, що, встановлюючи відповідальність за неподання документів/їх копій, п. 121.1 ПКУ проте не охоплює Реєстри. Тобто вони не вважаються «документом» у цілях застосування цього штрафу (див. постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 р. у справі № 2а/0470/13991/12). Раціональне зерно в такому підході, звісно, є, але попереджаємо: обстояти його буде непросто.
Підбиваючи підсумок, звернемо вашу увагу ще на кілька цікавих нюансів. По-перше, повторність для цілей п. 121.1 ПКУ. Застосувати її можуть лише в тому випадку, якщо протягом 365/366 календарних днів на вас уже накладали цей штраф за неподання документів (тобто складали відповідне податкове повідомлення-рішення). Детальніше про штрафи, у тому числі й цей, читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 75, с. 4.
По-друге, у консультації на с. 40 податківці нічого не зазначили про застосування адмінштрафу за ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х. Але це не означає, що його не накладатимуть. Про це свідчать консультація в підкатегорії 101.31 БЗ та численні судові рішення (хоча чимало таких справ закриваються за малозначимістю та через пропущення строків для накладання штрафу).
Віталій Смердов, податковий експерт
