Порядок оподаткування сільгосппідприємств податком на прибуток великою мірою є загальним. Тому немає сенсу повторювати ті правила складання цієї декларації, що розповсюджуються на всіх платників. За необхідності освіжити в пам’яті окремі моменти сільгосппідприємства завжди можуть, звернувшись до наших попередніх публікацій (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 30, с. 23; № 9, с. 36).
Щодо особливих, так би мовити, «сільськогосподарських» правил оподаткування аграріїв, то тут читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 61, с. 4, але при цьому враховуйте окремі нюанси 2014 року.
Відразу «беремо бика за роги»: спочатку розповімо вам про звітність, потім — про облікові питання.
Звітний «сільгоспрік»
Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції (хто конкретно до них належить, див. ст. 155 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV; далі — ПКУ), з точки зору податку на прибуток, вважаються, так би мовити, «річниками». Тобто платниками, які звітують з цього податку та розраховуються з бюджетом за підсумками звітного податкового року.
Щоправда, річний податковий період з метою обчислення посдатку на прибуток для них встановлено дещо незвично — він починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року (п.п. 152.9.1 ПКУ). Та все одно вони мають керуватися загальним правилом п. 49.18 ПКУ, за яким, зокрема, граничний строк подання ними податково-прибуткової декларації за звітний сільгоспрік з 01.07.2013 р. по 30.06.2014 р. включно, припадає на 29 серпня 2014 року (п’ятниця).
Сплата сільгосппідприємствами податку на прибуток має бути здійснена одним платіжним документом за загальною сумою двох декларацій (чому двох, пояснимо далі), не пізніше 8 вересня 2014 року (понеділок). До речі, без сплати авансових внесків ні в поточному, ні в майбутніх роках.
На сільгосппідприємства не розповсюджуються вимоги абзацу четвертого п. 57.1 ПКУ щодо щомісячної сплати авансових внесків з податку на прибуток без подання податкової декларації
Хто може, хто ні
Гадаємо, коло сільгосппідприємств, які мають/не мають право сплачувати податок на прибуток за підсумками звітного податкового сільгоспроку, для наших читачів давно відоме. Тому, не переказуючи норми ст. 155 ПКУ щодо можливості їх застосування сільгосппідприємствами, звернемо увагу лише на окремі моменти принципового характеру:
1) сільгосппродукція має відповідати її визначенню, наведеному у ст. 209 ПКУ;
2) дохід підприємства від продажу сільгосппродукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік має перевищувати 50 % загальної суми доходу. Тобто, розмір так званого критерію «сільгосп-частки» має бути більшим 50 %;
3) такий порядок подання звітності та сплати податку не поширюється на підприємства, основною діяльністю яких є виробництво та/або продаж продукції квітково-декоративного рослинництва, дикорослих рослин, диких тварин і птахів, риби (крім риби, виловленої в річках та закритих водоймах), хутряних товарів, лікеро-горілчаних виробів, пива, вина й виноматеріалів (крім виноматеріалів, що продаються для подальшої переробки), які оподатковуються в загальному порядку.
Звітність за двома деклараціями
Як в минулих роках, так і в цьому році, аграрії мають звітувати двома деклараціями з податку на прибуток. Причиною тому є різні ставки податку для двох суміжних півріч, що включаються до звітного «сільськогосподарського» податкового року:
з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно — 19 %;
з 1 січня 2014 року — 18 % (див. п. 10 підрозд. 4 розд. XX ПКУ).
Аграрії застосовують єдину для всіх платників податку на прибуток форму декларації
З 24.01.2014 р. чинною є форма декларації, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 872 (далі — декларація № 872). Вона прийшла на зміну декларації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 р. № 1213 (далі — декларація № 1213), що була чинною до зазначеної вище дати.
Водночас відзначимо, що ані попередня, ані чинна форма декларації не передбачають відображення як зміни ставки податку протягом звітного періоду, так і особливостей складання декларації, пов’язаних з установленням для виробників сільгосппродукції специфічного звітного податкового року, що не збігається з календарним роком.
Два різних розміри ставок податку протягом річного податкового періоду (з 1 липня 2013 року по 30 червня 2014 року) зумовлюють складання та подання двох декларацій з податку на прибуток:
— одну (за послідовністю складання вона має бути першою) — за період з 1 липня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно (далі — перша декларація);
— другу — за період з 1 січня 2014 року по 30 червня 2014 року включно (далі — друга декларація).
До речі, з вибором форм повної ясності, на жаль, немає. Так, у повідомленні ГУ Міндоходів у Рівненській області* зазначено, що такі платники мають подати дві декларації:
за період з 01.07.2013 р. по 31.12.2013 р. — декларацію № 1213;
за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. — декларацію № 872.
* Див. за посиланням http://rv.minrd.gov.ua/media-ark/news-ark/156519.html.
При заповненні декларацій сільгоспвиробник повинен зробити у полі 9 відмітку «Податкова декларація платника податку на прибуток, основною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції».
Крім того, рівненські податківці радять у формі декларації № 1213 за звітний період з 01.07.2013 р. по 31.12.2013 р. у полі 2 зазначити «II — IV квартали», а за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. у полі 2 «Звітний (податковий) період 2014 року» декларації № 872 проставити позначку «півріччя».
Проте нам відомий і інший підхід контролерів на місцях — подавати дві «податково-прибуткові» декларації за обидва зазначені півріччя 2013/2014 років лише за однією новою формою. Тобто, звітувати деклараціями № 872. Тому поки є час, рекомендуємо уточнити це питання в своїй податковій інспекції, звернувшись до неї за індивідуальною податковою консультацією у порядку, визначеному ст. 52 ПКУ.
Майте на увазі ще й те, що згідно з п. 46.2 ПКУ платник податку на прибуток має подати разом із відповідною податковою декларацією фінансову звітність. Однак і в цьому питанні для сільськогосподарників не все так прозоро, як би хотілося. З буквального тлумачення норм п. 46.2 ПКУ випливає, що фінзвітність має подаватисьза 2013 рік. Водночас окремі податківці виказують думку про подання фінзвітності великими та середніми сільгосппідприємствами також і за перше півріччя 2014 року. Тому для цілковитої упевненості теж радимо звернутись за роз’ясненням до своїх місцевих податківців.
Декларацій дві, ситуацій чотири, а результат один
На жаль, у торішній консультації фахівців Міндоходів («Вісник податкової служби України», 2013, № 24, с. 14) щодо звітності за 2012/2013 рік, практично нічого не говориться про нюанси визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток за узагальненим розрахунком.
Щодо співставлення та узагальнення показників двох окремих декларацій за календарні півріччя (друге 2013 року і перше 2014 року) з визначенням кінцевого результату доречніше звернутись до більш давньої консультації фахівців ДПСУ («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 45, с. 43) щодо звітності за 2011/2012 рік. Нею певною мірою можна керуватись і в поточному році. Адже в ній прямо зазначено: аналогічний підхід застосовується при складанні та поданні декларації з податку на прибуток за майбутні звітні податкові роки, в тому числі і за відповідні календарні півріччя 2013/2014 років.
Головне правило — податок визначається за сумою позитивних та від’ємних значень першої та другої декларацій
Порядок визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток у цілому за звітний податковий рік у розрізі чотирьох можливих ситуацій відобразимо в табличному вигляді (див. на с. 28).
Зазначене в таблиці, гадаємо, зрозуміле без зайвих пояснень. Водночас акцентуємо увагу на низці інших важливих моментів.
1. В усіх ситуаціях при визначенні показника рядка 07 першої декларації (за період з 01.07.2013 р. по 31.12.2013 р.) за рядком 06.5 слід ураховувати узагальнене від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) 2012/2013 сільгоспроку.
Не станемо переказувати, а лише відзначимо, що порядок урахування у наступних податкових періодах від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток передбачено ст. 150 ПКУ. Крім того, у 2012 — 2015 роках треба враховувати особливості, встановлені п. 3 підрозд.4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
2. Отримані збитки (від’ємне значення) за звітний податковий 2013/2014 сільгоспрік підлягають урахуванню у майбутньому звітному податковому році у загальному порядку.
3. У кожному випадку відображення результатів порівняння та перенесення додатного і від’ємного значень об’єкта оподаткування та особливостей складання двох окремих декларацій мають бути надані пояснення в довільній формі відповідно до п. 46.4 ПКУ.
4. До визначеного за двома деклараціями узагальненого показника об’єкта оподаткування має застосовуватись та ставка податку, що відповідає періоду (півріччю) декларування позитивного значення.
Наприклад, якщо прибуток отримано за «позитивною» першою декларацією, ставка податку застосовується у розмірі 19 % із зазначенням її в показнику графи 1 рядка 11 «від’ємної» другої декларації.
5. Податок на прибуток сплачується лише із суми перевищення позитивного значення об’єкта оподаткування над від’ємним.
Доходи
А тепер дійшла черга до нюансів податкового обліку аграріями доходів та витрат.
Насамперед звернемо увагу на п.п. 136.1.2 ПКУ: до доходів платника податку, який зареєстрований як суб’єкт спецрежиму ПДВ згідно із ст. 209 ПКУ, включається позитивна різниця між сумами ПДВ, нарахованими таким сільгосппідприємством на ціну поставлених ним сільгосптоварів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами ПДВ, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених ст. 209 ПКУ.
Крім п.п. 136.1.2 ПКУ, щодо включення пільгової суми сільгосп-ПДВ до складу доходів та їх оподаткування податком на прибуток відзначимо і п.п. 135.5.10 ПКУ. Причому останній за сферою розповсюдження навіть ширше за перший. Сплатити податок на прибуток мають сільгосппідприємства (не лише зареєстровані як суб’єкти спецрежиму ПДВ, а й незареєстровані ними), що отримали дотації, субсидії, капітальні інвестиції з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів.
Звісно, це прямо стосується і сільгосппідприємств-тваринників, які залишають в своєму розпорядженні суми ПДВ згідно з п 209.18 ПКУ. Як ми розуміємо, визнати такі суми ПДВ дотаціями все ж доведеться. Навіть за відсутності транзиту коштів: спочатку до бюджету, а потім у зворотному напрямку. Тут головне не формальний підхід, а суть: сільгосппідприємство фактично отримує бюджетну дотацію шляхом залишення суми ПДВ у його розпорядженні.
Віднесення до складу витрат від’ємного значення суми пільгового сільгосп-ПДВ нормами ПКУ не передбачено
Отже, у цьому питанні ПКУ демонструє лише односторонній підхід.
Не забуваймо і ще один вид коштів ПДВ-походження, що можуть отримувати сільгосппідприємства внаслідок застосування переробними підприємствами спецрежиму оподаткування ПДВзгідноз п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. На такі кошти теж розповсюджуються вимоги п.п. 135.5.10 ПКУ, а отже, вони мають бути включені до складу доходів та оподатковані податком на прибуток.
Витрати
До складу витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті. Нагадаємо: нарахування плати за таку землю відображається за рядком 06.4.15 додатка IВ до декларації № 1213 (у рядку 06.4.17 додатка IВ до декларації № 872).
Щодо земель, що використовуються в сільськогосподарському виробничому обороті, то на суму податку на такі землі зменшується сума податку на прибуток (абзац третій ст. 155 ПКУ). При цьому акцентуємо увагу на таких моментах:
1) на суму податку на землю зменшується саме податок на прибуток, а не об’єкт оподаткування. Зменшення нарахованого податку на прибуток на суму податку на землю відображається за рядком 13.6 таблиці 1 додатка ЗП до декларації (як № 1213, так і № 872);
2) із двох передбачених п.п. 14.1.147 ПКУ видів плати за землю, а саме: земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, у наведеному вище абзаці третьому ст. 155 ПКУ говориться лише про податок на землю. Щодо орендної плати, то цей вид земельного платежу відноситься до витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, у загальному порядку;
3) незалежно від порядку подання «земельної» декларації — один раз за весь рік (мається на увазі саме календарний рік) чи щомісячно протягом року — плату за землю, що не використовується в сільгоспвиробництві, сільгосппідприємство має право включити до складу витрат лише за ті місяці календарного року, що відносяться до звітного податкового сільгоспроку. Тобто, за період з 01.07.2013 р. по 30.06.2014 р.
Аналогічний підхід має бути і щодо податку на землю, що використовується в сільгоспвиробництві. Тобто сума нарахованого податку на прибуток зменшується на суму податку на землю, що використовується у сільгоспвиробничому обороті, нараховану за звітний податковий сільгоспрік.
Витрати на страхування сільськогосподарських культур та тварин згідно з п. 138.4 ПКУ визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів. Такої ж думки дотримуються і податківці (див. «Вісник податкової служби України», 2013, № 24, с. 18).
Якщо умови страхування передбачають виплату, то застраховані збитки, яких зазнав платник податку у зв’язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, у якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів за податковий період їх отримання (абзац другий п.п. 140.1.6 ПКУ).
На цьому поставимо крапку та побажаємо шановним аграріям успіхів та благополуччя.
Таб. Порядок визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток за звітний податковий 2013/2014 сільгоспрік
| Ситуація | Декларація | Результати податкового обліку за декларацією | Перенесення значення об’єкта оподаткування та результат співставлення показників | Узагальнений результат | Ставка податку, % | Порядок відображення окремих показників | В органах ДПС до КОР платника інформація заноситься з: |
| 1 | перша | прибуток | прибуток оподатковується податком окремо за кожною декларацією і з одної до другої не переноситься | прибуток | 19 % (у рядку 10*) | податок на прибуток у рядку 11 | обох декларацій |
| друга | прибуток | 18 % (у графі 1 рядка 11) | |||||
| 2 | перша | збиток | суму від’ємного значення першої декларації (показник ряд. 07), необхідно у повному обсязі перенести до рядка 06.5 другої декларації зі знаком «+» (плюс) | збиток | — | від’ємне значення об’єкта оподаткування в рядку 07 другої декларації | другої декларації, в якій уже враховано результат першої |
| друга | збиток | ||||||
| 3 | перша | прибуток | суму позитивного значення першої декларації (показник ряд. 07), необхідно у повному обсязі перенести до рядка 06.5 другої декларації зі знаком «-» (мінус)** | прибуток, якщо позитивне значення більше від’ємного | 19 % (у графі 1 рядка 11 другої декларації) | у другій декларації у рядках 11, 14 та 16 відображається сума податку, визначена за залишком позитивного значення. При цьому в аналогічних рядках першої декларації ставляться прокреслення | |
| друга | збиток | збиток, якщо позитивне значення менше від’ємного | — | у рядках 11, 14 та 16 першої декларації ставляться прокреслення, а у рядку 07 другої декларації відображається залишкова сума від’ємного значення | |||
| 4 | перша | збиток | суму від’ємного значення першої декларації (показник ряд. 07) необхідно у повному обсязі перенести до рядка 06.5 другої декларації зі знаком «+» (плюс) | прибуток, якщо від’ємне значення менше позитивного | 18 % (у графі 1 рядка 11 другої декларації) | податок на прибуток у рядку 11 другої декларації | |
| друга | прибуток | збиток, якщо від’ємне значення більше позитивного | — | від’ємне значення об’єкта оподаткування в рядку 07 другої декларації | |||
| * Ставка податку в рядку 10 при застосуванні старої форми декларації № 1213. У новій формі, тобто декларації № 872 ставку наводять у графі 1 рядка 11. ** Оскільки форма декларації не містить спеціальних рядків для перенесення позитивного значення, деякі фахівці податкового відомства рекомендують відхилитися від звичного алгоритму заповнення декларації, що передбачає перенесення лише від’ємного значення. В цьому випадку до декларації треба прикласти пояснення відносно показника рядка 06.5 другої декларації. | |||||||
висновки
-
Сільгосппідприємства за звітний 2013/2014 рік мають подати дві «прибуткові» декларації щодо двох окремих календарних періодів: 01.07.2013 — 31.12.2013 р. та 01.01.2014—30.06.2014 р.
-
На наш погляд, для цього мають застосовуватись стара і нова форми декларації, тобто № 1213 та № 872, відповідно. Гадаємо, це вибір кращий, аніж варіант зворотної дії з розповсюдженням нової форми декларації № 872 на звітний період ще до її появи.
- До доходів включається позитивна різниця спецрежимного сільгосп-ПДВ, проте від’ємна різниця до витрат не включається.
