До розрахунку БВ «нерезидентський» ПДВ потрапить у періоді, наступному за його включенням до рядка 12.4 декларації. Давайте розберемося, чому.
Порядок отримання БВ прописано у ст. 200 ПКУ. У ній передбачено, що:
— від’ємне значення, яке виникло за підсумками звітного періоду (рядок 20.2 декларації), зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду (тобто переноситься до рядка 21.1 наступної декларації) (п. 200.3 ПКУ);
— якщо в наступному періоді через це утворився «мінус» (заповнено рядок 22 декларації), платник заявляє суму до відшкодування (п. 200.4 ПКУ).
Таким чином, право на БВ виникає, якщо в декларації другий період поспіль формується від’ємне значення.
У «нерезидентсько-послуговому» випадку таким другим періодом буде період, наступний за періодом відображення суми ПДВ у рядку 12.4 декларації
Наочно ситуацію проілюструємо схемою (прийняті скорочення: ПЗ — податкові зобов’язання, ПК — податковий кредит):
Як бачимо, право на БВ виникає в періоді, наступному за тим, у якому «нерезидентський» ПДВ потрапив до податкового кредиту (був відображений у рядку 12.4 декларації).
І на підтвердження — приклад. Припустимо, в лютому 2014 року отримано послуги від нерезидента (для спрощення приймемо, що інших операцій не було). Податкові зобов’язання з ПДВ із послуг нерезидента (умовно в сумі 2000 грн.) відображено в рядку 7 декларації за лютий.
Тоді:
— у березні ця сума ПДВ потрапить до податкового кредиту (п.п. «в» п. 198.1, пп. 198.2, 208.2 ПКУ). Заповнено рядок 12.4 декларації з ПДВ. Як наслідок виявляться заповненими рядки 19 і 20.2 декларації за березень. Тому березень — перший період декларування від’ємного значення. Проте в березні право на БВ ще не виникає;
— у квітні до рядка 21.1 квітневої декларації перейде значення з рядка 20.2 березневої декларації з ПДВ. І далі сума з рядка 21.1 потрапить до рядка 22.
Отже, квітень буде другим періодом декларування від’ємного значення. А тому саме у квітні виникає право заявити БВ.
Тобто рядки декларації за лютий-квітень потрібно заповнити так:
Таким чином, «нерезидентсько-послуговий» ПДВ можна заявити до відшкодування у квітні — періоді, наступному за періодом його відображення в рядку 12.4 декларації. Додамо, що розрахунок БВ потрібно навести в додатку Д2 (до рядка 22) і додатку Д3 (до рядка 23) до декларації за квітень. Саме додаток Д2 покаже, що сума, яка заявляється до відшкодування, виникла завдяки «нерезидентському» ПДВ, що потрапив до податкового кредиту минулого періоду (березня).
А от заявити БВ місяцем раніше (скажімо, у березні — періоді, наступному за його відображенням у рядку 7 декларації) не вдасться. Адже в декларації за березень ще не заповнено рядок 22 (березень — тільки перший період декларування від’ємного значення). Тому право на БВ у березні (періоді, наступному за відображенням такого ПДВ в рядку 7) ще відсутнє.
