(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/11
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2014/№ 63

Податок на прибуток: формування витрат

Як розрахувати податок на прибуток, якщо собівартість послуг формується кілька періодів? Як комунальному підприємству враховувати кошти за комунальні послуги, надані до 01.01.2014 р.? Як правильно відобразити в податковому обліку вартість рекламних листівок, банерів (стендів), а також одягу для промоутерів, який виготовлявся безпосередньо для промоакцій? Чи повинен продавець ПММ видати видаткову накладну, якщо з ним попередньо був укладений договір і паливо відпускається за талонами?

 

Якщо собівартість послуг формується декілька періодів

Реалізація послуг була тільки в червні 2014 року. В інший час не було. Які витрати в податковому обліку враховувати, а які — ні? Наприклад, чи можна зарплату фахівців із січня по травень 2014 року та з липня і до кінця року віднести в податковому обліку на витрати?

Людмила

У цьому випадку діяльність підприємства не призупинялася і процес створення послуг не припинявся. Просто їх реалізація відбулася пізніше (у червні) — у міру ступеня завершеності надання послуг. До речі, визнавати доходи за послугами виходячи зі ступеня завершеності операції прямо вимагають пп. 10 — 11 П(С)БО 15. Отже, у діях підприємства все правильно.

Що стосується понесених витрат, пов’язаних зі створенням послуг, то для їх обліку важливо з’ясувати: формують вони собівартість послуг чи ні.

Так, витрати, які включаються до собівартості послуг (наприклад, витрати на матеріали, амортизацію, у тому числі, як зазначено у запитанні, заробітну плату фахівців, уключаючи ЄСВ), протягом усього періоду створення послуг збираються за  Дт рах. 23 (Дт 23 — Кт 20, 22, 13, 661, 651, 631, 685). Також у такому разі щомісячно розподіляються і списуються загальновиробничі витрати (ЗВВ), що виникають:

— змінні та постійні розподілені ЗВВ — уключаються до складу собівартості послуг (Дт 23 — Кт 91);

— нерозподілені постійні ЗВВ — списуються на собівартість реалізованих послуг (Дт 903 — Кт 23), а за відсутності в періоді будь-якої реалізації відносяться на інші витрати (Дт 949 — Кт 91). Детальніше про облік ЗВВ читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 73, с. 20.

У податковому обліку до податкових витрат собівартість послуг потрапить відкладено — тільки при реалізації послуг

Адже витрати, що формують собівартість послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації наданих послуг (п. 138.4 ПКУ). Останні, нагадаємо, визнають за датою складання акта (іншого оформленого документа), який підтверджує надання послуг (п. 137.1 ПКУ). Отже, до податкових витрат собівартість послуг (у тому числі, заробітна плата фахівців) буде включена тільки при реалізації (одночасно з визнанням доходів від реалізації послуг), тобто в цьому випадку в червні.

Інша справа, якщо витрати, які виникають у такий період, не включаються до собівартості послуг. Наприклад, якщо мають місце комунальні, загальногосподарські витрати, витрати на рекламу та інші витрати, пов’язані із забезпечення діяльності. Такі витрати залежно від їх функціонального призначення включають відповідно до інших витрат, адміністративних витрат або витрат на збут (Дт 949, 92, 93 — Кт 20, 22, 13, 661, 651, 631, 685; пп. 138.10.2 — 138.10.4, 138.12 ПКУ). У податковому обліку їх визнають податковими витратами того періоду, в якому вони понесені (п. 138.5 ПКУ). Тому в податковому обліку такі витрати одразу потраплять до витрат у періоді їх виникнення (тобто щомісячно із січня по травень). І очікувати реалізації послуг для цього не потрібно.

А насамкінець уточнимо, що в цьому випадку має місце тривалий цикл створення послуг. І з простоєм виробництва ситуація не пов’язана. Хоча і при простоях підприємство має право на витрати, що, звісно, не завжди вітають податківці. Детальніше про простої ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 80, с. 20 і № 82, с. 24.

 

 

Цирк («касовий» метод комунальників) поїхав, а «хижаки» залишилися?

Комунальне підприємство до 01.01.2014 р. доходи та витрати в декларації з прибутку відображало за касовим методом згідно з п. 13 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Витрати в частині собівартості реалізованої продукції як тоді, так і зараз, відображаються в періоді визнання доходів згідно з п. 138.4 ст. 138 ПКУ. Сьогодні на р/р підприємства надходять грошові кошти за комунальні послуги, надані до 01.01.2014 р. Чи має право підприємство збільшити витрати в частині собівартості послуг, реалізованих до 01.01.2014 р.?

Ірина

Протягом «касового» періоду — тобто з 01.04.2011 р. і до 31.12.2013 р. включно — комунальні житлокомунпідприємства саме в частині надання житлокомунпослуг (далі назвемо їх — «касові послуги») повинні були дотримуватися «касового» методу, тобто включати:

(1) до податкових доходів усі безготівкові та готівкові оплати, що надходять за «касові послуги» (у тому числі й передоплати — див. БЗ, підкатегорія 102.06.01 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 38, с. 44), не рахуючи оплат за такі послуги, що вже надані в докасовий час та увійшли до дебіторки на вихідну дату, — 01.04.2011 р. Назвемо всі такі — що підлягають включенню за датою оплати «касових послуг» доходи — «касовими доходами»;

(2) до податкових витрат усі власні собівартісні (пов’язані з наданням узагалі всіх таких «касових послуг», а не тільки тих, за якими визнано доходи, тобто без принципу відповідності, — див. ту ж БЗ, підкатегорія 102.06.01) безготівкові та готівкові опла­ти, не рахуючи подібних оплат за такі активи, що вже оприбутковані в докасовий час та увійшли до кредиторки на вихідну дату, — 01.04.2011 р. — увага! — крім запасів, придбаних у докасовий час, а оплачуваних після, які теж потрібно було включати до податкових витрат за датою оплати. Назвемо всі такі — що підлягають включенню за датою оплати собівартісні витрати — «касовими витратами».

Із запитання видно, що ви протягом «касового» періоду відносили на податкові витрати не всі собівартісні «касові витрати», як написано вище у пункті (2), а тільки пов’язані з уже визнаними (читай: оплаченими вами) у цей період «касовими доходами». Тобто ви застосовували своєрідний «касовий метод нарахування».

Після завершення «касового» періоду, тобто починаючи з 01.01.2014 р., у податковому обліку комунальників:

(1) доходи за «касовими послугами», фактично наданими вами протягом «касового» періоду, але не оплаченими одержувачами (тобто тими, що увійшли до дебіторки на 01.01.2014 р.), продовжу­ють визнаватися за «касовим» методом (тобто за датою отримання оплати за них — див. ту ж БЗ, підкатегорія 102.06.01). А всі інші податкові доходи визнаються вже за загальним методом нарахування згідно зі ст. 137 ПКУ;

(2) усі «касові витрати», відображені в бухобліку протягом «касового» періоду, але не оплачені комунальниками (тобто ті, що увійшли до кредиторки на 01.01.2014 р.), продовжують визнаватися за «касовим» методом (тобто теж за датою здійснення вами оплати — див. ту ж БЗ, підкатегорія 102.06.01). Тут ідеться про тих комунальників, які, як написано вище у пункті (2), відносили на податкові витрати ВСІ собівартісні «касові витрати». А всі інші податкові витрати починаючи з 01.01.2014 р. визнаються вже за загальним методом нарахування згідно зі ст. 138 ПКУ.

Що стосується саме вас, то через ваш «касовий метод нарахування» ви фактично прирікали себе на «відстрочення» визнання податкових витрат. Зазвичай податківці за таке не карають.☺ Тож щодо завислих «касових витрат» минулого «касового» періоду ви можете продовжувати свою практику (відносячи їх на податкові витрати за «оплатою + оплатою») до їх вичерпання…

Але якщо витрати підприємства для вас важливі, можемо запропонувати інший варіант. Для цього потрібно на зручну поточну дату:

(1) вибрати суми фактично вже понесених, але не оплачених вами «касових» витрат (що сидять у кредиторці), пов’язаних із фактично вже нарахованими (за датою реалізації «касових» послуг - але що сидять у дебіторці) доходами, і, не очікуючи отримання оплати за такими пов’язаними доходами, відносити такі суми на податкові витрати за датою вашої оплати (тобто відмовитися від свого «касового методу нарахування» і діяти згідно зі згаданою консультацією в БЗ);

(2) вибрати оплачені суми ваших «касових витрат», які ви досі не віднесли на податкові витрати тільки тому, що чекали отримання оплати за пов’язаними з такими витратами доходами, і, довірившись зазначеній консультації в БЗ, одноразово віднести їх на податкові витрати в декларації з податку на прибуток на підставі п. 138.11 ПКУ. Один нюанс: такі витрати, оплачені до 01.01.2014 р., потрібно включати до рядка 06.4.43 додатка ІВ, а оплачені після 01.01.2014 р. — до рядка 05.1 декларації.

Зрозуміло, усі сучасні (датовані після 01.01.2014 р.) доходи/витрати визнаються вами за загальним методом нарахування. У будь-якому разі обов’язково прочитайте про «перехідні» проб­леми: «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 38, с. 39. Але справжні глибини ЖЕК-бухобліку ви знайдете в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 22, с. 27; № 24, с. 35.

 

 

Рекламні витрати на проведення промоакцій

РекламаЯк правильно відобразити в податковому обліку вартість рекламних листівок, банерів (стендів), а також одягу для промоутерів, який виготовлявся безпосередньо для промоакцій? Чи будуть у такому разі податкові витрати та податковий кредит?

Юлія

Модним словом промоакціяpromo» — рекламний; «actio» — дія, що робиться для досягнення якоїсь мети) називають вид рекламної активності компанії, за допомогою якої дізнаються про товар (послугу) не з якогось джерела (телевізора, радіо, сторінок друкованих видань), а «живцем» — безпосередньо потрапивши на дегустацію, роздачу рекламних зразків товару чи інший захід, що проводиться.

Як випливає із запитання, для проведення промоакції підприємство виготовило рекламні листівки, банери, одяг для промоутерів. В обліку всі ці витрати для підприємства будуть витратами на збут. У податковому обліку їх підприємство має право віднести до податкових витрат. Оскільки згідно з п.п. «г» п.п. 138.10.3 ПКУ до складу витрат на збут дозволяється включати витрати на рекламу, дослідження ринку (маркетинг), передпродажну підготовку товарів.

Суми «вхідного» ПДВ за такими витратами на загальних підставах уключаються до податкового кредиту (ст. 198 ПКУ). Адже рекламні заходи, що проводяться, пов’язані з господарською діяльністю платника податків.

В обліку операції відобразяться таким чином:

Таб. Витрати на проведення промоакцій (виготовлення рекламних листівок, банерів, одягу для промоутерів)

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Перераховано передоплату виробникам рекламних листівок, банера, одягу для промоутерів

371

311

12000

641

644

2000

2

Отримано від виробників рекламні листівки, банери, одяг для промоутерів

209*

631

10000

644

631

2000

* За умови, що банери та одяг виготовлялися для проведення разової промоакції, і строк їх служби не перевищує 1 рік (в іншому разі при тривалій експлуатації залежно від вартості об’єкти слід було б зарахувати до складу МШП, МНМА або ОЗ і амортизувати в обліку).

3

Відображено залік заборгованостей

631

371

12000

4

Видано відповідальним особам рекламні листівки, банери, одяг для промоутерів

209-1

209

10000

5

Відображено витрати на рекламу (затверджено звіт про проведення рекламної промоакції)

93

209-1

10000

10000

Також не слід забувати про документальне підтвердження витрат на проведення рекламних акцій. Детальніше про витрати на рекламу та просування товарів ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 60.

 

 

Видаткова накладна на ПММ і норми їх витрати

Укладаємо договір на придбання ПММ, за умовами якого нам видають талони, водії їх здають під час заправлення й отримують квитанції. Чи повинен продавець ПММ видати ще й видаткову накладну? Чи має значення для податкових цілей кількість (норми витрати) використаного палива?

Зоя

Стисло механізм придбання ПММ за талонами зводиться до такого. На підставі укладеного договору покупець перераховує грошові кошти на банківський рахунок продавця ПММ. Саме в цей момент, як правило, переходить право власності на них від продавця до покупця. На дату такої події оформляють видаткову накладну. Далі ПММ за актом передають на відповідальне зберігання постачальнику. Після закінчення описаних процедур підприємству-покупцю надають талони на паливо.

Тобто, по суті, талон — це документ, який підтверджує право покупця на отримання власного палива, що зберігається на АЗС. Власне ж отримання ПММ фіксує саме видаткова накладна. Тому, як ви зрозуміли, отримати її потрібно обов’язково.

Податкововитратного статусу ПММ набувають тільки після використання їх у господарській діяльності. Власне це саме стосується і податкового кредиту з ПДВ. При цьому не варто розраховувати, що вартість використаних ПММ можна включити до податкових витрат без будь-яких обмежень. Контролери традиційно дотримуються думки, що наднормативна витрата ПММ не пов’язана з господарською діяльністю підприємства. Такий висновок випливає з консультацій, розміщених у підкатегоріях 102.07.14 і 102.07.20 БЗ. При розрахун­ку нормативного значення орієнтиром стануть Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.98 р. № 43.

Викладене означає, що при наднормативній витраті ПММ (коли фактична витрата перевищує встановлені норми):

— такі витрати не можна врахувати при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток (п.п. 139.1.1 ПКУ);

— виникає обов’язок із нарахування податкових зобов’язань з ПДВ виходячи з вартості придбання таких ПММ (пп. 198.5, 189.1 ПКУ).

Усі подробиці обліку ПММ знайдете в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 88, с. 4; 2013, № 64, с. 38 і № 82, с. 32.

податок на прибуток додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті