Пенсійний фонд не має права штрафувати за помилки в пенсійній звітності, допущені до 2011 року

Підприємство подало до Пенсійного фонду (далі — ПФУ) недостовірні відомості, які використовуються в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб (далі — СПОВ), за періоди 2007 — 2010 рр. (тобто за «доЄСВшні» періоди).

Порушення було виявлене Пенсійним фондом під час проведення планової перевірки. У результаті цього ПФУ, керуючись положеннями п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 (не діє з 01.01.2011 р.), прийняв рішення про застосування до підприємства штрафних санкцій за зазначене порушення.

Чи законні дії ПФУ? Підприємство вирішило, що ні, і звернулося за захистом своїх прав до суду.

Розглянемо позиції сторін та вирішення цієї справи судом.

Позиції сторін

Підприємство: п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 втратив чинність з 1 січня 2011 року. Тому на момент винесення рішення ПФУ не мав права застосовувати цю норму. Отже, прийняте рішення про застосування фінансових санкцій є протиправним.

ПФУ: санкції були накладені на підприємство в межах закону. Штрафувати після 1 січня 2011 року за порушення, вчинені до цієї дати, за п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 вирішує п. 7 розд. VIII Закону № 2464.

Вирішення справи судом

Суди першої й апеляційної інстанцій підтримали ПФУ. Вищий адміністративний суд України — підприємство. А що ж ВСУ? Він також став на бік підприємства. У своїй ухвалі ВСУ вказав, що п. 7 розд. VIII Закону № 2464 передбачає можливість стягнення тільки тих страхових внесків і штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені в період до 1 січня 2011 року, згідно з чинним на той момент законодавством.

Тому, незважаючи на те що підприємство допустило помилки в персоніфікованій звітності за періоди 2007 — 2010 рр., ПФУ не має права нарахувати штраф за таке порушення за п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 після 1 січня 2011 року. Тут п. 7 розд. VIII Закону № 2464 не працює.

Думка редакції

Ми повністю підтримуємо висновок ВСУ. Дійсно, п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року, передбачав накладення штрафних санкцій на страхувальника за подання до ПФУ недостовірних відомостей, які використовуються у СПОВ. Проте з 1 січня 2011 року цю норму було вилучено із Закону № 1058.

Правило про збереження порядку стягнення і контрольних функцій ПФУ, передбачених ч. 1 — 9 ст. 106 Закону № 1058, що діяло до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до 1 січня 2011 року. Це випливає з положень абзаців п’ятого і шостого п. 7 розд. VIII Закону № 2464.

Таким чином, ПФУ не має права застосовувати фінансові санкції, установлені Законом № 1058 у редакції до 1 січня 2011 року, за помилки в пенсійній звітності, допущені до зазначеної дати, якщо такі помилки були виявлені фахівцями цього фонду після 1 січня 2011 року. Це справедливо і для випадків неподання або несвоєчасного подання звітності з пенсійних внесків, якщо такі порушення були виявлені після 1 січня 2011 року (див. постанову ВСУ від 04.06.13 р. у справі № 21-170а13).

А от посадовим особам страхувальників адмінвідповідальності за «пенсійні» порушення не уникнути. Заходи такої відповідальності встановлені у ст. 165¹ КпАП.

Так, за порушення порядку нарахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою пенсійної звітності або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, загрожує посадовим особам страхувальника штрафом у розмірі від 340 до 510 грн.

Несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі менше 182700 грн. тягне накладення штрафу на посадових осіб від 425 до 850 грн., більше 182700 грн. — від 850 до 1700 грн.

Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати рішення управління ПФУ <…> про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей до Системи персоніфікованого обліку відомостей (далі — СПОВ) на обов’язкове державне пенсійне страхування (далі — спірне рішення).

На обґрунтування позовних вимог Підприємство послалося на те, що норма закону, яка була застосована відповідачем при прийнятті спірного рішення, а саме пункт 5 частини дев’ятої статті 106 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058-IV), втратила чинність 1 січня 2011 року, тому на момент винесення рішення не могла бути застосована, у зв’язку з чим прийняте рішення є протиправним.

Суди встановили, що <…> управління ПФУ провело планову перевірку Підприємства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на ПФУ, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування за період із 2 червня 2006 року по 1 листопада 2011 року.

У ході перевірки встановлено, що Підприємство подало недостовірні відомості про застрахованих осіб, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за травень 2007 року, квітень — травень 2008 року, серпень — грудень 2010 року. Внаслідок цього управління ПФУ на підставі пункту 5 частини дев’ятої статті 106 Закону № 1058-IV прийняло рішення про застосування до Підприємства штрафних санкцій у сумі <…>.

Пунктом 5 частини дев’ятої статті 106 Закону № 1058-IV, який діяв до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом № 2464-VI наведена вище норма матеріального права була виключена.

У той же час згідно з абзацом п’ятим пункту 7
Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до
1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внес­ків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов’язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання Закону № 1058-IV та абзаців п’ятого, шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що нарахування після 1 січня 2011 року управлінням ПФУ на підставі пункту 5 частини дев’ятої статті 106 Закону № 1058-IV позивачу штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, є протиправним. Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 4 червня 2013 року (№ 21-170а13).

<…>У задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України <…>відмовити.