Z-звіт обов’язковий, тільки якщо РРО реєстрував розрахункові операції?

Штрафонебезпечне питання «щоденності» формування Z-звіту настільки «з бородою», що напевно добре знайоме кожному РРОшнику. По суті воно зводиться до трактування одного-єдиного слова, що визначає обов’язок друкування Z-звіту господарюючим суб’єктом. Це слово «щоденно» в п. 9 ст. 3 Закону №265. Усі подробиці питання можна освіжити в пам’яті, прочитавши «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 57, с. 16.

У цьому ж конкретному спірному випадку: у магазині, що застосовує в своєму торговельному залі декілька РРО, перевіряючі не знайшли в деяких КОРО записів і підклеєних Z-звітів за деякі робочі дні (за розпорядком роботи магазину), що кваліфікували як порушення п. 9 ст. 3 Закону № 265 й оформили акт (а потім — і повідомлення-рішення про застосування штрафу).

Важливо закцентувати увагу на такому факті: у ті робочі дні магазину, за які в зазначених КОРО не було ані записів, ані підклеєних Z-звітів, відповідні РРО взагалі не включалися. Тобто, виходить, що деякі РРО в такий день там працювали, а інші — ні.

Ображене підприємство оскаржило неправомірне, на його думку, рішення податківців в суді.

Позиція податкових органів

Позиція фіскалів категорична: якщо в магазині за розпорядком його роботи певний день є робочим (навіть якщо частину такого дня магазин був недоступний для покупців з причини, наприклад, проведення санітарних заходів), то: (1) спочатку такого дня РРО має бути включений обов’язково і (2) після закінчення такого дня (але не пізніше 24:00) на такому РРО має бути сформовано Z-звіт. І крапка. Наприклад, у БЗ, підкатегорія 109.06 написано чорним по білому: якщо в конкретні дні згідно з наказом по підприємству воно не веде діяльність, то РРО не застосовується, а от у всі інші дні РРО має бути включений і роздрукування Z-звіту є обов’язковим! Власне кажучи, у цій консультації «добрі» фіскали пішли ще далі: вони зажадали друкувати Z-звіти й підшивати їх у КОРО навіть в ті дні, які хоча і не були оголошені неробочими за наказом, але були неробочими де-факто (вони назвали це «тимчасовим припиненням торговельної діяльності на торговельній точці, в магазині»)! Як мовиться: де — здоровий глузд, а де — податківці?..

Вирішення справи судом

Цікаво, що суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив, зате на стадії апеляції його рішення було скасовано і прийнято нове — протилежного змісту, і ось нарешті ВАСУ розглянув касаційну скаргу. Справедливість запанувала, і яка справедливість!

Дивіться: суд вважає «застосуванням» РРО тільки і саме проведення на ньому розрахункових операцій! При цьому за «точку опори» суд обрав визначення «зміни», встановлене абзацом п’ятнадцятим п. 2 Вимог № 199. А точніше, той вельми тонкий момент із цього визначення, що (після останнього вимкнення РРО з попереднім формуванням Z-звіту) нова зміна РРО починається не з моменту власне включення такого РРО, і навіть не з моменту службового внесення до його скриньки готівки, а саме і тільки з моменту проведення реєстрації таким РРО першої розрахункової операції!

Зверніть увагу: ми стверджуємо, що в тексті цієї постанови суд навіть дещо вийшов за межі конкретної спірної ситуації! Адже в ній — тій конкретній ситуації, яка розглядалася судом, — предмет спору дещо вужчий: магазин цього дня таки працював, але деякі наявні у ньому РРО в цей день не включалися (тоді як інші РРО, як ми розуміємо, цього дня в магазині застосовувалися). Акцент ось на чому: ці РРО, так би мовити, «зовсім» не включалися, а не були включені, але не реєстрували жодної розрахункової операціі, — тут міркування суду якраз і вийшли поза межі конкретної спірної ситуації.

Проте, суд — і не просто «суд», а Вищий адміністративний, — написав у своїй постанові чорним по білому: формувати Z-звіт обов’язково (до 24:00) тільки в той день, коли РРО зареєстрував (зрозуміло, у ввімкнутому стані ) хоча б одну-єдину розрахункову операцію.

Акцентуємо: саме розрахункову! Позаяк із позиції суду випливає, наприклад, що якщо РРО був увімкнутий, до його скриньки внесена готівка (через операцію «службове внесення»), розрахун­кових операцій протягом дня не було жодного разу, а потім уся така готівка була зі скриньки вилучена (через операцію «службова видача»), то перед вимкненням такого РРО Z-звіт формувати мовляв не обов’язково! Погодьтеся, що такий сміливий висновок після звичного розгулу податківців може багатьох увергнути в новомодний «когнітивний дисонанс»☹.

Думка редакції

Насамперед кілька слів про «застосування» та «щоденність».

Вочевидь, що в обговорюваному документі йдеться про доволі великий магазин — увага — з наявністю на місці проведення розрахунків принаймні декількох РРО. Зрозуміло, що якщо у вашому магазині є всього один РРО, то перебування його в робочий час у неувімкненому стані подіє на перевіряючих як червона ганчірка, навіть якщо ви їм доводитимете, що у вас сьогодні просто «виставка»…

Зрозуміло, що архаїчна (приблизно 14-річної давнини) вимога «щоденності» п. 9 ст. 3 Закону № 265 мала під собою два аспекти — (1) обліковий і (2) технічний.

(1) Мабуть, законодавець вважав зручним убити двох зайців: зафіксувати суми виручки у фіскальній пам’яті РРО і тут же прив’язати їх до конкретних календарних днів. Хоча для мети суто фіскальної абсолютно неважливо, до якого саме Z-звіту потрапила та чи інша сума — аби потрапила!

(2) У ті давні роки значення мав кожний кілобайт обсягу оперативної пам’яті, а тепер вона обчислюється майже гігабайтами, тому з обнулінням пам’яті (яке забезпечується при формуванні Z-звіту) через побоювання її переповнення тепер уже можна не квапитися.

Але. Зрозуміло, податківці завжди намагаються використати будь-яку подібну надуману норму як «порівняно чесний спосіб відбирання грошей». ☹

Тому при всій вдячності до ВАСУ за лояльність до нашого брата-РРОшника ми радимо вам не «нариватися». Якщо у вас на торговельній точці один РРО — включати його на початку робочого дня і формувати Z-звіт у кінці. До речі, що стосується резервного РРО, то тут податківці розсудливо погоджуються, що такого РРО вимоги про щоденне формування Z-звіту не стосуються (див. БЗ, підкатегорія 109.06).

Узагалі, якщо у вас в торговельному залі є «зайві» РРО, то корисно прямо зазначити в наказі по підприємству, які саме РРО та в які саме робочі дні не включатимуться (не застосовуватимуться). І якщо навіть торговельне навантаження протягом дня змінюється, краще перерозподіляти його між усіма включеними РРО, а потім за всіма ними формувати Z-звіти. Відверто кажучи, виглядає дивним, коли РРО вмикають і вносять до нього готівку тільки для того, щоб вийняти її потім назад без проведення хоча б однієї розрахункової операції.

В іншому разі — допоки існує відома маніакальна позиція фіскалів — ви будете під ударом. Воно вам треба?

А якщо вже опинитеся в ситуації, схожій на описану тут, тоді й пригадайте про цю публікацію і про постанову ВАСУ.

P.S. До речі, про технічний прогрес. Як відомо, усю РРО-звітність фіскалам тепер «зливає» сам РРО — практично без вашої участі. Тому радимо вам звернути увагу на лист Міндоходів від 27.01.2014 р. № 1502/6/99-99-22-01-03-15/79 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 30, с. 9 і наш коментар до нього. Судячи з усього, якщо ваш РРО буде ввімкнений, але не передасть електронний звіт (прив’язаний до моменту формування Z-звіту) протягом 72 годин після формування попереднього (Z-звіту), то за сигналом «з центру» його буде заблоковано.☹ Заблокують неодмінно, та ще примовляючи при цьому: «а нехай вам ВАСУ його розблоковує»…

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією <…> проведено перевірку господарської одиниці позивача — магазину К. з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № <…> від 04.12.2009.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», а саме: при перевірці в господарській одиниці позивача Книги обліку розрахункових операцій <…> (далі — КОРО) було виявлено незабезпечення в ній щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків <…>.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято рішення № <…> від 25.12.2009 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14960,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що роздрукування фіскальних чеків тими РРО, які були у ввімкненому стані у робочий день підприємства, є обов’язком позивача, тому прийняте відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованим.

Позивач стверджує про відсутність обов’язку щоденного роздрукування фіскального звітного чеку тими РРО, які господарською одиницею позивача не використовувалися.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абз. 4 ст. 2 зазначеного Закону*, розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахун­кових документів щодо перерахування кош­тів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.

Згідно з наведеним в абз. 15 ст. 2 Закону № 265/95-ВР визначенням, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ та ін.), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Відповідно до приписів ст. 2, п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, фіскальний звітний чек — це документ встановленої форми, що повинен відображати інформацію денних підсумків розрахункових операцій, здійснених протягом робочої зміни касир,а та підлягає щоденному друку.

Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, передбачено, що реєстрація продажу товару (оплати послуг) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обіг уведено в режимі реєстрації.

Пунктом 4.5 названого Порядку встановлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків мають реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення»та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Згідно з пунктами 1, 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійс­нюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Судом зазначено, що норми чинного законодавства (з урахуванням змісту вимог до реалізації фіскальних функцій в реєстраторах розрахункових операцій) вимагають лише обов’язкового друку фіскального звітного чеку за результатами робочої зміни РРО, однак не передбачають обов’язку щодо вчинення дій зі щоденного вимикання всіх встановлених в окремому торгівельному об’єкті реєстраторів розрахункових операцій.

Так, відповідно до ч. 11 п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахун­кових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Kабінетом Міністрів України № 199 від 18.02.2002 (надалі у тексті — Вимоги), Z-звіт — це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті реєстратора.

Відповідно до п. 17 зазначених Вимог, всі підсумки та суми у Z-звіті обчислюються за зміну.

Під поняттям зміни, в розумінні ч. 15 п. 2 Вимог, розуміють період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. При цілодобовій роботі підприємства Z-звіт необхідно виконувати не піз­ніше 24 години з моменту реєстрації першої роз­рахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту. Відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту, а не спочатку робочого дня, на чому, зокрема, наполягає відповідач.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що необхідність друку Z-звіту відсутня навіть у разі ввімкнення реєстратора без реєстрації жодної розрахункової операції.

Вказані відповідачем дні, коли господарською одиницею позивача не було роздруковані Z-звіти на реєстраторах розрахункових операцій, на вказаних відповідачем РРО не було зареєстровано жодної розрахункової операції. Вказані реєстратори взагалі не вмикалися. Таким чином, виходячи зі змісту вказаних положень Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, зміна роботи РРО не розпочалася, оскільки Z-звіт передбачає перенесення інформації щодо здійснених розрахункових операцій за робочу зміну, а відтак необхідність або ж обов’язок друку фіскального звітного чеку виключається.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що Z-звіт не повинен друкуватися щоденно на тих РРО, які не вмикалися або на яких не було зареєстровано жодної розрахункової операції, тому позов підлягає задоволенню.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції <…> відхилити.