Військовий збір: «відповідальне» питання

Почнемо з того, що прямих норм, які встановлювали б відповідальність платників за несплату (несвоєчасну сплату) саме ВЗ, законотворці у ПКУ прописати не спромоглися. Проте цей факт анічогісінько не означає.

ВЗ і ПДФО — брати-близнюки?

Як ви вже знаєте, порядок нарахування та сплати ВЗ урегульовано п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. У переважній своїй частині цей пункт тільки те і робить, що посилається на «ПДФОшні» норми ПКУ. Тобто ВЗ у законотворців вийшов близьким родичем ПДФО. Судіть самі:

1) перелік платників збору збігається з переліком платників ПДФО;

2) нараховувати і сплачувати збір потрібно в тому самому порядку і в ті самі строки, що і ПДФО;

3) відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету призначені ПДФО-відповідальні особи.

Усе це підводить нас до висновку, що 　

у разі несплати (несвоєчасної сплати) військового збору контролери притягуватимуть порушників до відповідальності за тими ж нормами ПКУ, що і при вчиненні аналогічних ПДФО-порушень

До речі, вже маємо підтвердження цих слів у консультації з категорії 132.06 БЗ.

Так чого ж нам очікувати від охоронців податкового порядку?

Розв’язуємо капшук — якою буде сума штрафу?

Основна штрафна норма — ст. 127 ПКУ. На її підставі платники, у нашому випадку податкові агенти (суб’єкти господарювання — роботодавці та замовники за договорами на виконання робіт, надання послуг), несуть відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податку до або під час виплати доходу на користь фізособи.

Розмір штрафу становить 25 % від суми податку, яка підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Тобто 25 % від не перерахованої вчасно суми ВЗ.

При цьому, якщо протягом 1095 днів платника повторно притягують до відповідальності за те саме порушення, то штраф зростає до 50 %, а в разі, коли протягом 1095 днів порушення вчинюється втретє і більше — до 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Фактично притягнути до відповідальності за ст. 127 ПКУ податківці можуть за:

— відсутність первинних та інших бухгалтерських документів із нарахування ВЗ;

— неутримання ВЗ з доходів фізособи (виплату доходу в повному обсязі) або утримання ВЗ у меншому розмірі, ніж належить;

— несплату (несвоєчасну або неповну сплату) ВЗ до бюджету.

«Лежу — так больше расстоянье до петли» (чи можна уникнути штрафу)

Зверніть увагу! Зазначену вище консультацію податківців можна зрозуміти таким чином, що в разі самовиправлення помилок, які призвели до ненарахування, неутримання та/або неперерахування ВЗ до бюджету, штраф за п. 127.1 ПКУ не застосовується. 　

Головне — встигнути самовиправитися протягом одного звітного року (і, зрозуміло, до приходу податківців із перевіркою)

Такий підхід є неоднозначним, оскільки в «амністуючому» останньому абзаці п. 127.1 ПКУ йдеться саме про ПДФО, а ми маємо справу з його «родичем».

Нарікаємо на себе (як розрахувати пеню)

Окрім ПДФОшного штрафу за п. 127.1 ПКУ,кон­тролери очікувано мають намір нараховувати пеню на підставі п.п. 129.1.3 і п. 129.4 ПКУ з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виплати (нарахування) доходів на користь фізосіб (нагадаємо, що зараз облікова ставка НБУ становить 12,5 %).

Наведемо приклад розрахунку пені.

Приклад. При виплаті фізособі готівкою з каси винагороди за цивільно-правовим договором 15.08.2014 р. підприємство не перерахувало до бюджету військовий збір у сумі 15 грн. Зазначене порушення платник виявив самостійно 18.09.2014 р., і цього ж дня недоплату з військового збору було погашено. На день виплати доходу діяла облікова ставка НБУ в розмірі 12,5 %.

У ситуації, що розглядається, пеня розраховується за період з 16.08.2014 р. по 18.09.2014 р. включно. Кількість днів існування недоплати — 34. Отже, сума пені дорівнюватиме:

15 грн. х 34 дн. х 12,5 % х 1,2 : 365 дн. = 0,21 грн.,

де 15 грн. — сума несплаченого до бюджету ВЗ при виплаті доходу фізособі;

34 дн. — кількість календарних днів, за які нараховується пеня;

365 дн. — кількість календарних днів у 2014 році;

12,5 % — облікова ставка НБУ, що діяла на день виплати (нарахування) доходу на користь фізособи;

1,2 — коефіцієнт, установлений ПКУ для розрахунку пені.

Дрібниця, але неприємно (кілька слів про адмінштрафи)

Утім, пеня і штраф за п. 127.1 ПКУ — це ще не все. Є ще й адмінштраф на винних посадових осіб та ФОП, які є податковими агентами й «наплутали» із ВЗ.

Фіскали знову-таки безсоромно вказують на ст. 163⁴ КпАП і загрожують (за неутримання або неперерахування збору до бюджету при виплаті доходів фізособі, перерахування збору за рахунок коштів підприємства) застосуванням попередження або адмінштрафу в розмірі від 34 до 51 грн., а при повторному протягом року порушенні — від 51 до 85 грн.

Але у ст. 163⁴ КпАП ідеться саме про ПДФО. 　

Виходить, що в питанні адмінвідповідальності знову податківці повністю ототожнюють військовий збір із ПДФО, що, на наш погляд, не зовсім коректно

Ми вважаємо, що логічніше було б застосовувати адмінвідповідальність за ст. 163² КпАП за неподання (несвоєчасне подання) платіжок на перерахування збору або за ст. 163¹ КпАП за порушення порядку ведення податкового обліку. Обидві ці статті передбачають однаковий розмір штрафу — від 85 до 170 грн. (при повторному протягом року порушенні — від 170 до 255 грн.). Але — увага! — тільки до винних посадових осіб. ФОП за цими статтями до адмінвідповідальності не притягнеш.

Тобто фактично ми спостерігаємо рідкісний випадок, коли позиція податківців грає на руку де­яким платникам. Зважаючи на незначність штрафу за ст. 163⁴ КпАП сперечатися з перевіряючими тут навряд чи доречно. Виняток — ФОП (якщо є бажання, вони можуть відбиватися від адмінштрафу).

Без вини винуваті: чи будуть штрафи, якщо не було рахунків?

І, звісно, ми не можемо залишити поза увагою ситуацію, у якій платники опинилися в період з 03.08.2014 р. до 07.08.2014 р., коли сплачувати ВЗ уже формально було потрібно, але відповідні рахунки Держказначейство ще не відкрило. На наш погляд, до платників, які в цей період виплачували доходи фізособам без одночасної сплати військового збору, санкції застосовувати не повинні.

Річ у тім, що адміністративно-господарські санкції (а до них належать і податкові штрафи за ПКУ) можуть бути застосовані до платника тільки в тому випадку, якщо він не доведе, що вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення (ч. 2 ст. 218 ГКУ). Тобто тут діє принцип «немає провини — немає санкцій». Для адмінштрафу теж обов’язкова наявність провини, оскільки адмінпроступком вважається саме винна дія/бездіяльність (ст. 9 КпАП).

У зв’язку з відсутністю рахунків платники фізично не могли виконати свої зобов’язання зі сплати ВЗ, а отже, їх не можна вважати винними у вчиненні порушення. Головне в цій ситуації — сплатити ВЗ одразу ж після відкриття рахунків, тобто 7 — 8 серпня.

Тим більше, що податківці самі вказують на «безштрафність» при самовиправленні (див. вище).

висновки

• До податкових агентів, які не нараховують, не утримують та/або не сплачують (несвоєчасно сплачують) ВЗ, податківці можуть застосувати:

  — фінвідповідальність за ст. 127 ПКУ — штраф у розмірі 25 % (50 %, 75 %) суми ВЗ, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету;

  — пеню з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виплати (нарахування) доходів на користь фізосіб;

  — адмінвідповідальність за ст. 163⁴ КпАП — штраф від 34 до 51 грн., а при повторному протягом року порушенні — від 51 до 85 грн. ФОП можуть відбитися від цього адмінштрафу.

Документи статті

1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

3. ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.