(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 67
  • № 66
  • № 65
  • № 64
  • № 63
  • № 62
  • № 61
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2014/№ 68

Про формування «касовиками» податкового кредиту на підставі скарги на постачальника

Лист Міністерства доходів і зборів України від 26.05.2014 р. № 9357/6/99-99-19-03-02-15
ПДВ

<…>

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Починаючи з 1 січня 2014 року, у зв’язку з внесенням змін до Кодексу Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі — Закон № 657) право на подання скарги на постачальника зберігається за платником протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

Враховуючи те, що зміни до Кодексу, внесені Законом № 657, набули чинності 1 січня 2014 року, а заява зі скаргою подається за той звітний період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі, 60-денний термін подання заяви зі скаргою на постачальника поширюється на ті податкові накладні, які складені (мали бути складені) починаючи з 1 січня 2014 року.

Відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надасть послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

При визначенні податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Отже, у випадку визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу заява із скаргою на постачальника повинна подаватися у строк, визначений пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, але право на включення сум податку до податкового кредиту по такій податковій накладній у платника податку виникне лише в періоді списання коштів з банківського рахунка платника в рахунок оплати товарів/послуг, зазначених у податковій накладній, та на суму — в частині оплачених товарів/послуг.

 

Перший заступник Міністра І. Білоус

коментар редакції

Скарга Д8 і касовий метод: як поєднати непоєднуване?

 

Незважаючи на те що основна частина листа, що коментується, стосується порядку подання «скаргової» заяви за формою Д8 платниками ПДВ, які застосовують касовий метод, перший його висновок буде цікавий усім. Щоправда, як завжди, податківці сформулювали його більш ніж із піврічним запізненням, «но здесь уже традиций нарушать нельзя!»*☺

* Із пісні Т. Шаова «Выбери меня!»

Отже, як ви добре пам’ятаєте, завдяки Закону України від 24.10.2013 р. № 657-VII («Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 95, с. 4) з 1 січня 2014 року було викладено в новій редакції абзац одинадцятий п. 201.10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). Унаслідок цього в покупця на подання скарги за формою Д8 додалося ще 60 календарних днів після граничного строку подання декларації за звітний період, у якому продавець товарів/послуг не видав податкову накладну (ПН) або порушив порядок її заповнення/реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Про те, як застосовувати зазначене правило «60 днів», читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 4, с. 13.

Із самого початку серед проблемних питань застосування цього правила на практиці важливе місце займали ті, які були пов’язані з «оскарженням» неправильних ПН, складених у перехідний період, тобто за ПДВ-зобов’язаннями, що виникли до 01.01.2014 р. Тоді ми вказали декілька ймовірних сценаріїв розвитку подій (див. згадану вище публікацію), але остаточну відповідь усе одно потрібно було очікувати від податківців.

На жаль, їх попередня спроба вийшла вельми непереконливою (див. лист Міндоходів від 19.12.2013 р. № 17865/16199-99-19-04-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 8, с. 10), хоча саме тоді конкретна відповідь із «табору супротивника» була б дуже вчасна…

Ну, а що ж ми отримали від них сьогодні? На жаль, але з листа, що коментується, однозначно випливає: 60-денний строк для подання скарги за формою Д8 поширюється тільки на ті ПН, які складені за ПДВ-зобов’язаннями, що виникли з 1 січня 2014 року. Тобто тоді, коли відмова постачальника видати ПН або порушення ним порядку її заповнення/реєстрації в ЄРПН відбувається після зазначеної дати.

Це найбільш фіскальний сценарій, але знати про нього все одно необхідно. Особливо якщо комусь у «перехідній» плутанині вдалося пройти ліберальнішим шляхом, подавши скаргу на торішню ПН уже в поточному році (зрозуміло, при дотриманні згаданих 60 днів). Знаючи таку позицію податківців, може, хтось навіть вирішить самостійно прибрати досить хисткий податковий кредит, задекларований за скаргою Д8, не очікуючи, поки це зроблять перевіряючі…

Другий висновок сьогоднішнього листа вужче, але все одно цікавий. Він стосується так званих касовиків, які формують, зокрема, свій податковий кредит не за першою подією, а за датою списання коштів зі свого банківського рахунка на оплату товарів (робіт, послуг). У листі йдеться про підприємства, що постачають комунальні послуги та послуги ЖКГ (теплову енергію, газ, послуги з водопостачання і водовідведення, послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати) фізособам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками ПДВ, а також ЖЕКам та іншим аналогічним платникам податків. Касовий метод для них передбачено п. 187.10 ПКУ. Водночас висновки листа цілком застосовні і до суб’єктів підприємницької діяльності, які виконують підрядні будівельні роботи, — адже вони теж можуть застосовувати касовий метод (див. останній абзац п. 187.1 ПКУ).

Вочевидь, що в усіх них, як і у звичайних платників ПДВ, теж можуть виникнути непорозуміння зі своїми постачальниками з приводу неправильно складених або незареєстрованих ПН. От тільки як їм поскаржитися на такі ПН, якщо першою подією було оприбуткування товарів (отримання робіт/послуг), не зовсім зрозуміло.

Адже, з одного боку, без грошей, сплачених своїм постачальникам за такі товари (роботи, послуги), право на податковий кредит у них не виникає. При цьому неправильна ПН у «касовика» вже на руках, але до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) вона не потрапляє і у ПДВ-звітності в періоді отримання не проходить. З іншого боку, до моменту оплати (часткової оплати) суми, зазначеної в такій ПН, запросто може минути стільки часу, що правило «60 днів» застосувати буде вже не можна. Виходить, «касовики» в такому разі взагалі не зможуть відобразити законний податковий кредит за дефектною ПН?

От тут-то на допомогу їм якраз і прийде сьогоднішній лист, автори якого вигадали ось що:

скаргу за формою Д8 «касовики» повинні подавати за загальними правилами, тобто протягом 60 календарних днів після граничного строку подання декларації за звітний (податковий) період, у якому продавець товарів/послуг нахомутав із податковою накладною;

— а от формувати податковий кредит, відвойований за такою скаргою, тобто відображати його в Реєстрі та декларації вони будуть у періоді оплати (ну або протягом інших «граничних» 60 днів, передбачених абзацом четвертим п. 198.6 ПКУ, які до правила «60 днів» з абзацу одинадцятого п. 201.10 ПКУ, що розглядається тут, жодного відношення не мають). При цьому повторно подавати скаргу Д8 з цією декларацією вже буде не потрібно.

До речі, суто «касовиків»-комунальників не так вже й багато. Адже чимало з них продає товари (надає послуги), перелічені в п. 187.10 ПКУ, й іншим споживачам, а не тільки населенню, бюджетникам й усіляким ЖЕКам. Це означає, що у взаємовідносинах із такими споживачами податкові зобов’язання та податковий кредит у них виникають в загальному порядку, тобто без застосування касового методу. А це, у свою чергу, спричинює необхідність розподілу ПК на «касову» і «некасову» складові (такий квазірозподіл вони здійснюють у таблиці 4 додатка Д7 до декларації з ПДВ).

Виходить, що той ПК, який припадає на постачання «некасовим» споживачам, можна показувати в Реєстрі та декларації одразу. І якщо для його обстоювання «касовику» довелося подати скаргу за формою Д8, то якийсь шматочок цього ПК він відобразить у тій же звітності, до якої додавалася згадана скарга. І лише щодо решти ПК за «дефектною» ПН йому доведеться діяти за рецептом податківців із листа, який коментується. А щоб такі дії платника податків не викликали в них нерозуміння, додайте до ПДВ звітності пояснення своїх дій у довільній формі.

І останнє. Ми твердо дотримуємося позиції (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 91, с. 28; 2013, № 24, с. 35), що податковий кредит з ПДВ касовим методом потрібно формувати за всіма придбаними товарами (послугами) та основними засобами, призначеними для їх використання в «касових» операціях, обумовлених п. 187.10 ПКУ. Якщо прийняти такий підхід як керівництво до дії, то користуватися рекомендаціями сьогоднішнього листа «касовикам» доведеться доволі часто, а не тільки в тих випадках, коли придбавалися товари/послуги з переліку з п. 187.10 ПКУ, що супроводжуються «дефектними» ПН. Принаймні до кінця поточного року цей лист вам точно стане у пригоді. А там, як відомо, скарга за формою Д8 перестане відігравати свою нинішню роль у питаннях формування податкового кредиту (детальніше про це читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 9). Але це вже зовсім інша історія…

 

Ігор Хмелевський, податковий експерт

податковий кредит додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті