(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 67
  • № 66
  • № 65
  • № 64
  • № 63
  • № 62
  • № 61
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2014/№ 68

Сплата податків крізь фіскальну призму

У цій статті ви ознайомитеся з підходом податківців щодо двох поширених проблем: наслідків перерахування податку на неправильний код бюджетної класифікації та затримки зарахування коштів на бюджетні рахунки. Революційними їх висновки не назвати (як на щастя, так і на жаль), але в них ви все одно знайдете для себе чимало корисного.

Податок/збір перерахували не на той код бюджетної класифікації

Це питання виникло не вчора і навіть не позавчора. Але, як свідчить практика (у тому числі дзвінки на нашу «гарячу лінію»), актуальності воно не втрачає й понині. У зв’язку з цим нагадуємо: у платіжному дорученні на перерахування платежів до бюджету (тобто, у тому числі, податків і зборів) у полі «Отримувач» ви повинні зазначати, зокрема, код бюджетної класифікації, який відповідає конкретному платежу. Наприклад, при сплаті єдиного податку юрособами — це «18050300», при сплаті щомісячних авансових внесків із податку на прибуток приватними підприємствами — «11024000» тощо*. Із цими кодами ви можете ознайомитися у Класифікації доходів бюджету, затвердженій наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11.

* Цей порядок не поширюється на сплату ЄСВ (тобто в цьому випадку в полі «Отримувач» код бюджетної класифікації не вказується). Чому? Зазначені вимоги «працюють» при заповненні платіжних доручень на перерахування платежів до бюджету. Водночас суми ЄСВ до бюджету не потрапляють. Про це читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 38, с. 37.

Одразу ж відповімо на запитання, яке могло виникнути у багатьох із вас: цю вимогу взято не зі стелі, а, зокрема, з п. 15 Вказівок, що містяться в додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22. Про цей та інші нюанси відображення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 38, с. 37. І ще одне: не плутайте ці вимоги із правилами заповнення поля «Призначення платежу» — вони, як і наслідки їх порушення, відрізняються. Порядок заповнення цього поля при сплаті, зокрема, податків і зборів затверджено наказом Міндоходів від 22.10.2013 р. № 609. Про це читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 1-2, с. 44; 2013, № 96, с. 32.

Тепер подивимося на наслідки, якщо всупереч зазначеним правилам код бюджетної класифікації у платіжці зазначено неправильно.

У листі № 1362 податківці повідомили, що в такому разі кошти не потраплять на рахунок відповідного району, а тому сума податкового зобов’язання не погаситься

Зрозуміло, з усіма наслідками, що з цього випливають: зокрема, у вигляді штрафу за п. 126.1 ПКУ та пені. Як бачите, свій традиційний підхід податківці не змінили (зокрема, аналогічного висновку вони доходили в Податковому роз’ясненні, затвердженому наказом ДПАУ від 15.01.2002 р. № 25). Але чи правильний він? Не дивуйтеся, відповідь на це запитання залежить від того, з якого боку на нього подивитися.

З фіскальної точки зору (тобто з тієї, яку нав’язують податківці), усе правильно. Річ у тім, що податки та збори зараховуються на казначейські рахунки в розрізі кодів бюджетної класифікації. Відомості про це органи казначейства потім передають податківцям. Вони, у свою чергу, у день отримання цієї інформації відображають відомості про надходження податків/зборів у картці особового рахунка платника*, а також у реєстрі надходжень та повернень (п. 5 розд. IV Порядку № 765). При цьому податківці ведуть реєстри з платежів до бюджету виключно за кодами бюджетної класифікації (п. 10 розд. II Порядку № 765). Отже, виходить: якщо сума надійшла не на той код бюджетної класифікації, податківці не побачать надходжень за відповідним платежем**. Результат передбачуваний, із ним ви ознайомилися вище.

* Ми використовуємо термін «картка особового рахунка» за традицією, оскільки він близький вам. Водночас сьогодні замість нього правильніше використовувати термін «інтегрована картка платника».

** У свою чергу, за іншим платежем (на який помилково були перераховані кошти) в такому разі може утворитися переплата. Щоправда, це вплине лише на податкові наслідки в частині такого іншого платежу.

Але є й інша, ліберальна точка зору

Нагадаємо, що сплачуючи будь-який податок/збір, ви тим самим виконуєте свій податковий обов’язок. Він виконується сплатою в повному обсязі сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ПКУ). При цьому ПКУ не уточнює, що ці суми повинні потрапити на якісь визначені рахунки та/або коди бюджетної класифікації.

Разом із тим ви можете пригадати, що в питанні зарахування податків/зборів до державного та місцевого бюджетів він у пп. 9.3 і 10.6 посилається на БКУ. Чи змінює це щось? Ні, і на це є декілька причин.

По-перше, БКУ згадує про бюджетну класифікацію, але, водночас, зазначає, що вона є обов’язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу (ч. 1 ст. 8 БКУ). Платники ж до них не належать (ч. 3 ст. 19 БКУ).

По-друге, податки/збори вважаються зарахованими до держбюджету/місцевих бюджетів із дня зарахування на єдиний казначейський рахунок (ч. 5 ст. 45, ч. 5 ст. 78 БКУ). Нагадаємо, що він консолідує в собі, зокрема, кошти державного та місцевих бюджетів. Отже, навіть якщо кошти надійшли не на той код бюджетної класифікації, вони все одно відобразяться на єдиному казначейському рахунку. Як результат вони повинні вважатися зарахованими до відповідного бюджету.

По-третє, як ви бачили, податковий обов’язок виконується сплатою відповідної суми*** (п. 38.1 ПКУ). Що стосується її зарахування, у тому числі й того, на який код бюджетної класифікації вона потрапить, то це питання платника, за ідеєю, взагалі хвилювати не повинно. До речі, про це ж у листі № 1362 сказали й самі податківці.

*** Це кореспондує з п. 126.1 ПКУ, який передбачає, що штраф застосовується за несплату або несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання без згадки про його зарахування до бюджету.

Але, впевнені, тепер ви все-таки хочете дізнатися: як же вчинити — особливо, якщо мати на увазі переконливість аргументів обох підходів?

Ось наша порада. Насамперед, повторимо аксіому: при заповненні платіжки звертайте увагу на код бюджетної класифікації в полі «Отримувач». Але, припустимо, помилка була допущена. У такому разі, помилкову суму варто перекинути на правильний код бюджетної класифікації. Як це зробити? Для цього потрібно подати податківцям заяву. Така заява складається в довільній формі, але в ній потрібно обов’язково вказати напрям перерахування коштів (п. 43.4 ПКУ) — у цьому випадку найменування платежу, належні рахунок і код бюджетної класифікації****.

**** Іноді податківці відмовляються враховувати такі заяви. Зверніть увагу: роблять вони це незаконно. Отже, якщо в майбутньому оскаржуватимете їх рішення в суді, у вас є всі шанси відстояти свою правоту (принаймні, суди зазначений факт беруть до уваги).

Якщо суму перекинуть (на це чиновникам надається 20 днів із дати подання згаданої заяви) до спливу граничних строків сплати платежу, то штрафи/пеня вам не загрожують. Гірше, якщо цей строк до моменту перекидання вже закінчився*. У такому разі податківці діятимуть за фіскальним алгоритмом (див. вище). Ви, у свою чергу, можете погодитися з ними або оскаржити їх податкове повідомлення-рішення в суді (на оскарження в адміністративному порядку сподіватися, із зрозумілих причин, не доводиться). При цьому вас, звісно, цікавить: чи є шанси вийти переможцем у подібному спорі? На жаль, дати однозначну відповідь не вдасться — у цьому питанні судова практика неоднорідна ☹. Є, як:

1) негативні (див., зокрема, ухвалу ВАСУ від 15.04.2014 р. у справі № К/800/48860/13, ухвалу ВАСУ від 14.12.2010 р. у справі № К-11617/07, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 р. у справі № 821/604/13-а),

так і 

2) позитивні рішення (див., зокрема, ухвалу ВАСУ від 05.11.2012 р. у справі № К-31634/09, ухвалу ВАСУ від 27.02.2013 р. у справі № К/9991/9269/11, ухвалу ВАСУ від 24.06.2008 р. у справі № К-38012/06).

* Майте на увазі: якщо у вас із цього платежу значиться переплата, достатня для того, щоб перекрити помилкову суму, то нічого страшного не станеться. Податківці повинні погасити податкові зобов’язання за рахунок такої переплати. Причому заяву для цього подавати не потрібно (п. 87.1 ПКУ).

При цьому зрозуміти логіку, за якою в одному випадку служителі Феміди стають на бік платника, а в іншому — податківців, складно. Отже, судячи з усього, результат спору залежатиме від переконливості ваших аргументів (із ними ви ознайомилися вище) та… складу суду ☺.

Платіжку подали вчасно, але кошти потрапили до бюджету із запізненням

У «хороші» часи ця проблема, як правило, не виникала. Найчастіше, кошти потрапляли «куди потрібно» в день подання до банку платіжки. Сьогодні ситуація інша: щоб переконатися, достатньо подивитися на список проблемних банків на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (за адресою: www.fg.gov.ua). Про це, а також про наслідки затримки платежів, читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 35-36, с. 15.

При цьому дещо корисне щодо цього питання є й у листі № 1362. Податківці повідомили, що терміни «сплата податку» та «зарахування податку» потрібно розмежовувати. Причому сплата податку виконується шляхом подання платіжки до банку. Щодо зарахування податку, то в цьому процесі платник безпосередньо участі не бере**. Про що може свідчити цей висновок? Загалом, про те, що якщо платіжку ви подали вчасно, але кошти до бюджету потрапили із запізненням, відповідальності ви нести не повинні. Але тут потрібно зробити кілька уточнень:

1) цей висновок стане у пригоді насамперед у ситуації, коли затримка зарахування коштів відбувається не з вини банку (тобто він вписується в строки, відведені для цього Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III). Якщо ж винуватцем затримки платежу є банк, то цю ситуацію регулює безпосередньо ПКУ. У такому разі його п. 129.6 звільняє платника від відповідальності;

2) дотримуючись зазначеного висновку, платник, взагалі-то, не повинен повторно сплачувати податок, якщо відповідні суми «зависли». Сподіваємося, що податківці підійдуть до цього питання саме так (нагадаємо, що в минулому вони наполягали на необхідності повторної сплати);

3) висновок податківців, найімовірніше, не стосується ситуації, коли платіжку подано в останній день строку в післяопераційний день і вона виконується лише у наступний робочий день. Нагадаємо, у минулому вони вважали такі дії порушенням строку сплати та наполягали на застосуванні відповідних санкцій. При цьому, незважаючи на те, що консультацію контролерів у БЗ із цього приводу скасовано, навряд чи варто сподіватися на зміну їх підходу (тим більше, що скасування консультації викликане набранням чинності Порядком № 765, який у цьому питанні мало що змінив).

** До речі, цей підхід схожий на той, який установлено для ЄСВ. Так, днем сплати ЄСВ за загальним правилом вважається день списання коштів із рахунка платника — незалежно від часу їх зарахування на рахунок податківців (п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI).

Утім, незважаючи на появу листа № 1362, настійно рекомендуємо вам не зволікати з поданням платіжок на перерахування податків/зборів

Тобто подавати їх так, щоб кошти надходили на потрібні рахунки в межах граничних строків сплати, установлених ПКУ. Чому?

Насамперед тому, що навіть якщо платіжку подано вчасно, але сума на відповідний рахунок потрапила із запізненням, податківці все одно нараху­ють штраф. Адже несплата податку автоматично відобразиться на особовому рахунку платника. Річ у тім, що в ньому платежі проводяться за датою їх зарахування на належні рахунки (податківці отримують ці відомості від органів казначейства). Дата ж подання платіжки ні на що не впливає.

Крім того, позиція податківців у листі № 1362 виражена не так чітко, як хотілося б. Тим більше, вони не пояснили, як бути зі згаданою вище проб­лемою. Хоча, за ідеєю, вирішити її можна у такий спосіб: подати податківцям заяву в довільній формі з додаванням до неї копії платіжки. Нагадаємо, саме таким чином вони радять учиняти в тих випадках, коли платіж податку/збору затримується з вини банку (із цього приводу читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 35-36, с. 15).

висновки

  • Якщо перерахувати податок/збір на неправильний код бюджетної класифікації, то, на думку податківців, сума податкового зобов’язання не погаситься.

  • Податківці пропонують розмежовувати сплату податків і зарахування відповідних сум до бюджету. Але сьогодні цей висновок навряд чи на щось вплине.

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  2. БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

  3. Порядок № 765 — Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений наказом Міндоходів від 05.12.2013 р. № 765.

  4. Лист № 1362 — лист Міндоходів від 24.01.2014 р. № 1362/6/99-99-18-09-01-15.

сплата податків додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті