(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 68
  • № 67
  • № 66
  • № 65
  • № 64
  • № 63
  • № 62
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/10
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2014/№ 69

Решта обмежень для спрощеної системи

У попередній статті сьогоднішнього номера ми з вами аналізували види діяльності, які заборонено застосовувати усім без виключення єдиноподатникам. Для того, аби картина обмежень була довершеною, розглянемо також решту «загальних» заборон для спрощеної системи.

Із попередніх матеріалів ви вже знаєте: «загальні» обмеження для усіх спрощенців встановлює п. 291.5 ПКУ. Розгляньмо більш детально, які у цьому пункті є ще обмеження, окрім заборонених видів діяльності.

Найбільш поширеним є обмеження щодо суб’єктів, які не можуть обирати єдиний податок (ЄП). Давайте подивимось, хто належить до таких суб’єктів.

Суб’єкти, які здійснюють операції з коштами інших осіб (п.п. 291.5.4 ПКУ)

Серед таких суб’єктів названо:

— страхових (перестрахових) брокерів;

— банки;

— кредитні спілки;

— ломбарди;

— лізингові компанії*;

— довірчі товариства;

— страхові компанії;

— установи накопичувального пенсійного забезпечення;

— інвестиційні фонди і компанії;

— інші фінансові установи, визначені законом*;

— реєстраторів цінних паперів.

* Податківці схильні трактувати цю норму дуже широко. Зокрема, вони наполягають на тому, що вона забороняє перебувати на ЄП усім юрособам, які здійснюють лізингові операції (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 107.12). Однак це суперечить суті ст. 291 ПКУ, із якої можна зробити висновок, що оперативна оренда єдиноподатникам не заборонена. Ясна річ, за умови, що вони дотримуються обмежень, встановлених цієї статтею ПКУ.

* Вочевидь, ідеться про Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2011 р. № 2664-ІІІ.

Суб’єкти, серед засновників яких понад 25 % статутного капіталу мають юрособи — неплатники ЄП (п.п. 291.5.5 ПКУ)

Цей критерій стосується лише юридичних осіб. Ми вже говорили про нього у сьогоднішньому номері в контексті обмежень для четвертої і шостої груп платників ЄП(див. с.13).

Зауважте, що ця заборона стосується лише зас­новників-юросіб. Іншими словами, не потрапляють під неї підприємства, у статутному капіталі яких 25 % чи більше часток належить фізичним особам.

Із цього обмеження можна «витягнути» ще деякі висновки. Наприклад, не може перебувати на єдиному податку юрособа, понад 25 % статутного капіталу якої належить юрособі-нерезиденту. Адже нерезиденти не можуть бути платникам ЄП.

Також із вказаного обмеження випливає, що не можуть обирати єдиний податок юрособи, які засновані органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування. Для таких юросіб єдиним засновником вважається держава або територіальна громада через уповноважені владні органи (ст. 63, 78 ГКУ). Окрім того, вказані органи влади не є суб’єктами господарювання. А отже, неможливо дотримати 25 % критерій. Так, податківці роз’яснюють, що, наприклад, юрособа, утворена як комунальне підприємство, спрощену систему обрати не може (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 108.01).

Ба, навіть більше: якщо засновник (юрособа-єдиноподатник) втратить статус платника ЄП, потрібно буде визначити нову частку юросіб-неєдиноподатників. І якщо вона після такого перерахунку перевищить 25 % — від спрощеної системи доведеться відмовитись (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 108.01).

Не можна застосовувати спрощену систему і в тому випадку, якщо статутний фонд не сформовано (див. іншу консультацію у БЗ, підкатегорія 108.01).

Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (п.п. 291.5.6 ПКУ)

Щодо цього обмеження, мабуть, усе зрозуміло: якщо головне підприємство не є платником єдиного податку, то і його філія чи відокремлений підрозділ застосовувати спрощену систему не може. Так само трактують цю норму і податківці (див. консультацію у БЗ, підкатегорія 108.01).

До речі, якщо ви є філією або відокремленим підрозділом підприємства, що збирається реєструватись платником ЄП, не забувайте: у заяві про застосування ЄП ваше головне підприємство має зазначити інформацію про вас, а також про інші відокремлені підрозділи та філії. Цього податківці вимагають у своїй консультації із БЗ, підкатегорія 108.12.

Фізичні та юридичні особи — нерезиденти (п.п. 291.5.7 ПКУ)

Згідно з п.п. 14.1.122 ПКУ нерезиденти — це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України**.

** Про те, як визначити резидентський статус фізичної особи читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 4, с. 41.

Отже, саме цим трьом категоріям осіб заборонено обирати спрощену систему оподаткування, оскільки вони не проходять через фільтр «нерезидентності».

Суб’єкти, що заборгували бюджету (п.п. 291.5.8 ПКУ)

Йдеться про суб’єктів господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Нагадаємо, що податковий борг виникає, якщо ви своєчасно не сплатили суму узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій та пені) (п.п. 14.1.175 ПКУ).

На нашу думку, заборонено обирати спрощену систему лише якщо податковий борг виник у фізичної особи у статусі підприємця. Якщо ж ідеться про податковий борг за «цивільними» податковими зобов’язаннями, то такі суми заборгованості до уваги братися не повинні. Згодні з таким висновком також і податківці (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 107.09).

Окрім того, наявність у фізособи-підприємця будь-якого «неподаткового» боргу, (наприклад, заборгованості з ЄСВ) не перешкоджає отримати статус єдиноподатника. А от заборгованість зі штрафних санкцій за порушення підконтрольного податківцям законодавства (РРО, розрахунки у сфері ЗЕД тощо) вважатиметься податковим боргом.

Що ж, нарешті ми розібралися з усіма обмеженнями. Припустимо, що ви через усе це пройшли і всіх обмежень для обраної вами діяльності дотримуєтесь. Тоді на вас чекає, мабуть, найвідповідальніший момент — власне реєстрація платником єдиного податку. Саме про це ітиметься далі, у наступній статті сьогоднішнього номера. Тож продовжуємо наше засідання ☺.

спрощена система, обмеження додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті