Загальне правило — не без винятку
За загальним правилом, встановленим п. 209.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ), для визначення показника питомої ваги вартості сільгосптоварів/послуг (що має бути не менш як 75 % вартості всіх товарів/послуг) враховуються обсяги постачання за попередні 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Цей показник зазвичай називають сільгосп-часткою.
Водночас механізм його визначення передбачає кілька винятків із загального правила. Найважливіший з них:
новоутвореними сільгосппідприємствами сільгосп-частка розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду
Нагадаємо, що новоутвореними вважаються сільгосппідприємства, зареєстровані суб’єктами господарювання, які проводять господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців. Це встановлено п.п. «а» п. 209.6 ПКУ та продубльовано в п. 6.1 розд. VI Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130 (далі — Положення № 1130).
Принцип розрахунку сільгосп-частки за окремими місячними обсягами знайшов своє відображення в:
— таблиці 3 заяви про реєстрацію сільгосппідприємства як суб’єкта спецрежиму оподаткування ПДВ за ф. № 1-РС (додаток 8 до Положення № 1130) (далі — Заява);
— таблиці форми Розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9) (додаток 9 до податкової декларації з ПДВ) (далі — Розрахунок). Нагадуємо: цей Розрахунок подають до декларації 0121 сільгосппідприємства — спецрежимні платники ПДВ.
Сільгосп-частка в Заяві та в Розрахунку: підхід різний
Встановлюючи для новоутворених аграріїв окремий порядок розрахунку сільгосп-частки законодавці, гадаємо, мали на меті полегшити їм життя в період становлення «на ноги». Інакше особливості визнання таких підприємств сільськогосподарськими в світлі спецрежимних норм п. 209.6 ПКУ втрачало б всякий сенс, адже з досягненням річного віку вони мають застосовувати загальні правила.
І все було б добре, якби не одне «але». Як у минулому міндоходівському Положенні № 26, так і в його заміннику, — у мінфіновському Положенні № 1130 так «творчо» опрацьовано слова законодавців про «кожний окремий звітний податковий період», що бажане полегшення вступу «агроновачків» до лав спецрежимних платників трансформувалось в ускладнення.
Звертаємо увагу: підхід відображення критерію сільгосп-частки у порядках набуття та підтвердження новоутвореними спецрежимного статусу є різноплановим
Якщо йдеться про набуття цього статусу, акцент ставиться на слові «кожного», у яке вкладається зміст як всіх. А от щодо підтвердження, то акцент робиться на слові «окремого», тобто уже з уособленням лише одного звітного місяця. А тепер детальніше.
Набуття статусу
Як новоутворені (віком до року), так і інші сільгосппідприємства зі стажем (річним і більше), для подання Заяви та складання Розрахунку застосовують єдині форми. Універсальність цих форм проявляється в тому, що вони передбачають відображення показників сільгосп-частки, визначених як за кожним окремим місяцем, так і за окремий період, що включає певну кількість місяців (від 1 до 12).
Пунктом 6.4 розд. VI Положення № 1130 встановлено ось що. У Заяві за формою № 1-РС сільгосппідприємство зазначає питому вагу вартості сільгосптоварів (послуг) у сукупній вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців), які передують місяцю, в якому подається Заява. Як бачимо, про місяці йдеться в множині.
Зверніть увагу, що на відміну від форми Розрахунку, форма Заяви не містить примітки «Для новоствореного платника — звітний податковий період», що вказує на один єдиний певний місяць. Це має принципове значення.
Без примітки виключається можливість подання Заяви за підсумками якогось лише одного «вдалого» за рівнем сільгосп-частки окремого місяця з ігноруванням «невдалих».
З наведеного вище випливає невтішний висновок. Умови для набуття «агроновачками» статусу спецрежимного платника навіть жорсткіші, ніж для аграріїв з річним та більше стажем. Виходить, що для новоутворених перепусткою на спецрежим слугують всі показники сільгосп-частки за всі місяці, що спливли з моменту держреєстрації сільгосппідприємства як суб’єкта господарювання.
Зрозуміло, що таких місяців до подання Заяви у «агроновачків» максимально може бути 11. З дванадцятим ударом «місячних» курантів статус «новоутвореного» втрачається та відходить в минуле.
Виходить, шо право на спецрежим новоутвореними набувається з урахуванням усіх окремих щомісячних сільгосп-часток
А от аграрії зі стажем (річним та більше), таке право набувають за одним, так би мовити, опосередкованим (середньомісячним) показником сільгосп-частки, визначеним за сукупністю обсягів постачання. Тобто підконтрольним є показник, що зазначається в Заяві в узагальнюючому рядку «Усього». І хоча цей рядок за загальними правилами мають заповнювати і новоутворені сільгосппідприємства, для них цей опосередкований показник визначальної ролі не відіграє.
Свої корективи вносить і специфіка сільгоспдіяльності. Загальновідомо, що виробництву сільгосппродукції (особливо в рослинництві) характерний тривалий технологічний цикл. Чи можливо «агроновачку» з першого місяця свого народження виробляти та поставляти власну сільгосппродукцію (а лише на таку, тобто власну продукцію спецрежим і розповсюджується) та виконувати вимогу критерію 75 % сільгосп-частки, питання здебільшого риторичне.
Підтвердження статусу
З порядком заповнення таблиці в Розрахунку новоутвореними аграріями також все ясно. З дванадцяти рядків фактично має бути заповнено один. Його показники продублюються в узагальнюючому рядку «Усього». Те, що мається на увазі саме поточний звітний період (місяць), чітко простежується в п. 6.11 розд. VI Положення № 1130.
Увага! Контроль підтвердження спецрежимного статусу новоутвореними здійснюється за одним показником сільгосп-частки за певний місяць
Тут, як бачимо, акцент іншого плану. І в цьому питанні новоутвореним також не позаздриш. Ні для кого не секрет, що виконувати вимогу 75 % критерію сільгосп-частки щомісячно складно навіть далеко не юним сільгосппідприємствам. Визначення критерію «сільгосп-частки» за сукупністю обсягів постачання протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів приваблює тим, що не виключає можливості нівеляції неприємної ситуації поточного звітного місяця за рахунок «запасу» перевищення показника сільгосп-частки в попередніх звітних періодах.
Невиправдана поспішність зашкодить
Припустимо, що новоутвореному сільгосппідприємству вдалося отримати статус спецрежимного платника. Але розслаблятись не доводиться. Необхідно відстежувати наростаючим підсумком обсяги постачання всіх товарів/послуг, а не лише сільськогосподарських.
Пам’ятайте! Сільгосппідприємство виключається з реєстру суб’єктів спецрежиму оподаткування у разі, коли підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах (п.п. «б» п. 6.21 розд. VI Положення № 1130).
Зверніть увагу і на п. 6.23 розд. VI Положення № 1130: виключення сільгосппідприємства з реєстру суб’єктів спецрежиму оподаткування на підставі, зазначеній вище, може бути здійснене за ініціативою контролюючого органу.
Невиправдана поспішність зі вступом до лав спецрежимних платників може зашкодити, зокрема, віддалити право сільгосппідприємства на застосування спецрежиму у загальному порядку. Якщо платник податків був виключений у зв’язку з перевищенням несільгосп-частки, повторна реєстрація можлива лише після спливу 12 послідовних звітних податкових періодів (п.п. «в» п. 6.10 розд. VI Положення № 1130).
Це з формальної точки зору. А в реальності повернення до лав спецрежимних платників стане можливим ще пізніше — по закінченню 13 місяців. Не забуваймо, що ще потрібен час для подання Заяви. А вона подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа бажає перейти на застосування спецрежиму оподаткування, та у місяці, який передує початку такого податкового періоду (п. 6.3 розд. VI Положення № 1130).
До речі, нюанси реєстрації та визначення сільгосп-частки більш детально висвітлено в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 61, с. 10. І хоча там розглядались норми вже нечинного Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 07.11.2011 р. № 1394, тією статтею певною мірою можна керуватись і сьогодні, оскільки підхід залишився аналогічним.
На цьому, шановні наші читачі, і завершимо розгляд цього питання. Хай у вас все буде гаразд.
