Працюємо з адвокатами та нотаріусами

Послуги самозайнятих осіб: ПДФО, ЄСВ, ВЗ у джерела виплати доходу

Оподатковуваним доходом самозайнятої особи є сукупний чистий дохід, який вона розраховує самостійно. Самозайняті особи самостійно розраховують ПДФО із сум доходів, отриманих ними від провадження незалежної професійної діяльності (далі — НПД), і сплачують його до бюджету. Розрахунок вони проводять відповідно до даних, зазначених ними в річній декларації про майновий стан і доходи. Те саме стосується і ЄСВ. Логічно, що суб’єкт господарювання, виплачуючи такій особі дохід, утримувати ПДФО і справляти ЄСВ у джерела виплати не повинен. І військовий збір (далі — ВЗ) з виплат самозайнятим особам не утримують**. Разом з тим

суб’єкт господарювання повинен підтвердити своє право не сплачувати ПДФО, ЄСВ, ВЗ. Для цього він має отримати від незалежного професіонала копію довідки про взяття на облік за ф. № 4-ОПП

Щодо ПДФО цього вимагає п. 178.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).

Зверніть увагу! У цій довідці в обов’язковому порядку перед прізвищем, ім’ям і по батькові фізичної особи — нотаріуса або адвоката має бути зазначено вид професійної діяльності (наприклад, «Приватний нотаріус», «Адвокат»). Про це говорять і податківці в листі ДПСУ від 17.01.2013 р. № 1004/7/18-3117.

У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ податковий агент відображає виплачений незалежному професіоналові дохід, пов’язаний з веденням незалежної професійної діяльності, з ознакою доходу «157».

А от у звітності з ЄСВ (форма № Д4) дохід, виплачений особам, які провадять НПД, з якого не справляється ЄСВ, показувати не потрібно.

Як бути, якщо нотаріус, адвокат не надав довідку за формою № 4-ОПП? У цьому випадку доведеться утримати ПДФО, ВЗ у джерела виплати і сплатити ЄСВ. Суб’єкт господарювання перераховує їх за місцем своєї податкової реєстрації.

При цьому дохід слід виплатити за вирахуванням утриманих ПДФО, ВЗ і ЄСВ. Якщо ж було виплачено всю суму, зазначену в документі, що підтверджує отримання самозайнятою особою грошових коштів за свої послуги, то суб’єкту господарювання нічого не залишається, як сплатити ПДФО, ЄСВ і ВЗ власним коштом. Нагадаємо: щоб визначити базу обкладення ПДФО, а також базу для справляння ВЗ і ЄСВ, необхідно застосувати «натуральний» коефіцієнт.

Що цікаво: податківці вважають, що в такій ситуації, незважаючи на сплату ПДФО суб’єктом господарювання, дохід, виплачений самозайнятій особі, все одно слід відображати з ознакою доходу «157» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 62, с. 47). А от у звітності з ЄСВ (форма № Д4) такий дохід відображайте як дохід, отриманий за цивільно-правовим договором за надані послуги (ЄСВ сплачуйте за ставкою 2,6 % у частині утримань та 34,7 % — у частині нарахувань).

Підтверджуємо витрати: які документи оформляти

І для податкового, і для бухгалтерського обліку важливе значення має правильне документальне оформлення витрат.

Почнемо з адвокатів. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VI (далі — Закон про адвокатську діяльність) говорить: адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26).

Договір про надання правової допомоги укладають у письмовій формі (ч. 1 ст. 27 Закону про адвокатську діяльність). Випадки, коли такий договір укладається в усній формі, визначені ч. 2 ст. 27 Закону про адвокатську діяльність. Отже,

факт надання адвокатом послуг підтвердять договір і складений до нього акт

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону про адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги може укладатися усно у випадках:

1) надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнтові документа, що підтверджує виплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору при конкретних обставинах є неможливим — з наступним укладенням договору у письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди — в найближчий можливий строк.

Таким чином, у випадку, описаному в п.п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону про адвокатську діяльність, клієнт отримає тільки один документ — документ, що підтверджує виплату гонорару. Радимо попросити адвоката зробити в ньому відмітку про те, що договір укладався в усній формі, і перелічити, які саме послуги були оплачені.

Якщо послуги оплачені в безготівковій формі, питань з підтвердженням оплати немає (адвокат виставляє для оплати рахунок, який оплачується з поточного рахунку). А якщо послуги оплачуються готівкою? Певних вимог до оформлення розрахункового документа адвокатами законодавство не містить. Ускладнює ситуацію і те, що профільний Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від  06.07.95 р. № 265/95-ВР так само не визначає порядок здійснення розрахунків особами, які провадять НПД, і відповідно не поширюється на цих осіб. На практиці для таких цілей використовують квитанції про сплату грошових коштів, що підтверджують проведення готівкових розрахунків. Зауважимо, що такий документ повинен містити всі реквізити первинного документа, зазначені в ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік).

З послугами нотаріусів ситуація така. Нотаріус зобов’язаний видати сторонам правового правочину письмову довідку про розмір плати за вчинення відповідної нотаріальної дії (ст. 8 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.93 р. № 3425-XII, п. 1.21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін’юсту від 22.02.2012 р. № 296/5). Її він підписує і скріпляє печаткою. Таким чином,

факт надання послуг нотаріусом підтвердить довідка про розмір плати за вчинення відповідної нотаріальної дії

Підтвердити факт готівкової оплати можна квитанцією про сплату грошових коштів, яка міститиме всі реквізити первинного документа, названі в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. Разом з тим не виключений і такий варіант: навести інформацію про готівкову оплату у довідці, яку видає нотаріус.

Податок на прибуток та бухоблік

У бухгалтерському обліку витрати на нотаріальні послуги та послуги адвокатів у більшості випадків потраплять до складу адміністративних витрат поточного періоду (п. 18 П(С)БО 16 «Витрати»). Обліковуються ці витрати за дебетом рахунка 92 «Адміністративні витрати».

А от якщо нотаріальні витрати пов’язані з придбанням основних засобів або нематеріальних активів, то вони формуватимуть їх первісну вартість (п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 11 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»). Відповідно, їх потрібно відобразити за дебетом рахунка 15 «Капітальні інвестиції».

— у більшості випадків витрати на послуги нотаріуса і адвоката потраплять у періоді їх вчинення до складу адміністративних витрат (п.п. 138.10.2 ПКУ), які потрібно відобразити у рядку 06.1 декларації про прибуток підприємства);

— а от коли послуги нотаріуса пов’язані з придбанням основних засобів або нематеріальних активів, вартість таких послуг включайте до первісної вартості відповідного основного засобу (нематеріального активу) з наступною амортизацією. Для основних засобів підстава — п. 146.5 ПКУ, звісно, якщо такий основний засіб використовується в господарській діяльності. А що стосується нематеріальних активів, то, на жаль, ПКУ не говорить про те, як визначати їх первісну вартість. На нашу думку, тут потрібно орієнтуватися на правила бухобліку.

Зверніть увагу! Податківці вважають: якщо нотаріальне посвідчення договору не є обов’язковим відповідно до законодавства, то підстав для формування податкових витрат немає (див. консультацію в підкатегорії 102.07.20 БЗ). Ми в правомірність такого фіскального підходу не віримо. Наші аргументи такі: якщо в договорі є умова про його нотаріальне посвідчення, ця умова стає обов’язковою, а тому витрати платника, пов’язані з таким посвідченням, мають господарську спрямованість.

Продаємо самозайнятим особам

У загальному випадку суб’єкти господарювання мають право вільно працювати з особами, які провадять НПД. Проте ФОП — платники єдиного податку групи 2 можуть мимоволі насторожитися. Чому, запитаєте ви.

Як відомо, єдиноподатники можуть займатися наданням послуг, у тому числі побутових, тільки платникам єдиного податку та/або населенню (п. 291.4 ПКУ). Особи, які провадять НПД, у договорах, як правило, зазначають свій статус.

Як ми з’ясували, особи, які провадять НПД, не є ФОП, а тому не можуть бути єдиноподатниками. Але, можливо, їх можна розглядати як населення? Вважаємо, що для цього немає жодних перешкод. Давайте розберемося.

Цивільне і господарське законодавство для фіз- осіб визначає два статуси, в яких вони можуть вести госпдіяльність: підприємець та звичайна фізична особа. Якщо особи, які провадять НПД, не вважаються ФОП, то з погляду цивільного законодавства залишається тільки класифікувати їх як звичайних громадян. Тому не бачимо жодних перешкод для роботи ФОП — платників єдиного податку групи 2 з особами, які провадять НПД.

Разом з тим, якщо суб’єкт господарювання (у тому числі ФОП на єдиному податку групи 2) продає щось незалежному професіоналові, а не виплачує йому дохід, то для нього зовсім не обов’язково, щоб у договорі зазначалося, що договір укладено саме з фізособою-нотаріусом. Суб’єкт господарювання може наполягати на тому, щоб договір укладався від імені звичайної фізичної особи (адже, як було сказано вище, з погляду цивільного законодавства у фізособи є два статуси: підприємець або звичайна фізособа).

З цим у пориві захисту своїх податкових витрат може не погодитися незалежний професіонал, побоюючись нелояльності податківців. Проте ми переконані: при належному документальному оформленні перешкод для відображення «дозволених» витрат у складі податкових (тих, які зменшать оподатковуваний дохід) немає, навіть у разі, якщо в документах фігурує звичайна фізособа.

На цьому ми завершуємо цикл статей про діяльність осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Упевнені, що вони допомогли вам розібратися з багатьма непростими питаннями. Якщо труднощі все ж таки залишилися — пишіть. Ми радо допоможемо вам розставити усі крапки над «і».

висновки

• Суб’єкти господарювання можуть вільно працювати з особами, які провадять НПД. Це стосується і ФОП — єдиноподатників групи 2.

• Для того, щоб з доходу адвоката/нотаріуса не справляти ЄСВ, не утримувати ПДФО і ВЗ, візьміть у нього копію довідки про взяття на облік за ф. № 4-ОПП.

• У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ відображайте виплачений незалежному професіоналу дохід з ознакою «157».

• Факт надання адвокатом послуг підтвердять договір і складений до нього акт, а факт надання послуг нотаріусом — довідка про вчинені нотаріальні дії.