Незалежна професійна діяльність: реєстрація

Хто такі «незалежні професіонали»

У термінах ПКУ особи, які провадять незалежну професійну діяльність, називаються самозайнятими особами. Це платники податку, які є фізичними особами — підприємцями (далі — ФОП) або провадять незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п. 14.1.226 ПКУ).

При цьому незалежною професійною діяльністю (далі — НПД) ПКУ називає участь фізичної особи в науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною(місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або ФОП і використовує найману працю не більше ніж чотирьох фізичних осіб.

За практикою, що склалася в нашій країні, НПД ведуть нотаріуси, адвокати, судові експерти, арбітражні керуючі. Тому далі зосередимося саме на них.

Реєстрація платником податків

Особи, які здійснюють НПД, можуть оподатковувати свої доходи за особливими правилами — у порядку, встановленому ст. 178 ПКУ. Однак для цього їм необхідно стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайнятим особам та отримати довідку про взяття на облік (п. 178.1 ПКУ).

Як же незалежному професіоналу стати на облік у податковому органі як платнику податків? Звернемося до ст. 65 ПКУ та до Порядку № 1588.

Насамперед фізособа повинна пройти держреєстрацію НПД у відповідному уповноваженому органі й отримати свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), який підтверджує право фізособи здійснювати НПД. Протягом 10 календарних днів після цього незалежний професіонал зобов’язаний подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення*) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання пакет документів, перелічених у п. 6.7 Порядку № 1588:

1) заяву за ф. № 5-ОПП;

2) документи, що підтверджують факт реєстрації НПД (копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Мін’юсті, або копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого).

Не пізніше наступного робочого дня таких осіб повинні взяти на облік та видати як підтвердження цього факту довідку про взяття на облік за формою № 4-ОПП. Саме наявність цієї довідки і визначає порядок оподаткування доходів самозайнятої особи, яка здійснює НПД.

Якщо у незалежного професіонала є довідка за ф. № 4-ОПП, то для нього працюють особливі правила ст. 178 ПКУ, якщо немає — перевагами, передбаченими її нормами, скористатися не вдасться

Зверніть увагу на такі нюанси:

1) якщо фізособа зареєстрована як ФОП і при цьому здійснює НПД, то вона обліковується в контролюючих органах як ФОП з ознакою здійснення НПД. У цьому випадку до податкового органу потрібно подати заяву за ф. № 5-ОПП з позначкою «зміни» та копію документа, який підтверджує право на заняття НПД. Як бачимо, чинне законодавство дозволяє незалежним професіоналам разом із НПД здійснювати також підприємницьку діяльність. Знову ж таки це не стосується нотаріусів: ФОП вони бути не можуть (ст. 3 Закону про нотаріат). А адвокати повинні мати на увазі, що підприємницька діяльність можлива тільки в межах іншої, не адвокатської діяльності*;

2) якщо робоче місце нотаріуса розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням свого робочого місця (у цьому випадку керуйтеся розд. VII Порядку № 1588).

Єдиний соцвнесок: чи потрібна реєстрація

Одразу ж почнемо з доброї новини! Із переданням органам Міндоходів обов’язків з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) та набранням чинності Порядком № 458 незалежні професіонали не повинні окремо реєструватися як платники ЄСВ.

Зверніть увагу! Є все-таки випадок, коли незалежним професіоналам доведеться пройти реєстрацію платником ЄСВ. Зробити це потрібно, коли у них з’являться наймані працівники. Зареєструвавшись як страхувальники, вони дізнаються про клас професійного ризику, відповідно до якого буде визначена ставка ЄСВ у частині нарахувань на зарплату таких найманих працівників.

Якщо ж найманих працівників у незалежного професіонала немає, він сплачує тільки ЄСВ «за себе» без окремої реєстрації.

Потрібно прийняти працівника? Порядок дій

Часто особи, які здійснюють НПД, потребують допомоги найманих працівників. Про що слід пам’ятати, коли виникла необхідність прийняти на роботу фізособу?

1. Як випливає з визначення НПД, її можуть здійснювати фізособи, які використовують найману працю не більше ніж чотирьох фізичних осіб.

Для дотримання критерію чисельності найманих працівників необхідно орієнтуватися на кількість трудових договорів, укладених самозайнятою особою з фізичними особами

А що робити, якщо у трудових відносинах із самозайнятою особою перебуває більше 4 осіб? ПКУ відповіді на це запитання не дає. Вважаємо, що в такому разі фізособа не зможе зареєструватися як особа, що здійснює НПД, і оподатковувати свої доходи за ст. 178 ПКУ. Як наслідок оподатковуватиметься вся сума отриманого доходу (без зменшення на суму витрат). Теоретично виходом могла б стати реєстрація ФОП. Проте для цього є перешкоди:

— згідно зі ст. 3 Закону про нотаріат нотаріуси не мають права провадити підприємницьку діяльність;

— а щодо адвокатів податківці в УПК № 1185 зазначили: фізособа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої діяльності.

Цікава ситуація з працівницями, які йдуть у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустку для догляду за дитиною до 3 (6) років. Як бути з ними? На це запитання податківці надали відповідь у консультації, розміщеній у підкатегорії 105.01 БЗ. Зважаючи на те, що самозайнята особа фактично не використовує працю працівниці, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або відпустці для догляду за дитиною до 3 (6) років, така працівниця не враховується в кількості найманих осіб, працю яких може використовувати самозайнята особа. Як бачимо, податківці застосували підхід, аналогічний тому, який використовують щодо ФОП-єдиноподатників (п.п. 291.4.1 ПКУ).

2. Трудовий договір між фізособою та найманим працівників обов’язково має бути укладений у письмовій формі. Цього вимагає ст. 24 КЗпП.

Форму трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджено наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260

3. Такий трудовий договір обов’язково потрібно зареєструвати в центрі зайнятості (ст. 24¹ КЗпП). Керуйтеся для цього Порядком, затвердженим тим же наказом, що і форма договору.

Договір складіть у трьох примірниках та подайте на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк із моменту фактичного допущення працівника до роботи.

4. Укладення трудового договору — привід ще раз навідатися до податкової, адже вам тепер доведеться сплачувати ЄСВ не тільки за себе, а й за найманих працівників. У цьому слід керуватися розд. ІІІ Порядку № 458. Необхідно подати за своїм місцем проживання заяву про взяття на облік платника ЄСВ за формою № 1-ЄСВ. Разом із заявою подайте також копію трудового договору з найманим працівником (копія звіряється працівником органу ДФС з оригіналом);

Орган ДФС надішле відповідні відомості до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. А він, у свою чергу, віднесе страхувальника до класу професійного ризику виробництва (повідомлення про це буде надіслано податківцям). Податківці вручать незалежному професіоналу повідомлення про взяття його на облік за формою № 2-ЄСВ, у якому і зазначать присвоєний клас професійного ризику виробництва.

Дані про взяття на облік податківці передають Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування в порядку взаємного обміну інформацією.

5. І нарешті останнє: наявність найманих працівників потребує від вас сплачувати їм зарплату, ЄСВ («зверху» і «знизу»), податок на доходи фізосіб та військовий збір (далі — ВЗ), а також подавати відповідну звітність — форму № 1ДФ (з податку на доходи і ВЗ) і форму № Д4 (з ЄСВ)*.

На цьому поки що ставимо крапку. Ще трохи терпіння — і ви дізнаєтеся чимало цікавого про діяльність незалежних професіоналів. Попереду питання сплати податку на доходи та ЄСВ, а також нюанси роботи з незалежними професіоналами. До зустрічі!

висновки

• Для реєстрації платником податків незалежний професіонал зобов’язаний подати особисто до органу ДФС за місцем свого постійного проживання документи, передбачені п. 6.7 Порядку № 1588.

• Підтвердженням того, що незалежний професіонал став на облік, є довідка про взяття на облік за ф. № 4-ОПП. Тільки за її наявності є шанс зарахувати свої витрати.

• Якщо у незалежних професіоналів немає найманих працівників, вони не повинні окремо реєструватися як платники ЄСВ.

• Трудовий договір між фізособою та найманим працівником обов’язково має бути укладений у письмовий формі. Його потрібно зареєструвати в центрі зайнятості в тижневий строк із моменту фактичного допущення працівника до роботи.

Документи статті

1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

3. Закон про нотаріат — Закон України «Про нотаріат» від 02.09.93 р. № 3425-XII.

4. Порядок № 1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом МФУ від 09.12.2011 р. № 1588 (у редакції наказу від 22.04.2014 р. № 462).

5. Порядок № 458 — Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 458.