Чим запам’ятався 2014 рік (ч. 2)

2014 рік насправді можна назвати роком великих змін. Не оминули вони стороною і законодавство про ЄСВ. Давайте пригадаємо, якими змінами в порядку стягування ЄСВ порадував нас у році , що минає, законодавець.

Із 3 серпня 2014 року норми, що регулюють пропорції розподілу сум ЄСВ між фондами соціального страхування, залишили Закон № 2464. Але їх зникнення не означає завершення міжфондових передів грошей. Просто тепер відповідний документ з «куди, кому і скільки» затверджуватиме КМУ. І за традицією, що склалася, на момент підготовки цього номера, він так і не був затверджений на 2014 рік. Але для нас із вами — платників ЄСВ це не біда. Адже його наявність або відсутність ніяк не відобразиться ні на ставках ЄСВ, ні на порядку справляння/сплати внеску.

08.06.2014 р. набув чинності Закон № 1275. Він доповнив Закон № 2464 двома «мобілізаційними» нормами. Одна стосувалася найманих працівників (ч. 7 ст. 7), а друга — роботодавців-підприємців (п. 92 розд. VIII), які були призвані на військову службу за призовом за мобілізацією, на особливий період. Але про все по порядку. А почнемо з наболілого — з мобілізованих працівників.

За задумом законодавця, починаючи з 18 березня 2014 року роботодавці не повинні нараховувати ЄСВ на виплати, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Зазначимо, що виплату середнього заробітку цим працівникам передбачено ч. 3 ст. 119 КЗпП, а порядок його компенсації з бюджету повинен був (причому давно) розробити КМУ. Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться. Забув КМУ про порядок! І цим досить вправно скористалася ДФСУ, хоча не одразу.

Спочатку позиція податківців виявилася лояльною. У спільному листі ДФСУ і ПФУ від 22.07.2014 р. № 19426/05-10, 127/7/99-99-17-03-01-17 вони погодилися з тим, що з виплат мобілізованим у межах середнього заробітку, що компенсуються з бюджету, не справляється ЄСВ. Проте вже незабаром вони кардинально змінили свою думку. Аргументуючи тим, що немає порядку компенсації середнього заробітку, фіскальники вважають положення ч. 3 ст. 119 КЗпП, ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 такими , що не діють. Саму ж виплату мобілізованим у розмірі середнього заробітку вони перекваліфіковували в таку, що проводиться на підставі ч. 1 ст. 119 КЗпП і є частиною фонду додаткової заробітної плати. Нова позиція була озвучена в листі ДФСУ від 29.09.2014 р. № 5655/7/99-99-17-03-01-17, яким відкликали зазначений вище лояльний лист.

Ми неодноразово вказували на помилковість висновків ДФСУ. Тішить, що в цьому питанні нас підтримала громадська рада при ДФСУ. І не просто підтримала, а надіслала до ДФСУ звернення з проханням надати узагальнюючу податкову консультацію з питань оподаткування середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з урахуванням змін, унесених до законодавчих актів України Законом № 1275. Сподіваємося, що голос розуму буде почутий податківцями. А на цій оптимістичній ноті переходимо до мобілізованих підприємців.

Порівняно з мобілізованими працівниками, призвані на військову службу у зв’язку з мобілізацією на особливий період підприємці й ті, хто займається незалежною професійною діяльністю (для зручності назвемо їх самозайнятими особами), зірвали «джекпот». Чому? Якщо вони не були роботодавцями (не використовували працю найманих працівників), то

на весь строк служби за мобілізацією протягом особливого періоду звільняються від усіх обов’язків, установлених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464

Тобто не нараховують ЄСВ, не сплачують його, не подають звіти тощо

Щоб отримати заповітне звільнення, самозайнятій особі потрібно подати за місцем податкової реєстрації заяву та копію військового квитка або іншого документа, де є дані про його призов під час мобілізації, на особливий період. Цікаво, що строк подання такої заяви: протягом 10 днів ПІСЛЯ демобілізації (або після закінчення лікування/реабілітації, якщо такі мали місце).

А якщо самозайнята особа використовувала працю найманих працівників? У цьому випадку на час своєї служби вона має право уповноважити іншу особу виплачувати таким працівникам зарплату і справляти з неї ЄСВ, вести облік і зберігати документи, подавати звітність і допускати перевіряючих, видавати працівникам довідки про заробіток тощо (див. пп. 1 — 6, 10 і 12 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464). А ось сплачувати нараховані в обліку суми ЄСВ уповноважена особа не зобов’язана. Це має зробити самозайнята особа протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

З 1 липня 2014 року ряди застрахованих осіб поповнили особи, які доглядають дитину до досягнення нею трирічного віку і відповідно до закону отримують допомогу при народженні дитини (див. п. 13 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, ср. ).

«Припинення» підприємця та ЄСВ

7 липня 2014 року набув чинності Закон № 1258, яким спрощено порядок припинення підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців. У результаті вся процедура з «припинення» була скорочена до одного робочого дня.

Після «припинення» підприємця фізособі потрібно пройти перевірку і провести остаточний розрахунок з ЄСВ

Тільки після цього фізособа перестане бути платником ЄСВ з підприємницьким статусом (див. ч. 4 ст. 6, абзац п’ятий ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Завдяки Закону № 1258, ми отримали можливість відправляти звітність з ЄСВ поштою. При цьому звітність з ЄСВ вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв’язку поштового відправлення з такою звітністю від платника ЄСВ.

Залишилося дочекатися, щоб відповідні зміни було внесено податківцями до Порядку № 454. Річ у тім, що в п. 2.1 цього Порядку досі значиться, що звіт, надісланий поштою, не вважається поданим.

У період тимчасової окупації ВЕЗ «Крим» не справляється ЄСВ з доходів, отриманих фізичними особами на території ВЕЗ «Крим» (п. 12.3 розд. II Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 р. № 1636-VII).

Платники ЄСВ, які перебувають на обліку в ДПІ, розташованих на території, де проводиться/проводилась АТО, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО (військового або надзвичайного положення) звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464*.

Звісно, таке звільнення не автоматичне. Щоб його отримати, платнику ЄСВ необхідно не пізніше 30 календарних днів, наступних за днем закінчення АТО, подати податківцям відповідну заяву, складену в довільній формі.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, було затверджено розпорядженням КМУ від 30.10.2014 р. № 1053-р. Проте, незабаром його дія була призупинена іншим розпорядженням КМУ від 05.11.2014 р. № 1079-р. А поки КМУ думає, платникам ЄСВ з АТО доводиться сплачувати ЄСВ на загальних підставах. І що найсумніше, повернути суми єдиного внеску, сплачені з 14.04.2014 р. протягом дії АТО, схоже, не вийде. Проти цього виступає ДФСУ. Підстава — нарахований, обчислений і сплачений ЄСВ не є надмірно або помилково сплаченими коштами. А отже, положення Порядку № 450 тут не працюють.