(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/11
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2014/№ 103

Чим запам’ятався 2014 рік (ч. 5)

Діяльність суб’єктів господарювання

РРО

З 1 січня 2014 року почав діяти штраф за п. 9 ст. 17 Закону про РРО. Розмір штрафу становить 10 нмдг (170 грн.), і податківці мають право накладати його за неподання РРО-звітності в електронній формі.

Підкреслимо: протягом усього року, що минає, суб’єкти господарювання — користувачі РРО повинні були щодня подавати до органу ДФС провідними або безпровідними каналами зв’язку:

— або електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, приєднаних до них копії, — якщо РРО створював контрольну стрічку в електронній формі;

або інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, яка міститься у фіскальній пам’яті, — якщо РРО створював контрольну стрічку в паперовій (друкованій) формі.

Хвилювало запитання: якщо РРО не передає таку «звітну» інформацію протягом кількох днів, скільки штрафів податківці можуть накласти — один за всі дні, протягом яких звітність не подавалася, або за кожен день окремо?

Податківці наполягають:

кожне ненадання звітної інформації до органу ДФС слід вважати окремим порушенням

Отже, штраф потрібно застосовувати окремо за кожне неподання.

Разом з тим, на нашу думку, більш справедливим було б говорити: якщо електронна РРО-звітність не подається протягом кількох днів, то суб’єкт господарювання вчинив триваюче порушення. Докладніше про цю проблему див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 30, с. 40, 41.

 

Фінансування будівництва

З 01.01.2014 р. запрацював новий Закон України «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 р. № 5080-VI. Він спрямований на забезпечення залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів. Визначає правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб’єктів. Встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.

 

Держзакупівлі по-новому

З 20.03.2014 р. набрав чинності Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII. Він застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування ПДВ), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн., а робіт — 1 млн грн.

Новий Закон скоротив перелік випадків, на які не поширюється його дія (з 44 до 14 випадків). Зроблено це з метою запобігання безконтрольному використанню державних коштів, прозорості та відкритості сфери державних закупівель.

Тепер річний план, а також зміни до нього обов’язково безкоштовно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом 5 робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього.

У свою чергу, втратив чинність попередній Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI.

 

Обов’язковий продаж інвалюти і строки ЗЕД-розрахунків

НБУ протягом усього 2014 року стояв на сторожі адміністративних інструментів регулювання валютного ринку і справно встановлював (тепер уже з періодичністю в 3 місяці):

1) нові вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті. Нагадаємо що під «надходження» для обов’язкового продажу, як і раніше, потрапляли:

надходження з-за кордону на користь юросіб (не уповноважених банків), фізосіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки для ведення спільної діяльності без створення юрособи, а також на закордонні рахунки резидентів;

— надходження в інвалюті 1 групи Класифікатора інвалют від 04.02.98 р. № 378 і російських рублях.

Серед винятків, що не потрапляють під обов’язковий продаж, з’явився новачок — благодійна допомога на користь набувальників

2) 90-денний граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Як протягом року, що минає, змінювалися ці обмеження, покажемо в табл. 2.

Таблиця 2. Обмеження, що діяли впродовж 2014 року

Період дії

з 20.11.13 р. по 17.05.14 р.

з 20.05.14 р. по 20.08.14 р.

з 21.08.2014 р. по 21.11.2014 р.

з 22.11.2014 р. по 02.12.2014 р.

з 02.12.2014 р. по 03.03.2015 р.

Реквізити постанови Правління НБУ

від 14.11.13 р. № 453

від 12.05.14 р. № 270, 271

від 20.08.14 р. № 515

від 20.11.14 р. № 734

від 01.12.2014 р. № 758

Розмір обов’язкового продажу надходжень в інвалюті

50 %

50 %

100 %

75 %

75 %

Строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів

90 днів

90 днів

90 днів

90 днів

90 днів

 

Інші обмеження НБУ

Обмеження закріплені в постанові Правління НБУ від 01.12.2014 р. № 758.

Інвалютні кредити. Кредити в інвалюті від нерезидентів НБУ заборонив погашати достроково. Це стосується як основної суми кредиту, так і інших платежів. Виняток: погашення кредиту за рахунок іншого пізнішого інвалютного кредиту від нерезидента.

Готівкові обмеження. Купувати готівкову інвалюту або банківські метали в одному банку протягом одного операційного дня можна в сумі, що не перевищує в еквіваленті 3000 грн. Виняток для фізосіб-резидентів — купівля інвалюти для погашення кредиту.

Отримати готівкові гривні з каси банків і банкоматів можна в сумі до 150 тис. грн. на добу на одного клієнта. Виняток: отримання готівки для виплати зарплати, витрат на відрядження та інших соцвиплат, а також виплати з Фонду гарантування внесків фізосіб.

Отримати готівку за електронними платіжними засобами можна тільки в гривнях. Як виняток можна отримати готівку в інвалюті, але тільки через касу банку (в межах 15 тис. грн. на одного клієнта в еквіваленті за курсом НБУ).

Валютні неторговельні перекази. Перекази інвалюти за кордон за поточними неторговельними операціями обмежені:

— без підтвердних документів з поточного рахунку в інвалюті або без відкриття такого рахунку — не більше 15 тис. грн. в еквіваленті в один операційний день. Нерезидентам потрібні підтвердні документи;

— на підставі підтвердних документів виключно з поточного рахунку в інвалюті — понад 15 тис. грн., але не більше 150 тис. грн. в еквіваленті на місяць .

Ці обмеження не стосуються, зокрема, оплати навчання, лікування, поховання і транспортування, української зарплати нерезидентів.

В інвалюті не можна. Серед заборонених для проведення в інвалюті — як і раніше, операції, що проводяться на підставі індивідуальних ліцензій НБУ. Проте винятки з цього правила поповнилися операціями з переказу за межі України інвалюти резидентом-гарантом (поручителем) у межах забезпечених гарантією зобов’язань за кредитом, наданим міжнародною фінорганізацією або іноземним експортно-кредитним агентством.

Час на купівлю інвалюти. Подаючи в банк заявку на купівлю інвалюти, майте на увазі, що реально гривні «підуть» не раніше 3-го операційного дня після їх зарахування на спеціальний аналітичний рахунок банку.

ЗЕД заліки. Банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі зарахування. Раніше заборона на ці операції була встановлена п. 4 постанови Правління НБУ від 20.08.2014 р. № 515 (діяла до 22.11.2014 р.), потім — п. 4 постанови Правління НБУ від 20.11.2014 р. № 734 (діяла до 02.12.2014 р. включно). До речі, своєї «антизараху­вальної» лінії НБУ дотримується вже давно (див. листи від 07.05.2014 р. № 28-315/21897 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 62, с. 15 та від 24.05.2013 р. № 28-312/1652/6131 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 90, с. 60).

Зверніть увагу! Всі перелічені вище обмеження плавно перейдуть на 2015 рік. Строк їх дії визначено до 03.03.2015 р.

А насамкінець згадаємо про сумнзвісну заборону на імпортні розрахунки без увезення товару (п. 14 постанови Правління НБУ від 29.08.2014 р. № 540). Добре, що цю заборону скасували. Діяла вона з 23.09.2014 р. по 02.12.2014 р. включно. Докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 80, с. 17 та № 84, с. 7.

 

Крим став вільною економічною зоною (ВЕЗ)

З 27.03.2014 р. на Крим пошгирюється дія особ­ливого правового режиму — тимчасово окупованої території (про його особливості, встановлені Законом про окупацію, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 28, с. 11, ср. 025069200).

Рівно через п’ять місяців (з 27.09.2014 р.) набрав чинності Закон № 1636.

ВЕЗ «Крим», обмежена територією кримського суходолу та м. Севастополя, заснована на 10 років

Докладніше про правила роботи зі суб’єктами із зони див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 94, с. 25, № 100, с. 11, с. 24. Тут тільки нагадаємо, що з метою оподаткування особи з кримськими податковими адресами прирівнюються до нерезидентів, а з некримськими — до резидентів.

Починаючи з 27.09.2014 р. ввезення/вивезення товарів до зони/із зони здійснюється тільки через митні пункти пропуску в режимі імпорту/експорту, зрозуміло, з оформленням митної декларації.

Товари, які були вироблені, достатньою мірою перероблені або ввезені на митну територію України і випущені у вільний обіг на тимчасово окупованій території України до 27.04.2014 р., вважаються товарами з українським статусом. Вони вільно переміщаються на іншу територію України без застосування заходів тарифного й нетарифного регулювання ЗЕД до 01.01.2015 р.

Для цілей митного оформлення постачання товарів з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України прирівняна до імпорту. Постачання товарів з материкової території України до Криму відповідно — до експорту. Товари, які перебували на території ВЕЗ «Крим» на 27.09.2014 р., отримали митний статус іноземних товарів.

Режим безготівкових платежів між суб’єктами континентальної частини України та суб’єктами ВЕЗ «Крим» врегульовано постановою Правління НБУ від 03.11.2014 р. № 699. Особи з місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим» (там зареєстровані/постійно проживають) прирівнюються до нерезидентів, а укладені з ними договори — до зовнішньоекономічних договорів (є документами, які використовуються замість ЗЕД-договорів).

Інвестиції резидентів в об’єкти інвестиційної діяльності, розміщені (зареєстровані) на території Криму, заборонено

Резидентам дозволена оплата зобов’язань, пов’язаних з розміщеним у Криму майном (крім цінних паперів), придбаним після 27.09.2014 р., у гривні (через гривневі коррахунки банків-нерезидентів) та у валюті. Докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 100, с. 11.

 

Тимчасові заходи на період проведення АТО

З 15.10.2014 р. діють спеціальні тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснють діяльність на території проведення АТО (встановлені Законом України від 02.09.2014 р. № 1669-VII).

Заходи діють на весь період АТО та 6 місяців після її завершення. Поширюються на суб’єктів господарювання (юросіб та фізосіб-підприємців), які провадять діяльність у зоні АТО.

Які це заходи? По-перше, це мораторій на «кредитну», «валютну» та ЖКГ-пеню, а також на перевірки та відчуження нерухомого майна, що знаходиться в іпотеці.

По-друге, суб’єкти господарювання із зони АТО звільнені від відповідальності за несвоєчасне подання фінзвітності, а також від сплати ЄСВ, орендної плати за землю та інше майно державної або комунальної власності.

По-третє, продовжено строк дії дозвільних документів, які видані суб’єктам господарювання із зони АТО до її початку і строк яких закінчився під час проведення АТО.

Єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажор, який виник унаслідок АТО, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 88, с. 11 і № 100, с. 5.

Зверніть увагу! Деякі тимчасові заходи поки що в підвішеному стані, оскільки переліку територій АТО на сьогодні немає (розпорядження КМУ від 30.10.2014 р. № 1053-р не діє).

 

Мораторій на перевірки

Уряд запровадив своєрідний мораторій до кінця року на повсюдні перевірки суб’єктів господарювання. Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 р. № 1622-VII встановлено, що перевірки підприємств, установ і організацій, фізичних осіб — підприємців контролюючими органами (крім ДФСУ) могли здійснюватися протягом серпня — грудня 2014 тільки з дозволу КМУ або за заявкою підприємства про його перевірку. Докладніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 66, с. 35.

Крім того візьміть до уваги: з 16.09.2014 р. деякі контролюючі органи розформовано, а їх контрольно-наглядові функції перерозподілено (див. постанову КМУ від 10.09.2014 р. № 442).

податки додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті