<…> щодо правомірності запису суб’єктами господарювання телефонних розмов працівників корпоративними телефонами, контролю їх електронного листування <…> інформуємо, що зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж є оперативно-розшуковим заходом, пов’язаним з тимчасовим обмеженням прав громадян, що мають право здійснювати виключно підрозділи державних органів, визначені у ст. 5 Закону України «Про оперативну-розшукову діяльність».
Відповідно до ч. 2 ст. 5 зазначеного Закону проведення таких заходів іншими суб’єктами, у тому числі приватними організаціями та особами, забороняється.
При цьому погоджуємося з Вашою думкою про те, що прослуховування або запис розмови чи перегляд кореспонденції, що ведеться з корпоративних засобів зв’язку, після фактичного отримання згоди всіх учасників бесіди на такі дії не порушуватиме їх прав і, на наш погляд, не матиме ознак оперативно-розшукової діяльності.
Проте під час такої діяльності можуть накопичуватися і використовуватися відомості про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, що фактично є обробкою персональних даних відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних».
Така обробка має здійснюватися з урахуванням вимог цього Закону після згоди суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних, створення умов для захисту цих даних і із забезпеченням його прав.
Голова В. Наливайченко
коментар редакції
Прослуховування корпоративних телефонів/перлюстрація листування: чи законно?
Є підозра, що чимало підприємств практикують прослуховування і запис розмов корпоративними телефонами, перлюстрацію корпоративної пошти/переписки працівників тощо. Але, на жаль, і в цьому ми точно впевнені, далеко не всі замислюються щодо законності подібних заходів. Річ у тім, що ст. 31 Конституції України гарантує кожному, зокрема, таємницю листування та телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. І це не порожні слова! За порушення цього права загрожує серйозне покарання: зокрема, за ст. 163 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III. Якщо за цією статтею притягують посадову особу підприємства, то їй загрожуватиме позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Як же бути?
У листі, який коментується сьогодні, СБУ повідомила, що зазначені заходи вважаються оперативно-розшуковими, а тому проводити їх можуть тільки уповноважені органи. Будь-кому іншому робити це заборонено.
Водночас, автори листа зазначили: якщо перед початком зазначених прослуховування/запису/перегляду отримати згоду від учасників бесіди, то ця заборона не спрацьовує. І це правильно. Адже, як ми вже зазначали, Конституція гарантує саме таємницю телефонних розмов/кореспонденції. Якщо ж особи дали згоду на відстеження їх спілкування (тобто, по суті, на те, що воно не буде таємним), то й зазначена гарантія не застосовується*.
* Хоча для свого висновку СБУшники зробили акцент на тому, що після такого попередження зазначені заходи перестають вважатися оперативно-розшуковими.
Приємно, що висновок чиновників збігається з нашою думкою. З нею ви знайомі з публікації в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 22, с. 13. Там же ми говорили, що подібний підхід повністю відповідає ч. 2 ст. 306 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Нагадаємо, вона передбачає, що кореспонденція може використовуватися тільки з відома відправника/адресата.
Зробимо при цьому декілька уточнень:
1) СБУшники не зазначили, яким чином отримувати згоду про прослуховування/запис/перегляд від учасників бесіди/відправників та адресатів кореспонденції. На нашу думку, особливого значення це не має, тим паче, що законодавство до таких дій не висуває спеціальних вимог (максимум, що може знадобитися, урахувати вимоги законодавства із захисту персональних даних — див. далі). Головне, щоб ви це зробили реально і, що важливо, потім могли підтвердити. Наприклад, при прослуховуванні/записі розмов по корпоративному телефону можете встановити голосове попередження (на зразок того, що спрацьовує при дзвінку на «гарячу лінію» ДФСУ);
2) попередити потрібно всі сторони бесіди;
3) у процесі зазначених заходів у вас можуть накопичуватися персональні дані про фізосіб. У такому разі вам доведеться враховувати вимоги Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI: зокрема, створити умови для їх захисту. Перелік таких заходів шукайте в зазначеному матеріалі в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 22, с. 13.
Віталій Смердов, податковий експерт
